Микóла Альфóнсович Гроссгéйм (нар. 24 листопада 1889 — 4 лютого 1938) — український ентомолог і фітопатолог, фахівець із захисту рослин. Молодший брат О. А. Гроссгейма.
Микола Альфонсович Гроссгейм | |
---|---|
Народився | 24 листопада 1889 село Лихівка, нині селище міського типу П'ятихатського району Дніпропетровської області |
Помер | 4 лютого 1938 (48 років) |
Країна | Російська імперія→ СРСР |
Alma mater | Київський політехнічний інститут;. |
Галузь | сільськогосподарська ентомологія |
Заклад | Всесоюзний НДІ плодово-ягідних культур (Київ) |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Відомий завдяки: | дослідженням у галузі захисту рослин |
Біографія
Микола Альфонсович Гроссгейм народився в родині ветеринарного лікаря у селі Лихівка, Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії (нині селище міського типу П'ятихатського району Дніпропетровщини). Він закінчив агрономічний факультет Київський політехнічний інститут.
У 1913 році він побрався з Оленою Косьмінишною Свидерською. Вінчання відбувалося у Києво-Шулявській Маріє-Магдалинівській церкві.
1936 року Миколі Альфонсовичу присвоєно науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук.
Після арешту директора Млієвської станції, знаного селекціонера В. Л. Симиренка (1933) у пресі здійнялася галаслива кампанія проти співробітників станції та їх, начебто, «антирадянській шкідницькій організації». Гроссгейма затаврувала як «підспівувача Симиренка». У 1937 році вченого заарештували і наступного року розстріляли.
Наукова діяльність
Одним з перших наукових праць М. А. Гроссгейма стало дослідження люцернового довгоносика та його паразитів. Це було дорученням, яке привіз із відрядження до США полтавський ентомолог М. В. Курдюмов, котрий став там закордонним співробітником Вашингтонського ентомологічного бюро.
В 1918 році М. Гроссгейм став одним з організаторів Млієвської садово-городньої дослідної станції. На ній він обіймав посаду завідувача відділу ентомології. У його відділі працювало ще три ентомологи. Цей невеличкий колектив досліджував біологію комах — шкідників саду (казарки, білана жилкуватого, чохликових молей, щитівок, яблуневої молі.
23 січня 1921 року Микола Альфонсович брав участь у першому організаційному засіданні зоологічної секції Українського наукового товариства. Він також входив до складу комісії по захисту рослин від шкідників і хвороб Всесюзної академії сільськогосподарських наук ім. Леніна.
З 1930 року М. Гроссгейм очолив відділ захисту рослин Всесоюзного НДІ плодово-ягідних культур у Китаєвоі (передмістя Києва).
М. Гроссгейм описав низку історій масових розмножень комах, підкресливши несподіваність їх появ. При цьому він піддав гострій критиці існуючі тоді теорії динаміки популяцій комах і рекомендував використовувати періодичність для прогнозування чергових спалахів чисельності.
Результати копіткої праці Гроссгейма щодо уражуваності різних сортів плодових дерев комахами широко використовував М. І. Вавілов. Видатний генетик і селекціонер високо оцінив ретельність досліджень Миколи Альфонсовича.
Наукові праці
- К биологии люцернового слоника (Hiytonomus murinus F.) и его паразитов // Энтомологический вестник,1914, 2 (1): 5–25.
- Краткое наставление к приготовлению главнейших веществ, употребляющихся при борьбе с вредными насекомыми и грибними болезнями растений. — Полтава: Тип. Д. Н. Подземского, 1917. — 23 с.
- Предварительный список насекомых, вредящих садовым культурам в районе Млеевской Опытной станции за годы 1923—1927. — Труды Млеевской садово-огородной опытной станции [далі МСООС], : Изд. НКЗ УССР, вып. 5. (В соавторстве с В. Л. Пятаковой).
- К познанию личинок Rhynchites Schneider // Защита растений от вредителей, 1925, 2(2): 76–78.
- Отряхивание как метод учёта плодовых слоников и примеры его применения // Захист рослин, 1928/1928, с. 149—155.
- Материалы к изучению клубеньковых долгоносиков (Sitona Germ.) // Труды МСООС, Млеев: Изд. НКЗ УССР, 1928. Вып. 17, с. 3–57.
