Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грифиці пол Gryfice нім Greifenberg in Pommern місто в північно західній Польщі у Західнопоморському воєводстві центр Гр

Грифіце

Грифіце

Грифиці (пол. Gryfice, нім. Greifenberg in Pommern) — місто в північно-західній Польщі, у Західнопоморському воєводстві, центр Грифицького повіту і сільсько-міської гміни Грифиці. Розташоване на Щецинському узбережжі, на річці Рега за 22 км від Балтійського моря. За станом на 31 березня 2014 року, місто мало 16 872 жителів. За даними на 1 січня 2009 місто за кількістю населення знаходилось на 13 місці у воєводстві і на 274 місці в країні.

Грифиці
Gryfice
image image
Герб Прапор
image
Грифиці
Основні дані
53°54′ пн. ш. 15°11′ сх. д. / 53.900° пн. ш. 15.183° сх. д. / 53.900; 15.183
Країна image Польща
Регіон Західнопоморське воєводство
Столиця для Ґрифицький повіт (повіт Польщі)
Магдебурзьке право 1262
Площа 12,4 км²
Населення ▼ 15 728 (2023)
· густота 1322 (2008) осіб/км²
Висота НРМ 17-45  м
Міста-побратими Гюстров, Ґрифув-Шльонський, Мельдорф
Телефонний код (48) 91
Часовий пояс і
Номери автомобілів ZGY
GeoNames 3098201
OSM ↑2818132 ·R (Ґміна Ґрифіце)
SIMC 0979053
Поштові індекси 72-300
Міська влада
Мер міста Анджей Щиґєл
Вебсайт urzad.gryfice.eu
Мапа
image Грифиці у Вікісховищі

Грифиці — місцевий центр промисловості і послуг, а також комунікаційний вузол, у котрому збігаються три воєводські дороги і залізнична лінія. Місто є центром адміністративних функцій — у ньому знаходиться староство, районний суд, районна прокуратура, повітове управління поліції і Державної пожежної служби.

Географія

Грифіце знаходяться у північній частині Західнопоморського воєводства, у середній частині Грифіцького повіту, дещо на схід від центру гміни Грифіце.

Розміщене на Грифіцькій рівнині — одному із мезорегіонів Щецинського узбережжя, над річкою Рега на віддалі у 22 кілометри від балтійського моря.

Історично Грифіце знаходяться у північній частині Західної Померанії, від 1724 року у Грифіцькому повіті. Від 1814 до 1945 року в провінції Померанія, до 1938 року в Щецинській реєнції, потім протягом 7 років у Кошалінській реєнції. У 1946—1998 роках у Щецинському воєводстві.

Площа міста становить 12,4 км². Згідно з даними на 1 січня 2009 року протяжність міської забудови в напрямку півдня становить близько 2,6 км, а в протилежному (równoleżnikowym) — близько 2,7 км.

Природне середовище

Територія Гміни Грифіце знаходиться у північній частині поморського валу, у межах структурної одиниці блоку Грифіц. Ця одиниця характеризується відносно високим заляганням осадів Раннього Юрського періоду, котрі утворюють т. зв. антикліналь Грифіц.

image
Вид центру міста

Центр міста розташований на висоті 17—19 м над рівнем моря, східна і південна частина міста на рівні 25—45 м над рівнем моря. Найнижчою територією є дно долини Реги — 10—14 м над рівнем моря. Характеризуючою точкою є Гора страт — 32 м над рівнем моря.

Площа лісів і лісових ґрунтів у межах міста становила у 2008 році 66 га, у відсотковому значенні це 5,32 %. Угіддя на території міста — 570 га, або 45,97 %.

Клімат міста має риси наближені до морського. Характеризується малою річною амплітудою, сезонною і денною температурою повітря, великою вологістю і вітряністю, коротким періодом зими, прохолодним літом, лагідною зимою, великою вологістю повітря і значною кількістю опадів.

Через місто тече одна з найбільших річок Померанії — Рега. Це друга за повноводністю річка колишнього Щецінського воєводства. На Резі влаштовано каякові доріжки. В Грифіцах від Реги відходять 3 меліораційні канали. Перший з них — правобережний канал Старково (Starkowo) довжиною 5,5 км поєднаний з річкою на вулиці Спацеровій. Другий лівобережний канал Броднікі (Brodniki) довжиною 3,6 км проходить повз вулицю Мурарську, а третій, також лівобережний канал «Грифіце А» (Gryfice A) довжиною 4,38 км біля порохової вежі при вулиці Набережній.

Структура використання земель (2008)
Призначення Площа %
Рілля 570 га 45,97%
Під житловою забудовою 166 га 13,39%
Інші забудовані терени 99 га 7,98%
Дороги 93 га 7,50%
Землі промислового призначення 71 га 5,73%
Ліси і лісові ґрунти 66 га 5,32%
Урбанізовані незаселені території 34 га 2,74%
Земля, що не використовується 34 га 2,74%
Землі рекреаційно-відпочинкового значення 30 га 2,42%
Залізниці 23 га 1,85%
Вода 20 га 1,61%
Рілля, що не використовується 19 га 1,53%
Різне 15 га 1,21%
Площа міста (Σ) 1240 га 100%

Пасовища що відносяться до міста класифікують як , натомість ґрунти орні .

image
Річка Рега, вигляд з грифіцького моста

Місто розташоване у вузькій долині річки Реги, котра утворює екологічний коридор понадрегіонального значення. Це шлях міграції кількох цінних видів риб на нерест, а також міграції багатьох інших видів фауни. У 2003 році Природо-краєзнавче товариство рекомендувало укріпити береги річки в парку Грифіц, щоб запобігти їх руйнуванню.

На Резі утворено цілорічно охороняєму ділянку, де заборонений вилов риби та інша шкідлива для риби діяльність. Ділянка простягається від греблі до залізобетонного моста.

Детальніше: Гміна Грифіце розділ (Природні умови)

Історія

Докладніше:
image
Порохова вежа

Дослідження проведені німецькими і польськими археологами показали, що терени Грифіц були заселені в добу раннього неоліту (нової кам'яної доби). У II ст. н. е. землі Померанії від Щецинської затоки на схід до річки були заселені Сідінами.

У ранньому середньовіччі грифіцькі землі були заселені племенами західних поморян. Відчутним був вплив (згідно з новими дослідженнями) , пижичан і . Сучасні археологічні дослідження не підтверджують спадкоємності поселень Бронзової доби (Гальштатської культури) із Лужицькою культурою, чи пізнішою Ясторфською культурою.

В часи Мешка I і Болеслава I Хороброго ці землі на короткий час були приєднані до польської держави. В 1121 (або в 1119) на грифіцькій землі мала місце битва під Нєкладзєм, у котрій Болеслав III Кривоустий побив війська Західної Померанії під проводом князів Вартислава I і .

