Гудима Олександр Миколайович

Олекса́ндр Микола́йович Гуди́ма (нар. 26 червня 1950, смт Розділ, Миколаївський район, Львівська область) — український політик. Народний депутат України. Кандидат економічних наук (з 2000). Член ВО «Батьківщина». Міністр палива та енергетики опозиційного уряду (з березня 2010).

Олександр Миколайович Гудима
Народився	26 червня 1950(1950-06-26) (74 роки) смт Розділ, Миколаївський район, Львівська область
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Науковий ступінь	кандидат економічних наук
Членство	Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посада	народний депутат України^[1], народний депутат України^[2] і народний депутат України^[3]
Партія	Батьківщина
Нагороди
1978–1980 — експерт на АЕС, Чехословаччина. 1995–1998 — заступник голови правління Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Львівобленерго». Засновник та координатор громадської комісії з питань енергетики при Львівській обласній раді (1992), засновник і глава правління Галицького фонду відродження кооперації (1994), співзасновник споживчого товариства «Народна торгівля» (1995), засновник і президент Української енергетичної асоціації (1999), засновник і голова редакційної ради журналу «Енергетична політика України» (2000). Депутат Львівської обласної ради (квітень 2006 — грудень 2007). Був членом Державної комісії з комплексного розв'язання проблем закриття ЧАЕС, членом спостережної ради НАК «Нафтогаз України» (з 2000). Ініціатор проведення парламентських слухань «Енергетична політика України» та «Енергетична стратегія України на період до 2030 року». Ініціатор-засновник церкви святої Софії (УГКЦ) у м. Львові (1991). У 1980–1990 роках Олександр Гудима був членом Народного Руху України, очолював Львівську обласну організацію НРУ, входив до президії Центрального проводу НРУ. На початку 2000 років став членом УНР, пізніше перейменованого в Українську народну партію. У 2005–2007 роках був заступником лідера УНП Юрія Костенка. З березня 2007 року — член ВО «Батьківщина» (лідер — Юлія Тимошенко). Володіє польською, чеською, словацькою та англійською мовами. Сім'я Дружина Марія (1952) — інженер. Сини Юрій (1978) та Андрій (1979). Андрій загинув в липні 2023 під Бахмутом — обороняючи Україну від російських окупантів. У 2023 році також була запланована до виходу у Видавництві Старого Лева книжка Андрія про кулінарію. Парламентська діяльність Народний депутат України 3-го скликання з травня 1998 до травня 2002, виборчій округ № 123, Львівська область, висунутий НРУ. «За» 27,48 %, 15 суперників. На час виборів: заступник голови правління Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Львівобленерго», член НРУ. Член фракції НРУ (травень 1998 — квітень 2000, член фракції УНР з квітня 2000). Голова підкомітету з питань ядерної політики та ядерної безпеки Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (липень 1998 — лютий 2000), член Контрольної комісії з питань приватизації (з липня 1998), голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з лютого 2000). Народний депутат України 4-го скликання з травня]] 2002 до 25 травня 2006, виборчій округ № 119, Львівська область, висунутий Блоком Віктора Ющенко «Наша Україна». «За» 28,74 %, 18 суперників. На час виборів: народний депутат України, член УНР. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — березень 2005), уповноважений представник фракції УНП (з березня 2005). Голова підкомітету з питань газової промисловості Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з червня 2002). Народний депутат України 6-го скликання з грудня 2007 до грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 160 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з грудня 2007). Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з грудня 2007). Нагороди Орден «За заслуги» II ступеня (23 серпня 2005) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науковий та культурний розвиток України, вагомі трудові здобутки та активну громадську діяльність Орден «За заслуги» ІII ступеня (26 червня 2000) — за вагомий особистий внесок у державне будівництво, становлення та розвиток енергосистеми України Примітки http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6 На фронті загинув ще один автор Видавництва Старого Лева. Українська правда _Життя. Процитовано 4 липня 2023. . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021. . regulation.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021. Посилання Гудима Олександр Васильович^[недоступне посилання з липня 2019] // Спецпроєкт НБН . Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Верховна Рада України 3-го скликання [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.] Верховна Рада України 4-го скликання^[недоступне посилання з липня 2019]