Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Митрофан Семенович Григоревський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 (3) червня 1872 Зибино, Грайворонський повіт, Курська губернія, Російська імперія (нині — село в Борисівському районі Бєлгородської області, РФ) |
| Помер | 1933 Київ, Українська СРР, СРСР |
| Країна | Російська імперія,  УНР |
| Alma mater | Курська духовна семінарія Київська духовна академія |
| Галузь | освіта |
| Заклад | Глухівський учительський інститут |
| Посада | директор Глухівського учительського інституту (1909—1913) |
| Науковий ступінь | магістр богослов'я |
| Нагороди |    |
Митрофан Семенович Григоревський (15 (3) червня 1872, слободі Зибино Грайворонського повіту Курської губернії (нині — село в Борисівському районі Бєлгородської області, РФ — 1933, Київ) — директор Глухівського учительського інституту (нині — Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка) (1909—1913).
Життєпис
Народився 3 червня 1872 р. у слободі Зибино Грайворонського повіту Курської губернії (нині — село в Борисівському районі Бєлгородської області, РФ) у родині псаломщика.
1918 прийнятий у громадянство Української Держави. Навчався спочатку в Бєлгородському духовному училищі, Курській духовній семінарії (1891—1895), а згодом — у Київській духовній академії.
1 лютого 1896 р. був призначений викладачем цивільної історії, історії російського розколу, викривального богослов'я в Архангельській духовній семінарії, а 1899 р. — наглядачем Архангельського духовного училища. Певний час обіймав посаду діловода «Архангельских епархиальных ведомостей».
21 березня 1903 р. утверджений у званні магістра богослов'я за дисертацію «Учение св. Иоанна Златоуста о браке».
Із 1905 р. працював інспектором, а з 1906 р. — в.о. ректора Київської духовної семінарії.
1907 р. перейшов на службу в Міністерство освіти і був призначений директором Великосорочинської учительської семінарії ім. М. В. Гоголя (с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області). На 1908 р. мав чин статського радника.
Із 19 серпня 1909 по 26 березня 1913 — директор Глухівського вчительського інституту. Водночас очолював педагогічну раду Глухівської жіночої гімназії.
У 1912 р. отримав ступінь магістра богослов'я.
Упродовж 1913–1917 років обіймав посаду директора народних училищ Нижньогородської губернії. Із 1 червня по 20 липня 1917 року — виконувач обов'язків директора Нижньогородського реального училища із середнім механіко-технічним училищем.
4 липня 1917 року — призначений директором 3-ї Московської гімназії.
Нагороди
Нагороджений орденами св. Станіслава ІІ ст., св. Анни ІІ ст., св. рівноапостольного Володимира ІV ст., світло-бронзовою медаллю.
Джерела
- Альманах університетської слави. Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка (1874—2019) / гол. ред. Курок О. І. — Суми, ПВП "Видавничий будинок «Еллада», 2019. — 196 стор.
- М. П. Гурець, Л. В. Задорожна. Григоревський Митрофан Семенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — .
Посилання
- | Про університет. Сайт Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка [ 4 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- СУМСЬКА СТАРОВИНА. №XLI-XLII. 2013 [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- З днем народження, альма-матер! Глухівський національний педагогічний університет імені О. Довженка відзначив своє 145-річчя [ 4 лютого 2020 у Wayback Machine.].
Примітки
- [Учительська семінарія у Великих Сорочинцях — це велична триповерхова будівля, пам'ятка архітектури. Збудовано її 1902—1905 років у стилі неокласицизму, вона стала першим навчальним закладом Полтавщини, що готував учителів. З 1956 року тут розміщується санаторна школа-інтернат, при якій працює музей духовності. Перед нею на мальовничій клумбі встановлено бюст М. Гоголю. Для будівництва цього навчального закладу земство виділило 4 га землі, решту 3 га подарував дворянин Григорій Палій. Зводили семінарію зібраним коштом громадськості, а завдяки її першому директорові Федору Миколайчуку будівництво пришвидшилося, і 1 вересня 1905 року тут було розпочато навчальний процес. При семінарії діяла церква. Навчальний заклад утримувався державним коштом, семінаристи одержували стипендію. Першого ж року навчання сюди було подано близько 230 заяв на вступ, однак іспит склало всього 36 чоловік. Із дорогою душею приймали музично обдарованих дітей. Двічі на рік тут організовували музично-літературні вечори, які відвідували громадяни краю. При семінарії був закладений чудовний сад із декоративними та фруктовими деревами, створено оранжерею й розсадники для саджанців, де учні працювали під орудою професіонального садівника. Перший випуск вихованців семінарії відбувся 5 червня 1908 року. З 1922-го семінарію перейменували на Великосорочинські педагогічні курси, відтак вона стала педагогічним технікумом, пізніше — училищем.