Гу Інсян (*顧應祥, 25 вересня 1483 — 29 вересня 1565) — китайський державний службовець, математик, історик, географ часів династії Мін.
Гу Інсян | |
---|---|
кит. 顧箬溪 | |
Ім'я при народженні | Гу Вейсянь 顧惟賢 |
Псевдо | Гу Жосі 顧箬溪 |
Народився | 25 вересня 1483 Хучжоу |
Помер | 29 вересня 1565 |
Країна | імперія Мін[1] |
Національність | китаєць |
Діяльність | державний службовець, математик |
Науковий ступінь | цзіньши[d][1] |
Знання мов | класична китайська і d |
Рід | Гу |
Батько | d[1] |
Мати | d[1] |
У шлюбі з | d[1] |
|
Життєпис
Походив з чиновницької родини. Народився у 1483 році в м. Хучжоу (провінція Чжецзян). Здобув класичну домашню освіту. У 1505 році успішно склав імператорський іспит, отримавши найвищу вчену ступінь цзіньши. З цього моменту захопився арифметикою, при цьому перебував на державній службі.
У 1506 році призначається на посаду імператорського інспектора в Нанкіні, де він перебував до 1509 року. У 1509—1511 роках перебував на посаді судді 推 官 префектури Жаочжоу 饒州路 (в сучасній провінції Цзянсі). У 1511 році його висунуто до складу цензорату, проте з огляду надто молодий вік для цього, спочатку Гу Інсяна призначають секретарем імператорської гвардії.
У 1516 році стає помічником імператорського інспектора в провінції Гуандун та головою Бюро з морської торгівлі. У 1517 році брав участь у придушенні селянських повстань в префектурах Тінчжоу, Чжанчжоу, провінції Фуцзянь. У 1518 році брав участь у складі делегації в перемовинах з адміралом португальського флоту Фернаном Пересом де Андраде щодо придушення повстань у приморських районах. За іспішні дії йому запропоновано посаду придворного міністра з розгляду судових справ, проте Гу Інсян відмовився. Тоді його призначають помічником голови округу Ліндун в провінції Гуандун.
У 1519—1520 роках обіймав посаду помічника інспектора в провінції Цзянси. У 1526 році стає головним міністром управління парків та садів провінції Шеньсі. У 1527 році стає віце-інспектор провінційної інспекції Шаньдуна. У 1530 році призначається Правим інспектор провінції Шаньдун. Того ж року переходить на посаду правого віце-цензору цензорату провінції Юньнань. У 1532 році отримує посаду великого інспектора провінції Юньнань.
У 1533 році у зв'язку зі смертю матері вирішив залишити державну службу, проте не отримав на це дозвіл імператора, після чого Гу Інсяна було покарано, переведено на посаду інспектора провінції Юньнань. У 1548 році його відновлено на посаді великого інспектора.
У 1549 році призначається на посаду заступника міністра Військового міністерства у Нанкіні. У 1550 році переводять до Пекіна, де Гу Інсун очолює Міністерство покарань (на кшталь міністерства юстиції). Втім через 3 місяці отримує пониження — до міністра покарань в Нанкіні. У 1561 році виходить на пенсію й повертається на батьківщину. Помер у 1565 році.
Творчість
В його доробку 4 книги з математики, історична і географічна праці. У 1533 році видав математичну книгу «Гоугоу суань шу» («Мистецтво розрахунків більшого і меншого катетів» з 2 цзюанєй), присвячену застосуванню теореми Піфагора. У 1550 році вийшла книга «Це юань хай цзін фень лей ші шу» ("Мистецтво роз'яснення та поділу за родами завдань «Морського дзеркала вимірювань кола» з 10 цзюнєй), в якій класифіковані рівняння різних ступенів залежно від знаків коефіцієнтів і дані більш повні пояснення їх рішень. У 1552 році завершено роботу «Ху ши суань шу» («Мистецтво розрахунків дуг і хорд» з 1 цзюаня), де дана систематизація розвинених раніше алгоритмів, призначених для розрахунку дуг і кругових сегментів. У 1553 році — «Це юань суань шу» («Мистецтво розрахунків при вимірах кола» з 4 цзюанєй).
У 1538—1548 роках Гу Інсян створив велику історичну працю з історії держави Наньчжао. У 1565 році, напередодні смерті завершив «Хроніку найважливіших подій в історії Китаю» у 30 цзюанях.
У 1561 році опублікував географічний довідник рідної області Чансін — «Чансін сяньчжі».
Джерела
- Martzloff J.-C. A History of Chinese Mathematics. B.-Heidelberg, 1997.