В середині XIII століття Померанією правили князі з династії Грифітів. В 1262 році підписав локаційний документ, що базувався на любецькому праві, у котрому поселення в околицях нижньої течії річки Реги отримало статус міста. По смерті Вартислава III, власником його земель став , котрий надав місту його першу назву «Ґрифя Ґура — місто над Регою» (пол. Gryfia Góra — miasto nad Regą, лат. Civitat Griphemberch super Regam).

Під кінець XIII століття розпочато будівництво тринавного цегляного костелу Матері Божої, а в 1300 році — оборонних мурів. Будується також міська ратуша. В одному з документів 1386 року було згадано про латинську школу в Грифіцах, котру названо найстарішою латинською школою у Померанії.

image
Панорама Грифіц із Великої мапи Поморського Князівства Е. Любінуса 1618 року
image
Брама «Кам'яна» 1910 рік

Розвивалась морська торгівля і судноплавство на ріці Резі. В XIV столітті Грифіце стали непрямим членом Ганзейського союзу. У 1394—1401 роках місто брало участь у боротьбі проти піратів т. зв. «Віталійських братів» У XV і XVI століттях кілька разів доходило до конфліктів з містом Тшебятув, що північніше Грифіц (з монастирем норбертанів в Біалобоках (нині район Тшебятова)). Суперечки точились довкола вилову риби і торгівлі. У 1464 році дозволив Грифіцам карбувати власну монету — привілей, котрим місто так ніколи і не скористалось.

По реформації, у 1534 році фарний костел став власністю Лютеранської церкви. В 1580 році тут відкрито школу для дівчат. Проходження бруншвіцьких військ в 60-х роках XVI ст. через Грифіце (Семилітня північна війна) спричинилось до багатьох нищень і втрат в економіці міста, а далі — до економічного спаду, що тривав аж до другої половини XVII століття. У 1595 і 1620 роках мали місце повстання, підняті незадоволеними ремісниками. Від 1603 тут діє Куркове братство.

В 1618 році розпочалась Тридцятирічна війна, котра перервала розвиток міста. Цісарські війська далі знищували навколишні села і міста, аж до часу появи в серпні 1630 військ шведських. В 1637 році помирає останній з Грифітів — Богуслав XIV. Постановою Вестфальського миру місто у 1648 році було включене до Бранденбург-Пруссії.

У 1657 році в околицях Грифіц в погоні за шведськими військами опинились кінні загони Стефана Чарнецького. Великих втрат завдали місту пожежі та епідемії. Найбільша пожежа мала місце у 1658 році. Вона знищила усю південно-західну частину міста. Чергова пожежа в 1668 році знову знищила більшу частину міста. Згадкою про ті часи стала щорічна урочистість — «Свято вогню», що відбувалась в Грифіцах до XVIII ст.

У XVIII столітті настало економічне пожвавлення. В другій половині XVIII століття під час Семирічної війни місто тричі займали війська цариці Єлизавети Петрівни.

На початку XIX століття кількість мешканців зросла до близько 3 тисяч. Це призвело до розбудови міста. Від 1816 внаслідок адміністративної реформи, воно стало повітовим центром в провінції Померанія. На межі XIX XX століть економічний розвиток продовжувався, на теренах міста збудовано ряд фабрик: цукрову, керамічну, крохмальну, фабрику мармеладу. Грифіце отримали залізничне сполучення в 1882 році завдяки будівництву лінії Домбє—Колобжег.

Грифіце пережили Другу світову війну без руйнацій. Червона армія зайняла місто в березні 1945 року. Внаслідок цілеспрямованих підпалів влаштованих радянськими солдатами після зайняття міста, знищено 318 об'єктів, що становило 40% забудови міста.

1945 року місто включено до складу Польщі. Мешканців було виселено до Німеччини. На початку 50-х років XX ст. мали місце т. зв «грифіцькі випадки» — факти примусу, застосування сили і зловживань владою при експропріації збіжжя у землеробів, об'явлених «кулаками». Метою цих зловживань було дотримання необхідних квот експропріації збіжжя і підготовка до колективізації у сільському господарстві. У цих акціях взяли участь місцеві органи влади, правоохоронні органи і Союз польської молоді. Акції закінчились судовим процесом 25 травня 1951 року в Грифіцах.

Від 1970 року Грифіце були командним центром 26 бригади артилерії Державної протиповітряної оборони. В тому ж році здано в експлуатацію нинішню будівлю ратуші. У 1982 закінчено будівництво лікарні.

В 1945—1988 роках місто належало до Щецинського воєводтва. 1 січня 1999 Грифіце знову стали повітовим центром. Під кінець 2001 року розформовано грифіцьку військову частину.

Етнографія

На базі автохтонної культури давніх поморських племен (т. зв. Венедів), на грифіцьких землях нашаровувались впливи інших регіональних культур із різних періодів історії від XII по XIX століття, принесені черговими хвилями переселення.

Цей процес призвів до втрати тих культурних відмінностей, котрі можна було спостерігати у ранньому середньовіччі. Прикладом можуть бути , чи пижичани, котрі зустрічались в XIX ст. чи після Другої світової війни в самих Грифіцах і є наслідком міграцій. Прикладом також є германізація і поява польських робітників у XIX ст. чи масових репатріацій після 1945 року.

На асиміляційні процеси в культурі народу регіону вплинули два чинники: зростання кількості німецького населення і регулююча діяльність місцевих влад, котрі репрезентували німецьку, а після 1945 — радянську і польську культурну специфіку.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 8181 1527 5886 768
Жінки 8901 1502 5401 1998
Разом 17082 3029 11287 2766

Топонімія

image
Гриф з гербом на грифіцькому мості

Нове місто над Регою (лат. Nova civitas supra Regam) було засноване на любецькому праві в 1262 році. Лише по смерті його кузин надав місту назву Грифя гура — місто над Регою (лат. Civitat Griphemberch super Regam) Німецька назва міста Greifenberg in Pommern виводиться від латинського слова griphus і пізнішого німецького слова Grief(f), Greif(f) (укр. гриф). Друга частина -berg трапляється в багатьох німецьких назвах міст і буквально означає гора. Отже цю назву можна перекласти як Гора грифа, або Гора Грифітів, що говорить про назву династії поморських князів-засновників і від котрих місто отримало зображення грифа на гербі.

Подібну німецьку назву — Greiffenberg мало місто Грифув-Шльонський. Назву Грайфенберг носить німецька комуна в південній Баварії, місто у федеральній землі Бранденбург і хребет у Східних Альпах.

