Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Григоренко Григорій Федорович (нар.18 серпня 1918 м.Зіньків, Полтавщина — пом.19 травня 2007, Москва, Росія) — генерал-полковник Комітету державної безпеки СРСР (1982).
| Григорій Федорович Григоренко | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Майор Григоренко, 1944 р. фото - Інтенет-видання «Полтавщина» | |||||||||||||||||||
| Прізвисько | майстер дезінформації | ||||||||||||||||||
| Народження | 18 серпня 1918 м.Зіньків, Полтавська губернія,  Українська Держава | ||||||||||||||||||
| Смерть | 19 травня 2007 (88 років) Москва,  Росія | ||||||||||||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | ||||||||||||||||||
| Країна |  СРСР | ||||||||||||||||||
| Приналежність | Українець | ||||||||||||||||||
| Вид збройних сил | НКВС — НКДБ — МДБ — КДБ | ||||||||||||||||||
| Рід військ | контррозвідка | ||||||||||||||||||
| Освіта | Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка | ||||||||||||||||||
| Роки служби | 1940–1983 | ||||||||||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал-полковник | ||||||||||||||||||
| Формування | «Смерш», зовнішня контррозвідка | ||||||||||||||||||
| Війни / битви | радянсько-німецька війна холодна війна Угорське повстання протистояння КДБ-ЦРУ | ||||||||||||||||||
| Відносини | Ю.В.Андропов | ||||||||||||||||||
| Інше | Президент Асоціації ветеранів контррозвідки «ВетКон» | ||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||
Хронопис життя
Народився у м. Зінькові Полтавської губернії в селянській родині третім, найменшим.
Батько рано помер. Пережив голодомор 1930-х років. Працював з дитинства — пас худобу, працював на деревообробному комбінаті, ремонтував за помірну платню взуття сусідам. Закінчив семирічну школу, робітфак.
1939 року закінчив фізико-математичний факультет Полтавського педінституту. Упродовж року працював учителем у сільських школах Полтавської області.
З 1940 року — червоноармієць 442-го артилерійського полку 25-го стрілецького корпусу Харківського військового округу, того ж року був направлений на роботу в органи держбезпеки.
У 1940—1941 рр. — помічник уповноваженого Особливого відділу 151-ї стрілецької дивізії. З березня по серпень 1941 р. — співробітник Особливого відділу 4-ї повітряно-десантної бригади.
Брав участь у боях на Південно-Західному фронті, був поранений.
У 1941—1942 рр. — в Особливому відділі 14-ї саперної бригади під Сталінградом.
У 1942—1943 рр. — навчання на курсах при Вищій школі НКВС, після закінчення був призначений у 1-й (німецька) відділ 2- го управління НКВС СРСР.
У 1943—1946 рр. — у складі Головного управління контррозвідки «Смерш» Народного комісаріату оборони СРСР входив до групи з організації радіоігор із німецьким командуванням за допомогою захоплених агентів.
У 1946—1949 рр. — заступник начальника і начальник відділення 3-го відділу 3-го Головного управління (військова контррозвідка) МДБ СРСР.
У 1949—1952 рр. — начальник відділення 5-го відділу 1-го управління (зовнішньої контррозвідки) МДБ.
У 1952—1954 рр. — заступник начальника 3-го, 5-го (Східного) відділу ВДУ (контррозвідка по країнах Близького, Середнього і Далекого Сходу, Південно-Східної Азії).
У 1954—1956 рр. — 1-й заступник представника КДБ в Угорщині, де близько познайомився з послом СРСР Ю. В. Андроповим. Під час антикомуністичного народного повстання 1956 р. важко поранений.
У 1956—1959 рр. — заступник начальника і начальник 6-го відділу 2-го Головного управління КДБ, займався припиненням антирадянської діяльності емігрантських організацій.
У 1959—1963 рр. — заступник начальника відділу «Д» (Служби активних заходів) при 1-му Головному управлінні, начальник контррозвідувального відділу ПГУ КДБ.
У 1962—1963, 1966—1969 рр. — начальник, в 1963—1964 рр. — заступник начальника Служби № 2 (зовнішня контррозвідка) 1-го Головного управління.
