Григорій Климов

Григорій Петрович Клімов (справжнє ім'я — Ігор Борисович Калмиков; в Німеччині був відомий під ім'ям Ральф Вернер; 26 вересня 1918, Новочеркаськ — 10 грудня 2007, Нью-Йорк) — російсько-американський письменник-перебіжчик, журналіст, редактор, автор численних публікацій та лекцій конспірологічного і євгенічного змісту.

Клімов Григорій Петрович
Ім'я при народженні	рос. Игорь Борисович Калмыков
Народився	26 вересня 1918(1918-09-26)^[1] Новочеркаськ, Донська Республіка
Помер	10 грудня 2007(2007-12-10) (89 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна	СРСР  Німеччина  США
Діяльність	письменник, журналіст, редактор, військовослужбовець
Alma mater	Південно-Російський державний політехнічний університет (НПІ) імені М. І. Платова
Знання мов	російська
Роки активності	з 1953
IMDb	ID 0459554
Сайт	g-klimov.info
Англійське видання: Gregory Klimov. Terror Machine: the Inside Story of the Soviet Administration in Germany. Faber & Faber, London. 1953. Американське видання: Terror Machine: the Inside Story of the Soviet Administration in Germany. Praeger, New York. 1953. Французьке видання: Les Russes à Berlin (Berliner Kreml). Éditions André Bonne. 1953. 1970 «Князь світу цього» 1973 «Справа 69» [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.] 1975 «Ім'я моє Легіон» 1981 «Протоколи радянських мудреців» 1987 «Червона Каббала» [ 26 квітня 2022 у Wayback Machine.] 1989 «Божий народ» 1989 «Божий народ» (український переклад) 2002 «Одкровення» («Ключі пізнання», «Сімейний альбом») «Гітлер був євреєм?» [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.] Екранізації Фільм за книгою «Машина терору» був знятий в Західній Німеччині в 1953 році. 1953 'Weg ohne Umkehr' (ФРН)  — екранізація твору «Машина терору». На міжнародному кінофестивалі в Берліні в 1954 у цей фільм удостоївся призу «Золотого Кубка». Ідеї Ідеї Г. Климова викладені в його книгах та інтерв'ю. Згідно з його поглядами: Старість і смерть властиві не тільки людям, але і цілим сім'ям — кланам, а також класам (аристократія) і навіть цілим народам і цивілізаціям. Старіння кланів (тобто сімей, громадських класів, націй) походить від близькоспоріднених зв'язків. Інцест Клімов називає «Коренем древа дегенерації», першою ознакою дегенерації (старіння суспільства (клану, роду, нації)) є те, що пропадає тяга до біологічного розмноження, це проявляється в тому, що людина перестає відчувати природний потяг до статевозрілих людей протилежної статі, а починає випробовувати збочені варіанти: до осіб своєї статі, дітей, тварин і т. д. Тобто природа ніби блокує його подальше розмноження. У разі, якщо схильний до дегенерації рід (клан, клас) має дітей, то у них виявляються подальші ознаки дегенерації — психічні розлади. При подальшому розмноженні — вроджені тілесні дефекти. Гомосексуальність, як і взагалі сексуальні «нетрадиційності», є чіткою вказівкою на наявність дегенерації — «якщо не в порядку між ніг, то не в порядку і в голові», але, згідно Климову це може бути і вплив ЗМІ (на думку Клімова сучасне «Західне» суспільство — старіє і вироджується (дегенерує), що проявляється в очевидній деградації західної культурі). Перевірити наявність ознак поганої спадковості у себе просто — якщо статеві зносини йдуть звичайним, класичним способом, «як робили наші предки»: обличчям до обличчя, чоловік зверху і не представляючи на місці партнера кого-небудь або кого-небудь на своєму місці, якщо такі зноисини приносить більше задоволення — значить ознак дегенерації немає, якщо людина багато разів пробувала таким чином вступати в статеві зносини і це не приносило їй задоволення — у такої людини є ознаки старіння роду (дегенерації). Серед евреїв відсоток дегенератів в середньому вище в 6 разів, а в Німеччині в 8 разів вище, ніж у "не евреїв" (за дослідженнями видатного світили з психіатрії професора Цезара Ламброзо, 1835-1909) тому, що серед жидів дуже частий інцест. Найважливішим джерелом зла, «дияволом» є психічно нездорові люди, які дорвалися до влади («легіонери», від «ім'я їм легіон»). Психічні розлади мають головним чином генетичну природу і зумовлені народженням дітей в результаті інцесту в основному у сектах та в середовищі т.з. еліти, традиція, яка йде ще від єгипетських царів. Г. Климов є піонером витягування на загальний огляд «пікантних» фактів з життя великих історичних особистостей, з яких випливає їх належність до «легіонерів». Зокрема, «легіонерами за Климовим» є засновники США, Карл Маркс, справжнє ім'я якого, по думку Климова — Мордехай Леві, французькі революціонери, більшовики ленінсько-троцькістської хвилі, Альберт Ейнштейн, Віктор Гюго, Борис Пастернак і Сальвадор Далі. Схожі девіації у експериментах над тваринами У експериментах Джона Келхуна з спільнотами гризунів спостерігали схожі девіації, з тими, які описує Клімов як ознаки старіння роду (підвищена агресивність, статеві девіації). Джоном Келхоуном проведено багато подібних дослідів на мишах в умови так званого "мишачого раю", усі з них закінчились однаково - незворотними психічними змінами та спричиненою ними смертю популяції. При цьому причинами виникнення девіантної поведінки у тварин могло бути як схрещування споріднених особин, так і умови існування: обмежений простір, відсутність хижаків і дефіциту їжі, яку можна було отримати фактично без зусиль. Примітки Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 199–203. — d:Track:Q124467367d:Track:Q124518167d:Track:Q4421639 Тютюн Ю. М. Сутінки шовінізму (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 липня 2020. Процитовано 22 вересня 2020. Див. в IMDB [ 23 січня 2008 у Wayback Machine.] Книга Климова «Протоколи радянських мудреців» Григорій Климов. Ім'я моє легіон. Глава 20. Друге життя Посилання Григорій Клімов [ 6 березня 2005 у Wayback Machine.] у Бібліотека Григорія Клімова. Всі книги Г. Клімова та інформація з теми його досліджень [ 27 вересня 2008 у Wayback Machine.] Алекс Норк. Листая страшные страницы [ 15 вересня 2007 у Wayback Machine.] Наталя Крайнова. Повелитель мусора [ 2 квітня 2008 у Wayback Machine.] Аудіокнига «Князь мира сего» [ 19 червня 2013 у Wayback Machine.] Фотоальбом Григорія Клімова [ 3 квітня 2005 у Wayback Machine.]