Гу́дя, (угор. Gődényháza) — село в Королівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
село Гудя/Gődényháza | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Берегівський район | ||
Громада | Королівська громада | ||
Основні дані | |||
Населення | 592 | ||
Площа | 3.578кв/км км² | ||
Густота населення | 170 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 90344 | ||
Телефонний код | +380 3143 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°06′54″ пн. ш. 23°07′31″ сх. д. / 48.11500° пн. ш. 23.12528° сх. д.Координати: 48°06′54″ пн. ш. 23°07′31″ сх. д. / 48.11500° пн. ш. 23.12528° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 136 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 90322, с.Теково, вул..Дружби, 183 | ||
Карта | |||
Гудя/Gődényháza | |||
Гудя/Gődényháza | |||
Мапа | |||
Історія
За версією угорського історика Іштвана Сабо Гивдиньгазо (так до 1946 року називалася Гудя) пішла від імені Гивдинь, яке в свою чергу є похідним від імені Гедеон. Другий варіант походження назви Гивдинь — пелікан угорською. Русинська назва села в 1773 році зафіксована як Гудьї, з часом, мабуть, для зручності вимови, трансформувалася в Гудю.
Гудя — одне із самих визначних сіл дрібних немешів (шляхтичів) Угочанщини. Село, у якому кріпаки взагалі не могли дістати землі. Таким чином, простолюдини в ньому ніколи не проживали. Вперше про них згадується в урбаріальних записах (1772—1775), коли в списках жителів села появляються чотири сімейні і один неодружений желярі. В 1743 році в селі згадується 7 гончарів і 3 чоботарі, професій інших не вказується, видно, займалися землеробством.
На місці сучасної Гуді знаходилося поселення госпітів, німецьких колоністів Торнателек, яке було залишене під час татарської навали 1241 року і було незаселеним ще в 1262 році, коли король Іштван молодший передав його сину Мункача-Неду. В минулому жителі Гивденьгази обслуговували королівський замок Нялаб. Про це свідчить сільська печатка, на якій зображений вершник-витязь із шаблею в руці з трьохмовним написом — чеською, русинською та угорською мовами. Відомо, що малюнки на давніх сільських печатках не бувають випадковими.
З опису Елека Фийнєша в 1851 році: « Гивденьгазо угорське село… 12 римо-католиків, 210 греко-католиків, 314 реформатів, 52 євреї; з реформатською материнською церквою, філією греко-католицької церкви. Землі рівнинні і врожайні, води Ботару протікають через село і належні йому землі. Цю місцевість король Іштван У в 1262 році подарував, замість Адор'яна, і тепер процвітаючому роду Гивденів.»
Церква св. Василя Великого. 1868.
У 1751 та 1775 роках згадують дерев'яну церкву, збудовану в 1729 р., яка спочатку була вкрита соломою та прикрашена старими образами.
Теперішню базилічну церкву споруджено в центрі села біля головної дороги з 1842 по 1869 р. Довжина храму склала 22 м, ширина — 13,80 м, висота разом з вежею — 27 м при висоті стін 8 м. Будівництво вимагало багато зусиль, оскільки каміння возили з Королева, віддаленого на 7 км, а цеглу випікали ручно в селі.
За даними які зібрав місцевий дослідник Адальберт Тарнай, стіни храму вимурували майстри Михайло Лекнер та Гензел Суромі з села Балантова у Словаччині.
Упродовж будівництва церкви в селі священикували о. Андрій Медвецький, о. Павло Маркович, о. Юлій Янкович. Багато старань докладали куратори Степан Гадачі, Василь Токар, Василь Тарнай, Іван Лазар, Антон Чейпеш, Василь Воличков. Першим священиком у цій церкві став Анатолій Буковський. З початку церква була вкрита драницями, у червні 1916 р. драниці замінили етернітом, у травні 1932 р. дахи вкрилися бляхою, а наступного року поновлено зовнішню штукатурку стін. 29 листопада 1916 р. закінчено малювання церкви та іконостасу, яке виконали художники Юлій Адам та Степан Стриж з угорського міста Іжосеґ. Іконостас налічує 40 ікон, мальованих олією на блясі. Вищезгадані поновлення відбулися за священиків Ореста Галушкая та Євгена Хоми, кураторами були Євген Тарнай, Карло Тарнай, Антон Рай, Андрій Тарнай. У 1989 р. церкву повернуто греко-католикам. З 1998 р. проводиться капітальний ремонт храму.
