Олекса ндр Станісла вович Гридю шко нар 28 січня 1961 Вітебськ СРСР пом 13 листопада 1998 Річиця Білорусь радянський та

Олекса́ндр Станісла́вович Гридю́шко (нар. 28 січня 1961, Вітебськ, СРСР — пом. 13 листопада 1998, Річиця, Білорусь) — радянський та білоруський футболіст, нападник. Відомий завдяки виступам у складі «Вітебська», луганської «Зорі» та цілої низки радянських, пост-радянських та фінських клубів.

Олександр Гридюшко

Особисті дані

Повне ім'я

Гридюшко Олександр
Станіславович

Народження

28 січня 1961

Вітебськ, СРСР

Смерть

13 листопада 1998 (37 років)

Річиця, Білорусь

Зріст

186 см

Вага

84 кг

Громадянство

СРСР →

Білорусь

Позиція

нападник

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1979–1981	«Двіна»	57	(8)
1982	«Зеніт»	2	(0)
1982	«Гомсельмаш»	23	(2)
1983–1986	«Вітязь»	111	(22)
1987	«Пахтакор»	17	(0)
1987–1988	«Колхеті»	9	(3)
1989	«Навбахор»	38	(10)
1990–1992	/ КІМ	68	(28)
1992	→	10	(4)
1993		9	(1)
1993	«РоПС»	14	(3)
1994–1995	«Зоря-МАЛС»	36	(9)
1995	«Носта»	15	(0)
1996		6	(0)
1997–1998	«Ліда»	27	(5)
1998	«Ведрич-97»	11	(2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Олександр Гридюшко народився у білоруському місті Вітебськ. Вихованець ДЮСШ ДСО «Червоний Прапор», де його першим тренером був Алім Матвійович Гіршин. Розпочав кар'єру в складі вітебської «Двіни», де відіграв майже три сезони та перейшов до лав московського «Спартака». Втім, закріпитися у складі одного з найсильніших радянських клубів Гридюшку не вдалося і, провівши лише 4 гри за «дубль» москвичів, Олександр перейшов до ленінградського «Зеніта». У північній столиці РРФСР юний нападник одначе теж не затримався — записавши до свого активу всього 2 виходи на поле, він повернувся до Білорусі, де продовжив виступи у складі «Гомсельмаша».

Після невдалої спроби повернутися до «Зеніта» у 1983 році Гридюшко відгукнувся на пропозицію рідної для нього «Двіни», що незабаром змінила назву на «Вітязь». У Вітебську він швидко став одним з провідних гравців основи, однак високою результативністю не вирізнявся. Провівши у «Вітязі» чотири сезони, Гридюшко став гравцем ташкентського «Пахтакора», але вже у тому ж сезоні перейшов до потійського «Колхеті». Втім, вже наступного року він знову повернувся до Узбекистану, захищаючи кольори наманганського «Навбахора».

Протягом 1990–1992 років виступав у рідному клубі, що носив на той час назву КІМ. Цей період кар'єри був чи не найуспішнішим для Олександра, якому нарешті вдалося у повній мірі продемонструвати свій бомбардирський хист. Однак низький рівень пострадянського футболу та життя в цілому змусив Гридюшка скуштувати легіонерського хліба — 1993 рік він провів у Фінляндії, а у 1994 році прейшов до лав луганської «Зорі-МАЛС», де разом з Михайлом Поцхверією створив атакувальний дует команди. Гридюшко володів прекрасним відчуттям голу та чудовою реакцією, досить впевнено грав головою, любив ефектну гру. Його майстерність дозволяла продемонструвати і нестандартні футбольні прийоми: приховані паси п'ятою, фальшиві замахи тощо.

Після виступів у Луганську Олександр Гридюшко певний час пограв за нижчолігові клуби Росії, а у 1997 році повернувся на Батьківщину, де допоміг «Ліді» вибороти «золото» . Втім, у вищій лізі ветеран виявився непотрібним клубу і кар'єру завершував у клубі «Ведрич-97».

Помер 13 листопада 1998 року у віці 37 років.

Досягнення

Переможець (1):
Бронзовий призер (1):
Срібний призер 7 зони другої ліги чемпіонату СРСР (1):
Бронзовий призер 9 зони другої ліги чемпіонату СРСР (1):
Срібний призер 6 зони (1):

Примітки

. Офіційний сайт ФК «Зоря» (Луганськ). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 вересня 2015.

Посилання

Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
(рос.) . «Луганск. Наш футбол». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 вересня 2015.

[1] . Офіційний сайт ФК «Зоря» (Луганськ). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 вересня 2015.