Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перша громадянська війна в Гондурасі (ісп. Primera guerra civil hondureña) — збройний конфлікт, який відбувався між урядом Гондурасу та об'єднаними силами повстанців в Республіці Гондурас у 1919 році. Це був перший конфлікт на території Гондурасу, де використовувалася зброя та здобутки технічного прогресу XX століття.
| Перша громадянська війна в Гондурасі | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Бананові війни | |||||||||
 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Армія Гондурасу | Об'єднана повстанська армія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Франсіско Бертран Тібурсіо Каріас Андіно | Рафаель Лопес Гутьєррес | ||||||||
Історія
Передумови
У 1919 році доктор Франсіско Бертран перебував на кінцевому етапі свого другого президентського терміну і намагався поставити свого зятя доктора Назаріо Соріано на посаду президента. Це спровокувало незадоволення його політичних опонентів, котрі повстали проти нього в березні, оскільки через зростання впливу американських транснаціональних компаній, які діяли в країні з XIX століття, президент Гондурасу був слабкою фігурою та керованим за бажанням. Вплив на президента Гондурасу дозволяв власникам цих сировинних компаній блокувати легалізацію профспілок та запровадження трудових реформ та гарантували податкові пільги і право на придбання земельних володінь. Спроби Бертранда посилити статус президентської влади натрапили на протидію з боку транснаціональних корпорацій США, у зв'язку з чим Бертран навіть звинувачував американського бізнесмена, «бананового короля» Самуеля Земюррея у провокуванні революції.
У квітні відбулися загальні вибори і Назаріо Соріано став переможцем від Національної партії Гондурасу, невідомої всьому населенню, оскільки, хоча Соріано і був гондурасцем, але він постійно мешкав за кордоном через призначення консулом Гондурасу в місті Новий Орлеан. Підбурені ймовірною фальсифікацією процесу успадкування влади, незадоволені кола гондурасців взялися за зброю.
У липні Антоніо Лопес Гутьєррес, брат генерала Лопеса Гутьєрреса та міністр Гондурасу у Вашингтоні, округ Колумбія, таємно попросив Державний департамент надати підтримку у забезпеченні вільних виборів у Гондурасі.
Серед ініціаторів повстання проти президента був майбутній президент Вісенте Тоста Карраско — він оголосив Бертрана диктатором і був ув'язнений, проте невдовзі був звільнений прихильниками та отримав чин полковника. До нього приєдналися полковник Грегоріо Феррера і Х. Ернесто Альварадо, які, поряд з іншими офіцерами присягнули усунути Бертрана від влади, а також генерал Рафаель Лопес Гутьєррес, який домагався співпраці з лібералами Гватемали і консерваторами Нікарагуа і отримав підтримку Сото Росалес, який надав повстанцям свою резиденцію для зустрічей. Серед повстанців були відомі громадяни Мануель Адалід та Гамеро, Хесус М. Альварадо, Вісенте Мехіа Коліндрес, Карлос Лагос та Марсіал Лагос, а також відомі ліберали, які закінчили Військову академію США і зайнялися постачанням зброї, боєприпасів і припасів для повстанської армії.
Повстання
25 липня повстанська армія Західного округу, що утворилася, під командуванням генерала Хосе Раміреса, який загинув під час операції, зайняла муніципалітети та Інтібука. Офіцери Раміреса, полковник Вісенте Тоста Карраско та Грегоріо Феррера, отримали наказ висунутись у бік міст Грасіас (Лемпіра) та Санта-Роса, а потім попрямувати на північ.
Тим часом повстанська колона під командуванням генерала Рафаеля Лопеса Гутьєрреса спробувала зайняти центр країни та столицю. У районі міста Лопес Гутьєррес розбив урядові війська під командуванням генерала Еулохіо Флореса, після чого вирушив зі своїми формуваннями до Ель-Педрегаліто.
Одночасно генерали Хосе Марія Рейна, Ернесто Альварадо та полковники Вісенте Тоста Карраско, Флавіо Дельсід та Грегоріо Феррера на чолі «Революційної армії Заходу» продовжували військові операції на заході країни. 11 серпня, о 5:00, повстанці атакували Грасіас. Далі повстанці просувалися на Санта-Роса-де-Копан, де отримали підкріплення зі Сходу та оточили місто. Глава урядових сил генерал Хесус Марія Родрігес наказав полковнику Вісенте Айяле посилити охорону міської ради та підготувати солдатів та городян до боротьби, проте рішучої битви не трапилося: у суботу 16 серпня захисники міста — 400 добре озброєних солдатів — після кількох годин сутички здали місто повстанцям.
Тим часом генерал Хосе Марія Рейна та повстанські війська вступили у місті Сан-Ніколас у бій з урядовими військами під командуванням полковника Теофіла Кастільйо, битва була напруженою і завершилася перемогою повстанців.
29 серпня урядові позиції у Ель-Педрегаліто, поблизу Тегусігальпи, були прорвані повстанськими силами.
Наступною великою ціллю повстанців стало місто Сан-Педро-Сула. Генерал-майор Рейна, полковник Тоста Карраско, генерал Симон Агілар, полковник Феррера та генерал Альварадо 2 та 3 вересня керували діями повстанців, намагаючись опанувати місто. Генерал Рейна було поранено в атаці на урядові війська на пагорбі Ла-Кумбре. Загони генерала Агілара здобули перемогу для повстанців, продавивши оборону урядових сил, після чого повстанці зайняли Сан-Педро-Сула і попрямували у бік міста Пуерто-Кортес.
Посол США в Гондурасі Томас Самбола Джонс закликав сторони до припинення воєнних дій, а президента Бертрана — до відставки, водночас запросивши уряд США про військове втручання, посилаючись на те, що в боях на той час уже загинуло понад 800 осіб.
Одночасно на сході країни «Революційна армія Сходу» об'єдналася, щоб у вересні напасти на місто Данлі. На чолі Східної армії повстанців стояли генерали Грегоріо Агілар, Сальвадор Сіснерос, Адольфо Суніга. Урядові війська очолював полковник Хосе Марія Діас Гомес. Штаб повстанців у Данлі був розміщений на пагорбі Ель-Естікірінеро, основна маса їхньої армії включала три колони, стратегічно розташовані для оточення міста. О 05:00 полковник Мендоса атакував Данлі з півночі, полковник Сіснерос із півдня та полковник Агілар зі сходу. Розбуджений атакою урядовий гарнізон сховався в казармах та сусідніх будівлях, солдати забарикадувалися та приготувалися відбивати натиск повстанців. До сходу сонця вся урядова армія знаходилася всередині міста і, не зумівши організувати ефективну оборону, відбивала інтенсивні атаки супротивника. Кілька груп солдатів-смертників з числа повстанців кидалися до дверей будівель під вогнем противника, з сокирами, кирками та іншими інструментами, щоб виламати двері та проникнути всередину позицій гарнізону. До кінця дня запеклий штурм було завершено, полонених солдатів гарнізону відпустили на волю за умови відмови від подальшої боротьби за диктатора.
9 вересня 1919 року доктор Бертран втік зі столиці разом з Назаріо Соріано та іншими прихильниками. Вони виїхали до Сан-Лоренсо на двох автомобілях під американським прапором, який гарантував недоторканність, і звідсіля відбув до США. Голова Ради Міністрів Сальвадор Агірре взяв на себе повноваження глави держави, поки 16 вересня його не змінив міністр закордонних справ доктор Вісенте Мехія Колінрес, який виконував функції президента до 5 жовтня. Після втечі Бертрана і за кілька днів до вступу до Тегусігальпи військ генерала Лопеса Гутьєрреса, його брат Антоніо Лопес Гутьєррес написав до Латиноамериканського відділу Держдепартаменту США: «…необхідний сильний і центральний уряд, і ми хочемо, щоб Державний департамент надав нам моральну підтримку для досягнення цієї мети».
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Література
- Alvarado, Néstor Enrique. «La Revolución del 19», Imprenta Bulnes, Tegucigalpa, Honduras. 1967.
- Argueta, Mario y Edgardo Quiñónez, «Historia de Honduras», Escuela Superior del Profesorado «Francisco Morazán», Tegucigalpa, 1978. (Universidad de Texas, USA.)
- Luque, Gonzalo «Chalo». «Revoluciones en Honduras», Volumen 2, Tegucigalpa, Honduras, 1983
Посилання
- 3. Honduras (1902-present)(англ.)
- September 1919 — Honduras(англ.)
- The Threat of Renewed Instability, 1919-24
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gromadyanska vijna v Gondurasi Persha gromadyanska vijna v Gondurasi isp Primera guerra civil hondurena zbrojnij konflikt yakij vidbuvavsya mizh uryadom Gondurasu ta ob yednanimi silami povstanciv v Respublici Gonduras u 1919 roci Ce buv pershij konflikt na teritoriyi Gondurasu de vikoristovuvalasya zbroya ta zdobutki tehnichnogo progresu XX stolittya Persha gromadyanska vijna v GondurasiBananovi vijniData23 lipnya 17 veresnya 1919MisceGondurasPrichinavidmova prezidenta Bertrana zalishiti svoyu posaduRezultatPeremoga ob yednanoyi povstanskoyi armiyi ta povalennya prezidenta BertranaStoroniArmiya GondurasuOb yednana povstanska armiyaKomanduvachiFransisko Bertran Tibursio Karias AndinoRafael Lopes GutyerresIstoriyaPeredumovi U 1919 roci doktor Fransisko Bertran perebuvav na kincevomu etapi svogo drugogo prezidentskogo terminu i namagavsya postaviti svogo zyatya doktora Nazario Soriano na posadu prezidenta Ce sprovokuvalo nezadovolennya jogo politichnih oponentiv kotri povstali proti nogo v berezni oskilki cherez zrostannya vplivu amerikanskih transnacionalnih kompanij yaki diyali v krayini z XIX stolittya prezident Gondurasu buv slabkoyu figuroyu ta kerovanim za bazhannyam Vpliv na prezidenta Gondurasu dozvolyav vlasnikam cih sirovinnih kompanij blokuvati legalizaciyu profspilok ta zaprovadzhennya trudovih reform ta garantuvali podatkovi pilgi i pravo na pridbannya zemelnih volodin Sprobi Bertranda posiliti status prezidentskoyi vladi natrapili na protidiyu z boku transnacionalnih korporacij SShA u zv yazku z chim Bertran navit zvinuvachuvav amerikanskogo biznesmena bananovogo korolya Samuelya Zemyurreya u provokuvanni revolyuciyi U kvitni vidbulisya zagalni vibori i Nazario Soriano stav peremozhcem vid Nacionalnoyi partiyi Gondurasu nevidomoyi vsomu naselennyu oskilki hocha Soriano i buv gondurascem ale vin postijno meshkav za kordonom cherez priznachennya konsulom Gondurasu v misti Novij Orlean Pidbureni jmovirnoyu falsifikaciyeyu procesu uspadkuvannya vladi nezadovoleni kola gondurasciv vzyalisya za zbroyu U lipni Antonio Lopes Gutyerres brat generala Lopesa Gutyerresa ta ministr Gondurasu u Vashingtoni okrug Kolumbiya tayemno poprosiv Derzhavnij departament nadati pidtrimku u zabezpechenni vilnih viboriv u Gondurasi Sered iniciatoriv povstannya proti prezidenta buv majbutnij prezident Visente Tosta Karrasko vin ogolosiv Bertrana diktatorom i buv uv yaznenij prote nevdovzi buv zvilnenij prihilnikami ta otrimav chin polkovnika Do nogo priyednalisya polkovnik Gregorio Ferrera i H Ernesto Alvarado yaki poryad z inshimi oficerami prisyagnuli usunuti Bertrana vid vladi a takozh general Rafael Lopes Gutyerres yakij domagavsya spivpraci z liberalami Gvatemali i konservatorami Nikaragua i otrimav pidtrimku Soto Rosales yakij nadav povstancyam svoyu rezidenciyu dlya zustrichej Sered povstanciv buli vidomi gromadyani Manuel Adalid ta Gamero Hesus M Alvarado Visente Mehia Kolindres Karlos Lagos ta Marsial Lagos a takozh vidomi liberali yaki zakinchili Vijskovu akademiyu SShA i zajnyalisya postachannyam zbroyi boyepripasiv i pripasiv dlya povstanskoyi armiyi Povstannya 25 lipnya povstanska armiya Zahidnogo okrugu sho utvorilasya pid komanduvannyam generala Hose Ramiresa yakij zaginuv pid chas operaciyi zajnyala municipaliteti ta Intibuka Oficeri Ramiresa polkovnik Visente Tosta Karrasko ta Gregorio Ferrera otrimali nakaz visunutis u bik mist Grasias Lempira ta Santa Rosa a potim popryamuvati na pivnich Tim chasom povstanska kolona pid komanduvannyam generala Rafaelya Lopesa Gutyerresa sprobuvala zajnyati centr krayini ta stolicyu U rajoni mista Lopes Gutyerres rozbiv uryadovi vijska pid komanduvannyam generala Eulohio Floresa pislya chogo virushiv zi svoyimi formuvannyami do El Pedregalito Odnochasno generali Hose Mariya Rejna Ernesto Alvarado ta polkovniki Visente Tosta Karrasko Flavio Delsid ta Gregorio Ferrera na choli Revolyucijnoyi armiyi Zahodu prodovzhuvali vijskovi operaciyi na zahodi krayini 11 serpnya o 5 00 