В селі є також реформатська церква, збудована у 1908 р. Згідно письмових документів, гудянська реформатська громада утворилася в 1621 році. Перша її церква була побудована в 1666 році, потім на тому ж місці, в 1784 році реконструйована. Згідно документів цієї церкви, була і дерев'яна вежа.
В 1800-х роках, через аварійність храму, почали задумовуватися про будівництво нової церкви. 14 березня 1908 року експлуатацію церкви заборонили. Богослужіння відбувалося в державній школі. Нову церкву побудували на болотистому плоскому місці на острові річки Ботар. Наріжний камінь заклали 2 липня 1908 року. Внутрішня ширина 9 м, довжина 18 м з двома дзвонами. Перша метрична книга з 1762 року. Невеликі відновлювальні роботи проведенні ззовні у 1989 році, а внутрішні — в 1990 році. В 2008 році на честь сторіччя церкви був проведений капітальний ремонт, половину грошей на який дала багата благодійниця з Угорщини Добра Маргарита, уродженка Гуді. Навколо церкви металічна огорожа довжиною 204 м.
Громада володіла парохією, яку збудували в 1827 році, а в 1947 році забрали. Потім в 1996 році влада, не знаючи що з нею робити через запущений стан, віддала парохію громаді. ЇЇ наново перебудували. Вже готові два зали для занять, житлова частина потребує закінчення. Богослужіння проводить душпастир Лорант Молнар.
біля села розвідані значні запаси газу, видобуток якого відкладено на невизначений період. Справа в тому, що розвіданий газ містить багато сірки, що не дає можливості для його споживання. У 80-х роках минулого століття планували, що газ із цього родовища буде додаватися до газопотоків, які транспортувалися в Румунію, звичайно, збагативши вміст в них сірки в межах дозволених стандартами величин, а зекономлені вуглеводи можна було б використати у народному господарстві України. Але з розпадом Союзу заплановане не вдалося здійснити.
Легенда з історії села
Жив давно-давно в королівському замку король та мав він полководця на ймення Гудя, який йому дуже вірно служив. Раз сів король обідати й сказав своєму полководцеві: «За вірну службу дарую тобі стільки землі, скільки об'їдеш на коні, доки я пообідаю». Сів Гудя на коня, взяв гостру шаблю в руки й маленькі папірці у торбину. В тих часах на цій околиці були чисті поля, були й густі ліси. Де їхав Гудя через ліс, там стинав шаблею корчі та дерева; де їхав полем, там кидав за собою папірці. Так позначив землю, яку він об'їхав. Ще король сидів при обіді, вже Гудя вернувся. Король подивився на поле, яке Гудя об'їхав, і подарував йому справді ту землю. Там оселився Гудя із своєю родиною. Потім оселилися там інші люди.
Імовірно, саме сюжетом цієї легенди навіяна символіка старовинного герба селища, відомого з громадської печатки, датованої 1821 р.: зображення лицаря з мечем (або шаблею) у руці, що скаче на коні.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 573 особи, з яких 274 чоловіки та 299 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 594 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 50,84 % |
угорська | 47,97 % |
російська | 1,18 % |
Відомі люди
Коложварі Федір Жигмундович — заслужений майстер народної творчості УРСР.
Туристичні місця
- храм св. Василя Великого. 1868.