Від червня 1945 до червня 1946 польська влада вживала назву Заґуже пол. Zagórze. До сьогодні вулиця в Тшебятові, що виходить з міста в напрямку Грифіц, носить назву Заґурська. Нинішня назва Грифіце формально закріплена 19 травня 1946. Впроваджено в червні 1946. Подібну назву у Західнопоморському воєводстві має також інше повітове місто Грифіно (пол. Greifenhagen), на гербі котрого також знаходиться гриф.

Символи міста

image
Кам'яна брама з котрої звучить хейнал міста
Прапор Грифіц

Міський прапор прийнятий ухвалою 2004 року. Складається із герба міста, зображеного на червоно-золотому тлі. Нині вивішується з нагоди імпрез, зустрічей партнерських міст, а також на сесіях міської ради.

Герб Грифіц

Гербом міста є Поморський гриф, червоного кольору на білому полі щита з заокруленим низом, що тримає в кігтях золоту лілію. Контур щита обведений тонкою чорною лінією.

Хейнал Грифіц

Від 28 грудня 2007 року хейнал (сигнал точного часу) відтворюється з Кам'яної брами тричі на добу. Ранковий і вечірній хейнал походить від середньовічної традиції, коли він був сигналом про відкриття і закриття брам міста. Хейнал опівдні синхронний із Мар'яцьким хейналом у Кракові. Початково мелодію грали з нагоди державних свят і важливих подій. Створена на основі пісні «Гарна є наша земля» (пол. Piękna nasza jest ziemia), з нагоди 700-ліття Грифіц. Автор мелодії — композитор Мечислав Ґурний з Грифіц. Перший раз було заграно на трубі Вальдемаром Томіцьким, у 1962 році під час святкування надання Грифіцам міського права. Міська рада прийняла хейнал до статуту Гміни Грифіце в 2000 році. Хейнал однак був відкинутий Міністерством внутрішніх справ, внаслідок чого в 2004 році в статут гміни внесено зміни

image
Хейнал Грифіц
При проблемах гляньте в .
image
image Хейнал Грифіц, автор Мечислав Ґурни

Архітектура і урбаністика

Урбаністична структура міста

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аерофотографія Грифіц
image
План міста

На сучасній мапі виразно видно акценти забудови старого міста, оточені сучасною забудовою з півдня, заходу і півночі. Старе місто займає близько близько 650 м із регулярною сіткою поздовжніх вулиць: Війська польського, Незалежності; і поперечні: Підгірна, Костельна, Стрілецька, Млинська, Шевська, Братська і Надрічна. Територія старого міста обмежена вулицями Валовою, Мурарською, Малою Млинською, Кляшторною і Лісною. В центрі мережі старих вулиць знаходиться прямокутний ринок, розділений вузьким пасмом забудови. Урбаністичний уклад характерний для т. зв. «рядового типу» портових міст Померанії. Планування вулиць, що виникло після локації міста у 1262 році проіснував до середини XIX ст. Лише на початку XX ст. з'явилась регулярна забудова, котра оточила старе місто з усіх сторін. Давні дороги, що відходили від міста в усі боки, з часом перетворились на вулиці. Нерегулярний уклад міста можна спостерігати лише на окраїнах у вигляді сучасної малоповерхової приватної забудови.

В Грифіцах 114 вулиць і 1 площа (Площа Перемоги), місто має 2 великих житлових масиви: «Сонячний» і «XXX-ліття ПНР» (пол. «Słoneczne» i «XXX-lecia PRL»). В межах міста знаходиться воєводський шпиталь, що у лісовому масиві, розташований окремо від щільної міської забудови.

image
Площа Перемоги в Грифіцах (вид з даху міської ради)

Архітектура

image
Вулиця С. Рута
image
Неоготичний костел (нині православна церква)

Територію Старого міста середини XIII ст. віднесено до реєстру пам'яток архітектури. Грифіце — єдине місто на руслі Реги, у котрому збереглись дві міські брами (з трьох). Раніше місто було оточене муром із 6 вежами, а також 3 окремими вежами, що утворювали єдиний комплекс фортифікацій. Окрім Порохової вежі існувала також Млинська і Мостова (звана також «Кривою»). Внаслідок підпалів 1945 року більша частина старовинної забудови згоріла, через що нині найстарша частина міста має вже сучасний вигляд.

