У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Грушівка Гру шівка 1856 1920 Зульня село в Україні у Степанській се

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Грушівка.

Гру́шівка (1856—1920 — Зульня) — село в Україні, у Степанській селищній громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 261 осіб.

село Грушівка
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Сарненський район
Громада	Степанська селищна громада
Облікова картка	Грушівка
Основні дані
Засноване	1856
Населення	261
Площа	0,879 км²
Густота населення	296,93 осіб/км²
Поштовий індекс	34560
Телефонний код	+380 3655
Географічні дані
Географічні координати	^{H G O}
Середня висота над рівнем моря	164 м
Водойми	річки: Зульня, Горинь


Місцева влада
Адреса ради	34560, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт. Степань, площа Незалежності, 1
Карта
Грушівка
Грушівка
Мапа

Село належить до 3 зони радіоактивного забруднення.

Географія

Селом протікає річка Зульня і впадає у річку Горинь.

Історія

Історія села Грушівка пов'язана із виникненням на березі річки Горинь урочища Білі Береги. На той час в поселенні діяв жіночий монастир святої Діви Марії заснований князями Острозькими. В статті священика Аполлона Сендульського, написаній у 1861 році про Степань значиться, що Степанському Михайлівському монастирю, що стояв у XVI і XVII століттях на лузі між селами Комарівка та Золотолин, було дане в 1621 році поселення Білі береги з шістьма підданими для забезпечення існування монастиря. Монастир проіснував не довго і був спалений українськими козаками, які йшли походом до Берестечка. В Грушівці збереглися ікони з кладовищенської каплички, які були реставровані художником Степаном Івановичем Чуприною із Степаня. За оцінкою знавців вони належать до XI ст.

В 1583 р. в поселенні знаходилися три рудні для плавлення місцевої залізної руди та металів. Тут виготовлялися різні господарські побутові та церковні предмети.

З 1856 село мало назву Зульня. Імовірно, що ця назва пішла від процесу — вибілювання полотна, яким займалися місцеві жителі.

Населення Зульні в 1621 р. складалося з 6 дворів.

У 1906 році село Зульня Межиріцької волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 70 верст, від волості 3. Дворів 27, мешканців 114.

Станом на 1911 р. тут було 30 дворів і 300 жителів.

У 1920 р. Зульня була перейменована на Грушівку. Сучасна назва отримана від великої кількості диких груш, які росли неподалік від села.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Степанської селищної громади.

Населення

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 242 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,23 %
російська	0,77 %

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2014. Процитовано 28 грудня 2013.
«Волынские Епархиальные Ведомости» (рос.), № 35, 1882 р.
В. Є. Рожко Цитована праця. — С. 101.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 18 лютого 2020.
. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 22 березня 2013.
. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.

Джерела

Войтович В. М. Степанський край. Історія та культура. — Рівне: Видавець: Валерій Войтович, 2010. — 656 с: іл. — .
Войтович В. М. Степань моя мила. Дослідження, спогади, документи. — Рівне: Видавець Валерій Войтович, 2009. — 578 с: іл. — .
Рожко В. Є. Роль князів Острозьких в духовному житті Рівненського Полісся в XVI—XVII ст. / В. Є. Рожко // Матеріали V наук.-краєзн. конф. «Остріг на порозі 900-річчя». — Остріг, 1994. — С. 117—119.

Посилання

Облікова картка с. Грушівка. Верховна Рада України. оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.

Це незавершена стаття з географії Рівненської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2014. Процитовано 28 грудня 2013.

[2] «Волынские Епархиальные Ведомости» (рос.), № 35, 1882 р.

[3] В. Є. Рожко Цитована праця. — С. 101.

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с.-4] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 18 лютого 2020.

[5] . Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 22 березня 2013.

[6] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.

[населення_2001-7] . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.

[розподіл_за_мовою-8] . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.