- походження назви Гивдинь — пелікан по- угорськи
- річка Ботар
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gu dya ugor Godenyhaza selo v Korolivskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Gudya Godenyhaza Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Korolivska gromada Osnovni dani Naselennya 592 Plosha 3 578kv km km Gustota naselennya 170 osib km Poshtovij indeks 90344 Telefonnij kod 380 3143 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 06 54 pn sh 23 07 31 sh d 48 11500 pn sh 23 12528 sh d 48 11500 23 12528 Koordinati 48 06 54 pn sh 23 07 31 sh d 48 11500 pn sh 23 12528 sh d 48 11500 23 12528 Serednya visota nad rivnem morya 136 m Misceva vlada Adresa radi 90322 s Tekovo vul Druzhbi 183 Karta Gudya Godenyhaza Gudya Godenyhaza MapaIstoriyaZa versiyeyu ugorskogo istorika Ishtvana Sabo Givdingazo tak do 1946 roku nazivalasya Gudya pishla vid imeni Givdin yake v svoyu chergu ye pohidnim vid imeni Gedeon Drugij variant pohodzhennya nazvi Givdin pelikan ugorskoyu Rusinska nazva sela v 1773 roci zafiksovana yak Gudyi z chasom mabut dlya zruchnosti vimovi transformuvalasya v Gudyu Gudya odne iz samih viznachnih sil dribnih nemeshiv shlyahtichiv Ugochanshini Selo u yakomu kripaki vzagali ne mogli distati zemli Takim chinom prostolyudini v nomu nikoli ne prozhivali Vpershe pro nih zgaduyetsya v urbarialnih zapisah 1772 1775 koli v spiskah zhiteliv sela poyavlyayutsya chotiri simejni i odin neodruzhenij zhelyari V 1743 roci v seli zgaduyetsya 7 gonchariv i 3 chobotari profesij inshih ne vkazuyetsya vidno zajmalisya zemlerobstvom Na misci suchasnoyi Gudi znahodilosya poselennya gospitiv nimeckih kolonistiv Tornatelek yake bulo zalishene pid chas tatarskoyi navali 1241 roku i bulo nezaselenim she v 1262 roci koli korol Ishtvan molodshij peredav jogo sinu Munkacha Nedu V minulomu zhiteli Givdengazi obslugovuvali korolivskij zamok Nyalab Pro ce svidchit silska pechatka na yakij zobrazhenij vershnik vityaz iz shableyu v ruci z trohmovnim napisom cheskoyu rusinskoyu ta ugorskoyu movami Vidomo sho malyunki na davnih silskih pechatkah ne buvayut vipadkovimi Z opisu Eleka Fijnyesha v 1851 roci Givdengazo ugorske selo 12 rimo katolikiv 210 greko katolikiv 314 reformativ 52 yevreyi z reformatskoyu materinskoyu cerkvoyu filiyeyu greko katolickoyi cerkvi Zemli rivninni i vrozhajni vodi Botaru protikayut cherez selo i nalezhni jomu zemli Cyu miscevist korol Ishtvan U v 1262 roci podaruvav zamist Ador yana i teper procvitayuchomu rodu Givdeniv Cerkva sv Vasilya Velikogo 1868 U 1751 ta 1775 rokah zgaduyut derev yanu cerkvu zbudovanu v 1729 r yaka spochatku bula vkrita solomoyu ta prikrashena starimi obrazami Teperishnyu bazilichnu cerkvu sporudzheno v centri sela bilya golovnoyi dorogi z 1842 po 1869 r Dovzhina hramu sklala 22 m shirina 13 80 m visota razom z vezheyu 27 m pri visoti stin 8 m Budivnictvo vimagalo bagato zusil oskilki kaminnya vozili z Koroleva viddalenogo na 7 km a ceglu vipikali ruchno v seli Za danimi yaki zibrav miscevij doslidnik Adalbert Tarnaj stini hramu vimuruvali majstri Mihajlo Lekner ta Genzel Suromi z sela Balantova u Slovachchini Uprodovzh budivnictva cerkvi v seli svyashenikuvali o Andrij Medveckij o Pavlo Markovich o Yulij Yankovich Bagato staran dokladali kuratori Stepan Gadachi Vasil Tokar Vasil Tarnaj Ivan Lazar Anton Chejpesh Vasil Volichkov Pershim svyashenikom u cij cerkvi stav Anatolij Bukovskij Z pochatku cerkva bula vkrita dranicyami u chervni 1916 r dranici zaminili eternitom u travni 1932 r dahi vkrilisya blyahoyu a nastupnogo roku ponovleno zovnishnyu shtukaturku stin 29 listopada 1916 r zakincheno malyuvannya cerkvi ta ikonostasu yake vikonali hudozhniki Yulij Adam