У 1969—1970 рр. — 1-й заст. начальника, у вересні 1970 — серпні 1983 рр. — начальник 2-го Головного управління КДБ.
У 1978—1983 рр. — одночасно заступник голови КДБ СРСР.
У 1983—1989 рр. — заступник міністра загального машинобудування СРСР.
У 1989—1995 рр. — у діючому резерві КДБ СРСР на посаді заступника міністра загального машинобудування.
За його ініціативою створена Асоціація ветеранів контррозвідки «Веткон», президентом якої Г. Ф. Григоренко був з березня 2000 року до кінця свого життя.
Помер 19 травня 2007 року.
Нагороди
- Орден Леніна
- Орден Червоного Прапора
- Орден Жовтневої Революції
- Ордени Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступеня
- 3 ордени Червоної Зірки
- 2 ордени Трудового Червоного Прапора
- Медаль «За бойові заслуги»
- Медаль «За оборону Сталінграда»
- Медаль «За оборону Кавказу»
- Орден Шарнхорста (Німецька Демократична Республіка)
- 2 ордени «Червоного Прапора» (Монгольська Народна Республіка)
- Медаль «За службу батьківщині» золотого степеня (Угорська Народна Республіка)
- Командорський Хрест ордена Відродження Польщі
- Орден Народної Республіки Болгарії I ступеню.
- Лауреат Державної премії СРСР (1981).
Цікаві моменти
- Загалом контррозвідник провів 183 радіогри.
- Розробив і впровадив систему комплексних взаємопов'язаних оперативних заходів управління всіма елементами контррозвідувального процесу. Саме завдяки цій системі може йти мова про «золотий вік» контррозвідки. Під час його керівництва контррозвідкою СРСР викривалося по кілька агентів іноземних розвідок на рік.
- Серед спійманих на місці злочину агентів ЦРУ були: другий секретар МЗС А. Огородник; А. Нілов, В. Калінін, співробітники ГРУ Філатов і Іванов, працівник авіаційної промисловості Петров, співробітник КДБ Вірменії Григорян, співробітник «Аерофлоту» Каноян, представник Мінхімпрому Московцев, науковий співробітник Бумейстер, працівник Зовнішторгбанку Крючков та багато інших. Під керівництвом Григоренка були захоплені на місці злочину і вислані з СРСР співробітники ЦРУ В. Крокет, М. Петерсон, Р. Осборн та інші шпигуни, які працювали в Москві під дипломатичним прикриттям.
- У документальній повісті Василя Ардаматського «Сатурна майже не видно» (1963) і знятої по ній трилогії «Шлях до “Сатурна”» (1967), «Кінець „Сатурна“» (1968) і «Бій після перемоги» (1972) викладені літературна і кіноверсія однієї з ігор, яку вів Григорій Григоренко.
- Операція КДБ з розробки американського агента — другого секретаря МЗС СРСР Олександра Огородника лягла в основу роману Юліана Семенова «ТАРС уповноважений заявити» (1979). В 1984 році по ньому був знятий однойменний телефільм, де Г. Григоренко виведений в особі генерала Федорова, якого зіграв Михайло Глузський.
- За час служби виплекав плеяду керівних співробітників, які довгий час очолювали найскладніші ділянки роботи Комітету держбезпеки (Н. А. Горбачов, В. І. Костиря, Р. С. Красильников, В. М. Прилуков, Є. М. Расщепов, У. Н. Уділов та ін.).
Примітки
- Вищий навчальний заклад, що здійснював підготовку офіцерів служби безпеки та інших спецслужб. У різний час: Курси з підготовки оперативного складу ВЧК — Центральна школа ОГПУ — Центральна школа Головного управління державної безпеки НКВС СРСР — Вища школа НКВС — Вища школа КДБ ім. Ф. Е. Дзержинського; станом на вересень 2013 — Академія Федеральної служби безпеки Росії (Академія ФСБ)
- НКО СРСР — вище військове відомство СРСР у 1930—1940 роки
- Міністерство загального машинобудування СРСР — державний орган, загальносоюзне міністерство в рамках Ради Міністрів, який відповідав за забезпечення усіх космічних робіт в СРСР. Міністерство об'єднувало і координувало роботу величезної кількості підприємств і наукових організацій, спрямованих на космічну тематику та ракетно-ядерне озброєння.