- Gu Yingxiang [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- China Biographical Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gu Gu Insyan 顧應祥 25 veresnya 1483 29 veresnya 1565 kitajskij derzhavnij sluzhbovec matematik istorik geograf chasiv dinastiyi Min Gu Insyankit 顧箬溪Im ya pri narodzhenniGu Vejsyan 顧惟賢PsevdoGu Zhosi 顧箬溪Narodivsya25 veresnya 1483 HuchzhouPomer29 veresnya 1565Krayinaimperiya Min 1 NacionalnistkitayecDiyalnistderzhavnij sluzhbovec matematikNaukovij stupinczinshi d 1 Znannya movklasichna kitajska i dRidGuBatkod 1 Matid 1 U shlyubi zd 1 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z chinovnickoyi rodini Narodivsya u 1483 roci v m Huchzhou provinciya Chzheczyan Zdobuv klasichnu domashnyu osvitu U 1505 roci uspishno sklav imperatorskij ispit otrimavshi najvishu vchenu stupin czinshi Z cogo momentu zahopivsya arifmetikoyu pri comu perebuvav na derzhavnij sluzhbi U 1506 roci priznachayetsya na posadu imperatorskogo inspektora v Nankini de vin perebuvav do 1509 roku U 1509 1511 rokah perebuvav na posadi suddi 推 官 prefekturi Zhaochzhou 饒州路 v suchasnij provinciyi Czyansi U 1511 roci jogo visunuto do skladu cenzoratu prote z oglyadu nadto molodij vik dlya cogo spochatku Gu Insyana priznachayut sekretarem imperatorskoyi gvardiyi U 1516 roci staye pomichnikom imperatorskogo inspektora v provinciyi Guandun ta golovoyu Byuro z morskoyi torgivli U 1517 roci brav uchast u pridushenni selyanskih povstan v prefekturah Tinchzhou Chzhanchzhou provinciyi Fuczyan U 1518 roci brav uchast u skladi delegaciyi v peremovinah z admiralom portugalskogo flotu Fernanom Peresom de Andrade shodo pridushennya povstan u primorskih rajonah Za ispishni diyi jomu zaproponovano posadu pridvornogo ministra z rozglyadu sudovih sprav prote Gu Insyan vidmovivsya Todi jogo priznachayut pomichnikom golovi okrugu Lindun v provinciyi Guandun U 1519 1520 rokah obijmav posadu pomichnika inspektora v provinciyi Czyansi U 1526 roci staye golovnim ministrom upravlinnya parkiv ta sadiv provinciyi Shensi U 1527 roci staye vice inspektor provincijnoyi inspekciyi Shanduna U 1530 roci priznachayetsya Pravim inspektor provinciyi Shandun Togo zh roku perehodit na posadu pravogo vice cenzoru cenzoratu provinciyi Yunnan U 1532 roci otrimuye posadu velikogo inspektora provinciyi Yunnan U 1533 roci u zv yazku zi smertyu materi virishiv zalishiti derzhavnu sluzhbu prote ne otrimav na ce dozvil imperatora pislya chogo Gu Insyana bulo pokarano perevedeno na posadu inspektora provinciyi Yunnan U 1548 roci jogo vidnovleno na posadi velikogo inspektora U 1549 roci priznachayetsya na posadu zastupnika ministra Vijskovogo ministerstva u Nankini U 1550 roci perevodyat do Pekina de Gu Insun ocholyuye Ministerstvo pokaran na kshtal ministerstva yusticiyi Vtim cherez 3 misyaci otrimuye ponizhennya do ministra pokaran v Nankini U 1561 roci vihodit na pensiyu j povertayetsya na batkivshinu Pomer u 1565 roci TvorchistV jogo dorobku 4 knigi z matematiki istorichna i geografichna praci U 1533 roci vidav matematichnu knigu Gougou suan shu Mistectvo rozrahunkiv bilshogo i menshogo katetiv z 2 czyuanyej prisvyachenu zastosuvannyu teoremi Pifagora U 1550 roci vijshla kniga Ce yuan haj czin fen lej shi shu Mistectvo roz yasnennya ta podilu za rodami zavdan Morskogo dzerkala vimiryuvan kola z 10 czyunyej v yakij klasifikovani rivnyannya riznih stupeniv zalezhno vid znakiv koeficiyentiv i dani bilsh povni poyasnennya yih rishen U 1552 roci zaversheno robotu Hu shi suan shu Mistectvo rozrahunkiv dug i hord z 1 czyuanya de dana sistematizaciya rozvinenih ranishe algoritmiv priznachenih dlya rozrahunku dug i krugovih segmentiv U 1553 roci Ce yuan suan shu Mistectvo rozrahunkiv pri vimirah kola z 4 czyuanyej U 1538 1548 rokah Gu Insyan stvoriv veliku istorichnu pracyu z istoriyi derzhavi Nanchzhao U 1565 roci naperedodni smerti zavershiv Hroniku najvazhlivishih podij v istoriyi Kitayu u 30 czyuanyah U 1561 roci opublikuvav geografichnij dovidnik ridnoyi oblasti Chansin Chansin syanchzhi DzherelaMartzloff J C A History of Chinese Mathematics B Heidelberg 1997 Gu Yingxiang 4 bereznya 2016 u Wayback Machine China Biographical Database d Track Q13407958