Міські брами мають змішаний готично-ренесансний характер, що є наслідком руйнацій і перебудов. У місті збереглись невеликі залишки міських мурів XIII/XIV, а також XVII століть. Одним з елементів системи оборони міста є Порохова вежа, збудована із цегли зовні нетинькованої з готичною перев'язкою. Використовувалась для стрільби.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Gryfice
  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Населення за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Stan i struktura ludności, dane na dzień 31.03.2014 [2] [ 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  3. Wielka Encyklopedia PWN / pod red. J. Wojnowskiego. — Warszawa: Powiatowy Ośrodek Dokumentacji Geodezyjnej w Gryficach, 2002. — t. 8. — 518 s. — . (пол.)
  4. W. Andrzejewski Park miejski w Gryficach — zagospodarowanie terenu, szata roślinna i mała architektura. — Gryfice: Powiatowy Ośrodek Dokumentacji Geodezyjnej w Gryficach, 1970. (пол.)
  5. 2.1.1. Rzeki. W: Beata Pszczoła-Bryńska: Program Ochrony Środowiska Gminy Gryfice. Gryfice: BIP Urzędu Miejskiego w Gryficach, 2005-05-11, s. 53. 
  6. Інформація станом на січень 2008 надана керівником Відділу сільського господарства, нерухомості і охорони навколишнього середовища Ришардом Хмєльовичем до Головного управління геодезії і картографії.
  7. 2.1.10 Proponowane formy ochrony przyrody. W: RBGP: Studium uwarunkowań i kierunków zagospodarowania przestrzennego gminy Gryfice. Szczecin: BIP Urzędu Miejskiego w Gryficach, 2003-07-04, s. 27. 
  8. Zarządzenie nr 3/91 Wojewody Szczecińskiego z dnia 5 sierpnia 1991 r. ws. ustanowienia obrębu ochronnego na rzece Redze w miejscowości Gryfice (Dz. Urz. Woj. Szczecińskiego Nr 11, poz. 165)
  9. (пол.). Towarzystwo Miłośników Rzeki Regi. Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 26 січня 2010.
  10. Wehrmann M. Geschichte von Land und Stadt Greifenberg (Kreis Greifenberg). — Greifenberg/Pommern, 1927. — С. 4.; S. Rzeszowski: Z dziejów Gryfic [w]: T. Białecki (pod red.), Ziemia Gryficka 1969. S. 61. 
  11. J. Strzelczyk Odkrywanie Europy. — Wydawnictwo Poznańskie, 2000. — S. 303, 307—309. — 337 s. (пол.)
  12. G. Labuda: Charakterystyka językowa Pomorza słowiańskiego; zagadnienia jedności językowej Pomorza z Słowiańszczyzną połabską i Polską [w]: G. Labuda (pod red.), Historia Pomorza. T. I. Cz. 1. 1969, ss. 327, 330. 
  13. Mościcki Jerzy. Polska Popielidów. — Słubice, 2001.
  14. M. Dworaczyk: Od epoki kamienia do okresu rzymskiego [w]: XIV Sesja pomorzoznawcza. Cz. 1. Gdańsk: Muzeum Archeologiczne w Gdańsku, 2005, ss. 175-182. /I. 
  15. Мова про поховання князів Любешевської групи, що сягають IV ст. до н. е. Wołągiewicz Ryszard. Lubieszewo, Materiały do studiów nad kulturą społeczności Pomorza Zachodniego w okresie od IV w p. n. e. do I w n. e. — Szczecin, 1994. — С. 9.
  16. Józef Spors. Studia nad wczesnośredniowiecznymi dziejami Pomorza Zachodniego XII-połowa XIII w. — Słupsk, 1988. — С. 119.
  17. Rymar Edward. Rodowód książąt pomorskich. — Szczecin, 2005. — С. 94, 95, 98.
  18. (пол.). ePolska. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 9-01-2008. {{}}: Недійсний |deadurl=unknown-host ()
  19. Rzeszowski Stanisław. Ważniejsze momenty dziejów Gryfic // Szczecin, miesięcznik Pomorza Zachodniego. — Szczecin, 1962. — Вип. № 3. Перша згадка про першу школу в Західній Померанії походить з 1089 року. В Тшебятові, 19 км від Грифіц латинська школа заснована 1328 року. S. Wesołowska: Szkic do dziejów szkolnictwa w Trzebiatowie od XIV wieku do czasów współczesnych [w]: W. Łysiak (pod red.), Trzebiatów – historia i kultura II. Poznań: 2001, s. 79. . 
  20. Mitkowski Józef. Pomorze Zachodnie w stosunku do Polski. — Poznań, 1946.
  21. Gustaw Kratz. Die Städte des Provinz Pommern. — Berlin, 1865.
  22. Riemann Hermann. Geschichte der Stadt Greifenberg im Pommern. — Greifenberg im Pommern (Gryfice), 1862.
  23. Piskorski Czesław. Pomorze Zachodnie: mały przewodnik. — Warszawa : Sport i Turystyka, 1980. — .
  24. Województwo szczecińskie. W: Mateusz Siuchniński: Miasta polskie w tysiącleciu. T. 2. Cz. Gryfice. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1967, ss. 420, 421. 
  25. Однак згадку Г. Рімана про перебування загонів Чарнецького під Грифіцами спростовує Е. Римар. E. Rymar «Pierwsza wyprawa Stefana Czarnieckiego na Pomorze Zachodnie (1657 r.)», «Mówią Wieki», Nr 5/1986, str. 10-15
  26. (пол.). Informator turystyczny. Архів оригіналу за 5 березня 2009. Процитовано 9 січня 2008.
  27. Ulrich Albert. Chronik des Kreises Greifenberg in Hinterpommern. — Dötlingen, 1990. — 459 с.
  28. Ziemia Gryficka 1945—1985 / pod red. Kazimierza Kozłowskiego. — Dötlingen, 1990. — С. 50, 56, 58.
  29. В німецьких джерелах і літературі автори не звертали уваги на формування етнічних відносин. Ziemia Gryficka 1969. W: Stanisław Rzeszowski: Z dziejów Gryfic. Tadeusz Białecki (red.). T. 1. Gryfice: Gryfickie Towarzystwo Kultury w Gryficach, 1971, s. 58.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()
  30. Slaski Kazimierz. Przemiany etniczne na Pomorzu Zachodnim. — Poznań, 1954. — Т. 1.
  31. (пол.). Folklor (czyli dla każdego coś). Архів оригіналу за 27 травня 2008. Процитовано 12 вересня 2008.
  32. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  33. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  34. Ziemia Gryficka. W: Stanisław Rzeszowski: Z dziejów Gryfic. Tadeusz Białecki (red.). T. 1 (1969). Szczecin: 1971. 
  35. Rospond Stanisław. Słownik etymologiczny miast i gmin PRL. — Wrocław : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1984. — .
  36. (пол.). Archiwum Państwowe w Szczecinie Oddział w Płotach. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 25 листопада 2007.
  37. Internetowy System Aktów Prawnych M.P. 1946 nr 44 poz. 85 [ 12 серпня 2012 у Wayback Machine.]
  38. Автор тексту Андрій Стшигоцький, музика Мечислава Ґурного.
  39. Член музичного колективу «Пшепюречка», листоноша.
  40. Ухвала № XVIII/198/2000 від 11 липня 2000 р. (ноти хейнала знаходяться в додатку № 4 до статуту).
  41. Ухвала № XXII/180/2004 від 7 грудня 2004 р. у справі встановлення герба і прапора Гміни Грифіце.
  42. Władysław Niemierowski. Zabytkowa zabudowa Gryfic // Szczecin, czasopismo regionu zachodniopomorskiego. — Szczecin, 1962. — Nr zeszyt nr 9/10. — S. 41-54.
  43. . Krajowy Rejestr Urzędowego Podziału Terytorialnego Kraju (пол.). Główny Urząd Statystyczny. Архів оригіналу за 17 вересня 2008. Процитовано 12 лютого 2010.
  44. Zachodniopomorski Rejestr Zabytków KOBiDZ, nr rej. A-1286 z 11.05.1995
  45. Ziemia Gryficka, 1969 / pod red. Białeckiego Tadeusza. — Szczecin : Gryfickie Towarzystwo Kultury w Gryficach, 1971.


