Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Греко-скіфське городище «Чайка» (північно-західна околиця м. Євпаторія) засноване близько середини IV століття до н. е. Херсонесом. Воно являло собою укріплене поселення і було одним з форпостів хори (сільськогосподарської території) Херсонеса. У середині II ст. до н. е. захоплене скіфами і проіснувало до середини I ст. н. е. Дослідження проводяться з 1959 року. Городище «Чайка» — пам'ятка національного значення.
| Греко-скіфське городище «Чайка» | |
|---|---|
 | |
| 45°09′50″ пн. ш. 33°17′24″ сх. д. / 45.16389200002777216° пн. ш. 33.29017000002777849° сх. д.Координати: 45°09′50″ пн. ш. 33°17′24″ сх. д. / 45.16389200002777216° пн. ш. 33.29017000002777849° сх. д. | |
| Країна |  Росія і  Україна |
| Розташування | Євпаторія |
| Тип | археологічна пам'ятка |
  Греко-скіфське городище «Чайка» Греко-скіфське городище «Чайка» (Росія)  Греко-скіфське городище «Чайка» Греко-скіфське городище «Чайка» (Україна) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія дослідження
Греко-скіфське городище «Чайка» було відкрите, коли під час роботи на піщаному кар'єрі був виявлений грецький квадр — частина Північно-Східної вежі. Знаходиться біля селища Заозерне, 7 км на південний захід від міста Євпаторія, біля табору «Променистий», алея Дружби, 23.
Основні знахідки виставлені в . Дослідження городища були розпочаті у 1959 році під керівництвом О. М. Карасьова та І. В. Яценко, і з 1963 року стали стаціонарними і щорічними. З 1967 року працює Кримська археологічна експедиція Історичного факультету МДУ. Її керівництво з 1987 року здійснювала О. О. Попова. З 2008 року начальником експедиції є Т. В. Єгорова.
Археологічні особливості
Виділяють три етапи розвитку городища:
- Грецький (сер. IV — сер. II ст. до н. е.)
- Пізньоскіфський (кінець II ст. до н. е. — сер. I ст. н. е.)
- Племена Салтівської культури (VIII — Х ст. н. е.)
Грецький етап
Перший період
Городище «Чайка» (назва умовна) імовірно виникає в середині IV століття до н. е. Будучи хорою Херсонесу, воно було побудоване в типовій грецькій манері. Площа городища на першому етапі його розвитку становить 5 тис. м² (100 х 50 м). Городище обмежене оборонними стінами з квадрів із вежами по кутах і додатковою вежею посередині східної стіни. В'їзд в городище був у західній стіні. Можлива наявність в'їзду в північній стіні, пізніше забудованого. Внутрішня забудова городища здійснювалася з сирцевої цегли на кам'яному цоколі.
На ранньому етапі свого розвитку (сер IV—III до н. е.) «Чайка», мабуть, була пунктом звезення харчів з рівнини для подальшого переправлення по морю у Херсонес. Це підтверджується наявністю 2 рядів підвальних приміщень — складів вздовж східної оборонної стіни.
Другий період
У III столітті до н. е. відбувається сильна пожежа, можливо викликана скіфськими набігами. Городище втрачає військово-оборонний характер, а на його території виникають окремі садиби різного господарського призначення.
- Садиба № 1 (будівля III століття до н. е.) — на думку І. В. Яценко, ця будівля належала людині, пов'язаній з каменярською справою.
- Садиба № 2 (1 — 2 чверть III століття) — мабуть була пов'язана з виноробством: в садибі знайдено кам'яний майданчик з бортиками, де чавили виноград, а також приміщення з піфосами — грецькими судинами для вина.
- Садиба № 3 — пов'язана з виготовленням сирцевої цегли, склад якої знайдений у підвалі цієї садиби.
- Садиба № 4 — виявлені залишки печей, кам'яний тарапан, зернотертки, на думку Т. В. Єгорової, садиба могла бути двоповерховою.
Пізньоскіфський етап
В кінці II століття до н. е. греки залишають городище. На їх місце приходять пізні скіфи.
Виникає досить велике поселення. Споруди — з «рваної цегли», без прямих кутів. Головна вулиця була вимощена каменем. На неї виходять невеликі приміщення, можливо, торговельні лавочки. Неподалік від городища з'являється некрополь.