- Казарка (Rhynchites Bacchus L). Труды МСООС, вып. 10. — Млеев: Изд. НКЗ УССР, 1928. — 143 с.
- Программа Энтомологического Отдела Млеевской Опытной Станции. Труды МСООС, вып. 7. — Млеев: Изд. НКЗ УССР, 1928. — 15 с.
- Ловчие пояса на плодовых деревьях. Труды МСООС, вып. 24. — Млеев: Изд. НКЗ УССР, 1929. — 80 с.
- О массовых появлениях вредителей. –Млеев: Изд. НКЗ УССР, 1930. — 26 с.
- Садові шкідники. Издание 2-е. Издательство: Харків: Держсільгоспвидав: 1931.– 112 с. г.
- Повреждаемость плодовых деревьев в зависимости от сорта. В: сб. ст. по защите плодовых насаждений от вредителей и болезней. Х.–К., 1934. Вып. 20.
- Боротьба з шкідниками плодових і ягідних культур. — Київ–Харків: Державне видавництво колгоспної та радгоспної літератури УСРР, 1936. — https://www.twirpx.com/file/1439473/
- Біологічні методи боротьби з шкідниками // Сад та огород, 1936, 10: 8–14.
- Захистити врожай садів від плодожерки // Сад та огород, 1937. № 7.
Примітки
- Євтушенко М. Д., Грама В. Н. Зміна парадигми в системі теорії і практики захисту плодових садів в Україні за 1860—1941 роки (1 і 2 періоди) // Захист і карантин рослин, вип. 54, 2008, с. 180—191
- Центральний державний історичний архів Україны (Київ), Ф.127, Опис 1080, справа 365 (Брачные обыски)
- Personalia // Фронт науки и техники, № 10–12, 1936, с. 132
- Горський А. Проти шкідництва — за нове піднесення плодово-ягідного господарства УРСР // Сад та огород, 1934, № 1, с. 19–20; № 3, с. 11–13
- Кучер М. Ф. Гросгейм Микола Альфонсович: [вчений-біолог, ентомолог і фітопатолог] // Енциклопедія сучасної України.– К.: Ін-т енциклопедичних досліджень АН України, 2006.– Т. 6: Го-Гю.– С. 534 — http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32010
- Самородов В. М. Микола Курдюмов (1885—1917): нотатки до портрета знавця біорізноманіття комах, с. 16–20. — В: Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених і спеціалістів, присвяченої 150-річчю з часу заснування Полтавського товариства сільського господарства. 28 травня 2015 року. — Вінниця: ФОП Корзун Д, Ю. 2015. — 396 с.
- Про станцію. — http://mlpomology.org.ua/symyrenkovl [ 28 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- В. Г. Долин, Мамонтова В. А. и Крышталь А. Ф.. Класс Насекомые (Insecta). В кн.: Развитие биологии на Украине: В 3 т. / Гл. редкол.: Сытник К. М. (гл. ред.) и др.— Киев: Наук. думка, 1984—1985. Т. 3. 1985. Развитие зоологических и гидробиологических исследований, морской биологии, физиологии и биохимии животных и человека, генетики животных, криобиологии, радиобиологии, молекулярной биологии и вирусологии за годы Советской власти.— С. 28–39.
- Загороднюк І. Початки академічної зоології в Україні: документи Українського наукового товариства 1919—1921 років, с. 297. В: Природнича музеологія. Випуск 5. К., 2019. — 324 с.
- Во Всесоюзной Академии С. Х. наук им. Ленина // Фронт науки и техники, № 7, 1935, с.158
- Белецкий Е. Н., Станкевич С. В. Полицикличность, синхронность и нелинейность популяционной динамики насекомых и проблемы прогнозирования: Монография — Premier Publishing s.r.o. Vienna, 2018—137 с.
