Гуньба сінна

Гуньба сінна (буркотина, грецьке сіно, окладник, сіре зілля, пажитник, шамбала, фенугрек, чаман, грибна трава) (Trigonella foenum-graecum L.) — однорічна пряно-ароматична рослина, заввишки 50–60 см. Належить до родини бобових. Найімовірніше, батьківщиною рослини є Західна Азія, від Іраку до Афганістану; вид інтродукований у Європі, Африці, південній частині Азії.

Гуньба сінна
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Бобовоцвіті (Fabales)
Родина:	Бобові (Fabaceae)
Рід:	Гуньба (Trigonella)
Вид:	Гуньба сінна (T. foenum-graecum)
Біноміальна назва
Trigonella foenum-graecum L., 1753

Будова

Листки трійчасті. Коренева система стрижнева, але проникає неглибоко.

Цвіте невеликими жовтуватими квітками, які розміщені у пазухах листків. Насіння утворюється в бобах трикутної форми, коричнювато-жовтого забарвлення (4 мм), не менше як 20 насінин у бобі.

Практичне використання

Насіння гуньби

Гуньба сінна має лікувальні властивості, її використовують у фармацевтиці. Вона містить 30 % слизу, який іде на виготовлення бактерицидних пластирів. Використовується як відхаркувальний та протизапальний засіб.

Молоденькі листочки гуньби сінної додають до салатів, супів та соусів. Найбільше використання має сухе та змелене насіння: його беруть за основу багатьох приправ: карі, хмелі-сунелі, із замоченого насіння на Близькому Сході виготовляють соус , а в (тамільській кухні) його додають до тіста страв ідлі, доса, (уттапам); використовують у кондитерських виробах. За смаком воно солодкувате з гірчинкою. Після обсмажування смак покращується, набуває присмаку паленого цукру. Насінням ароматизують деякі сорти сиру. Також використовують висушену верхівку рослини, розтерту в порошок. Ці прянощі додають до страв з картоплі, грибів, цибулі. З пророслого насіння роблять салати.

Рослину вирощують у промислових масштабах в Середній та Південній Азії. Найбільший виробник гуньби — Індія. В Україні у результаті досліджень було виявлено, що перспективним є вирощування гуньби сінної за ранньовесняних (10.04) та пізньовесняних (25.04−15.05) термінів сівби, коли формується більш розвинена вегетативна маса та встановлена вища урожайність сухої маси (1,4−1,5 т/га).

У Давньому Римі гладіатори використовували напій із попелу насіння гуньби як енергетичний шейк. Такий напій (часто із додаванням попелу насіння інших рослин) багатий на кальцій і сприяв зміцненню кісток.

Галерея

• Гуньба сінна, грецьке сіно, пажитник сінний, пажитник грецький, шамбала
• Насіння
• Молода рослина
• Цвітіння
• Рослина на дослідній ділянці
• Фаза плодоношення

Примітки

1. . Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 04.06.2021.
2. Idli Dosa Batter recipe, Uttapam batter, How to Make perfect Batter for Soft Idli-Dosa Batter Recipe (укр.), процитовано 16 листопада 2019
3. V. A. Parthasarathy, K. Kandinnan and V. Srinivasan (ed.). «Fenugreek». Organic Spices. New India Publishing Agencies. p. 694.
4. І.М. Бобось. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 квітня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
5. imperium-romana (12 жовтня 2016), , архів оригіналу за 9 грудня 2020, процитовано 15 лютого 2019

Посилання

• Гуньба сінна [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
• Гуньба сінна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 131. — .