Чи не пізніше середини I ст. до н. е. скіфи йдуть, з невідомих причин (немає слідів ні пожеж, ні набігів). Після відходу пізніх скіфів життя завмирає. У шарах III—IV століття н. е. археологічний матеріал трапляється дуже рідко і починає простежуватися чітко лише в V—VII століттях.
Салтівсько-Маяцька культура
VIII століття в історії городища пов'язане з Салтівською культурою.
Простежується використання характерної «ялинки» в кладці стін. Основні знахідки — поливна то гончарна кераміка з хвилястою лінією як орнаментом.
Знахідки
Література
- Попова О. О. Рельеф с городища Чайка. — Советская археология, 1974 г., № 4, с. 222—230.
- Коляков С. М. Амфоры городища «Чайка»: применение метода пересчёта в условно-целые сосуды при исследовании керамического комплекса. — «Математические методы в исследованиях по социально-экономической истории», М., 1975 г., с. 237—260.
- Яценко И. В. Раскопки скифского поселения в Евпатории- «Археологические открытия 1974 г.», М., 1975 г., с. 379—381.
- Карасёв А. Н. Раскопки городища Чайка в Евпатории. — «Археологические открытия 1966 г.», М., 1967 г., с. 215—218.
- Шульц П. Н. Скифское изваяние, найденное на городище «Чайка». — «Античная история и культура Средиземноморья и Причерноморья», Лг., 1968 г., с. 324—331.
- Література [ 20 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Археологические исследования в Крыму. 1994 год. Сб. научн. ст. — Симферополь: СОНАТ, 1997.
- Археология Северо-Западного крыма. — Симферополь, 2004.
- Кутайсов В. А. Крекинитида. — Симферополь: Таврия, 1992. — 192 с., ил. — (Археологические памятники Крыма).
- Население и культура Крыма в первые века н.э. — К.: Наукова думка, 1983.
- Голованевский М. В. В глубь веков: [Раскопки городища «Чайка»] // Евпаторийская здравница. 12.09.1978 г.
- Медведева Л. Сюрпризы «Чайки» // Евпаторийская здравница. 15.10.1977г.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Греко-скіфське городище «Чайка» |
- . Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
- Археологи подводят итоги сезона на городище «Чайка» [ 8 липня 2015 у Wayback Machine.] «Наука и жизнь»
- Егорова Т. В. Новая раннеэллинистическая усадьба на городище «Чайка» и ее место в структуре поселения. // Stratum plus. «Война и мир» на берегах Понта Эвксинского. — № 3. — СПб, Кишинёв, Одесса, Бухарест. 2014. — С. 303—323.
- Под Евпаторией исследовали новую античную усадьбу [ 8 липня 2015 у Wayback Machine.] «Наука и жизнь»
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Greko skifske gorodishe Chajka pivnichno zahidna okolicya m Yevpatoriya zasnovane blizko seredini IV stolittya do n e Hersonesom Vono yavlyalo soboyu ukriplene poselennya i bulo odnim z forpostiv hori silskogospodarskoyi teritoriyi Hersonesa U seredini II st do n e zahoplene skifami i proisnuvalo do seredini I st n e Doslidzhennya provodyatsya z 1959 roku Gorodishe Chajka pam yatka nacionalnogo znachennya Greko skifske gorodishe Chajka 45 09 50 pn sh 33 17 24 sh d 45 16389200002777216 pn sh 33 29017000002777849 sh d 45 16389200002777216 33 29017000002777849 Koordinati 45 09 50 pn sh 33 17 24 sh d 45 16389200002777216 pn sh 33 29017000002777849 sh d 45 16389200002777216 33 29017000002777849Krayina Rosiya i UkrayinaRoztashuvannyaYevpatoriyaTiparheologichna pam yatkaGreko skifske gorodishe Chajka Greko skifske gorodishe Chajka Rosiya Pokazati na mapi RosiyaGreko skifske gorodishe Chajka Greko skifske gorodishe Chajka Ukrayina Pokazati na mapi Ukrayina Mediafajli u VikishovishiIstoriya doslidzhennyaGreko