Громадська телекомпанія Вірменії вірм Հայաստանի Հանրային Հեռուստաընկերություն трансліт Hayastani Hanrayin Herrustaynkeru

Громадська телекомпанія Вірменії (вірм. Հայաստանի Հանրային Հեռուստաընկերություն, трансліт. Hayastani Hanrayin Herrustaynkerut'yun; 1TV), також відома як AMPTV або ARMTV — вірменський суспільний мовник, заснований у 1956 році.

Громадська телекомпанія Вірменії
Հայաստանի հանրային հեռուստաընկերություն ARMTV
Логотип
Тип	Акціонерне товариство
Галузь	Засоби масової інформації
Спеціалізація	Телебачення
Засновано	24 листопада 1956
Штаб-квартира	Вірменія, Єреван
Попередні назви	Вірменське телебачення (1957–2000)
Ключові особи	Ованес Мовсісян (виконавчий директор)
Продукція	телебачення
Власник(и)	Уряд Вірменії
Член	Європейська спілка радіомовлення і телебачення
1tv.am

Громадська телекомпанія Вірменії у Вікісховищі

Історія

Перші роки

29 листопада 1956 року, вийшла перша програма вірменського телебачення.

Офіційне відкриття вірменського телебачення відбулося 9 лютого 1957 року, коли в ефір почали виходити регулярні програми. Пізніше того ж року, 6 серпня, вийшла перша програма новин під назвою «Новини тижня». У лютому 1958 року програма новин стала періодичною, в результаті чого була створена редакція новин.

13 жовтня 1957 року був утворений Державний комітет з програм радіо і телебачення при Раді Міністрів Вірменської Радянської Соціалістичної Республіки. Постановою Верховної Ради СРСР від грудня 1970 року Державний комітет радіомовлення і телебачення було перейменовано у Всесоюзний республіканський державний комітет телебачення і радіомовлення.

Після розпаду СРСР

Коли в 1990 році політична влада почала змінюватися, тодішній прем’єр-міністр Вазген Манукян призначив Генріка Ованесяна головою Державного департаменту телебачення і радіопрограм. Він розпочав реформування вірменського телебачення, як змістовно, так і структурно.

21 вересня 1991 року Вірменія проголосила незалежність. Через місяць президент країни підписав закон «Про Засоби Масової Інформації». Вперше у Вірменії інформаційна система отримала можливість розвиватися у вільному та сприятливому середовищі. На вірменському телебаченні переважали свобода слова і суто національна пропаганда.

Економічна криза в країні серйозно вплинула на роботу Національного телебачення. Місткість була значно скорочена, а кількість глядачів зменшилася. За даними на листопад–грудень 1993 року статистична телеаудиторія становила 27,4%.

У листопаді 1996 року урочисто відзначили 40-річчя вірменського телебачення. Національне телебачення продовжувало з великими труднощами зберігати те, що було створено за минулі роки. Основну частину програм становили розважально-гумористичні програми.

У 2000 році телебачення було реструктуризовано та отримало назву Громадська телекомпанія. Законодавство країни того часу вимагало від «Вірменія 1» транслювати всі іноземні фільми та серіали, дубльовані вірменською мовою. Лише у 2005 році мовні вимоги були підвищені.

У 2005 році перед Суспільним телебаченням Вірменії відкрилися нові шляхи і перспективи. Суспільне телебачення і радіо Вірменії були визнані повноправними членами Європейського мовного союзу. Ставши активним членом ЄМС, Вірменія отримала право брати участь у Пісенному конкурсі «Євробачення», який за 50 років вже став улюбленою подією для європейців.

13 вересня 2016 року канал перейшов на HD-мовлення.

Керівництво

Нерсес Каграманов: Директор Вірменського телебачення (1956–1960)
Марат Мартіносян: Перший креативний директор Вірменського телебачення (1956–1964), Директор Вірменського телебачення (1966–1971)

Голова Держкомітету

Джон Кіракосян (1966–1969)
Мавр Давтян (1969–1970)
Степан Погосян (1970–1988)
Емануїл Араксман-Манукян (1988–1990)
Генрік Ованесян (1990–1991)

Глава Державного департаменту

Самвел Геворгян (1991–1993)
Тигран Акопян (1993–1995)

Виконавчі директори

Роберт Мавісакалян (1995–1996)
Перч Степанян (1996–1997)
Гамлет Гаспарян (1997–1998)
Тигран Нагдалян (1998–2000)
Армен Арзуманян (2001–2010)
Гагік Буніатян (2010–2013)
Маргарита Григорян (2013–2020)
Ованес Мовсісян (2020–нині)

Логотипи

1997–2013
2013-2021
з 2021 року

Посилання

Офіційний сайт (вірм.), (англ.)