Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ігор Сергійович Гузенко (нар.13 січня 1919, Рогачове, Московська область — 8 червня 1982, Місісага, Канада) — колишній начальник відділу шифрування посольства СРСР в Канаді, криптограф, що передав канадській стороні шифри та документи з даними радянської агентури.
| Ігор Сергійович Гузенко | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | George Brown |
| Народився | 13 січня 1919 с. Рогачове, Дмитрівський район, Московська область,  СРСР |
| Помер | 8 червня 1982 (63 роки) Місісага,  Канада·інфаркт міокарда |
| Поховання | Міссіссога |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | Колишній шифрувальник у радянському посольстві у Канаді |
| Відомий завдяки | Викрив радянську агентуру в Канаді |
| Знання мов | російська |
| Роки активності | з 1943 |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
| |
Біографія
Ранні роки життя
Народився 13 січня 1919 року у селі Рогачове, Московської області, був наймолодшим з чотирьох дітей у родині. У тому ж році від тифу помер батько. Мати працювала вчителем. У 1935 році Ігор Гузенко вступив до комсомолу. Після закінчення школи у 1937 році поступив до Московського інженерно-будівельного інституту, навчався на архітектурному факультеті. У 1941 році був призваний до армії, брав участь у військових діях. У 1942 році направлений до школи військової розвідки, де вивчав шифрування і англійську мову.
До Канади прибув у серпні 1943 року через Далекий Схід, літаком спочатку в Едмонтон, а далі потягом до Оттави. Дружина Світлана прибула до Канади в жовтні 1943 року. Невдовзі після переїзду народився перший син — Андрій. Хоча у посольстві Гузенко числився як цивільний працівник, мав звання старшого лейтенанта та кличку «Кларк», працював шифрувальником. Під час роботи мав добрі, дружні стосунки із військовим аташе посольства полковником . Хоча за статусом шифрувальника мав мешкати на території посольства, через плач малолітньої дитини, який турбував дружину Заботіна, Гузенку було дозволено поселитися у місті.
Втеча
Ще в кінці 1944 року у керівників ГРУ з'явилися підозри щодо Гузенка, і Москва надіслала листа з вимогою відкликати Гузенка до СРСР, однак Заботіну вдалося переконати центр залишити шифрувальника надовше. Тим часом Гузенко, сам розшифровуючи телеграми центру, знав про підозри, і щоб врятувати сім'ю від ймовірних репресій, почав готуватися до втечі на Захід. За свідченнями дружини, Світлани Гузенко, однією з причин втечі також був приклад ще одного радянського перебіжчика Віктора Кравченка, якого прийняли у США і не видали СРСР. Остаточною причиною переходу на Захід стала остання телеграма центру від серпня 1945 року, яка містила відкриті погрози на адресу Гузенка і вимагала негайно повернути його до Москви.
Ввечері 5 вересня 1945 року Гузенко виніс із посольства 109 секретних документів і пішов до місцевої газети з метою привернути увагу громадськості до шпигунської діяльності Москви у Канаді. Проте у газеті до його пропозиції поставилися скептично і порадили піти до поліції, або прийти наступного дня поговорити з головним редактором. Того ж дня Гузенко також намагався побачитися з міністром юстиції, але у приймальні міністра йому порадили прийти наступного дня.
6 вересня вранці Гузенко вже з жінкою та дитиною знову прийшов до Міністерства юстиції і повідомив про свій намір передати секретні документи, однак працівники міністерства спочатку тримали його у приймальні протягом двох годин, а потім повідомили, що міністр його не прийме. Із приймальні міністра Гузенки направилися знову до редакції газети, але й там їм не повірили і знову направили у міністерство юстиції, а звідти до федеральної прокуратури. У приймальні прокуратури секретарка повідомила про втечу Гузенка поліцію, а також офіс прем'єр-міністра Канади. Попри це ніхто знову не хотів вірити Гузенку і вони повернулися додому. Ввечері того ж дня до квартири Гузенка прибув спочатку шофер посольства, який намагався його знайти, а пізніше прибули четверо працівників посольства, які виламали двері в квартирі і провели обшук. Однак Гузенко з дружиною і сином сховався у сусідів, які викликали поліцію. Міська поліція допитала працівників посольства, але не мала права їх затримувати. Щойно вранці 7 вересня 1945 року поліція нарешті забрала Гузенка із сім'єю до офісу Канадської кінної поліції, яка в той час виконувала функції секретної служби Канади, де й почалося розслідування шпигунської діяльності СРСР у Канаді.