ta Stepan Strizh z ugorskogo mista Izhoseg Ikonostas nalichuye 40 ikon malovanih oliyeyu na blyasi Vishezgadani ponovlennya vidbulisya za svyashenikiv Oresta Galushkaya ta Yevgena Homi kuratorami buli Yevgen Tarnaj Karlo Tarnaj Anton Raj Andrij Tarnaj U 1989 r cerkvu povernuto greko katolikam Z 1998 r provoditsya kapitalnij remont hramu V seli ye takozh reformatska cerkva zbudovana u 1908 r Zgidno pismovih dokumentiv gudyanska reformatska gromada utvorilasya v 1621 roci Persha yiyi cerkva bula pobudovana v 1666 roci potim na tomu zh misci v 1784 roci rekonstrujovana Zgidno dokumentiv ciyeyi cerkvi bula i derev yana vezha V 1800 h rokah cherez avarijnist hramu pochali zadumovuvatisya pro budivnictvo novoyi cerkvi 14 bereznya 1908 roku ekspluataciyu cerkvi zaboronili Bogosluzhinnya vidbuvalosya v derzhavnij shkoli Novu cerkvu pobuduvali na bolotistomu ploskomu misci na ostrovi richki Botar Narizhnij kamin zaklali 2 lipnya 1908 roku Vnutrishnya shirina 9 m dovzhina 18 m z dvoma dzvonami Persha metrichna kniga z 1762 roku Neveliki vidnovlyuvalni roboti provedenni zzovni u 1989 roci a vnutrishni v 1990 roci V 2008 roci na chest storichchya cerkvi buv provedenij kapitalnij remont polovinu groshej na yakij dala bagata blagodijnicya z Ugorshini Dobra Margarita urodzhenka Gudi Navkolo cerkvi metalichna ogorozha dovzhinoyu 204 m Gromada volodila parohiyeyu yaku zbuduvali v 1827 roci a v 1947 roci zabrali Potim v 1996 roci vlada ne znayuchi sho z neyu robiti cherez zapushenij stan viddala parohiyu gromadi YiYi nanovo perebuduvali Vzhe gotovi dva zali dlya zanyat zhitlova chastina potrebuye zakinchennya Bogosluzhinnya provodit dushpastir Lorant Molnar bilya sela rozvidani znachni zapasi gazu vidobutok yakogo vidkladeno na neviznachenij period Sprava v tomu sho rozvidanij gaz mistit bagato sirki sho ne daye mozhlivosti dlya jogo spozhivannya U 80 h rokah minulogo stolittya planuvali sho gaz iz cogo rodovisha bude dodavatisya do gazopotokiv yaki transportuvalisya v Rumuniyu zvichajno zbagativshi vmist v nih sirki v mezhah dozvolenih standartami velichin a zekonomleni vuglevodi mozhna bulo b vikoristati u narodnomu gospodarstvi Ukrayini Ale z rozpadom Soyuzu zaplanovane ne vdalosya zdijsniti Legenda z istoriyi selaZhiv davno davno v korolivskomu zamku korol ta mav vin polkovodcya na jmennya Gudya yakij jomu duzhe virno sluzhiv Raz siv korol obidati j skazav svoyemu polkovodcevi Za virnu sluzhbu daruyu tobi stilki zemli skilki ob yidesh na koni doki ya poobidayu Siv Gudya na konya vzyav gostru shablyu v ruki j malenki papirci u torbinu V tih chasah na cij okolici buli chisti polya buli j gusti lisi De yihav Gudya cherez lis tam stinav shableyu korchi ta dereva de yihav polem tam kidav za soboyu papirci Tak poznachiv zemlyu yaku vin ob yihav She korol sidiv pri obidi vzhe Gudya vernuvsya Korol podivivsya na pole yake Gudya ob yihav i podaruvav jomu spravdi tu zemlyu Tam oselivsya Gudya iz svoyeyu rodinoyu Potim oselilisya tam inshi lyudi Imovirno same syuzhetom ciyeyi legendi naviyana simvolika starovinnogo gerba selisha vidomogo z gromadskoyi pechatki datovanoyi 1821 r zobrazhennya licarya z mechem abo shableyu u ruci sho skache na koni NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 573 osobi z yakih 274 choloviki ta 299 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 594 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 50 84 ugorska 47 97 rosijska 1 18 Vidomi lyudiKolozhvari Fedir Zhigmundovich zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti URSR Turistichni miscya hram sv Vasilya Velikogo 1868 pohodzhennya nazvi Givdin pelikan po ugorski richka BotarPrimitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi