Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гумешевський рудник — одна з старовинних копалень, яка належить до так званих Чудських копалень у Росії.
| Країна |  Росія,  Російська імперія і  СРСР |
|---|---|
| Розташування | Полевський міський округ |
| 56°27′57″ пн. ш. 60°11′31″ сх. д. / 56.46611000002777558° пн. ш. 60.19222000002777406° сх. д.Координати: 56°27′57″ пн. ш. 60°11′31″ сх. д. / 56.46611000002777558° пн. ш. 60.19222000002777406° сх. д. | |
| Галузь | кольорова металургія |
| Корисні копалини | мідь і малахіт |
| Рік будівництва | 1709 |
| Рік закриття | 1994 |
| Технологічні характеристики | |
| Тип | d |
| Запаси | |
  Гумешевський рудник  Гумешевський рудник | |
Одним із найбільш показових об'єктів «чудської» діяльності на Середньому Уралі був Гумешевський рудник (поблизу м. Полевський, Росія). Місцевий ландшафт — це невисокі, покриті лісом узгір'я з виходами на поверхню відслонених скельних масивів . З середини II тис. до Р. Х. тут розробляли потужну зону окиснених мідних руд товщиною до 35 м. Давні виробки, здебільшого штольні, підтримували за допомогою дерев'яного кріплення. Розкопуючи давні зруйновані виробки виявили рештки тіл загиблих гірників, численні мідні, кам'яні й дерев'яні знаряддя праці (кайла, молоти, лопати), шкіряні сумки для транспортування руди, рукавиці тощо.
Руду плавили поблизу рудника на горі Думній висотою 409 м, де виявлено залишки давніх печей, мідні шлаки, фрагменти кераміки. За реконструкцією археологів металургійний комплекс на горі Думній був обнесений високим земельним валом з дерев'яним частоколом. Огороджена промислова ділянка не мала рослинності, її поверхню вкривали подрібнена гірська порода, шлаки, мідні виливи. Тут розташовувались прості житла гірників-металургів, а з боку південного валу був споруджений шерег плавилень. Одночасно зі збагаченням руд і витопленням металу на промисловій ділянці виготовляли мідні вироби, зокрема наконечники для стріл. Залишки давнього металу на горі Думній були такі великі, що збудований у XVIII ст. мідний завод деякий час працював за рахунок переплавлення цього брухту.
Свідченням небезпечної та важкої праці уральських гірників стали до-слідження концентрації шкідливих елементів у рештках мідеплавильного ви-робництва на горі Думній. Їх концентрація виявилася надзвичайно високою. Навіть нині, коли минуло майже три тисячоліття, висаджені на промисловій ділянці в завезену землю дерева гинуть, хоча за межами ділянки — нормально ростуть.
Гумешевське мідне родовище було знов «відкрите» 1702 р. Протягом XVIII — XIX ст. тут діяло понад 200 копалень, які дали майже 1,5 млн т сортованої руди (17 тис. т міді). 1798 р. на Гумешевському руднику була впроваджена перша на Уралі парова машина. Крім витоплення міді, рудник уславився видобутком найкращого в світі малахіту (ним оздоблені Ермітаж, Ісаакіївський собор, Версальський палац). Цікаво, що розробка й торгівля гумешевським малахітом здійснювалась ще в давні часи. В одному з донських поселень II тис. до Р. Х. було знайдено чималий кусок малахіту, котрий був ідентифікований сучасними науковими методами як зразок гумешевського малахіту. Яскравим прикладом великих брил цього каменю (одночасно — доброї мідної руди) є славетний експонат вагою понад 1,5 т, що зберігається в Гірничому музеї в Санкт-Петербурзі . Гумешевський рудник був прославлений в «Уральських сказах» П. Бажова, дія в більшості з яких відбувається саме в Гумешках.