Історія втечі радянського шпигуна втілена у двох американських фільмах: «Залізна завіса» (The Iron Curtain, Дена Ендрюс 1948) і «Операція „Облава“» (Operation Manhunt, 1954).
Родина
Після втечі Гузенко з родиною оселився в Торонто, де проживав під ім'ям Джордж Браун. З дружиною мали 8 дітей. Помер у 1982 році.
Літературна творчість
Видав кілька мемуарних книжок та роман «Падіння титана» (про останні роки Максима Горького), за який у 1955 р. був номінований на Нобелівську премію.
Примітки
- Sawatsky, стор. 20
- . Архів оригіналу за 28 травня 2012. Процитовано 5 жовтня 2011.
- Sawatsky, стор. 45
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
- . Nobelprize.org. Nobel Media AB. 1955. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 9.07.2020.
Цитовані джерела
- Sawatsky, John (1984). "Gouzenko: the untold story". Toronto: Macmillan of Canada. ISBN .
Посилання
- BBC Russian [ 5 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Кто предавал Россию. Игорь Сергеевич Гузенко — «человек-колпак» [ 20 червня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Canadian Intelligence Resource Centre [ 7 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Научно-техническая разведка от Ленина до Горбачёва [ 28 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Фатех Вергасов. Біографія Сергія Гузенко [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Guzenko Igor Sergijovich Guzenko nar 13 sichnya 1919 Rogachove Moskovska oblast 8 chervnya 1982 Misisaga Kanada kolishnij nachalnik viddilu shifruvannya posolstva SRSR v Kanadi kriptograf sho peredav kanadskij storoni shifri ta dokumenti z danimi radyanskoyi agenturi Igor Sergijovich GuzenkoPsevdoGeorge BrownNarodivsya13 sichnya 1919 1919 01 13 s Rogachove Dmitrivskij rajon Moskovska oblast SRSRPomer8 chervnya 1982 1982 06 08 63 roki Misisaga Kanada infarkt miokardaPohovannyaMississogaKrayina SRSRDiyalnistKolishnij shifruvalnik u radyanskomu posolstvi u KanadiVidomij zavdyakiVikriv radyansku agenturu v KanadiZnannya movrosijskaRoki aktivnostiz 1943AvtografNagorodid 1954 Kanadskij nyusmejker roku 1946 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki zhittya Narodivsya 13 sichnya 1919 roku u seli Rogachove Moskovskoyi oblasti buv najmolodshim z chotiroh ditej u rodini U tomu zh roci vid tifu pomer batko Mati pracyuvala vchitelem U 1935 roci Igor Guzenko vstupiv do komsomolu Pislya zakinchennya shkoli u 1937 roci postupiv do Moskovskogo inzhenerno budivelnogo institutu navchavsya na arhitekturnomu fakulteti U 1941 roci buv prizvanij do armiyi brav uchast u vijskovih diyah U 1942 roci napravlenij do shkoli vijskovoyi rozvidki de vivchav shifruvannya i anglijsku movu Do Kanadi pribuv u serpni 1943 roku cherez Dalekij Shid litakom spochatku v Edmonton a dali potyagom do Ottavi Druzhina Svitlana pribula do Kanadi v zhovtni 1943 roku Nevdovzi pislya pereyizdu narodivsya pershij sin Andrij Hocha u posolstvi Guzenko chislivsya yak civilnij pracivnik mav zvannya starshogo lejtenanta ta klichku Klark pracyuvav shifruvalnikom Pid chas roboti mav dobri druzhni stosunki iz vijskovim atashe posolstva polkovnikom Hocha za statusom shifruvalnika mav meshkati na teritoriyi posolstva cherez plach malolitnoyi ditini yakij turbuvav druzhinu Zabotina Guzenku bulo dozvoleno poselitisya u misti Vtecha She v kinci 1944 roku u kerivnikiv GRU z yavilisya pidozri shodo Guzenka i Moskva nadislala lista z vimogoyu vidklikati Guzenka do SRSR odnak Zabotinu vdalosya perekonati centr zalishiti shifruvalnika nadovshe Tim