Гришкіна Маргарита Володимирівна

Маргарита Володимирівна Гришкіна (рос. Маргарита Владимировна Гришкина, уроджена: Сисоєва; нар. 4 квітня 1943, Кочукове, Юкаменський район, УАРСР, РРФСР, СРСР) — удмуртська громадська діячка та науковиця, доктор історичних наук, заслужена діячка науки Удмуртії та Росії, професорка Російської Академії природознавства. Членкиня Національних зборів Всеудмуртской асоціації «Удмурт Кенеш». Лавреатка Всеудмуртської національної премії імені Кузебая Герда (1992), за внесок у науку відзначена Почесною грамотою Російської академії наук. Входила до складу редколегії низки наукових видань, була відповідальним редактором та членкинею редколегії низки наукових видань. Членкиня спеціалізованої Ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій УДУ. Брала участь у роботі Всесвітнього конгресу тюркських народів в Анкарі (1993), Всесвітньому конгресу фінно-угорських народів у Будапешті (1995).

Маргарита Гришкіна
Ім'я при народженні	Маргарита Володимирівна Сисоєва
Народилася	4 квітня 1943(1943-04-04) (81 рік) Кочуково, ^d, Юкаменський район, Удмуртська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Національність	удмуртка
Діяльність	історик
Alma mater	Удмуртський державний педагогічний інститут
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Вчене звання	професорка
Відомі учні	^d
Знання мов	удмуртська і російська
Заклад	Удмуртський державний університет
Нагороди
Лавреатка Всеудмуртської національної премії імені Кузебая Герда (1992) Доктор історичних наук (1995) Заслужений діяча науки Російської Федерації (1999) Доробок Написала понад 160 наукових публікацій, монографії та підручники з історії Удмуртії. Удмурты. Этюды из истории IX-XIX вв. // Ижевск: Удмуртия, 1994. — 168 с. Дауръёс пыр: вашкала-вашкала удмуртъёс сярысь очеркъёс. // Ижевск : Удмуртия, 1997. — 189,[3] б.: ил.; 60х84/16 . Крестьянство Удмуртии в XVIII веке. // Удм. науч.-исслед. ин-т истории, экономики, языка и лит. при Совете М-в Удм. АССР. — Ижевск: Удмуртия, 1977. — 187с. Удмуртия в эпоху феодализма (конец XV - первая половина XIX в.). Российская Академия наук, Уральское отделение, Удмуртский институт истории, языка и литературы. — Ижевск: УИИЯЛ УрО РАН, 1994. — 207, [1] с. . История Удмуртии. Первая половина XIX века: учеб. для 8 кл. — Ижевск: Удмуртия, 2007. — 183 с.: ил.,; 70х90/16. . О распространении грамотности среди удмуртов в XVII-XVIII вв. // 200 лет удмуртской письменности. Ижевск: НИИ при СМ УАССР. С. 69-75. Численность и расселение удмуртов в XVIII в. // Вопросы этнографии Удмуртии. Ижевск: НИИ при СМ УАССР. С. 95-133. Письменные источники по истории удмуртов IX-XVII вв. // Материалы по этногенезу удмуртов. Ижевск: НИИ при СМ УАССР. С. 3-42. Служилое землевладение арских князей в Удмуртии XVI - первой половины XVIII веков // Проблемы аграрной истории Удмуртии. Ижевск: НИИ при СМ УАССР. С. 20-40. Удмуртия в эпоху феодализма (конец XV - первая половина XIX в.). // Ижевск: УИИЯЛ УрО РАН. Материалы по этногенезу удмуртов. // Ижевск: Удмуртия, 1994. — 174 с. Через века: Очерки о древних удмуртах. — Ижевск: Удмуртия, 1997. — 189 с. М. Г. Атаманов – выдающийся просветитель удмуртского народа, ученый и писатель-публицист // Ежегодник финно-угорских исследований / Удмуртский государственный университет. — Ижевск, 2011. — Вып. 1.  — С. 13-26. «Тангыра»: новая версия удмуртского эпоса // Финно-угроведение. — Йошкар-Ола, 2009. — № 2. — С. 97-101. Колонизационные процессы и расселение этнических групп в Вятско-Камском междуречье в XVI - первой половине XVIII века // Удмуртский ин-т истории, языка и литературы УрО РАН. — Ижевск: Удмуртский ин-т истории, языка и литературы УрО РАН, 2006. — 82 с. Джерела Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — Примітки Христолюбова, Л. С. Удмуртские женщины. XX век : биограф. справ. — Ижевск. 2002. — 447 с. (рос.) Шунды кадь кысонтэм [ 1 жовтня 2019 у Wayback Machine.] «Удмурт Дунне» 16 січня 2013 Христолюбова, Л. С. Ученые-удмурты : биобиблиогр. справ. — Ижевск: Удмуртия, 1997. — 858 с.(рос.) Посилання Гришкіна Маргарита Володимирівна [ 23 вересня 2019 у Wayback Machine.](рос.) Гришкіна Маргарита Володимирівна [ 1 жовтня 2019 у Wayback Machine.](рос.)