- Пам'яті товариша. Григорій Федорович Григоренко// Інтернет-портал історико-публіцистичного альманаху «Лубянка» [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Памяти товарища. Григорий Федорович Григоренко // Інтернет-портал історико-публіцистичного альманаху «Лубянка». з джерела 27 вересня 2013. Процитовано. — Переглянуто: 26 вересня 2013
- Пшеничний А. Г. Человек-легенда. Григоренко Григорий Федорович // інтернет-газета ОХРАНА.RU. — 2008. — 23 січня. з джерела 29 вересня 2013. Процитовано. — Переглянуто: 26 вересня 2013
- Юрій Москаленко. Кого в годы войны и после нее называли мастером дезинформации? // Щоденний пізнавальний журнал «ШколаЖизни.ру». — 2008. — 18 серпня. з джерела 27 вересня 2013. Процитовано. — Переглянуто: 26 вересня 2013
- Контрразведка. Щит и меч против Абвера и ЦРУ // Искусство массажа. — С. 86. з джерела 27 вересня 2013. Процитовано. — Переглянуто: 26 вересня 2013
- Г. Ф. Григоренко на сайті «Історія Полтави» [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] — Переглянуто: 26 вересня 2013
- Віктор Шестаков. Як один полтавець Гімлера обманув // Інтернет-видання «Полтавщина». — 2010. — 23 лютого. з джерела 28 вересня 2013. Процитовано.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grigorenko Grigorenko Grigorij Fedorovich nar 18 serpnya 1918 m Zinkiv Poltavshina pom 19 travnya 2007 Moskva Rosiya general polkovnik Komitetu derzhavnoyi bezpeki SRSR 1982 Grigorij Fedorovich GrigorenkoMajor Grigorenko 1944 r foto Intenet vidannya Poltavshina Prizviskomajster dezinformaciyiNarodzhennya18 serpnya 1918 1918 08 18 m Zinkiv Poltavska guberniya Ukrayinska DerzhavaSmert19 travnya 2007 2007 05 19 88 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnistUkrayinecVid zbrojnih silNKVS NKDB MDB KDBRid vijskkontrrozvidkaOsvitaPoltavskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Volodimira KorolenkaRoki sluzhbi1940 1983PartiyaKPRSZvannya General polkovnikFormuvannya Smersh zovnishnya kontrrozvidkaVijni bitviradyansko nimecka vijna holodna vijna Ugorske povstannya protistoyannya KDB CRUVidnosiniYu V AndropovInshePrezident Asociaciyi veteraniv kontrrozvidki VetKon NagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za oboronu Kavkazu Komandorskij Hrest ordena Vidrodzhennya Polshi Orden Sharnhorsta NDR orden Chervonogo Prapora MNR orden Chervonogo Prapora MNR Hronopis zhittyaNarodivsya u m Zinkovi Poltavskoyi guberniyi v selyanskij rodini tretim najmenshim Batko rano pomer Perezhiv golodomor 1930 h rokiv Pracyuvav z ditinstva pas hudobu pracyuvav na derevoobrobnomu kombinati remontuvav za pomirnu platnyu vzuttya susidam Zakinchiv semirichnu shkolu robitfak 1939 roku zakinchiv fiziko matematichnij fakultet Poltavskogo pedinstitutu Uprodovzh roku pracyuvav uchitelem u silskih shkolah Poltavskoyi oblasti Z 1940 roku chervonoarmiyec 442 go artilerijskogo polku 25 go strileckogo korpusu Harkivskogo vijskovogo okrugu togo zh roku buv napravlenij na robotu v organi derzhbezpeki U 1940 1941 rr pomichnik upovnovazhenogo Osoblivogo viddilu 151 yi strileckoyi diviziyi Z bereznya po serpen 1941 r spivrobitnik Osoblivogo viddilu 4 yi povitryano desantnoyi brigadi Brav