У Римському праві, статус відображає правовий статус особистості. Особа може бути римським громадянином (status civitatis), на відміну від чужинців; чи вона може бути вільною (status libertatis, на відміну від рабів; чи вона може займати певну позицію у римській сім'ї (statut familiae) як голова сім'ї (pater familias), чи нижчий член сім'ї (filii familia).
Цивільний статус
Основний розділ: Римське громадянство
У Римській державі, посилаючись на римське цивільне право (ius civile), тільки римські громадяни могли мати повні цивільні та громадянські права. У Римі відповідно до цивільного статусу були римські громадяни, латинські громадяни, переґріни та чужинці.
Сімейний статус
Основний розділ: Pater familias
Сімейний статус є правовим статусом особи у сім'ї. Голова сім'ї має повну владу над сім'єю (patria potestas), і кожен був підданим до нього на спорідненості по батьківській лінії. Це мало вплив на приватне право. Є чітка відмінність між alieni iurus (особи піддані голові сім'ї) і sui iurus (особи незалежні від голови сім'ї, котрі самі могли ним стати). Filius familias мали ius suffragii та ius honorum, але у межах приватного права він був обмежений через patria potestas.
Status Libertatis
Соціальний і правовий статус рабів у давньому Римі був іншим у різних епохах. У часи старого цивільного права (ius civile Quiritium) рабство було патріархальним (раб робив ту саму роботу і жив у таких самих умовах як і його власник). Після римських успішних воєн, починаючи від 3 століття до н.е. велика кількість рабів надійшла до Риму чим спричинила работоргівлю і збільшила експлуатацію рабів. З того часу і надалі, раб був тільки річчю (res) - servi pro nullis habentur.
Правовий статус
Правовий статус рабів базувався на факті, що раби були об'єктами права, а не його суб'єктами. Рабовласник мав право власності на раба. Він міг продати його, закласти, але не міг поранити чи убити. Якщо хтось поранив раба, власник повинен вдатися до правових заходів і вимагати захисту. Власність над рабом називалась dominica potestat, а не dominica як власність на предмети і тварин.
У римській правовій системі раб не мав сім'ї. Його сексуальні відносини з іншими рабами не було весіллям (matrimonium), але рахувалось співжиттям (contubernium), без правових наслідків.
Рабовласник також міг дати певну кількість майна (як земля чи нерухомість) рабу на користування, це називалось peculium. Peculium був захищений римським правом і був недосяжний для власника. Це був інший спосіб, за яким раби могли отримати свободу .
Як ставали рабами
Найдавніший спосіб стати рабом - це бути захопленим противником під час війни. Хоча, навіть чужинець міг стати вільним знову, а римський громадянин стати рабом. Рабство було спадковим, і дитина рабині ставала рабом, незважаючи на статус батька. Проте, відповідно до класичного права, дитина раба ставала вільною (ingenuus), якщо його або її матір була вільною навіть на короткий період часу - протягом вагітності.
Ось способи як вільна людина могла стати рабом у римському суспільстві.
- Посилаючись на 12 таблиць:
Æris confessi rebusque iure iudicatis XXX dies iusti sunto.
Людина, котра погоджується із заборгованістю чи яка засуджена віддати гроші повинна заплатити протягом 30 днів.
Post deinde manus iniectio esto. In ius ducito. Ni iudicatum facit aut quis endo eo in iure vindicit, secum ducito, vincito aut nervo aut compedibus XV pondo, ne maiore aut si volet minore vincito. Si volet suo vivito, ni suo vivit, qui eum vinctum habebit, libras faris endo dies dato. Si volet, plus dato.
Після цього цього кредитор може покласти на нього руки і затягти його до суду. Якщо боржник не задовільнить суд і ніхто не є його поручителем, то кредитор може взяти з собою відповідача в мішку чи ланцюгах...
- Також громадяни причетні до фальшивої презентації рабства задля вигоди могли стати рабами. Якщо вільна людина була продана як раб, то після доведення свого статусу вільної людини, особа отримує частину грошей від партії, що продала його. Претор міг залишити продавця його свободи (vindicatio in libertatem).
- Засуджені (більшість з них мали смертний вирок), могли стати рабами, а вся їхня власніть переходила до держави.
- Римська громадянка могла стати рабинею (згідно з senatus consultum Claudianum), якщо мала "спільне проживання" (contubernium) з рабом іншого власника, незважаючи на його заперечення.
Припинення статусу раба
Після Пунічних воєн Рим почав масову експлуатацію рабів. Хоча, розвиток промислів, торгівлі та інших гілок економіки вимагав навчених вільних працівників, котрі зацікавлені у власній роботі.
Раб міг стати вільним, отримавши манумісію (лист визволення), за яким його власник випускав з-під власної влади. Манумісії були різними у залежності від епохи. Старе цивільне право (ius civile Quiritium) визнавало 3 види манумісії:
- Manumissio censu, зроблена рабовласником під час центуріатної коміції. Власник що бажав звільнити раба повинен був внести його у цензорський лист громадян.
- Manumissio vindicta, було звільненням для раба фіктивним благанням про свободу (vindication in libertatem). Це мало бути зроблено перед магістратом, коли яки-небудь громадяни (adsertor libertatis) торкалися раба палкою (vindicta), і правильними слова говорили, що тепер раб є вільною людиною. Якщо власник суперечив цьому намаганню (in iure cessio), то магістрат особиство ратифікував свободу раба (addictio). Так було протягом старого цивільного права (ius civile Quiricium).
- Manumissio testamento, було звільненням раба за заповітом. Якщо у заповіті власник сказав "Stichus servus meus liber esto", тоді раб ставав вільним і без патрона.
- Manumissio testamento fideicomissaria, було звільненням, коли власник попросив свого наступника звільнити раба. Якщо раб був звільнений, то людина яка звільнила його, ставала його патроном.
- Manumissio inter amicos, було звільненням раба заявою перед друзями. Претори захищали таких вільних рабів (за Lex Junia Norbana, ці люди жили вільно, але помирали як раби). Ця манумісія з'явилася наприкінці республіки.
- Manumissio per epistulam, теж саме що і попереднє, але зроблене заявою у листі.
- Manumissio per mensam було схожим до манумісій вище. Ця не була такою офіційною як манумісії у часи старого цивільного права, проте мала таку ж вагу як і преторські манумісії. Манумісії такого типу беруть початок у часи імперії.
Manumissio in ecclesia, були манумісіями зробленими у часи християнських імператорів перед священником.
На початку імперії через велику кількість манумісій були зроблені правові обмеження манумісій. Ці обмеження були впроваджені 2 законами: Lex Fufia Caninia та Lex Aelia Sentia.
Відповідно до римського права, звільнені раби (libertinus, в честь про власника libertus) ставали римськими громадянами, але вони мали трішки менше прав, ніж вільнонароджені римські громадяни (ingenuus). Колишній власник раба ставав його патроном (patronus), а у звільненого досі залишалися обов'язки перед ним (це регулювалося законом). Звільнений повинен був бути слухняним і поважним до свого патрона (obsequim et reverentia). Патрон міг покарати непокірного звільненого, навіть убити його у старіші часи (ius vitae necisque), але пізніше не міг. У деяких обставинах він міг попросити магістрата зробити звільненого рабом знову (accusatio ingrati).
Примітки
- Temin, Peter (2006). "The economy of the early Roman Empire". Journal of Economic Perspectives. 1. 20: 133–151. doi:10.1257/089533006776526148.
[1] [ 26 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Rimskomu pravi status vidobrazhaye pravovij status osobistosti Osoba mozhe buti rimskim gromadyaninom status civitatis na vidminu vid chuzhinciv chi vona mozhe buti vilnoyu status libertatis na vidminu vid rabiv chi vona mozhe zajmati pevnu poziciyu u rimskij sim yi statut familiae yak golova sim yi pater familias chi nizhchij chlen sim yi filii familia Freska cholovika sho trimaye rulon papirusu Pompeyi Italiya 1 st do n e Civilnij statusOsnovnij rozdil Rimske gromadyanstvo U Rimskij derzhavi posilayuchis na rimske civilne pravo ius civile tilki rimski gromadyani mogli mati povni civilni ta gromadyanski prava U Rimi vidpovidno do civilnogo statusu buli rimski gromadyani latinski gromadyani peregrini ta chuzhinci Simejnij statusOsnovnij rozdil Pater familias Simejnij status ye pravovim statusom osobi u sim yi Golova sim yi maye povnu vladu nad sim yeyu patria potestas i kozhen buv piddanim do nogo na sporidnenosti po batkivskij liniyi Ce malo vpliv na privatne pravo Ye chitka vidminnist mizh alieni iurus osobi piddani golovi sim yi i sui iurus osobi nezalezhni vid golovi sim yi kotri sami mogli nim stati Filius familias mali ius suffragii ta ius honorum ale u mezhah privatnogo prava vin buv obmezhenij cherez patria potestas Status LibertatisSocialnij i pravovij status rabiv u davnomu Rimi buv inshim u riznih epohah U chasi starogo civilnogo prava ius civile Quiritium rabstvo bulo patriarhalnim rab robiv tu samu robotu i zhiv u takih samih umovah yak i jogo vlasnik Pislya rimskih uspishnih voyen pochinayuchi vid 3 stolittya do n e velika kilkist rabiv nadijshla do Rimu chim sprichinila rabotorgivlyu i zbilshila ekspluataciyu rabiv Z togo chasu i nadali rab buv tilki richchyu res servi pro nullis habentur Pravovij statusPravovij status rabiv bazuvavsya na fakti sho rabi buli ob yektami prava a ne jogo sub yektami Rabovlasnik mav pravo vlasnosti na raba Vin mig prodati jogo zaklasti ale ne mig poraniti chi ubiti Yaksho htos poraniv raba vlasnik povinen vdatisya do pravovih zahodiv i vimagati zahistu Vlasnist nad rabom nazivalas dominica potestat a ne dominica yak vlasnist na predmeti i tvarin U rimskij pravovij sistemi rab ne mav sim yi Jogo seksualni vidnosini z inshimi rabami ne bulo vesillyam matrimonium ale rahuvalos spivzhittyam contubernium bez pravovih naslidkiv Rabovlasnik takozh mig dati pevnu kilkist majna yak zemlya chi neruhomist rabu na koristuvannya ce nazivalos peculium Peculium buv zahishenij rimskim pravom i buv nedosyazhnij dlya vlasnika Ce buv inshij sposib za yakim rabi mogli otrimati svobodu Yak stavali rabamiNajdavnishij sposib stati rabom ce buti zahoplenim protivnikom pid chas vijni Hocha navit chuzhinec mig stati vilnim znovu a rimskij gromadyanin stati rabom Rabstvo bulo spadkovim i ditina rabini stavala rabom nezvazhayuchi na status batka Prote vidpovidno do klasichnogo prava ditina raba stavala vilnoyu ingenuus yaksho jogo abo yiyi matir bula vilnoyu navit na korotkij period chasu protyagom vagitnosti Os sposobi yak vilna lyudina mogla stati rabom u rimskomu suspilstvi Posilayuchis na 12 tablic AEris confessi rebusque iure iudicatis XXX dies iusti sunto Lyudina kotra pogodzhuyetsya iz zaborgovanistyu chi yaka zasudzhena viddati groshi povinna zaplatiti protyagom 30 dniv Post deinde manus iniectio esto In ius ducito Ni iudicatum facit aut quis endo eo in iure vindicit secum ducito vincito aut nervo aut compedibus XV pondo ne maiore aut si volet minore vincito Si volet suo vivito ni suo vivit qui eum vinctum habebit libras faris endo dies dato Si volet plus dato Pislya cogo cogo kreditor mozhe poklasti na nogo ruki i zatyagti jogo do sudu Yaksho borzhnik ne zadovilnit sud i nihto ne ye jogo poruchitelem to kreditor mozhe vzyati z soboyu vidpovidacha v mishku chi lancyugah Takozh gromadyani prichetni do falshivoyi prezentaciyi rabstva zadlya vigodi mogli stati rabami Yaksho vilna lyudina bula prodana yak rab to pislya dovedennya svogo statusu vilnoyi lyudini osoba otrimuye chastinu groshej vid partiyi sho prodala jogo Pretor mig zalishiti prodavcya jogo svobodi vindicatio in libertatem Zasudzheni bilshist z nih mali smertnij virok mogli stati rabami a vsya yihnya vlasnit perehodila do derzhavi Rimska gromadyanka mogla stati rabineyu zgidno z senatus consultum Claudianum yaksho mala spilne prozhivannya contubernium z rabom inshogo vlasnika nezvazhayuchi na jogo zaperechennya Pripinennya statusu rabaPislya Punichnih voyen Rim pochav masovu ekspluataciyu rabiv Hocha rozvitok promisliv torgivli ta inshih gilok ekonomiki vimagav navchenih vilnih pracivnikiv kotri zacikavleni u vlasnij roboti Rab mig stati vilnim otrimavshi manumisiyu list vizvolennya za yakim jogo vlasnik vipuskav z pid vlasnoyi vladi Manumisiyi buli riznimi u zalezhnosti vid epohi Stare civilne pravo ius civile Quiritium viznavalo 3 vidi manumisiyi Manumissio censu zroblena rabovlasnikom pid chas centuriatnoyi komiciyi Vlasnik sho bazhav zvilniti raba povinen buv vnesti jogo u cenzorskij list gromadyan Manumissio vindicta bulo zvilnennyam dlya raba fiktivnim blagannyam pro svobodu vindication in libertatem Ce malo buti zrobleno pered magistratom koli yaki nebud gromadyani adsertor libertatis torkalisya raba palkoyu vindicta i pravilnimi slova govorili sho teper rab ye vilnoyu lyudinoyu Yaksho vlasnik superechiv comu namagannyu in iure cessio to magistrat osobistvo ratifikuvav svobodu raba addictio Tak bulo protyagom starogo civilnogo prava ius civile Quiricium Manumissio testamento bulo zvilnennyam raba za zapovitom Yaksho u zapoviti vlasnik skazav Stichus servus meus liber esto todi rab stavav vilnim i bez patrona Manumissio testamento fideicomissaria bulo zvilnennyam koli vlasnik poprosiv svogo nastupnika zvilniti raba Yaksho rab buv zvilnenij to lyudina yaka zvilnila jogo stavala jogo patronom Manumissio inter amicos bulo zvilnennyam raba zayavoyu pered druzyami Pretori zahishali takih vilnih rabiv za Lex Junia Norbana ci lyudi zhili vilno ale pomirali yak rabi Cya manumisiya z yavilasya naprikinci respubliki Manumissio per epistulam tezh same sho i poperednye ale zroblene zayavoyu u listi Manumissio per mensam bulo shozhim do manumisij vishe Cya ne bula takoyu oficijnoyu yak manumisiyi u chasi starogo civilnogo prava prote mala taku zh vagu yak i pretorski manumisiyi Manumisiyi takogo tipu berut pochatok u chasi imperiyi Manumissio in ecclesia buli manumisiyami zroblenimi u chasi hristiyanskih imperatoriv pered svyashennikom Na pochatku imperiyi cherez veliku kilkist manumisij buli zrobleni pravovi obmezhennya manumisij Ci obmezhennya buli vprovadzheni 2 zakonami Lex Fufia Caninia ta Lex Aelia Sentia Vidpovidno do rimskogo prava zvilneni rabi libertinus v chest pro vlasnika libertus stavali rimskimi gromadyanami ale voni mali trishki menshe prav nizh vilnonarodzheni rimski gromadyani ingenuus Kolishnij vlasnik raba stavav jogo patronom patronus a u zvilnenogo dosi zalishalisya obov yazki pered nim ce regulyuvalosya zakonom Zvilnenij povinen buv buti sluhnyanim i povazhnim do svogo patrona obsequim et reverentia Patron mig pokarati nepokirnogo zvilnenogo navit ubiti jogo u starishi chasi ius vitae necisque ale piznishe ne mig U deyakih obstavinah vin mig poprositi magistrata zrobiti zvilnenogo rabom znovu accusatio ingrati PrimitkiTemin Peter 2006 The economy of the early Roman Empire Journal of Economic Perspectives 1 20 133 151 doi 10 1257 089533006776526148 1 26 kvitnya 2022 u Wayback Machine