Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Друга громадянська війна в Гондурасі (ісп. Segunda guerra civil hondureña) або Революція відновлення (ісп. Revolución Reivindicatoria) — збройний конфлікт, який відбувався в Республіці Гондурас у 1924 році. Основною причиною війни стала політична криза, пов'язана із прагненням президента Рафаеля Лопеса Гутьєрреса, чиї термін перебування в посаді завершувався, залишитися при владі, проголосивши себе диктатором. Це був перший конфлікт на території Гондурасу, де використовувалися авіаційні бомбардування та нова тактика війни, успадкована від Першої світової війни.
| Друга громадянська війна в Гондурасі | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Бананові війни | |||||||||
 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Армія Гондурасу | Конституаційна армія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Рафаель Лопес Гутьєррес | Вісенте Тоста Тібурсіо Каріас Андіно | ||||||||
Історія
Передумови
Результати загальних президентських виборів 1924 року у Гондурасі були скасовані генералом Рафаелем Лопесом Гутьєрресом, який 1919 року став президентом країни, як кандидат від Ліберальної партії Гондурасу, й найголовніше, як герой Першої громадянської війни. У 1924 році його повноваження добігали кінця, а згідно з Конституцією Гондурасу, президент не мав права обиратися на другий термін, тому у виборах нового президента Лопес Гутьєррес не міг взяти участі. Кандидатами на виборах були доктор Хуан Анхель Аріас Бокін від руху «Арізмо» Ліберальної партії Гондурасу; Полікарпо Бонілья, колишній президент та кандидат від Конституційно-ліберальної партії, і доктор Тібурсіо Каріас Андіно, кандидат від Національної партії Гондурасу. Фаворитом був Каріас Андіно, з яким Лопес Гутьеррес був у напружених відносинах (вони були у різних таборах у Першій громадянській війні, крім того, відігравала свою роль приналежність Каріаса до опозиційної Національної партії). Каріас виграв вибори. Тоді Лопес Гутьєррес, незадоволений результатами, наказав, щоб Національний конгрес не міг визнати фактичного переможця, яким мав стати Каріас Андіно, давній опонент Гутьєрреса.
30 січня 1924 року Лопес Гутьєррес сприяв провалу плану угоди між Ліберальною та Національною партіями щодо подальшого розподілу влади в країні, відомого як «план Паса Барахони» (на ім'я політика Мігеля Паса Барахони), мотивуючи це тим, що жоден з кандидатів не отримав на прямих виборів абсолютної більшості голосів, що переносило процедуру виборів до Національного конгресу. Партії розраховували домовитися про обрання Паса Барахони на пост президента, проте угода була зірвана, і Каріас Андіно та Аріас Бокін залишили збори разом зі своїми прихильниками. Каріас Андіно таємно покинув Тегусігальпу о 19:00 у супроводі групи озброєних людей, що було інтерпретовано як оголошення війни уряду, тієї ж ночі зі столиці втекли його прихильники, які вступили до лав «армії революції». 31 січня став останнім днем конституційного уряду. У другій половині дня Національний конгрес провів засідання про долю президентського посту, але о 17:00 через відсутність кворуму засідання було перенесене. Пізніше відбулася ще одна зустріч, але вона знову завершилася без досягнення компромісу через відсутність кворуму.
1 лютого 1924 року президент Рафаель Лопес Гутьєррес проголосив себе диктатором.
Керівники як Ліберальної, так і Національної партій вбачали в Лопесі Гутьєрресі загрозу демократії та національній безпеці, оскільки він був фактичним главою армії та був популярним серед солдатів. Того ж дня в сусідній Сальвадор втекло багато опозиційних політиків, громадських діячів та впливових бізнесменів, зокрема підприємець Сантос Сото Росалес, найбагатша на той момент людина країни. Серед емігрантів був і генерал Іносенте Трімініо Осоріо, який залишив Тегусігальпу в ніч проти 30 січня на чолі загону з 300 солдатів.
Раніше, 1920 року, уряд Гондурасу, перебуваючи під враженням від ролі повітряних сил у Першій громадянській війні, закупив перший для країни військовий літак — британський легкий винищувач . У наступні два роки було придбано ще кілька бойових літаків для , які відіграли важливу роль у новій громадянській війні. Тим часом Лопес Гутьєррес оголосив у столиці стан облоги і провів мобілізацію урядових військ.
Хід війни
Сили революції зосереджувалися на заході, сході та півдні Гондурасу. 3 лютого загони генералів Тоста Карраско та Феррера зайняли місто західніше столиці. Наступного дня повстанці Маріано Андурая узяли під свій контроль місто , а на півночі країни, в Йоро, відбулася перша битва між революційними та урядовими військами: повстанці зайняли місто після тригодинного бою.
5 лютого в місті поблизу кордону з Нікарагуа генеральний штаб «Конституційної армії» пред'явив Рафаелю Лопесу Гутьєрресу офіційну вимогу відмовитися від утримання влади та поступитися владою обраному президенту — Каріасу Андіно.
7 лютого колоніальне місто Грасіас перейшло до рук повстанських сил. 9 лютого відбулася битва між революційними та урядовими силами за місто , неподалік від кордону з Нікарагуа. Битва завершилася серйозними втратами з обох боків, а урядовий генерал Каркамо був поранений і захоплений силами революції. Проте повстанцям довелося відступити через відсутність боєприпасів для продовження бойових дій.
10 лютого повстанці захопили місто Санта-Роса-де-Копан, а місто добровільно приєдналося до революціонерів. 13 лютого без особливого опору впало місто Санта-Барбара. Генерал Тоста Карраско продовжив рух через долини Кімістану на північ, на Сан-Педро-Сула. Одночасно місто було атаковане повстанцями, але гарнізон відбив атаку і повстанці втекли до кордону з Нікарагуа.
У той же день панцерний крейсер американського флоту став на якір у гавані північного міста Пуерто-Кортес, чекаючи наказу, а на півдні, на рейді Амапали, став американський корабель «Мілуокі».
18 лютого урядові сили після короткої перестрілки з революційними силами повернули контроль над містом Ла-Пас на захід від столиці, проте наступного дня, провівши контратаку, повстанці повернули місто під свій контроль.
20 лютого урядові війська зустріли війська повстанців на чолі з самим Каріасом Андіно біля пагорба Ель-Педрегаліто поблизу Тегусігальпи. Близько 5 години ранку почався запеклий бій, який тривав весь день. Революціонери, незважаючи на небезпечну нестачу боєприпасів, витримали тривалий та безперервний обстріл з боку урядової армії. До кінця дня через відсутність боєприпасів революційні сили були змушені залишити поле бою.
21-23 лютого йшли запеклі бої за панування над колишньою колоніальною столицею Гондурасу Комаягуа. Після двох днів і однієї ночі важких боїв, Комаягуа повністю перейшов до рук революційної армії.
27 лютого урядові війська чисельністю 6000 осіб вступили в бій з 2000 повстанців поблизу міста Сан-Педро-Сула. Втративши в цьому бою полковника «Чічо» Матуте та значну кількість солдатів, сили Гутьєрреса були змушені відступити на північний захід, побоюючись оточення та залишаючи місто у руках повстанців.
28 лютого у місті Ла-Сейба пройшла зустріч між урядом та революційними силами, на якій стало відомо, що бананова транснаціональна компанія United Fruit Company підтримала генерала Каріаса Андіно. Це стало ознакою швидкого падіння уряду Лопеса Гутьєрреса. Під впливом великого бізнесу 1 березня США розірвали дипломатичні відносини з Гондурасом та відправили військовий корабель «Денвер» до берегів країни для захисту американських інтересів.
3 березня війська Тоста Карраско урочисто і без опору вступили до Сан-Педро-Сули. Генерал Феррера після цього вирушив до центру країни, щоб атакувати міста Сігуатепеке та .
4 березня відбувся запеклий бій за Самбрано, який тривав протягом ночі, і лише до 8:00 перемога повстанців стала очевидною. Розгром урядової армії був повним, залишки сил Гутьєрреса втекли до столиці, кинувши на призволяще артилерію та боєприпаси.
7 березня генерал революційних сил Феррера просунувся зі своєю армією на висоту біля міста Санта-Крус, за дві ліги від столиці Гондурасу Тегусігальпи. У цих умовах Лопес Гутьеррес змушений був погодитися на переговори. Він прийняв вимогу здати місто повстанцям і залишити посаду президента, особливо після погроз генерала Феррери розпочати загальний штурм столиці. Але, 10 березня о 16:00 Рафаель Лопес Гутьєррес помер від цукрового діабету.
11 березня 1924 року з огляду на загострення обстановки в регіоні, близько 200 морських піхотинців США висадилися на берег, об 11:00 вони прибули до Тегусігальпи та обложили місто.
13 березня генерал Тоста Карраско напав на Ла-Сейбу, що призвело до значної кількості загиблих та поранених, а частину міста було зруйновано.
15 березня повстанці ще не мали контролю над Тегусігальпою: після смерті Лопеса Гутьєрреса владу в місті перебрали ліберальні політики, які вирішили продовжувати чинити опір лідеру Національної партії Каріасу Андіно. У відповідь командири сил революції у всіх напрямках почали здійснювати одночасні атаки з висот Ель-Гуанакасте, Хуан-Лайнес, Ель-Беррінче та Ель-Естанкадеро. 1 квітня, о 04:00, революційні війська на чолі з генералом Тоста Карраско у стрімкій атаці спустилися з пагорба Ель-Естакадо і з ходу зайняли оборонні позиції у Ель-Беррінче.
Тегусігальпа стала першою столицею в Латинській Америці, яка стала об'єктом повітряного бомбардування. Повстанці мали два літаки, з борту яких льотчики вручну скинули на місто бомби, урядові ж сили мали лише один винищувач Bristol. 9 квітня літак повстанців бомбив місто вранці та вдень. Літак повстанців, окрім бомб, розкидав над столицею і чималу кількість листівок, адресованих урядовцям, у яких їм рекомендувалося з піднятими руками здатися чи приєднатися до конституційної революції.
Одночасно генерал Феррера віддав частину своєї армії наказ утримувати позиції і відбув на південь, щоб узяти Чолутеку. Прибуття Феррери не мало серйозного впливу на результат подій: урядовий генерал Торібіо Рамос на чолі 500 солдатів гарнізону залишив місто повстанцям.
28 квітня столицю було захоплено в результаті загального масованого штурму повстанців. О 21:30 революційні війська вирушили до центру міста. Перші колони повстанців захопили ринок, телеграф та штаб-квартиру поліції. Інші колони окопалися навколо Пантеону під вогнем з боку урядових позицій біля пагорба Ель-Сіпіле. Тим часом революційна колона під командуванням полковника Карлоса Б. Гонсалеса атакувала та захопила казарми ветеранів та рушила на .
28 квітня після тяжких переговорів мирна конференція досягла консенсусу, прискореного штурмом повстанцями столиці. Було підписано угоду про припинення вогню, і о 12:30 генерал Вісенте Тоста Карраско був призначений тимчасовим президентом. 30 квітня, о 10:00, він прийняв присягу і вирушив до Президентського палацу, де 1 травня обійняв посаду і зібрав делегації центрально-американських країн. 22 травня Тоста Карранса надіслав листа президенту США, що пояснює обставини його висування посаду президента[7].
Наслідки
Війна коштувала країні понад 2 мільйони доларів у вигляді шкоди спричиненої об'єктам інфраструктури, багатьом історичним будівлям Тегусігальпи, які були пошкоджені вогнем гармат, ринок і національна пошта були спалені вщент. Вважається, що понад 3000 солдатів загинули в бою, більшість їхніх тіл було поховано у звичайних ямах. Ще існувала неідентифікована кількість поранених і зниклих безвісти військових, більше 50 ідентифікованих цивільних осіб загинули внаслідок бойових дій. Ця війна коштувала втратою дипломатичних відносин Гондурасу з його сусідами, декількома іншими країнами та США. Було ще одне військове повстання проти Тоста Карраско. Уся ця нестабільність породила диктатуру Каріаса Андіно.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Література
- Harvey K. Meyer. «Diccionario Histórico de Honduras», (1976).
- Argueta, Mario y Edgardo Quiñónez, «Historia de Honduras», Escuela Superior del Profesorado «Francisco Morazán», Tegucigalpa, 1978. (Universidad de Texas, USA.)
- Paredes, Lucas. «Biografía del Doctor y General Tiburcio Carías Andino». Tipo-litografía Ariston, Honduras, 1938.
- Urquía Fuentes y García, José Leonardo. "Historia de Santa Rosa de Copán, «Los Llanos» (Ensayo histórico cronológico), 2010.
Посилання
- 3. Honduras (1902-present)(англ.)
- The 20th century(англ.)
- The Threat of Renewed Instability, 1919-24
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gromadyanska vijna v Gondurasi Druga gromadyanska vijna v Gondurasi isp Segunda guerra civil hondurena abo Revolyuciya vidnovlennya isp Revolucion Reivindicatoria zbrojnij konflikt yakij vidbuvavsya v Respublici Gonduras u 1924 roci Osnovnoyu prichinoyu vijni stala politichna kriza pov yazana iz pragnennyam prezidenta Rafaelya Lopesa Gutyerresa chiyi termin perebuvannya v posadi zavershuvavsya zalishitisya pri vladi progolosivshi sebe diktatorom Ce buv pershij konflikt na teritoriyi Gondurasu de vikoristovuvalisya aviacijni bombarduvannya ta nova taktika vijni uspadkovana vid Pershoyi svitovoyi vijni Druga gromadyanska vijna v GondurasiBananovi vijniData2 lyutogo 1 travnya 1924MisceGondurasPrichinavidmova prezidenta Rafaelya Lopesa Gutyerresa zalishiti svoyu posaduRezultatPeremoga ob yednanih konstitucijno revolyucijnih sil Amerikanska intervenciya vidstavka prezidenta Rafaelya Lopesa Gutyerresa jogo bulo nakazano zaslati ale vin pomer pid chas vijniStoroniArmiya GondurasuKonstituacijna armiyaKomanduvachiRafael Lopes GutyerresVisente Tosta Tibursio Karias AndinoIstoriyaPeredumovi Rezultati zagalnih prezidentskih viboriv 1924 roku u Gondurasi buli skasovani generalom Rafaelem Lopesom Gutyerresom yakij 1919 roku stav prezidentom krayini yak kandidat vid Liberalnoyi partiyi Gondurasu j najgolovnishe yak geroj Pershoyi gromadyanskoyi vijni U 1924 roci jogo povnovazhennya dobigali kincya a zgidno z Konstituciyeyu Gondurasu prezident ne mav prava obiratisya na drugij termin tomu u viborah novogo prezidenta Lopes Gutyerres ne mig vzyati uchasti Kandidatami na viborah buli doktor Huan Anhel Arias Bokin vid ruhu Arizmo Liberalnoyi partiyi Gondurasu Polikarpo Bonilya kolishnij prezident ta kandidat vid Konstitucijno liberalnoyi partiyi i doktor Tibursio Karias Andino kandidat vid Nacionalnoyi partiyi Gondurasu Favoritom buv Karias Andino z yakim Lopes Guterres buv u napruzhenih vidnosinah voni buli u riznih taborah u Pershij gromadyanskij vijni krim togo vidigravala svoyu rol prinalezhnist Kariasa do opozicijnoyi Nacionalnoyi partiyi Karias vigrav vibori Todi Lopes Gutyerres nezadovolenij rezultatami nakazav shob Nacionalnij kongres ne mig viznati faktichnogo peremozhcya yakim mav stati Karias Andino davnij oponent Gutyerresa 30 sichnya 1924 roku Lopes Gutyerres spriyav provalu planu ugodi mizh Liberalnoyu ta Nacionalnoyu partiyami shodo podalshogo rozpodilu vladi v krayini vidomogo yak plan Pasa Barahoni na im ya politika Migelya Pasa Barahoni motivuyuchi ce tim sho zhoden z kandidativ ne otrimav na pryamih viboriv absolyutnoyi bilshosti golosiv sho perenosilo proceduru viboriv do Nacionalnogo kongresu Partiyi rozrahovuvali domovitisya pro obrannya Pasa Barahoni na post prezidenta prote ugoda bula zirvana i Karias Andino ta Arias Bokin zalishili zbori razom zi svoyimi prihilnikami Karias Andino tayemno pokinuv Tegusigalpu o 19 00 u suprovodi grupi ozbroyenih lyudej sho bulo interpretovano yak ogoloshennya vijni uryadu tiyeyi zh nochi zi stolici vtekli jogo prihilniki yaki vstupili do lav armiyi revolyuciyi 31 sichnya stav ostannim dnem konstitucijnogo uryadu U drugij polovini dnya Nacionalnij kongres proviv zasidannya pro dolyu prezidentskogo postu ale o 17 00 cherez vidsutnist kvorumu zasidannya bulo perenesene Piznishe vidbulasya she odna zustrich ale vona znovu zavershilasya bez dosyagnennya kompromisu cherez vidsutnist kvorumu 1 lyutogo 1924 roku prezident Rafael Lopes Gutyerres progolosiv sebe diktatorom Kerivniki yak Liberalnoyi tak i Nacionalnoyi partij vbachali v Lopesi Gutyerresi zagrozu demokratiyi ta nacionalnij bezpeci oskilki vin buv faktichnim glavoyu armiyi ta buv populyarnim sered soldativ Togo zh dnya v susidnij Salvador vteklo bagato opozicijnih politikiv gromadskih diyachiv ta vplivovih biznesmeniv zokrema pidpriyemec Santos Soto Rosales najbagatsha na toj moment lyudina krayini Sered emigrantiv buv i general Inosente Triminio Osorio yakij zalishiv Tegusigalpu v nich proti 30 sichnya na choli zagonu z 300 soldativ Ranishe 1920 roku uryad Gondurasu perebuvayuchi pid vrazhennyam vid roli povitryanih sil u Pershij gromadyanskij vijni zakupiv pershij dlya krayini vijskovij litak britanskij legkij vinishuvach U nastupni dva roki bulo pridbano she kilka bojovih litakiv dlya yaki vidigrali vazhlivu rol u novij gromadyanskij vijni Tim chasom Lopes Gutyerres ogolosiv u stolici stan oblogi i proviv mobilizaciyu uryadovih vijsk Hid vijni Sili revolyuciyi zoseredzhuvalisya na zahodi shodi ta pivdni Gondurasu 3 lyutogo zagoni generaliv Tosta Karrasko ta Ferrera zajnyali misto zahidnishe stolici Nastupnogo dnya povstanci Mariano Anduraya uzyali pid svij kontrol misto a na pivnochi krayini v Joro vidbulasya persha bitva mizh revolyucijnimi ta uryadovimi vijskami povstanci zajnyali misto pislya trigodinnogo boyu 5 lyutogo v misti poblizu kordonu z Nikaragua generalnij shtab Konstitucijnoyi armiyi pred yaviv Rafaelyu Lopesu Gutyerresu oficijnu vimogu vidmovitisya vid utrimannya vladi ta postupitisya vladoyu obranomu prezidentu Kariasu Andino 7 lyutogo kolonialne misto Grasias perejshlo do ruk povstanskih sil 9 lyutogo vidbulasya bitva mizh revolyucijnimi ta uryadovimi silami za misto nepodalik vid kordonu z Nikaragua Bitva zavershilasya serjoznimi vtratami z oboh bokiv a uryadovij general Karkamo buv poranenij i zahoplenij silami revolyuciyi Prote povstancyam dovelosya vidstupiti cherez vidsutnist boyepripasiv dlya prodovzhennya bojovih dij 10 lyutogo povstanci zahopili misto Santa Rosa de Kopan a misto dobrovilno priyednalosya do revolyucioneriv 13 lyutogo bez osoblivogo oporu vpalo misto Santa Barbara General Tosta Karrasko prodovzhiv ruh cherez dolini Kimistanu na pivnich na San Pedro Sula Odnochasno misto bulo atakovane povstancyami ale garnizon vidbiv ataku i povstanci vtekli do kordonu z Nikaragua U toj zhe den pancernij krejser amerikanskogo flotu stav na yakir u gavani pivnichnogo mista Puerto Kortes chekayuchi nakazu a na pivdni na rejdi Amapali stav amerikanskij