uchast u boyah na Pivdenno Zahidnomu fronti buv poranenij U 1941 1942 rr v Osoblivomu viddili 14 yi sapernoyi brigadi pid Stalingradom U 1942 1943 rr navchannya na kursah pri Vishij shkoli NKVS pislya zakinchennya buv priznachenij u 1 j nimecka viddil 2 go upravlinnya NKVS SRSR U 1943 1946 rr u skladi Golovnogo upravlinnya kontrrozvidki Smersh Narodnogo komisariatu oboroni SRSR vhodiv do grupi z organizaciyi radioigor iz nimeckim komanduvannyam za dopomogoyu zahoplenih agentiv U 1946 1949 rr zastupnik nachalnika i nachalnik viddilennya 3 go viddilu 3 go Golovnogo upravlinnya vijskova kontrrozvidka MDB SRSR U 1949 1952 rr nachalnik viddilennya 5 go viddilu 1 go upravlinnya zovnishnoyi kontrrozvidki MDB U 1952 1954 rr zastupnik nachalnika 3 go 5 go Shidnogo viddilu VDU kontrrozvidka po krayinah Blizkogo Serednogo i Dalekogo Shodu Pivdenno Shidnoyi Aziyi U 1954 1956 rr 1 j zastupnik predstavnika KDB v Ugorshini de blizko poznajomivsya z poslom SRSR Yu V Andropovim Pid chas antikomunistichnogo narodnogo povstannya 1956 r vazhko poranenij U 1956 1959 rr zastupnik nachalnika i nachalnik 6 go viddilu 2 go Golovnogo upravlinnya KDB zajmavsya pripinennyam antiradyanskoyi diyalnosti emigrantskih organizacij U 1959 1963 rr zastupnik nachalnika viddilu D Sluzhbi aktivnih zahodiv pri 1 mu Golovnomu upravlinni nachalnik kontrrozviduvalnogo viddilu PGU KDB U 1962 1963 1966 1969 rr nachalnik v 1963 1964 rr zastupnik nachalnika Sluzhbi 2 zovnishnya kontrrozvidka 1 go Golovnogo upravlinnya U 1969 1970 rr 1 j zast nachalnika u veresni 1970 serpni 1983 rr nachalnik 2 go Golovnogo upravlinnya KDB U 1978 1983 rr odnochasno zastupnik golovi KDB SRSR U 1983 1989 rr zastupnik ministra zagalnogo mashinobuduvannya SRSR U 1989 1995 rr u diyuchomu rezervi KDB SRSR na posadi zastupnika ministra zagalnogo mashinobuduvannya Za jogo iniciativoyu stvorena Asociaciya veteraniv kontrrozvidki Vetkon prezidentom yakoyi G F Grigorenko buv z bereznya 2000 roku do kincya svogo zhittya Pomer 19 travnya 2007 roku NagorodiOrden Lenina Orden Chervonogo Prapora Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi Ordeni Vitchiznyanoyi vijni 1 go i 2 go stupenya 3 ordeni Chervonoyi Zirki 2 ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora Medal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za oboronu Kavkazu Orden Sharnhorsta Nimecka Demokratichna Respublika 2 ordeni Chervonogo Prapora Mongolska Narodna Respublika Medal Za sluzhbu batkivshini zolotogo stepenya Ugorska Narodna Respublika Komandorskij Hrest ordena Vidrodzhennya Polshi Orden Narodnoyi Respubliki Bolgariyi I stupenyu Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1981 Cikavi momentiZagalom kontrrozvidnik proviv 183 radiogri Rozrobiv i vprovadiv sistemu kompleksnih vzayemopov yazanih operativnih zahodiv upravlinnya vsima elementami kontrrozviduvalnogo procesu Same zavdyaki cij sistemi mozhe jti mova pro zolotij vik kontrrozvidki Pid chas jogo kerivnictva kontrrozvidkoyu SRSR vikrivalosya po kilka agentiv inozemnih rozvidok na rik Sered spijmanih na misci zlochinu agentiv CRU buli drugij sekretar MZS A Ogorodnik A Nilov V Kalinin spivrobitniki GRU Filatov