Гру́шівка (1856—1920 — Зульня) — село в Україні, у Степанській селищній громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 261 осіб.
село Грушівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Сарненський район |
Громада | Степанська селищна громада |
Облікова картка | Грушівка |
Основні дані | |
Засноване | 1856 |
Населення | 261 |
Площа | 0,879 км² |
Густота населення | 296,93 осіб/км² |
Поштовий індекс | 34560 |
Телефонний код | +380 3655 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 164 м |
Водойми | річки: Зульня, Горинь |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34560, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт. Степань, площа Незалежності, 1 |
Карта | |
Грушівка | |
Грушівка | |
Мапа | |
Село належить до 3 зони радіоактивного забруднення.
Географія
Історія
Історія села Грушівка пов'язана із виникненням на березі річки Горинь урочища Білі Береги. На той час в поселенні діяв жіночий монастир святої Діви Марії заснований князями Острозькими. В статті священика Аполлона Сендульського, написаній у 1861 році про Степань значиться, що Степанському Михайлівському монастирю, що стояв у XVI і XVII століттях на лузі між селами Комарівка та Золотолин, було дане в 1621 році поселення Білі береги з шістьма підданими для забезпечення існування монастиря. Монастир проіснував не довго і був спалений українськими козаками, які йшли походом до Берестечка. В Грушівці збереглися ікони з кладовищенської каплички, які були реставровані художником Степаном Івановичем Чуприною із Степаня. За оцінкою знавців вони належать до XI ст.
В 1583 р. в поселенні знаходилися три рудні для плавлення місцевої залізної руди та металів. Тут виготовлялися різні господарські побутові та церковні предмети.
З 1856 село мало назву Зульня. Імовірно, що ця назва пішла від процесу — вибілювання полотна, яким займалися місцеві жителі.
Населення Зульні в 1621 р. складалося з 6 дворів.
У 1906 році село Зульня Межиріцької волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 70 верст, від волості 3. Дворів 27, мешканців 114.
Станом на 1911 р. тут було 30 дворів і 300 жителів.
У 1920 р. Зульня була перейменована на Грушівку. Сучасна назва отримана від великої кількості диких груш, які росли неподалік від села.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Степанської селищної громади.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 242 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,23 % |
російська | 0,77 % |
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2014. Процитовано 28 грудня 2013.
- «Волынские Епархиальные Ведомости» (рос.), № 35, 1882 р.
- В. Є. Рожко Цитована праця. — С. 101.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 18 лютого 2020.
- . Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 22 березня 2013.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
Джерела
- Войтович В. М. Степанський край. Історія та культура. — Рівне: Видавець: Валерій Войтович, 2010. — 656 с: іл. — .
- Войтович В. М. Степань моя мила. Дослідження, спогади, документи. — Рівне: Видавець Валерій Войтович, 2009. — 578 с: іл. — .
- Рожко В. Є. Роль князів Острозьких в духовному житті Рівненського Полісся в XVI—XVII ст. / В. Є. Рожко // Матеріали V наук.-краєзн. конф. «Остріг на порозі 900-річчя». — Остріг, 1994. — С. 117—119.
Посилання
- Облікова картка с. Грушівка. Верховна Рада України. оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
Це незавершена стаття з географії Рівненської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Grushivka Gru shivka 1856 1920 Zulnya selo v Ukrayini u Stepanskij selishnij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 261 osib selo Grushivka Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Sarnenskij rajon Gromada Stepanska selishna gromada Oblikova kartka Grushivka Osnovni dani Zasnovane 1856 Naselennya 261 Plosha 0 879 km Gustota naselennya 296 93 osib km Poshtovij indeks 34560 Telefonnij kod 380 3655 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 09 04 pn sh 26 23 00 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 164 m Vodojmi richki Zulnya Gorin Misceva vlada Adresa radi 34560 Rivnenska obl Sarnenskij r n smt Stepan plosha Nezalezhnosti 1 Karta Grushivka Grushivka Mapa Selo nalezhit do 3 zoni radioaktivnogo zabrudnennya GeografiyaSelom protikaye richka Zulnya i vpadaye u richku Gorin IstoriyaIstoriya sela Grushivka pov yazana iz viniknennyam na berezi richki Gorin urochisha Bili Beregi Na toj chas v poselenni diyav zhinochij monastir svyatoyi Divi Mariyi zasnovanij knyazyami Ostrozkimi V statti svyashenika Apollona Sendulskogo napisanij u 1861 roci pro Stepan znachitsya sho Stepanskomu Mihajlivskomu monastiryu sho stoyav u XVI i XVII stolittyah na luzi mizh selami Komarivka ta Zolotolin bulo dane v 1621 roci poselennya Bili beregi z shistma piddanimi dlya zabezpechennya isnuvannya monastirya Monastir proisnuvav ne dovgo i buv spalenij ukrayinskimi kozakami yaki jshli pohodom do Berestechka V Grushivci zbereglisya ikoni z kladovishenskoyi kaplichki yaki buli restavrovani hudozhnikom Stepanom Ivanovichem Chuprinoyu iz Stepanya Za ocinkoyu znavciv voni nalezhat do XI st V 1583 r v poselenni znahodilisya tri rudni dlya plavlennya miscevoyi zaliznoyi rudi ta metaliv Tut vigotovlyalisya rizni gospodarski pobutovi ta cerkovni predmeti Z 1856 selo malo nazvu Zulnya Imovirno sho cya nazva pishla vid procesu vibilyuvannya polotna yakim zajmalisya miscevi zhiteli Naselennya Zulni v 1621 r skladalosya z 6 dvoriv U 1906 roci selo Zulnya Mezhirickoyi volosti Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 70 verst vid volosti 3 Dvoriv 27 meshkanciv 114 Stanom na 1911 r tut bulo 30 dvoriv i 300 zhiteliv U 1920 r Zulnya bula perejmenovana na Grushivku Suchasna nazva otrimana vid velikoyi kilkosti dikih grush yaki rosli nepodalik vid sela Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 722 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Stepanskoyi selishnoyi gromadi NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkali 242 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 23 rosijska 0 77 Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 24 bereznya 2014 Procitovano 28 grudnya 2013 Volynskie Eparhialnye Vedomosti ros 35 1882 r V Ye Rozhko Citovana pracya S 101 PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 18 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 31 bereznya 2016 Procitovano 22 bereznya 2013 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 4 zhovtnya 2021 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 lyutogo 2019 DzherelaVojtovich V M Stepanskij kraj Istoriya ta kultura Rivne Vidavec Valerij Vojtovich 2010 656 s il ISBN 978 966 2016 07 9 Vojtovich V M Stepan moya mila Doslidzhennya spogadi dokumenti Rivne Vidavec Valerij Vojtovich 2009 578 s il ISBN 978 966 2016 10 9 Rozhko V Ye Rol knyaziv Ostrozkih v duhovnomu zhitti Rivnenskogo Polissya v XVI XVII st V Ye Rozhko Materiali V nauk krayezn konf Ostrig na porozi 900 richchya Ostrig 1994 S 117 119 PosilannyaOblikova kartka s Grushivka Verhovna Rada Ukrayini originalu za 7 lyutogo 2019 Procitovano 5 lyutogo 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Rivnenskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi