Громадянська війна в Домініканській Республіці (1911—1912) — внутрішній збройний конфлікт у Домініканській Республіці в 1911-1912 роках, найкривавішій в історії країни.
Громадянська війна в Домініканській Республіці (1911-1912) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Пам'ятник Христофору Колумбу в Санто-Домінго. 1912 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Домініканська Республіка | Домініканська Республіка | ||||||
Командувачі | |||||||
Еладіо Вікторія Альфредо Вікторіа | Орасіо Васкес Дезідеріо Аріас | ||||||
Сили | |||||||
Уряд Домініканської Республіки | Домініканські повстанці |
Історія
19 листопада 1911 року генерал Луїс Техера організував напад групи змовників із засідки на кінний кортеж президента країни Рамона Касереса. Під час перестрілки Касерес був убитий, а Техера поранений у ногу. Вбивці втекли на автомобілі, який незабаром врізався в річку. Урятувавши Техеру з води і посадивши його в хату біля дороги, інші змовники бігли далі, а Техера був незабаром знайдений та страчений.
У вакуумі влади, що утворився, командувач домініканської армії генерал Альфредо Вікторія, узяв контроль над політичними інституціями Республіки та сильцем примусив Конгрес обрати свого дядька Еладіо Вікторію на посаду президента. 27 лютого 1912 року Еладіо Вікторія вступив на посаду, але серед власних кіл поширювалися чутки, що генерал підкупив Конгрес, і новий президент не має легітимності.
Незабаром з вигнання повернувся колишній президент Орасіо Васкес, щоб привести своїх послідовників, прибічників Червоної партії, до народного повстання проти нового уряду. Він об'єднав свої сили з каудильйо прикордонних військ генералом Десідеріо Аріасом і в грудні країна поринула в полум'я громадянської війни. Насильство, яке охопило Домініканську Республіку, спонукало Сполучені Штати закрити свої митні дільниці, розташовані на гаїтянському кордоні, попри тому, що на них ніхто на нападав. Невеликий американський контингент, який здійснював контроль за кордоном та боровся з контрабандою, також передав відповідальність за прикордонну оборону й відійшов.
12 квітня 1912 року генеральний консул США, Томас Клеланд Доусон, повідомив, що «уряд має добре озброєні сили і незабаром зможе придушити повстання поблизу північно-західного кордону, якщо не надійде ефективна допомога, яку вимагають повстанці від гаїтянського уряду». Сили генерала Аріаса захопили митниці і вимагали платні від селян і власників плантацій в округах, які вони контролювали. Офіцери корумпованої Домініканської армії зазвичай розграбували територію, яку вони були відправлені охороняти та захищати.
Анархічна ситуація йшла на користь військовому керівництву обох протиборчих сторін, які збагачувалися за рахунок народу. 3 серпня американці видали доповідь, що військові навмисно затягують конфлікт і зацікавлені в його продовженні. Наприкінці вересня президент Сполучених Штатів Вільям Говард Тафт надіслав комісію для розслідування шляхів отримання миру. Тафт не звертався за дозволом домініканського уряду, але дав їм попереднє повідомлення до прибуття комісії 2 жовтня.
13 листопада американська комісія доповіла результати аналізу ситуації стосовно перспектив мирного врегулювання конфлікту. На їхню думку власні інтереси військових і впертість повстанців виключають будь-яку можливість щодо взаємної згоди про припинення бойових дій. Адміністрація Тафта зменшила свої виплати домініканському уряду до 45 % митних надходжень і пригрозила, що формально визнає повстанців та передасть їм всі 45 % митних надходжень, якщо Президент Вікторія не піде у відставку. Присутність військово-морського флоту США і 750 морських піхотинців додала ваги загрозі. 26 листопада Еладіо Вікторія пішов з посади. Американські представники зустрілися з лідером повстанців, Васкесом, та архієпископом Санто-Домінго Адольфо Алехандро Нуелем, якого 30 листопада запропонували призначити тимчасовим президентом. Нуель мав підготувати країну для проведення вільних виборів.
14 квітня 1913 року в посаду тимчасового президента Домініканської Республіки Конгрес обрав сенатора Хосе Бордаса Вальдеса.
Див. також
Відео
- Dominican Civil War (1911–12) Top #23 Facts
Література
- Atkins, G. Pope; Wilson, Larman C. (1998). The Dominican Republic and the United States: From Imperialism to Transnationalism. Athens, GA: University of Georgia Press. .
