Гуманітарна географія що вивчає різні способи і земних просторів в людській діяльності включаючи уявну ментальну діяльні

Гуманітарна географія — , що вивчає різні способи і земних просторів в людській діяльності, включаючи уявну (ментальну) діяльність. Гуманітарна географія розвивається у взаємодії з такими науковими областями і напрямками, як когнітивна наука, культурна антропологія, культурологія, філологія, політологія і міжнародні відносини, геополітика і політична географія, мистецтвознавство, історія.

Історія терміну

Термін гуманітарна географія був вперше запропонований в 1984 рік у радянським географом Д. В. Ніколаєнко як спроба оформити нову дисципліну (географію людини) в протиставленні вкрай економізована радянської суспільної географії. Пропозиція Ніколаєнка не отримала якої-небудь суттєвої підтримки і розвитку.

В кінці 1990-х рр. термін був привласнений школою російського географа і культуролог а для об'єднання самостійних наукових напрямків, які мають багато спільних рис у методології досліджень, в єдиний науковий напрям.

В англомовній літературі термін «гуманітарна географія» (англ. humanitarian geography) не набув поширення, головним чином, в силу наявності усталених термінів humanistic geography () і human geography (суспільна географія в цілому).

Представники громадської географії вважають, що термін став використовуватися виключно в контексті когнітивної географії, що викликає їх різкий протест. Так, називає це некоректною «приватизацією» терміна. Відповідно, під гуманітарної географією Ю. М. Гладким розуміється вітчизняний аналог human geography , тобто розширена суспільно-гуманітарна географія, так як іншого допустимого перекладу на російську мову цього поняття, на його думку, не існує.

Базові поняття

Культурний ландшафт
(регіональна міфологія)

Основні напрямки

Джерела

Ваганов Андрій. Гуманітарна географія простору. Територія як образ, який можна штучно сконструювати в Геокультура [ 30 січня 2013 у Wayback Machine.]: [Інтерв'ю c Дмитром Замятіним] // (Додаток «Наука»). — 2012. — 28 листопада.
Моделювання географічних образів: Простір гуманітарної географії. — Смоленськ: Ойкумена, 1999. — 256 с.
Гуманітарна географія: проблеми термінології та (само) ідентифікації в російському і світовому контекстах [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // . — 2012. — Т. 1. — №. 1. — С. 1-10.

Примітки

Ніколаєнко Д. В. Гуманітарна географія: проблеми і перспективи. — Деп. Укр. НДІ НТІ, № 543 Ук — Д84., 1984
Гуманітарна географія // Велика Російська енциклопедія. Т. 8 (Григор'єв — Динаміка). — М .: Великої російської енциклопедії, 2007. — С. 151.
Моделювання географічних образів: Простір гуманітарної географії. — Смоленськ: Ойкумена, 1999. — 256 с.
Гуманітарна географія: наукова експлікація. — СПб .: Філологічний факультет СПбДУ, 2010. — С.34-38

[1] Ніколаєнко Д. В. Гуманітарна географія: проблеми і перспективи. — Деп. Укр. НДІ НТІ, № 543 Ук — Д84., 1984

[2] Гуманітарна географія // Велика Російська енциклопедія. Т. 8 (Григор'єв — Динаміка). — М .: Великої російської енциклопедії, 2007. — С. 151.

[3] Моделювання географічних образів: Простір гуманітарної географії. — Смоленськ: Ойкумена, 1999. — 256 с.

[4] Гуманітарна географія: наукова експлікація. — СПб .: Філологічний факультет СПбДУ, 2010. — С.34-38