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Grifici pol Gryfice nim Greifenberg in Pommern misto v pivnichno zahidnij Polshi u Zahidnopomorskomu voyevodstvi centr Grifickogo povitu i silsko miskoyi gmini Grifici Roztashovane na Shecinskomu uzberezhzhi na richci Rega za 22 km vid Baltijskogo morya Za stanom na 31 bereznya 2014 roku misto malo 16 872 zhiteliv Za danimi na 1 sichnya 2009 misto za kilkistyu naselennya znahodilos na 13 misci u voyevodstvi i na 274 misci v krayini Grifici Gryfice Gerb PraporGrificiOsnovni dani53 54 pn sh 15 11 sh d 53 900 pn sh 15 183 sh d 53 900 15 183 Krayina PolshaRegion Zahidnopomorske voyevodstvoStolicya dlya Grifickij povit povit Polshi Magdeburzke pravo 1262Plosha 12 4 km Naselennya 15 728 2023 gustota 1322 2008 osib km Visota NRM 17 45 mMista pobratimi Gyustrov Grifuv Shlonskij MeldorfTelefonnij kod 48 91Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv ZGYGeoNames 3098201OSM 2818132 R Gmina Grifice SIMC 0979053Poshtovi indeksi 72 300 Miska vlada Mer mista Andzhej ShigyelVebsajt urzad gryfice eu Mapa Grifici u Vikishovishi Grifici miscevij centr promislovosti i poslug a takozh komunikacijnij vuzol u kotromu zbigayutsya tri voyevodski dorogi i zaliznichna liniya Misto ye centrom administrativnih funkcij u nomu znahoditsya starostvo rajonnij sud rajonna prokuratura povitove upravlinnya policiyi i Derzhavnoyi pozhezhnoyi sluzhbi GeografiyaGrifice znahodyatsya u pivnichnij chastini Zahidnopomorskogo voyevodstva u serednij chastini Grifickogo povitu desho na shid vid centru gmini Grifice Rozmishene na Grifickij rivnini odnomu iz mezoregioniv Shecinskogo uzberezhzhya nad richkoyu Rega na viddali u 22 kilometri vid baltijskogo morya Istorichno Grifice znahodyatsya u pivnichnij chastini Zahidnoyi Pomeraniyi vid 1724 roku u Grifickomu poviti Vid 1814 do 1945 roku v provinciyi Pomeraniya do 1938 roku v Shecinskij reyenciyi potim protyagom 7 rokiv u Koshalinskij reyenciyi U 1946 1998 rokah u Shecinskomu voyevodstvi Plosha mista stanovit 12 4 km Zgidno z danimi na 1 sichnya 2009 roku protyazhnist miskoyi zabudovi v napryamku pivdnya stanovit blizko 2 6 km a v protilezhnomu rownoleznikowym blizko 2 7 km Prirodne seredovisheTeritoriya Gmini Grifice znahoditsya u pivnichnij chastini pomorskogo valu u mezhah strukturnoyi odinici bloku Grific Cya odinicya harakterizuyetsya vidnosno visokim zalyagannyam osadiv Rannogo Yurskogo periodu kotri utvoryuyut t zv antiklinal Grific Vid centru mista Centr mista roztashovanij na visoti 17 19 m nad rivnem morya shidna i pivdenna chastina mista na rivni 25 45 m nad rivnem morya Najnizhchoyu teritoriyeyu ye dno dolini Regi 10 14 m nad rivnem morya Harakterizuyuchoyu tochkoyu ye Gora strat 32 m nad rivnem morya Plosha lisiv i lisovih gruntiv u mezhah mista stanovila u 2008 roci 66 ga u vidsotkovomu znachenni ce 5 32 Ugiddya na teritoriyi mista 570 ga abo 45 97 Klimat mista maye risi nablizheni do morskogo Harakterizuyetsya maloyu richnoyu amplitudoyu sezonnoyu i dennoyu temperaturoyu povitrya velikoyu vologistyu i vitryanistyu korotkim periodom zimi proholodnim litom lagidnoyu zimoyu velikoyu vologistyu povitrya i znachnoyu kilkistyu opadiv Cherez misto teche odna z najbilshih richok Pomeraniyi Rega Ce druga za povnovodnistyu richka kolishnogo Shecinskogo voyevodstva Na Rezi vlashtovano kayakovi dorizhki V Grificah vid Regi vidhodyat 3 melioracijni kanali Pershij z nih pravoberezhnij kanal Starkovo Starkowo dovzhinoyu 5 5 km poyednanij z richkoyu na vulici Spacerovij Drugij livoberezhnij kanal Brodniki Brodniki dovzhinoyu 3 6 km prohodit povz vulicyu Murarsku a tretij takozh livoberezhnij kanal Grifice A Gryfice A dovzhinoyu 4 38 km bilya porohovoyi vezhi pri vulici Naberezhnij Struktura vikoristannya zemel 2008 Priznachennya Plosha Rillya 570 ga 45 97 Pid zhitlovoyu zabudovoyu 166 ga 13 39 Inshi zabudovani tereni 99 ga 7 98 Dorogi 93 ga 7 50 Zemli promislovogo priznachennya 71 ga 5 73 Lisi i lisovi grunti 66 ga 5 32 Urbanizovani nezaseleni teritoriyi 34 ga 2 74 Zemlya sho ne vikoristovuyetsya 34 ga 2 74 Zemli rekreacijno vidpochinkovogo znachennya 30 ga 2 42 Zaliznici 23 ga 1 85 Voda 20 ga 1 61 Rillya sho ne vikoristovuyetsya 19 ga 1 53 Rizne 15 ga 1 21 Plosha mista S 1240 ga 100 Pasovisha sho vidnosyatsya do mista klasifikuyut yak natomist grunti orni Richka Rega viglyad z grifickogo mosta Misto roztashovane u vuzkij dolini richki Regi kotra utvoryuye ekologichnij koridor ponadregionalnogo znachennya Ce shlyah migraciyi kilkoh cinnih vidiv rib na nerest a takozh migraciyi bagatoh inshih vidiv fauni U 2003 roci Prirodo krayeznavche tovaristvo rekomenduvalo ukripiti beregi richki v parku Grific shob zapobigti yih rujnuvannyu Na Rezi utvoreno cilorichno ohoronyayemu dilyanku de zaboronenij vilov ribi ta insha shkidliva dlya ribi diyalnist Dilyanka prostyagayetsya vid grebli do zalizobetonnogo mosta Detalnishe Gmina Grifice rozdil Prirodni umoviIstoriyaDokladnishe Porohova vezha Doslidzhennya provedeni nimeckimi i polskimi arheologami pokazali sho tereni Grific buli zaseleni v dobu rannogo neolitu novoyi kam yanoyi dobi U II st n e zemli Pomeraniyi vid Shecinskoyi zatoki na shid do richki buli zaseleni Sidinami U rannomu serednovichchi grificki zemli buli zaseleni plemenami zahidnih pomoryan Vidchutnim buv vpliv zgidno z novimi doslidzhennyami pizhichan i Suchasni arheologichni doslidzhennya ne pidtverdzhuyut spadkoyemnosti poselen Bronzovoyi dobi Galshtatskoyi kulturi iz Luzhickoyu kulturoyu chi piznishoyu