korabel Miluoki 18 lyutogo uryadovi sili pislya korotkoyi perestrilki z revolyucijnimi silami povernuli kontrol nad mistom La Pas na zahid vid stolici prote nastupnogo dnya provivshi kontrataku povstanci povernuli misto pid svij kontrol 20 lyutogo uryadovi vijska zustrili vijska povstanciv na choli z samim Kariasom Andino bilya pagorba El Pedregalito poblizu Tegusigalpi Blizko 5 godini ranku pochavsya zapeklij bij yakij trivav ves den Revolyucioneri nezvazhayuchi na nebezpechnu nestachu boyepripasiv vitrimali trivalij ta bezperervnij obstril z boku uryadovoyi armiyi Do kincya dnya cherez vidsutnist boyepripasiv revolyucijni sili buli zmusheni zalishiti pole boyu 21 23 lyutogo jshli zapekli boyi za panuvannya nad kolishnoyu kolonialnoyu stoliceyu Gondurasu Komayagua Pislya dvoh dniv i odniyeyi nochi vazhkih boyiv Komayagua povnistyu perejshov do ruk revolyucijnoyi armiyi 27 lyutogo uryadovi vijska chiselnistyu 6000 osib vstupili v bij z 2000 povstanciv poblizu mista San Pedro Sula Vtrativshi v comu boyu polkovnika Chicho Matute ta znachnu kilkist soldativ sili Gutyerresa buli zmusheni vidstupiti na pivnichnij zahid poboyuyuchis otochennya ta zalishayuchi misto u rukah povstanciv 28 lyutogo u misti La Sejba projshla zustrich mizh uryadom ta revolyucijnimi silami na yakij stalo vidomo sho bananova transnacionalna kompaniya United Fruit Company pidtrimala generala Kariasa Andino Ce stalo oznakoyu shvidkogo padinnya uryadu Lopesa Gutyerresa Pid vplivom velikogo biznesu 1 bereznya SShA rozirvali diplomatichni vidnosini z Gondurasom ta vidpravili vijskovij korabel Denver do beregiv krayini dlya zahistu amerikanskih interesiv 3 bereznya vijska Tosta Karrasko urochisto i bez oporu vstupili do San Pedro Suli General Ferrera pislya cogo virushiv do centru krayini shob atakuvati mista Siguatepeke ta 4 bereznya vidbuvsya zapeklij bij za Sambrano yakij trivav protyagom nochi i lishe do 8 00 peremoga povstanciv stala ochevidnoyu Rozgrom uryadovoyi armiyi buv povnim zalishki sil Gutyerresa vtekli do stolici kinuvshi na prizvolyashe artileriyu ta boyepripasi 7 bereznya general revolyucijnih sil Ferrera prosunuvsya zi svoyeyu armiyeyu na visotu bilya mista Santa Krus za dvi ligi vid stolici Gondurasu Tegusigalpi U cih umovah Lopes Guterres zmushenij buv pogoditisya na peregovori Vin prijnyav vimogu zdati misto povstancyam i zalishiti posadu prezidenta osoblivo pislya pogroz generala Ferreri rozpochati zagalnij shturm stolici Ale 10 bereznya o 16 00 Rafael Lopes Gutyerres pomer vid cukrovogo diabetu 11 bereznya 1924 roku z oglyadu na zagostrennya obstanovki v regioni blizko 200 morskih pihotinciv SShA visadilisya na bereg ob 11 00 voni pribuli do Tegusigalpi ta oblozhili misto 13 bereznya general Tosta Karrasko napav na La Sejbu sho prizvelo do znachnoyi kilkosti zagiblih ta poranenih a chastinu mista bulo zrujnovano 15 bereznya povstanci she ne mali kontrolyu nad Tegusigalpoyu pislya smerti Lopesa Gutyerresa vladu v misti perebrali liberalni politiki yaki virishili prodovzhuvati chiniti opir lideru Nacionalnoyi partiyi Kariasu Andino U vidpovid komandiri sil revolyuciyi u vsih napryamkah pochali zdijsnyuvati odnochasni ataki z visot El Guanakaste Huan Lajnes El Berrinche ta El Estankadero 1 kvitnya o 04 00 revolyucijni vijska na choli