- Вавилов Н. И. Учение об иммунитете растений к инфекционным заболеваниям, с. 326. В: Избранные произведения в 2-х томах. Т. 2. Лениград: Наука, 1967.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grossgejm Mikola Alfonsovich Grossgejm nar 24 listopada 1889 18891124 4 lyutogo 1938 ukrayinskij entomolog i fitopatolog fahivec iz zahistu roslin Molodshij brat O A Grossgejma Mikola Alfonsovich GrossgejmNarodivsya24 listopada 1889 1889 11 24 selo Lihivka nini selishe miskogo tipu P yatihatskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblastiPomer4 lyutogo 1938 1938 02 04 48 rokiv KrayinaRosijska imperiya SRSRAlma materKiyivskij politehnichnij institut Galuzsilskogospodarska entomologiyaZakladVsesoyuznij NDI plodovo yagidnih kultur Kiyiv Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor biologichnih naukVidomij zavdyaki doslidzhennyam u galuzi zahistu roslinBiografiyaMikola Alfonsovich Grossgejm narodivsya v rodini veterinarnogo likarya u seli Lihivka Verhnodniprovskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi nini selishe miskogo tipu P yatihatskogo rajonu Dnipropetrovshini Vin zakinchiv agronomichnij fakultet Kiyivskij politehnichnij institut U 1913 roci vin pobravsya z Olenoyu Kosminishnoyu Sviderskoyu Vinchannya vidbuvalosya u Kiyevo Shulyavskij Mariye Magdalinivskij cerkvi 1936 roku Mikoli Alfonsovichu prisvoyeno naukovij stupin doktora silskogospodarskih nauk Pislya areshtu direktora Mliyevskoyi stanciyi znanogo selekcionera V L Simirenka 1933 u presi zdijnyalasya galasliva kampaniya proti spivrobitnikiv stanciyi ta yih nachebto antiradyanskij shkidnickij organizaciyi Grossgejma zatavruvala yak pidspivuvacha Simirenka U 1937 roci vchenogo zaareshtuvali i nastupnogo roku rozstrilyali Naukova diyalnistOdnim z pershih naukovih prac M A Grossgejma stalo doslidzhennya lyucernovogo dovgonosika ta jogo parazitiv Ce bulo doruchennyam yake priviz iz vidryadzhennya do SShA poltavskij entomolog M V Kurdyumov kotrij stav tam zakordonnim spivrobitnikom Vashingtonskogo entomologichnogo byuro V 1918 roci M Grossgejm stav odnim z organizatoriv Mliyevskoyi sadovo gorodnoyi doslidnoyi stanciyi Na nij vin obijmav posadu zaviduvacha viddilu entomologiyi U jogo viddili pracyuvalo she tri entomologi Cej nevelichkij kolektiv doslidzhuvav biologiyu komah shkidnikiv sadu kazarki bilana zhilkuvatogo chohlikovih molej shitivok yablunevoyi moli 23 sichnya 1921 roku Mikola Alfonsovich brav uchast u pershomu organizacijnomu zasidanni zoologichnoyi sekciyi Ukrayinskogo naukovogo tovaristva Vin takozh vhodiv do skladu komisiyi po zahistu roslin vid shkidnikiv i hvorob Vsesyuznoyi akademiyi silskogospodarskih nauk im Lenina Z 1930 roku M Grossgejm ocholiv viddil zahistu roslin Vsesoyuznogo NDI plodovo yagidnih kultur u Kitayevoi peredmistya Kiyeva M Grossgejm opisav nizku istorij masovih rozmnozhen komah pidkreslivshi nespodivanist yih poyav Pri comu vin piddav gostrij kritici isnuyuchi todi teoriyi dinamiki populyacij komah i rekomenduvav vikoristovuvati periodichnist dlya prognozuvannya chergovih spalahiv chiselnosti Rezultati kopitkoyi praci Grossgejma shodo urazhuvanosti riznih sortiv plodovih derev komahami shiroko vikoristovuvav M I Vavilov Vidatnij genetik i selekcioner visoko ociniv retelnist doslidzhen Mikoli Alfonsovicha Naukovi praciK biologii lyucernovogo slonika Hiytonomus murinus F i ego parazitov Entomologicheskij vestnik 1914 2 1 5 25 Kratkoe nastavlenie k prigotovleniyu glavnejshih veshestv upotreblyayushihsya pri borbe s vrednymi nasekomymi i gribnimi