Yastorfskoyu kulturoyu V chasi Meshka I i Boleslava I Horobrogo ci zemli na korotkij chas buli priyednani do polskoyi derzhavi V 1121 abo v 1119 na grifickij zemli mala misce bitva pid Nyekladzyem u kotrij Boleslav III Krivoustij pobiv vijska Zahidnoyi Pomeraniyi pid provodom knyaziv Vartislava I i V seredini XIII stolittya Pomeraniyeyu pravili knyazi z dinastiyi Grifitiv V 1262 roci pidpisav lokacijnij dokument sho bazuvavsya na lyubeckomu pravi u kotromu poselennya v okolicyah nizhnoyi techiyi richki Regi otrimalo status mista Po smerti Vartislava III vlasnikom jogo zemel stav kotrij nadav mistu jogo pershu nazvu Grifya Gura misto nad Regoyu pol Gryfia Gora miasto nad Rega lat Civitat Griphemberch super Regam Pid kinec XIII stolittya rozpochato budivnictvo trinavnogo ceglyanogo kostelu Materi Bozhoyi a v 1300 roci oboronnih muriv Buduyetsya takozh miska ratusha V odnomu z dokumentiv 1386 roku bulo zgadano pro latinsku shkolu v Grificah kotru nazvano najstarishoyu latinskoyu shkoloyu u Pomeraniyi Panorama Grific iz Velikoyi mapi Pomorskogo Knyazivstva E Lyubinusa 1618 roku Brama Kam yana 1910 rik Rozvivalas morska torgivlya i sudnoplavstvo na rici Rezi V XIV stolitti Grifice stali nepryamim chlenom Ganzejskogo soyuzu U 1394 1401 rokah misto bralo uchast u borotbi proti pirativ t zv Vitalijskih brativ U XV i XVI stolittyah kilka raziv dohodilo do konfliktiv z mistom Tshebyatuv sho pivnichnishe Grific z monastirem norbertaniv v Bialobokah nini rajon Tshebyatova Superechki tochilis dovkola vilovu ribi i torgivli U 1464 roci dozvoliv Grificam karbuvati vlasnu monetu privilej kotrim misto tak nikoli i ne skoristalos Po reformaciyi u 1534 roci farnij kostel stav vlasnistyu Lyuteranskoyi cerkvi V 1580 roci tut vidkrito shkolu dlya divchat Prohodzhennya brunshvickih vijsk v 60 h rokah XVI st cherez Grifice Semilitnya pivnichna vijna sprichinilos do bagatoh nishen i vtrat v ekonomici mista a dali do ekonomichnogo spadu sho trivav azh do drugoyi polovini XVII stolittya U 1595 i 1620 rokah mali misce povstannya pidnyati nezadovolenimi remisnikami Vid 1603 tut diye Kurkove bratstvo V 1618 roci rozpochalas Tridcyatirichna vijna kotra perervala rozvitok mista Cisarski vijska dali znishuvali navkolishni sela i mista azh do chasu poyavi v serpni 1630 vijsk shvedskih V 1637 roci pomiraye ostannij z Grifitiv Boguslav XIV Postanovoyu Vestfalskogo miru misto u 1648 roci bulo vklyuchene do Brandenburg Prussiyi U 1657 roci v okolicyah Grific v pogoni za shvedskimi vijskami opinilis kinni zagoni Stefana Charneckogo Velikih vtrat zavdali mistu pozhezhi ta epidemiyi Najbilsha pozhezha mala misce u 1658 roci Vona znishila usyu pivdenno zahidnu chastinu mista Chergova pozhezha v 1668 roci znovu znishila bilshu chastinu mista Zgadkoyu pro ti chasi stala shorichna urochistist Svyato vognyu sho vidbuvalas v Grificah do XVIII st U XVIII stolitti nastalo ekonomichne pozhvavlennya V drugij polovini XVIII stolittya pid chas Semirichnoyi vijni misto trichi zajmali vijska carici Yelizaveti Petrivni Na pochatku XIX stolittya kilkist meshkanciv zrosla do blizko 3 tisyach Ce prizvelo do rozbudovi mista Vid 1816 vnaslidok administrativnoyi reformi vono stalo povitovim centrom v provinciyi Pomeraniya Na mezhi XIX XX stolit ekonomichnij rozvitok prodovzhuvavsya na terenah mista zbudovano ryad fabrik cukrovu keramichnu krohmalnu fabriku marmeladu Grifice otrimali zaliznichne spoluchennya v 1882 roci zavdyaki budivnictvu liniyi Dombye Kolobzheg Grifice perezhili Drugu svitovu vijnu bez rujnacij Chervona armiya zajnyala misto v berezni 1945 roku Vnaslidok cilespryamovanih pidpaliv vlashtovanih radyanskimi soldatami pislya zajnyattya mista znisheno 318 ob yektiv sho stanovilo 40 zabudovi mista 1945 roku misto vklyucheno do skladu Polshi Meshkanciv bulo viseleno do Nimechchini Na pochatku 50 h rokiv XX st mali misce t zv grificki vipadki fakti primusu zastosuvannya sili i zlovzhivan vladoyu pri ekspropriaciyi zbizhzhya u zemlerobiv ob yavlenih kulakami Metoyu cih zlovzhivan bulo dotrimannya neobhidnih kvot ekspropriaciyi zbizhzhya i pidgotovka do kolektivizaciyi u silskomu gospodarstvi U cih akciyah vzyali uchast miscevi organi vladi pravoohoronni organi i Soyuz polskoyi molodi Akciyi zakinchilis sudovim procesom 25 travnya 1951 roku v Grificah Vid 1970 roku Grifice buli komandnim centrom 26 brigadi artileriyi Derzhavnoyi protipovitryanoyi oboroni V tomu zh roci zdano v ekspluataciyu ninishnyu budivlyu ratushi U 1982 zakincheno budivnictvo likarni V 1945 1988 rokah misto nalezhalo do Shecinskogo voyevodtva 1 sichnya 1999 Grifice znovu stali povitovim centrom Pid kinec 2001 roku rozformovano grificku vijskovu chastinu Etnografiya Na bazi avtohtonnoyi kulturi davnih pomorskih plemen t zv Venediv na grifickih zemlyah nasharovuvalis vplivi inshih regionalnih kultur iz riznih periodiv istoriyi vid XII po XIX stolittya prineseni chergovimi hvilyami pereselennya Cej proces prizviv do vtrati tih kulturnih vidminnostej kotri mozhna bulo sposterigati u rannomu serednovichchi Prikladom mozhut buti chi pizhichani kotri zustrichalis v XIX st chi pislya Drugoyi svitovoyi vijni v samih Grificah i ye naslidkom migracij Prikladom takozh ye germanizaciya i poyava polskih robitnikiv u XIX st chi masovih repatriacij pislya 1945 roku Na asimilyacijni procesi v kulturi narodu regionu vplinuli dva chinniki zrostannya kilkosti nimeckogo naselennya i regulyuyucha diyalnist miscevih vlad kotri reprezentuvali nimecku a pislya 1945 radyansku