z generalom Tosta Karrasko u strimkij ataci spustilisya z pagorba El Estakado i z hodu zajnyali oboronni poziciyi u El Berrinche Tegusigalpa stala pershoyu stoliceyu v Latinskij Americi yaka stala ob yektom povitryanogo bombarduvannya Povstanci mali dva litaki z bortu yakih lotchiki vruchnu skinuli na misto bombi uryadovi zh sili mali lishe odin vinishuvach Bristol 9 kvitnya litak povstanciv bombiv misto vranci ta vden Litak povstanciv okrim bomb rozkidav nad stoliceyu i chimalu kilkist listivok adresovanih uryadovcyam u yakih yim rekomenduvalosya z pidnyatimi rukami zdatisya chi priyednatisya do konstitucijnoyi revolyuciyi Odnochasno general Ferrera viddav chastinu svoyeyi armiyi nakaz utrimuvati poziciyi i vidbuv na pivden shob uzyati Choluteku Pributtya Ferreri ne malo serjoznogo vplivu na rezultat podij uryadovij general Toribio Ramos na choli 500 soldativ garnizonu zalishiv misto povstancyam 28 kvitnya stolicyu bulo zahopleno v rezultati zagalnogo masovanogo shturmu povstanciv O 21 30 revolyucijni vijska virushili do centru mista Pershi koloni povstanciv zahopili rinok telegraf ta shtab kvartiru policiyi Inshi koloni okopalisya navkolo Panteonu pid vognem z boku uryadovih pozicij bilya pagorba El Sipile Tim chasom revolyucijna kolona pid komanduvannyam polkovnika Karlosa B Gonsalesa atakuvala ta zahopila kazarmi veteraniv ta rushila na 28 kvitnya pislya tyazhkih peregovoriv mirna konferenciya dosyagla konsensusu priskorenogo shturmom povstancyami stolici Bulo pidpisano ugodu pro pripinennya vognyu i o 12 30 general Visente Tosta Karrasko buv priznachenij timchasovim prezidentom 30 kvitnya o 10 00 vin prijnyav prisyagu i virushiv do Prezidentskogo palacu de 1 travnya obijnyav posadu i zibrav delegaciyi centralno amerikanskih krayin 22 travnya Tosta Karransa nadislav lista prezidentu SShA sho poyasnyuye obstavini jogo visuvannya posadu prezidenta 7 Naslidki Vijna koshtuvala krayini ponad 2 miljoni dolariv u viglyadi shkodi sprichinenoyi ob yektam infrastrukturi bagatom istorichnim budivlyam Tegusigalpi yaki buli poshkodzheni vognem garmat rinok i nacionalna poshta buli spaleni vshent Vvazhayetsya sho ponad 3000 soldativ zaginuli v boyu bilshist yihnih til bulo pohovano u zvichajnih yamah She isnuvala neidentifikovana kilkist poranenih i zniklih bezvisti vijskovih bilshe 50 identifikovanih civilnih osib zaginuli vnaslidok bojovih dij Cya vijna koshtuvala vtratoyu diplomatichnih vidnosin Gondurasu z jogo susidami dekilkoma inshimi krayinami ta SShA Bulo she odne vijskove povstannya proti Tosta Karrasko Usya cya nestabilnist porodila diktaturu Kariasa Andino Div takozhSpisok prezidentiv Gondurasu Mista Gondurasu Ukrayinsko gonduraski vidnosini Derzhavnij kordon GondurasuPrimitkiVinoski DzherelaLiteraturaHarvey K Meyer Diccionario Historico de Honduras 1976 Argueta Mario y Edgardo Quinonez Historia de Honduras Escuela Superior del Profesorado Francisco Morazan Tegucigalpa 1978 Universidad de Texas USA Paredes Lucas Biografia del Doctor y General Tiburcio Carias Andino Tipo litografia Ariston Honduras 1938 Urquia Fuentes y Garcia Jose Leonardo Historia de Santa Rosa de Copan Los Llanos Ensayo historico cronologico 2010 Posilannya3 Honduras 1902 present angl The 20th century angl The Threat of Renewed Instability 1919 24