chasom Guzenko sam rozshifrovuyuchi telegrami centru znav pro pidozri i shob vryatuvati sim yu vid jmovirnih represij pochav gotuvatisya do vtechi na Zahid Za svidchennyami druzhini Svitlani Guzenko odniyeyu z prichin vtechi takozh buv priklad she odnogo radyanskogo perebizhchika Viktora Kravchenka yakogo prijnyali u SShA i ne vidali SRSR Ostatochnoyu prichinoyu perehodu na Zahid stala ostannya telegrama centru vid serpnya 1945 roku yaka mistila vidkriti pogrozi na adresu Guzenka i vimagala negajno povernuti jogo do Moskvi Vvecheri 5 veresnya 1945 roku Guzenko vinis iz posolstva 109 sekretnih dokumentiv i pishov do miscevoyi gazeti z metoyu privernuti uvagu gromadskosti do shpigunskoyi diyalnosti Moskvi u Kanadi Prote u gazeti do jogo propoziciyi postavilisya skeptichno i poradili piti do policiyi abo prijti nastupnogo dnya pogovoriti z golovnim redaktorom Togo zh dnya Guzenko takozh namagavsya pobachitisya z ministrom yusticiyi ale u prijmalni ministra jomu poradili prijti nastupnogo dnya 6 veresnya vranci Guzenko vzhe z zhinkoyu ta ditinoyu znovu prijshov do Ministerstva yusticiyi i povidomiv pro svij namir peredati sekretni dokumenti odnak pracivniki ministerstva spochatku trimali jogo u prijmalni protyagom dvoh godin a potim povidomili sho ministr jogo ne prijme Iz prijmalni ministra Guzenki napravilisya znovu do redakciyi gazeti ale j tam yim ne povirili i znovu napravili u ministerstvo yusticiyi a zvidti do federalnoyi prokuraturi U prijmalni prokuraturi sekretarka povidomila pro vtechu Guzenka policiyu a takozh ofis prem yer ministra Kanadi Popri ce nihto znovu ne hotiv viriti Guzenku i voni povernulisya dodomu Vvecheri togo zh dnya do kvartiri Guzenka pribuv spochatku shofer posolstva yakij namagavsya jogo znajti a piznishe pribuli chetvero pracivnikiv posolstva yaki vilamali dveri v kvartiri i proveli obshuk Odnak Guzenko z druzhinoyu i sinom shovavsya u susidiv yaki viklikali policiyu Miska policiya dopitala pracivnikiv posolstva ale ne mala prava yih zatrimuvati Shojno vranci 7 veresnya 1945 roku policiya nareshti zabrala Guzenka iz sim yeyu do ofisu Kanadskoyi kinnoyi policiyi yaka v toj chas vikonuvala funkciyi sekretnoyi sluzhbi Kanadi de j pochalosya rozsliduvannya shpigunskoyi diyalnosti SRSR u Kanadi Istoriya vtechi radyanskogo shpiguna vtilena u dvoh amerikanskih filmah Zalizna zavisa The Iron Curtain Dena Endryus 1948 i Operaciya Oblava Operation Manhunt 1954 Rodina Pislya vtechi Guzenko z rodinoyu oselivsya v Toronto de prozhivav pid im yam Dzhordzh Braun Z druzhinoyu mali 8 ditej Pomer u 1982 roci Literaturna tvorchistVidav kilka memuarnih knizhok ta roman Padinnya titana pro ostanni roki Maksima Gorkogo za yakij u 1955 r buv nominovanij na Nobelivsku premiyu PrimitkiSawatsky stor 20 Arhiv originalu za 28 travnya 2012 Procitovano 5 zhovtnya 2011 Sawatsky stor 45 Arhiv originalu za 16 listopada 2022 Procitovano 16 listopada 2022 Nobelprize org Nobel Media AB 1955 Arhiv originalu za 11 lipnya 2020 Procitovano 9 07 2020 Citovani dzherela Sawatsky John 1984 Gouzenko the untold story Toronto Macmillan of Canada ISBN 0 7715 9812 2 PosilannyaBBC Russian 5 grudnya 2017 u Wayback Machine ros Kto predaval Rossiyu Igor Sergeevich Guzenko chelovek kolpak 20 chervnya 2014 u Wayback Machine ros Canadian Intelligence Resource Centre 7 veresnya 2011 u Wayback Machine angl Nauchno tehnicheskaya razvedka ot Lenina do Gorbachyova 28 travnya 2012 u Wayback Machine ros Fateh Vergasov Biografiya Sergiya Guzenko 27 veresnya 2011 u Wayback Machine ros