i polsku kulturnu specifiku DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 8181 1527 5886 768 Zhinki 8901 1502 5401 1998 Razom 17082 3029 11287 2766ToponimiyaGrif z gerbom na grifickomu mosti Nove misto nad Regoyu lat Nova civitas supra Regam bulo zasnovane na lyubeckomu pravi v 1262 roci Lishe po smerti jogo kuzin nadav mistu nazvu Grifya gura misto nad Regoyu lat Civitat Griphemberch super Regam Nimecka nazva mista Greifenberg in Pommern vivoditsya vid latinskogo slova griphus i piznishogo nimeckogo slova Grief f Greif f ukr grif Druga chastina berg traplyayetsya v bagatoh nimeckih nazvah mist i bukvalno oznachaye gora Otzhe cyu nazvu mozhna pereklasti yak Gora grifa abo Gora Grifitiv sho govorit pro nazvu dinastiyi pomorskih knyaziv zasnovnikiv i vid kotrih misto otrimalo zobrazhennya grifa na gerbi Podibnu nimecku nazvu Greiffenberg malo misto Grifuv Shlonskij Nazvu Grajfenberg nosit nimecka komuna v pivdennij Bavariyi misto u federalnij zemli Brandenburg i hrebet u Shidnih Alpah Vid chervnya 1945 do chervnya 1946 polska vlada vzhivala nazvu Zaguzhe pol Zagorze Do sogodni vulicya v Tshebyatovi sho vihodit z mista v napryamku Grific nosit nazvu Zagurska Ninishnya nazva Grifice formalno zakriplena 19 travnya 1946 Vprovadzheno v chervni 1946 Podibnu nazvu u Zahidnopomorskomu voyevodstvi maye takozh inshe povitove misto Grifino pol Greifenhagen na gerbi kotrogo takozh znahoditsya grif Simvoli mistaKam yana brama z kotroyi zvuchit hejnal mista Prapor Grific Miskij prapor prijnyatij uhvaloyu 2004 roku Skladayetsya iz gerba mista zobrazhenogo na chervono zolotomu tli Nini vivishuyetsya z nagodi imprez zustrichej partnerskih mist a takozh na sesiyah miskoyi radi Gerb Grific Gerbom mista ye Pomorskij grif chervonogo koloru na bilomu poli shita z zaokrulenim nizom sho trimaye v kigtyah zolotu liliyu Kontur shita obvedenij tonkoyu chornoyu liniyeyu Hejnal Grific Vid 28 grudnya 2007 roku hejnal signal tochnogo chasu vidtvoryuyetsya z Kam yanoyi brami trichi na dobu Rankovij i vechirnij hejnal pohodit vid serednovichnoyi tradiciyi koli vin buv signalom pro vidkrittya i zakrittya bram mista Hejnal opivdni sinhronnij iz Mar yackim hejnalom u Krakovi Pochatkovo melodiyu grali z nagodi derzhavnih svyat i vazhlivih podij Stvorena na osnovi pisni Garna ye nasha zemlya pol Piekna nasza jest ziemia z nagodi 700 littya Grific Avtor melodiyi kompozitor Mechislav Gurnij z Grific Pershij raz bulo zagrano na trubi Valdemarom Tomickim u 1962 roci pid chas svyatkuvannya nadannya Grificam miskogo prava Miska rada prijnyala hejnal do statutu Gmini Grifice v 2000 roci Hejnal odnak buv vidkinutij Ministerstvom vnutrishnih sprav vnaslidok chogo v 2004 roci v statut gmini vneseno zmini Hejnal Grific source source Pri problemah glyante v dovidku Hejnal Grific avtor Mechislav GurniArhitektura i urbanistikaUrbanistichna struktura mista Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aerofotografiya Grific Plan mista Na suchasnij mapi virazno vidno akcenti zabudovi starogo mista otocheni suchasnoyu zabudovoyu z pivdnya zahodu i pivnochi Stare misto zajmaye blizko blizko 650 m iz regulyarnoyu sitkoyu pozdovzhnih vulic Vijska polskogo Nezalezhnosti i poperechni Pidgirna Kostelna Strilecka Mlinska Shevska Bratska i Nadrichna Teritoriya starogo mista obmezhena vulicyami Valovoyu Murarskoyu Maloyu Mlinskoyu Klyashtornoyu i Lisnoyu V centri merezhi starih vulic znahoditsya pryamokutnij rinok rozdilenij vuzkim pasmom zabudovi Urbanistichnij uklad harakternij dlya t zv ryadovogo tipu portovih mist Pomeraniyi Planuvannya vulic sho viniklo pislya lokaciyi mista u 1262 roci proisnuvav do seredini XIX st Lishe na pochatku XX st z yavilas regulyarna zabudova kotra otochila stare misto z usih storin Davni dorogi sho vidhodili vid mista v usi boki z chasom peretvorilis na vulici Neregulyarnij uklad mista mozhna sposterigati lishe na okrayinah u viglyadi suchasnoyi malopoverhovoyi privatnoyi zabudovi V Grificah 114 vulic i 1 plosha Plosha Peremogi misto maye 2 velikih zhitlovih masivi Sonyachnij i XXX littya PNR pol Sloneczne i XXX lecia PRL V mezhah mista znahoditsya voyevodskij shpital sho u lisovomu masivi roztashovanij okremo vid shilnoyi miskoyi zabudovi Plosha Peremogi v Grificah vid z dahu miskoyi radi Arhitektura Vulicya S Ruta Neogotichnij kostel nini pravoslavna cerkva Teritoriyu Starogo mista seredini XIII st vidneseno do reyestru pam yatok arhitekturi Grifice yedine misto na rusli Regi u kotromu zbereglis dvi miski brami z troh Ranishe misto bulo otochene murom iz 6 vezhami a takozh 3 okremimi vezhami sho utvoryuvali yedinij kompleks fortifikacij Okrim Porohovoyi vezhi isnuvala takozh Mlinska i Mostova zvana takozh Krivoyu Vnaslidok pidpaliv 1945 roku bilsha chastina starovinnoyi zabudovi zgorila cherez sho nini najstarsha chastina mista maye vzhe suchasnij viglyad Miski brami mayut zmishanij gotichno renesansnij harakter sho ye naslidkom rujnacij i perebudov U misti zbereglis neveliki zalishki miskih muriv XIII XIV a takozh XVII stolit Odnim z elementiv sistemi oboroni mista ye Porohova vezha zbudovana iz cegli zovni netinkovanoyi z gotichnoyu perev yazkoyu Vikoristovuvalas dlya strilbi PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gryfice Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 Naselennya za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Glowny Urzad Statystyczny Baza Demografia Stan i struktura ludnosci dane na dzien 31 03 2014 2 26 grudnya 2018 u Wayback Machine Wielka