Ґрюнгорн або Великий Ґрюнгорн нім Gross Grünhorn тобто Велика зелена вершина це гора висотою 4 043 5 м н м в Бернських А

Ґрюнгорн або Великий Ґрюнгорн (нім. Gross Grünhorn, тобто «Велика зелена вершина») — це гора висотою 4 043,5 м.н.м. в Бернських Альпах, розташована в кантоні Вале.

Ґрюнгорн Grosses Grünhorn
Вид від прихистку Finsteraarhornhütte на східну сторону Ґрюнгорну Вид від прихистку Finsteraarhornhütte на східну сторону Ґрюнгорну
46°31′55″ пн. ш. 8°04′39″ сх. д. / 46.53200000002777159° пн. ш. 8.07772000002777801° сх. д.Координати: 46°31′55″ пн. ш. 8°04′39″ сх. д. / 46.53200000002777159° пн. ш. 8.07772000002777801° сх. д.
Країна	Швейцарія
Регіон	Кантон Вале
Система	Бернські Альпи
Тип	гора
Висота	4 043,5 м
Висота відносна	305 м
Ізоляція	2,5 км
Перше сходження	07 серпня 1865
Маршрут	по льодовиках
Ґрюнгорн Ґрюнгорн (Швейцарія)

Ґрюнгорн у Вікісховищі

Опис

Гора розташована на хребті між двома найбільшими льодовиками Альп: Алеч на захід та Фішер на схід. На південь від Ґрюнгорну розташована гора Великий Ванненгорн, а на північ — Великий Фішергорн.

Гора складена з амфіболітової породи, яка містить зелені амфіболи, що і дало горі її назву.

Альпінізм

Історія підкорення

Перше сходження на гору відбулося 07 серпня 1865 року по західному схилу. Його здійснили бернський мінералог Едмунд фон Фелленберг з провідниками Перером Міхелем, Петером Еггером та Петером Інебнітом. Вони почали сходження з Поля вічного снігу (нім. Ewigschneefeld), рукава Алецького льодовика і успішно досягли вершини, незважаючи на надзвичайно погані природні умови. Ті ж самі альпіністи за рік до того намагалися здійснити сходження, але досягли тільки меншої за висотою дочірньої вершини Ґрюнеґґгорн.

Маршрут по північно-східному хребту був вперше пройдений 26 серпня 1913 року Д.фон Бетманом-Гольвегом та О. Суперсаксо. Влітку 1950 року, Г. ван дер Лек піднявся по західному схилу. Західна була вперше підкорена К. Блумом та У. Фраєм 27 серпня 1967 року.

Маршрути

Сучасний стандартний маршрут (найлегший підйом) веде від гірського прихистку нім. Konkordiahütte (2 850 м.н.м.) через Ґрюнеґґгорн (3 863 м.н.м.) та південно-західний кряж. До прихистку можна дістатися від селища Фіш (1 049 м.н.м.).

Див. також

Юнгфрау-Алеч (Світова спадщина ЮНЕСКО)

Примітки

http://www.swisstopo.admin.ch/internet/swisstopo/en/home.html [ 2009-07-09 у Wayback Machine.] Сайт Swisstopo
Dumler, Helmut and Willi P. Burkhardt, The High Mountains of the Alps, London: Diadem, 1994, p. 49
Edmund von Fellenberg: Breithorn und Gross-Grünhorn. In: Jahrbuch des Schweizer Alpenclub 1866. Seite 293–328, Verlag des Jahrbuchs der Expeditionen des S.A.C., Bern 1866 (online [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.])
Helmut Dumler, Willi P. Burkhardt, Les 4000 des Alpes,

Посилання

Ґрюнгорн на Hikr [ 25 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Великий Ґрюнгорн на 4000er.de [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
Великий Ґрюнгорн на SummitPost [ 6 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Helmut Dumler und Willi P. Burkhardt: Viertausender der Alpen. Bergverlag Rother, München 2001, .

[1] ttp://www.swisstopo.admin.ch/internet/swisstopo/en/home.html [ 2009-07-09 у Wayback Machine.] Сайт Swisstopo

[2] Dumler, Helmut and Willi P. Burkhardt, The High Mountains of the Alps, London: Diadem, 1994, p. 49

[Fellenberg1866-3] Edmund von Fellenberg: Breithorn und Gross-Grünhorn. In: Jahrbuch des Schweizer Alpenclub 1866. Seite 293–328, Verlag des Jahrbuchs der Expeditionen des S.A.C., Bern 1866 (online [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.])

[Dumler-4] Helmut Dumler, Willi P. Burkhardt, Les 4000 des Alpes,