boleznyami rastenij Poltava Tip D N Podzemskogo 1917 23 s Predvaritelnyj spisok nasekomyh vredyashih sadovym kulturam v rajone Mleevskoj Opytnoj stancii za gody 1923 1927 Trudy Mleevskoj sadovo ogorodnoj opytnoj stancii dali MSOOS Izd NKZ USSR vyp 5 V soavtorstve s V L Pyatakovoj K poznaniyu lichinok Rhynchites Schneider Zashita rastenij ot vreditelej 1925 2 2 76 78 Otryahivanie kak metod uchyota plodovyh slonikov i primery ego primeneniya Zahist roslin 1928 1928 s 149 155 Materialy k izucheniyu klubenkovyh dolgonosikov Sitona Germ Trudy MSOOS Mleev Izd NKZ USSR 1928 Vyp 17 s 3 57 Kazarka Rhynchites Bacchus L Trudy MSOOS vyp 10 Mleev Izd NKZ USSR 1928 143 s Programma Entomologicheskogo Otdela Mleevskoj Opytnoj Stancii Trudy MSOOS vyp 7 Mleev Izd NKZ USSR 1928 15 s Lovchie poyasa na plodovyh derevyah Trudy MSOOS vyp 24 Mleev Izd NKZ USSR 1929 80 s O massovyh poyavleniyah vreditelej Mleev Izd NKZ USSR 1930 26 s Sadovi shkidniki Izdanie 2 e Izdatelstvo Harkiv Derzhsilgospvidav 1931 112 s g Povrezhdaemost plodovyh derevev v zavisimosti ot sorta V sb st po zashite plodovyh nasazhdenij ot vreditelej i boleznej H K 1934 Vyp 20 Borotba z shkidnikami plodovih i yagidnih kultur Kiyiv Harkiv Derzhavne vidavnictvo kolgospnoyi ta radgospnoyi literaturi USRR 1936 https www twirpx com file 1439473 Biologichni metodi borotbi z shkidnikami Sad ta ogorod 1936 10 8 14 Zahistiti vrozhaj sadiv vid plodozherki Sad ta ogorod 1937 7 PrimitkiYevtushenko M D Grama V N Zmina paradigmi v sistemi teoriyi i praktiki zahistu plodovih sadiv v Ukrayini za 1860 1941 roki 1 i 2 periodi Zahist i karantin roslin vip 54 2008 s 180 191 Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayiny Kiyiv F 127 Opis 1080 sprava 365 Brachnye obyski Personalia Front nauki i tehniki 10 12 1936 s 132 Gorskij A Proti shkidnictva za nove pidnesennya plodovo yagidnogo gospodarstva URSR Sad ta ogorod 1934 1 s 19 20 3 s 11 13 Kucher M F Grosgejm Mikola Alfonsovich vchenij biolog entomolog i fitopatolog Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini K In t enciklopedichnih doslidzhen AN Ukrayini 2006 T 6 Go Gyu S 534 http esu com ua search articles php id 32010 Samorodov V M Mikola Kurdyumov 1885 1917 notatki do portreta znavcya bioriznomanittya komah s 16 20 V Materiali Vseukrayinskoyi konferenciyi molodih uchenih i specialistiv prisvyachenoyi 150 richchyu z chasu zasnuvannya Poltavskogo tovaristva silskogo gospodarstva 28 travnya 2015 roku Vinnicya FOP Korzun D Yu 2015 396 s Pro stanciyu http mlpomology org ua symyrenkovl 28 grudnya 2019 u Wayback Machine V G Dolin Mamontova V A i Kryshtal A F Klass Nasekomye Insecta V kn Razvitie biologii na Ukraine V 3 t Gl redkol Sytnik K M gl red i dr Kiev Nauk dumka 1984 1985 T 3 1985 Razvitie zoologicheskih i gidrobiologicheskih issledovanij morskoj biologii fiziologii i biohimii zhivotnyh i cheloveka genetiki zhivotnyh kriobiologii radiobiologii molekulyarnoj biologii i virusologii za gody Sovetskoj vlasti S 28 39 Zagorodnyuk I Pochatki akademichnoyi zoologiyi v Ukrayini dokumenti Ukrayinskogo naukovogo tovaristva 1919 1921 rokiv s 297 V Prirodnicha muzeologiya Vipusk 5 K 2019 324 s Vo Vsesoyuznoj Akademii S H nauk im Lenina Front nauki i tehniki 7 1935 s 158 Beleckij E N Stankevich S V Policiklichnost sinhronnost i nelinejnost populyacionnoj dinamiki nasekomyh i problemy prognozirovaniya Monografiya Premier Publishing s r o Vienna 2018 137 s Vavilov N I Uchenie ob immunitete rastenij k infekcionnym zabolevaniyam s 326 V Izbrannye proizvedeniya v 2 h tomah T 2 Lenigrad Nauka 1967