Encyklopedia PWN pod red J Wojnowskiego Warszawa Powiatowy Osrodek Dokumentacji Geodezyjnej w Gryficach 2002 t 8 518 s ISBN 8301136731 pol W Andrzejewski Park miejski w Gryficach zagospodarowanie terenu szata roslinna i mala architektura Gryfice Powiatowy Osrodek Dokumentacji Geodezyjnej w Gryficach 1970 pol 2 1 1 Rzeki W Beata Pszczola Brynska Program Ochrony Srodowiska Gminy Gryfice Gryfice BIP Urzedu Miejskiego w Gryficach 2005 05 11 s 53 Informaciya stanom na sichen 2008 nadana kerivnikom Viddilu silskogo gospodarstva neruhomosti i ohoroni navkolishnogo seredovisha Rishardom Hmyelovichem do Golovnogo upravlinnya geodeziyi i kartografiyi 2 1 10 Proponowane formy ochrony przyrody W RBGP Studium uwarunkowan i kierunkow zagospodarowania przestrzennego gminy Gryfice Szczecin BIP Urzedu Miejskiego w Gryficach 2003 07 04 s 27 Zarzadzenie nr 3 91 Wojewody Szczecinskiego z dnia 5 sierpnia 1991 r ws ustanowienia obrebu ochronnego na rzece Redze w miejscowosci Gryfice Dz Urz Woj Szczecinskiego Nr 11 poz 165 pol Towarzystwo Milosnikow Rzeki Regi Arhiv originalu za 3 travnya 2008 Procitovano 26 sichnya 2010 Wehrmann M Geschichte von Land und Stadt Greifenberg Kreis Greifenberg Greifenberg Pommern 1927 S 4 S Rzeszowski Z dziejow Gryfic w T Bialecki pod red Ziemia Gryficka 1969 S 61 J Strzelczyk Odkrywanie Europy Wydawnictwo Poznanskie 2000 S 303 307 309 337 s pol G Labuda Charakterystyka jezykowa Pomorza slowianskiego zagadnienia jednosci jezykowej Pomorza z Slowianszczyzna polabska i Polska w G Labuda pod red Historia Pomorza T I Cz 1 1969 ss 327 330 Moscicki Jerzy Polska Popielidow Slubice 2001 M Dworaczyk Od epoki kamienia do okresu rzymskiego w XIV Sesja pomorzoznawcza Cz 1 Gdansk Muzeum Archeologiczne w Gdansku 2005 ss 175 182 ISBN 83 85824 27 8 I Mova pro pohovannya knyaziv Lyubeshevskoyi grupi sho syagayut IV st do n e Wolagiewicz Ryszard Lubieszewo Materialy do studiow nad kultura spolecznosci Pomorza Zachodniego w okresie od IV w p n e do I w n e Szczecin 1994 S 9 Jozef Spors Studia nad wczesnosredniowiecznymi dziejami Pomorza Zachodniego XII polowa XIII w Slupsk 1988 S 119 Rymar Edward Rodowod ksiazat pomorskich Szczecin 2005 S 94 95 98 pol ePolska Arhiv originalu za 11 grudnya 2008 Procitovano 9 01 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl unknown host dovidka Rzeszowski Stanislaw Wazniejsze momenty dziejow Gryfic Szczecin miesiecznik Pomorza Zachodniego Szczecin 1962 Vip 3 Persha zgadka pro pershu shkolu v Zahidnij Pomeraniyi pohodit z 1089 roku V Tshebyatovi 19 km vid Grific latinska shkola zasnovana 1328 roku S Wesolowska Szkic do dziejow szkolnictwa w Trzebiatowie od XIV wieku do czasow wspolczesnych w W Lysiak pod red Trzebiatow historia i kultura II Poznan 2001 s 79 ISBN 83 87437 08 5 Mitkowski Jozef Pomorze Zachodnie w stosunku do Polski Poznan 1946 Gustaw Kratz Die Stadte des Provinz Pommern Berlin 1865 Riemann Hermann Geschichte der Stadt Greifenberg im Pommern Greifenberg im Pommern Gryfice 1862 Piskorski Czeslaw Pomorze Zachodnie maly przewodnik Warszawa Sport i Turystyka 1980 ISBN 83 217 2292 X Wojewodztwo szczecinskie W Mateusz Siuchninski Miasta polskie w tysiacleciu T 2 Cz Gryfice Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1967 ss 420 421 Odnak zgadku G Rimana pro perebuvannya zagoniv Charneckogo pid Grificami sprostovuye E Rimar E Rymar Pierwsza wyprawa Stefana Czarnieckiego na Pomorze Zachodnie 1657 r Mowia Wieki Nr 5 1986 str 10 15 pol Informator turystyczny Arhiv originalu za 5 bereznya 2009 Procitovano 9 sichnya 2008 Ulrich Albert Chronik des Kreises Greifenberg in Hinterpommern Dotlingen 1990 459 s Ziemia Gryficka 1945 1985 pod red Kazimierza Kozlowskiego Dotlingen 1990 S 50 56 58 V nimeckih dzherelah i literaturi avtori ne zvertali uvagi na formuvannya etnichnih vidnosin Ziemia Gryficka 1969 W Stanislaw Rzeszowski Z dziejow Gryfic Tadeusz Bialecki red T 1 Gryfice Gryfickie Towarzystwo Kultury w Gryficach 1971 s 58 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga Slaski Kazimierz Przemiany etniczne na Pomorzu Zachodnim Poznan 1954 T 1 pol Folklor czyli dla kazdego cos Arhiv originalu za 27 travnya 2008 Procitovano 12 veresnya 2008 GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Ziemia Gryficka W Stanislaw Rzeszowski Z dziejow Gryfic Tadeusz Bialecki red T 1 1969 Szczecin 1971 Rospond Stanislaw Slownik etymologiczny miast i gmin PRL Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1984 ISBN 83 04 01090 9 pol Archiwum Panstwowe w Szczecinie Oddzial w Plotach Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 25 listopada 2007 Internetowy System Aktow Prawnych M P 1946 nr 44 poz 85 12 serpnya 2012 u Wayback Machine Avtor tekstu Andrij Stshigockij muzika Mechislava Gurnogo Chlen muzichnogo kolektivu Pshepyurechka listonosha Uhvala XVIII 198 2000 vid 11 lipnya 2000 r noti hejnala znahodyatsya v dodatku 4 do statutu Uhvala XXII 180 2004 vid 7 grudnya 2004 r u spravi vstanovlennya gerba i prapora Gmini Grifice Wladyslaw Niemierowski Zabytkowa zabudowa Gryfic Szczecin czasopismo regionu zachodniopomorskiego Szczecin 1962 Nr zeszyt nr 9 10 S 41 54 Krajowy Rejestr Urzedowego Podzialu Terytorialnego Kraju pol Glowny Urzad Statystyczny Arhiv originalu za 17 veresnya 2008 Procitovano 12 lyutogo 2010 Zachodniopomorski Rejestr Zabytkow KOBiDZ nr rej A 1286 z 11 05 1995 Ziemia Gryficka 1969 pod red Bialeckiego Tadeusza Szczecin Gryfickie Towarzystwo Kultury w Gryficach 1971 Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