Див. також
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gumeshevskij rudnik odna z starovinnih kopalen yaka nalezhit do tak zvanih Chudskih kopalen u Rosiyi Gumeshevskij rudnikKrayina Rosiya Rosijska imperiya i SRSRRoztashuvannya Polevskij miskij okrug56 27 57 pn sh 60 11 31 sh d 56 46611000002777558 pn sh 60 19222000002777406 sh d 56 46611000002777558 60 19222000002777406 Koordinati 56 27 57 pn sh 60 11 31 sh d 56 46611000002777558 pn sh 60 19222000002777406 sh d 56 46611000002777558 60 19222000002777406Galuz kolorova metalurgiyaKorisni kopalini mid i malahitRik budivnictva 1709Rik zakrittya 1994Tehnologichni harakteristikiTip dZapasiGumeshevskij rudnik Gumeshevskij rudnik Odnim iz najbilsh pokazovih ob yektiv chudskoyi diyalnosti na Serednomu Urali buv Gumeshevskij rudnik poblizu m Polevskij Rosiya Miscevij landshaft ce nevisoki pokriti lisom uzgir ya z vihodami na poverhnyu vidslonenih skelnih masiviv Z seredini II tis do R H tut rozroblyali potuzhnu zonu okisnenih midnih rud tovshinoyu do 35 m Davni virobki zdebilshogo shtolni pidtrimuvali za dopomogoyu derev yanogo kriplennya Rozkopuyuchi davni zrujnovani virobki viyavili reshtki til zagiblih girnikiv chislenni midni kam yani j derev yani znaryaddya praci kajla moloti lopati shkiryani sumki dlya transportuvannya rudi rukavici tosho Rudu plavili poblizu rudnika na gori Dumnij visotoyu 409 m de viyavleno zalishki davnih pechej midni shlaki fragmenti keramiki Za rekonstrukciyeyu arheologiv metalurgijnij kompleks na gori Dumnij buv obnesenij visokim zemelnim valom z derev yanim chastokolom Ogorodzhena promislova dilyanka ne mala roslinnosti yiyi poverhnyu vkrivali podribnena girska poroda shlaki midni vilivi Tut roztashovuvalis prosti zhitla girnikiv metalurgiv a z boku pivdennogo valu buv sporudzhenij shereg plavilen Odnochasno zi zbagachennyam rud i vitoplennyam metalu na promislovij dilyanci vigotovlyali midni virobi zokrema nakonechniki dlya stril Zalishki davnogo metalu na gori Dumnij buli taki veliki sho zbudovanij u XVIII st midnij zavod deyakij chas pracyuvav za rahunok pereplavlennya cogo bruhtu Svidchennyam nebezpechnoyi ta vazhkoyi praci uralskih girnikiv stali do slidzhennya koncentraciyi shkidlivih elementiv u reshtkah mideplavilnogo vi robnictva na gori Dumnij Yih koncentraciya viyavilasya nadzvichajno visokoyu Navit nini koli minulo majzhe tri tisyacholittya visadzheni na promislovij dilyanci v zavezenu zemlyu dereva ginut hocha za mezhami dilyanki normalno rostut Gumeshevske midne rodovishe bulo znov vidkrite 1702 r Protyagom XVIII XIX st tut diyalo ponad 200 kopalen yaki dali majzhe 1 5 mln t sortovanoyi rudi 17 tis t midi 1798 r na Gumeshevskomu rudniku bula vprovadzhena persha na Urali parova mashina Krim vitoplennya midi rudnik uslavivsya vidobutkom najkrashogo v sviti malahitu nim ozdobleni Ermitazh Isaakiyivskij sobor Versalskij palac Cikavo sho rozrobka j torgivlya gumeshevskim malahitom zdijsnyuvalas she v davni chasi V odnomu z donskih poselen II tis do R H bulo znajdeno chimalij kusok malahitu kotrij buv identifikovanij suchasnimi naukovimi metodami yak zrazok gumeshevskogo malahitu Yaskravim prikladom velikih bril cogo kamenyu odnochasno dobroyi midnoyi rudi ye slavetnij eksponat vagoyu ponad 1 5 t sho zberigayetsya v Girnichomu muzeyi v Sankt Peterburzi Gumeshevskij rudnik buv proslavlenij v Uralskih skazah P Bazhova diya v bilshosti z yakih vidbuvayetsya same v Gumeshkah Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv RosiyiLiteratura