- Maurer, Noel (2013). The Empire Trap: The Rise and Fall of U.S. Intervention to Protect American Property Overseas, 1893—2013. Princeton: Princeton University Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gromadyanska vijna v Dominikanskij Respublici Gromadyanska vijna v Dominikanskij Respublici 1911 1912 vnutrishnij zbrojnij konflikt u Dominikanskij Respublici v 1911 1912 rokah najkrivavishij v istoriyi krayini Gromadyanska vijna v Dominikanskij Respublici 1911 1912 Pam yatnik Hristoforu Kolumbu v Santo Domingo 1912Datagruden 1911 listopad 1912MisceDominikanska RespublikaRezultatVijskova peremoga dominikanskih povstancivStoroni Dominikanska Respublika Dominikanska RespublikaKomanduvachiEladio Viktoriya Alfredo ViktoriaOrasio Vaskes Deziderio AriasSiliUryad Dominikanskoyi RespublikiDominikanski povstanciIstoriya19 listopada 1911 roku general Luyis Tehera organizuvav napad grupi zmovnikiv iz zasidki na kinnij kortezh prezidenta krayini Ramona Kaseresa Pid chas perestrilki Kaseres buv ubitij a Tehera poranenij u nogu Vbivci vtekli na avtomobili yakij nezabarom vrizavsya v richku Uryatuvavshi Teheru z vodi i posadivshi jogo v hatu bilya dorogi inshi zmovniki bigli dali a Tehera buv nezabarom znajdenij ta strachenij U vakuumi vladi sho utvorivsya komanduvach dominikanskoyi armiyi general Alfredo Viktoriya uzyav kontrol nad politichnimi instituciyami Respubliki ta silcem primusiv Kongres obrati svogo dyadka Eladio Viktoriyu na posadu prezidenta 27 lyutogo 1912 roku Eladio Viktoriya vstupiv na posadu ale sered vlasnih kil poshiryuvalisya chutki sho general pidkupiv Kongres i novij prezident ne maye legitimnosti Nezabarom z vignannya povernuvsya kolishnij prezident Orasio Vaskes shob privesti svoyih poslidovnikiv pribichnikiv Chervonoyi partiyi do narodnogo povstannya proti novogo uryadu Vin ob yednav svoyi sili z kaudiljo prikordonnih vijsk generalom Desiderio Ariasom i v grudni krayina porinula v polum ya gromadyanskoyi vijni Nasilstvo yake ohopilo Dominikansku Respubliku sponukalo Spolucheni Shtati zakriti svoyi mitni dilnici roztashovani na gayityanskomu kordoni popri tomu sho na nih nihto na napadav Nevelikij amerikanskij kontingent yakij zdijsnyuvav kontrol za kordonom ta borovsya z kontrabandoyu takozh peredav vidpovidalnist za prikordonnu oboronu j vidijshov 12 kvitnya 1912 roku generalnij konsul SShA Tomas Kleland Douson povidomiv sho uryad maye dobre ozbroyeni sili i nezabarom zmozhe pridushiti povstannya poblizu pivnichno zahidnogo kordonu yaksho ne nadijde efektivna dopomoga yaku vimagayut povstanci vid gayityanskogo uryadu Sili generala Ariasa zahopili mitnici i vimagali platni vid selyan i vlasnikiv plantacij v okrugah yaki voni kontrolyuvali Oficeri korumpovanoyi Dominikanskoyi armiyi zazvichaj rozgrabuvali teritoriyu yaku voni buli vidpravleni ohoronyati ta zahishati Anarhichna situaciya jshla na korist vijskovomu kerivnictvu oboh protiborchih storin yaki zbagachuvalisya za rahunok narodu 3 serpnya amerikanci vidali dopovid sho vijskovi navmisno zatyaguyut konflikt i zacikavleni v jogo prodovzhenni Naprikinci veresnya prezident Spoluchenih Shtativ Vilyam Govard Taft nadislav komisiyu dlya rozsliduvannya shlyahiv otrimannya miru Taft ne zvertavsya za dozvolom dominikanskogo uryadu ale dav yim poperednye povidomlennya do pributtya komisiyi 2 zhovtnya 13 listopada amerikanska komisiya dopovila rezultati analizu situaciyi stosovno perspektiv mirnogo vregulyuvannya konfliktu Na yihnyu dumku vlasni interesi vijskovih i vpertist povstanciv viklyuchayut bud yaku mozhlivist shodo vzayemnoyi zgodi pro pripinennya bojovih dij Administraciya Tafta zmenshila svoyi viplati dominikanskomu uryadu do 45 mitnih nadhodzhen i prigrozila sho formalno viznaye povstanciv ta peredast yim vsi 45 mitnih nadhodzhen yaksho Prezident Viktoriya ne pide u vidstavku Prisutnist vijskovo morskogo flotu SShA i 750 morskih pihotinciv dodala vagi zagrozi 26 listopada Eladio Viktoriya pishov z posadi Amerikanski predstavniki zustrilisya z liderom povstanciv Vaskesom ta arhiyepiskopom Santo Domingo Adolfo Alehandro Nuelem yakogo 30 listopada zaproponuvali priznachiti timchasovim prezidentom Nuel mav pidgotuvati krayinu dlya provedennya vilnih viboriv 14 kvitnya 1913 roku v posadu timchasovogo prezidenta Dominikanskoyi Respubliki Kongres obrav senatora Hose Bordasa Valdesa Div takozhBananovi vijni Istoriya Dominikanskoyi Respubliki Vijskovo morski sili Dominikanskoyi Respubliki Okupaciya Dominikanskoyi Respubliki Okupaciya Dominikanskoyi Respubliki vijskami SShA 1965 1966 VideoDominican Civil War 1911 12 Top 23 FactsLiteraturaAtkins G Pope Wilson Larman C 1998 The Dominican Republic and the United States From Imperialism to Transnationalism Athens GA University of Georgia Press ISBN 0820319317 Maurer Noel 2013 The Empire Trap The Rise and Fall of U S Intervention to Protect American Property Overseas 1893 2013 Princeton Princeton University Press ISBN 9780691155821