i Ivanov pracivnik aviacijnoyi promislovosti Petrov spivrobitnik KDB Virmeniyi Grigoryan spivrobitnik Aeroflotu Kanoyan predstavnik Minhimpromu Moskovcev naukovij spivrobitnik Bumejster pracivnik Zovnishtorgbanku Kryuchkov ta bagato inshih Pid kerivnictvom Grigorenka buli zahopleni na misci zlochinu i vislani z SRSR spivrobitniki CRU V Kroket M Peterson R Osborn ta inshi shpiguni yaki pracyuvali v Moskvi pid diplomatichnim prikrittyam U dokumentalnij povisti Vasilya Ardamatskogo Saturna majzhe ne vidno 1963 i znyatoyi po nij trilogiyi Shlyah do Saturna 1967 Kinec Saturna 1968 i Bij pislya peremogi 1972 vikladeni literaturna i kinoversiya odniyeyi z igor yaku viv Grigorij Grigorenko Operaciya KDB z rozrobki amerikanskogo agenta drugogo sekretarya MZS SRSR Oleksandra Ogorodnika lyagla v osnovu romanu Yuliana Semenova TARS upovnovazhenij zayaviti 1979 V 1984 roci po nomu buv znyatij odnojmennij telefilm de G Grigorenko vivedenij v osobi generala Fedorova yakogo zigrav Mihajlo Gluzskij Za chas sluzhbi viplekav pleyadu kerivnih spivrobitnikiv yaki dovgij chas ocholyuvali najskladnishi dilyanki roboti Komitetu derzhbezpeki N A Gorbachov V I Kostirya R S Krasilnikov V M Prilukov Ye M Rasshepov U N Udilov ta in PrimitkiVishij navchalnij zaklad sho zdijsnyuvav pidgotovku oficeriv sluzhbi bezpeki ta inshih specsluzhb U riznij chas Kursi z pidgotovki operativnogo skladu VChK Centralna shkola OGPU Centralna shkola Golovnogo upravlinnya derzhavnoyi bezpeki NKVS SRSR Visha shkola NKVS Visha shkola KDB im F E Dzerzhinskogo stanom na veresen 2013 Akademiya Federalnoyi sluzhbi bezpeki Rosiyi Akademiya FSB NKO SRSR vishe vijskove vidomstvo SRSR u 1930 1940 roki Ministerstvo zagalnogo mashinobuduvannya SRSR derzhavnij organ zagalnosoyuzne ministerstvo v ramkah Radi Ministriv yakij vidpovidav za zabezpechennya usih kosmichnih robit v SRSR Ministerstvo ob yednuvalo i koordinuvalo robotu velicheznoyi kilkosti pidpriyemstv i naukovih organizacij spryamovanih na kosmichnu tematiku ta raketno yaderne ozbroyennya Pam yati tovarisha Grigorij Fedorovich Grigorenko Internet portal istoriko publicistichnogo almanahu Lubyanka 27 veresnya 2013 u Wayback Machine ros PosilannyaPamyati tovarisha Grigorij Fedorovich Grigorenko Internet portal istoriko publicistichnogo almanahu Lubyanka z dzherela 27 veresnya 2013 Procitovano Pereglyanuto 26 veresnya 2013 Pshenichnij A G Chelovek legenda Grigorenko Grigorij Fedorovich internet gazeta OHRANA RU 2008 23 sichnya z dzherela 29 veresnya 2013 Procitovano Pereglyanuto 26 veresnya 2013 Yurij Moskalenko Kogo v gody vojny i posle nee nazyvali masterom dezinformacii Shodennij piznavalnij zhurnal ShkolaZhizni ru 2008 18 serpnya z dzherela 27 veresnya 2013 Procitovano Pereglyanuto 26 veresnya 2013 Kontrrazvedka Shit i mech protiv Abvera i CRU Iskusstvo massazha S 86 z dzherela 27 veresnya 2013 Procitovano Pereglyanuto 26 veresnya 2013 G F Grigorenko na sajti Istoriya Poltavi 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Pereglyanuto 26 veresnya 2013 Viktor Shestakov Yak odin poltavec Gimlera obmanuv Internet vidannya Poltavshina 2010 23 lyutogo z dzherela 28 veresnya 2013 Procitovano