povstanci atakuvali Grasias Dali povstanci prosuvalisya na Santa Rosa de Kopan de otrimali pidkriplennya zi Shodu ta otochili misto Glava uryadovih sil general Hesus Mariya Rodriges nakazav polkovniku Visente Ajyale posiliti ohoronu miskoyi radi ta pidgotuvati soldativ ta gorodyan do borotbi prote rishuchoyi bitvi ne trapilosya u subotu 16 serpnya zahisniki mista 400 dobre ozbroyenih soldativ pislya kilkoh godin sutichki zdali misto povstancyam Tim chasom general Hose Mariya Rejna ta povstanski vijska vstupili u misti San Nikolas u bij z uryadovimi vijskami pid komanduvannyam polkovnika Teofila Kastiljo bitva bula napruzhenoyu i zavershilasya peremogoyu povstanciv 29 serpnya uryadovi poziciyi u El Pedregalito poblizu Tegusigalpi buli prorvani povstanskimi silami Nastupnoyu velikoyu cillyu povstanciv stalo misto San Pedro Sula General major Rejna polkovnik Tosta Karrasko general Simon Agilar polkovnik Ferrera ta general Alvarado 2 ta 3 veresnya keruvali diyami povstanciv namagayuchis opanuvati misto General Rejna bulo poraneno v ataci na uryadovi vijska na pagorbi La Kumbre Zagoni generala Agilara zdobuli peremogu dlya povstanciv prodavivshi oboronu uryadovih sil pislya chogo povstanci zajnyali San Pedro Sula i popryamuvali u bik mista Puerto Kortes Posol SShA v Gondurasi Tomas Sambola Dzhons zaklikav storoni do pripinennya voyennih dij a prezidenta Bertrana do vidstavki vodnochas zaprosivshi uryad SShA pro vijskove vtruchannya posilayuchis na te sho v boyah na toj chas uzhe zaginulo ponad 800 osib Odnochasno na shodi krayini Revolyucijna armiya Shodu ob yednalasya shob u veresni napasti na misto Danli Na choli Shidnoyi armiyi povstanciv stoyali generali Gregorio Agilar Salvador Sisneros Adolfo Suniga Uryadovi vijska ocholyuvav polkovnik Hose Mariya Dias Gomes Shtab povstanciv u Danli buv rozmishenij na pagorbi El Estikirinero osnovna masa yihnoyi armiyi vklyuchala tri koloni strategichno roztashovani dlya otochennya mista O 05 00 polkovnik Mendosa atakuvav Danli z pivnochi polkovnik Sisneros iz pivdnya ta polkovnik Agilar zi shodu Rozbudzhenij atakoyu uryadovij garnizon shovavsya v kazarmah ta susidnih budivlyah soldati zabarikaduvalisya ta prigotuvalisya vidbivati natisk povstanciv Do shodu soncya vsya uryadova armiya znahodilasya vseredini mista i ne zumivshi organizuvati efektivnu oboronu vidbivala intensivni ataki suprotivnika Kilka grup soldativ smertnikiv z chisla povstanciv kidalisya do dverej budivel pid vognem protivnika z sokirami kirkami ta inshimi instrumentami shob vilamati dveri ta proniknuti vseredinu pozicij garnizonu Do kincya dnya zapeklij shturm bulo zaversheno polonenih soldativ garnizonu vidpustili na volyu za umovi vidmovi vid podalshoyi borotbi za diktatora 9 veresnya 1919 roku doktor Bertran vtik zi stolici razom z Nazario Soriano ta inshimi prihilnikami Voni viyihali do San Lorenso na dvoh avtomobilyah pid amerikanskim praporom yakij garantuvav nedotorkannist i zvidsilya vidbuv do SShA Golova Radi Ministriv Salvador Agirre vzyav na sebe povnovazhennya glavi derzhavi poki 16 veresnya jogo ne zminiv ministr zakordonnih sprav doktor Visente Mehiya Kolinres yakij vikonuvav funkciyi prezidenta do 5 zhovtnya Pislya vtechi Bertrana i za kilka dniv do vstupu do Tegusigalpi vijsk generala Lopesa Gutyerresa jogo brat Antonio Lopes Gutyerres napisav do Latinoamerikanskogo viddilu Derzhdepartamentu SShA neobhidnij silnij i centralnij uryad i mi hochemo shob Derzhavnij departament nadav nam moralnu pidtrimku dlya dosyagnennya ciyeyi meti Div takozhIstoriya Gondurasu General kapitanstvo Gvatemala Shukuupske carstvo Centralnoamerikanska federaciyaPrimitkiVinoski DzherelaLiteraturaAlvarado Nestor Enrique La Revolucion del 19 Imprenta Bulnes Tegucigalpa Honduras 1967 Argueta Mario y Edgardo Quinonez Historia de Honduras Escuela Superior del Profesorado Francisco Morazan Tegucigalpa 1978 Universidad de Texas USA Luque Gonzalo Chalo Revoluciones en Honduras Volumen 2 Tegucigalpa Honduras 1983Posilannya3 Honduras 1902 present angl September 1919 Honduras angl The Threat of Renewed Instability 1919 24