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Posada Mitrofan Semenovich GrigorevskijNarodivsya15 3 chervnya 1872 1872 06 03 Zibino Grajvoronskij povit Kurska guberniya Rosijska imperiya nini selo v Borisivskomu rajoni Byelgorodskoyi oblasti RF Pomer1933 Kiyiv Ukrayinska SRR SRSRKrayinaRosijska imperiya UNRAlma materKurska duhovna seminariya Kiyivska duhovna akademiyaGaluzosvitaZakladGluhivskij uchitelskij institutPosadadirektor Gluhivskogo uchitelskogo institutu 1909 1913 Naukovij stupinmagistr bogoslov yaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grigorevskij Mitrofan Semenovich Grigorevskij 15 3 chervnya 1872 slobodi Zibino Grajvoronskogo povitu Kurskoyi guberniyi nini selo v Borisivskomu rajoni Byelgorodskoyi oblasti RF 1933 Kiyiv direktor Gluhivskogo uchitelskogo institutu nini Gluhivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Oleksandra Dovzhenka 1909 1913 ZhittyepisNarodivsya 3 chervnya 1872 r u slobodi Zibino Grajvoronskogo povitu Kurskoyi guberniyi nini selo v Borisivskomu rajoni Byelgorodskoyi oblasti RF u rodini psalomshika 1918 prijnyatij u gromadyanstvo Ukrayinskoyi Derzhavi Navchavsya spochatku v Byelgorodskomu duhovnomu uchilishi Kurskij duhovnij seminariyi 1891 1895 a zgodom u Kiyivskij duhovnij akademiyi 1 lyutogo 1896 r buv priznachenij vikladachem civilnoyi istoriyi istoriyi rosijskogo rozkolu vikrivalnogo bogoslov ya v Arhangelskij duhovnij seminariyi a 1899 r naglyadachem Arhangelskogo duhovnogo uchilisha Pevnij chas obijmav posadu dilovoda Arhangelskih eparhialnyh vedomostej 21 bereznya 1903 r utverdzhenij u zvanni magistra bogoslov ya za disertaciyu Uchenie sv Ioanna Zlatousta o brake Iz 1905 r pracyuvav inspektorom a z 1906 r v o rektora Kiyivskoyi duhovnoyi seminariyi 1907 r perejshov na sluzhbu v Ministerstvo osviti i buv priznachenij direktorom Velikosorochinskoyi uchitelskoyi seminariyi im M V Gogolya s Veliki Sorochinci Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Na 1908 r mav chin statskogo radnika Iz 19 serpnya 1909 po 26 bereznya 1913 direktor Gluhivskogo vchitelskogo institutu Vodnochas ocholyuvav pedagogichnu radu Gluhivskoyi zhinochoyi gimnaziyi U 1912 r otrimav stupin magistra bogoslov ya Uprodovzh 1913 1917 rokiv obijmav posadu direktora narodnih uchilish Nizhnogorodskoyi guberniyi Iz 1 chervnya po 20 lipnya 1917 roku vikonuvach obov yazkiv direktora Nizhnogorodskogo realnogo uchilisha iz serednim mehaniko tehnichnim uchilishem 4 lipnya 1917 roku priznachenij direktorom 3 yi Moskovskoyi gimnaziyi Pomer 1933 roku v Kiyevi NagorodiNagorodzhenij ordenami sv Stanislava II st sv Anni II st sv rivnoapostolnogo Volodimira IV st svitlo bronzovoyu medallyu DzherelaAlmanah universitetskoyi slavi Gluhivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Oleksandra Dovzhenka 1874 2019 gol red Kurok O I Sumi PVP Vidavnichij budinok Ellada 2019 196 stor M P Gurec L V Zadorozhna Grigorevskij Mitrofan Semenovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 6 Go Gyu 712 s ISBN 966 02 3966 1 Posilannya Pro universitet Sajt Gluhivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im O Dovzhenka 4 lyutogo 2020 u Wayback Machine SUMSKA STAROVINA XLI XLII 2013 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Z dnem narodzhennya alma mater Gluhivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni O Dovzhenka vidznachiv svoye 145 richchya 4 lyutogo 2020 u Wayback Machine Primitki Uchitelska seminariya u Velikih Sorochincyah ce velichna tripoverhova budivlya pam yatka arhitekturi Zbudovano yiyi 1902 1905 rokiv u stili neoklasicizmu vona stala pershim navchalnim zakladom Poltavshini sho gotuvav uchiteliv Z 1956 roku tut rozmishuyetsya sanatorna shkola internat pri yakij pracyuye muzej duhovnosti Pered neyu na malovnichij klumbi vstanovleno byust M Gogolyu Dlya budivnictva cogo navchalnogo zakladu zemstvo vidililo 4 ga zemli reshtu 3 ga podaruvav dvoryanin Grigorij Palij Zvodili seminariyu zibranim koshtom gromadskosti a zavdyaki yiyi pershomu direktorovi Fedoru Mikolajchuku budivnictvo prishvidshilosya i 1 veresnya 1905 roku tut bulo rozpochato navchalnij proces Pri seminariyi diyala cerkva Navchalnij zaklad utrimuvavsya derzhavnim koshtom seminaristi oderzhuvali stipendiyu Pershogo zh roku navchannya syudi bulo podano blizko 230 zayav na vstup odnak ispit sklalo vsogo 36 cholovik Iz dorogoyu dusheyu prijmali muzichno obdarovanih ditej Dvichi na rik tut organizovuvali muzichno literaturni vechori yaki vidviduvali gromadyani krayu Pri seminariyi buv zakladenij chudovnij sad iz dekorativnimi ta fruktovimi derevami stvoreno oranzhereyu j rozsadniki dlya sadzhanciv de uchni pracyuvali pid orudoyu profesionalnogo sadivnika Pershij vipusk vihovanciv seminariyi vidbuvsya 5 chervnya 1908 roku Z 1922 go seminariyu perejmenuvali na Velikosorochinski pedagogichni kursi vidtak vona stala pedagogichnim tehnikumom piznishe uchilishem