skifske gorodishe Chajka bulo vidkrite koli pid chas roboti na pishanomu kar yeri buv viyavlenij greckij kvadr chastina Pivnichno Shidnoyi vezhi Znahoditsya bilya selisha Zaozerne 7 km na pivdennij zahid vid mista Yevpatoriya bilya taboru Promenistij aleya Druzhbi 23 Osnovni znahidki vistavleni v Doslidzhennya gorodisha buli rozpochati u 1959 roci pid kerivnictvom O M Karasova ta I V Yacenko i z 1963 roku stali stacionarnimi i shorichnimi Z 1967 roku pracyuye Krimska arheologichna ekspediciya Istorichnogo fakultetu MDU Yiyi kerivnictvo z 1987 roku zdijsnyuvala O O Popova Z 2008 roku nachalnikom ekspediciyi ye T V Yegorova Arheologichni osoblivostiVidilyayut tri etapi rozvitku gorodisha Greckij ser IV ser II st do n e Piznoskifskij kinec II st do n e ser I st n e Plemena Saltivskoyi kulturi VIII H st n e Greckij etap Zagalna panorama gorodisha Pershij period Gorodishe Chajka nazva umovna imovirno vinikaye v seredini IV stolittya do n e Buduchi horoyu Hersonesu vono bulo pobudovane v tipovij greckij maneri Plosha gorodisha na pershomu etapi jogo rozvitku stanovit 5 tis m 100 h 50 m Gorodishe obmezhene oboronnimi stinami z kvadriv iz vezhami po kutah i dodatkovoyu vezheyu poseredini shidnoyi stini V yizd v gorodishe buv u zahidnij stini Mozhliva nayavnist v yizdu v pivnichnij stini piznishe zabudovanogo Vnutrishnya zabudova gorodisha zdijsnyuvalasya z sircevoyi cegli na kam yanomu cokoli Na rannomu etapi svogo rozvitku ser IV III do n e Chajka mabut bula punktom zvezennya harchiv z rivnini dlya podalshogo perepravlennya po moryu u Hersones Ce pidtverdzhuyetsya nayavnistyu 2 ryadiv pidvalnih primishen skladiv vzdovzh shidnoyi oboronnoyi stini Drugij period Deyaki reshtki gorodisha U III stolitti do n e vidbuvayetsya silna pozhezha mozhlivo viklikana skifskimi nabigami Gorodishe vtrachaye vijskovo oboronnij harakter a na jogo teritoriyi vinikayut okremi sadibi riznogo gospodarskogo priznachennya Sadiba 1 budivlya III stolittya do n e na dumku I V Yacenko cya budivlya nalezhala lyudini pov yazanij z kamenyarskoyu spravoyu Sadiba 2 1 2 chvert III stolittya mabut bula pov yazana z vinorobstvom v sadibi znajdeno kam yanij majdanchik z bortikami de chavili vinograd a takozh primishennya z pifosami greckimi sudinami dlya vina Sadiba 3 pov yazana z vigotovlennyam sircevoyi cegli sklad yakoyi znajdenij u pidvali ciyeyi sadibi Sadiba 4 viyavleni zalishki pechej kam yanij tarapan zernotertki na dumku T V Yegorovoyi sadiba mogla buti dvopoverhovoyu Piznoskifskij etap V kinci II stolittya do n e greki zalishayut gorodishe Na yih misce prihodyat pizni skifi Vinikaye dosit velike poselennya Sporudi z rvanoyi cegli bez pryamih kutiv Golovna vulicya bula vimoshena kamenem Na neyi vihodyat neveliki primishennya mozhlivo torgovelni lavochki Nepodalik vid gorodisha z yavlyayetsya nekropol Chi ne piznishe seredini I st do n e skifi jdut z nevidomih prichin nemaye slidiv ni pozhezh ni nabigiv Pislya vidhodu piznih skifiv zhittya zavmiraye U sharah III IV stolittya n e arheologichnij material traplyayetsya duzhe ridko i pochinaye prostezhuvatisya chitko lishe v V VII stolittyah Saltivsko Mayacka kultura VIII stolittya v istoriyi gorodisha pov yazane z Saltivskoyu kulturoyu Prostezhuyetsya vikoristannya harakternoyi yalinki v kladci stin Osnovni znahidki polivna to goncharna keramika z hvilyastoyu liniyeyu yak ornamentom ZnahidkiRelyef benket Gerakla Malij relyef Gerakl Malenkij vivtar Zhinocha statuetka imovirno Demetri Terakotove zobrazhennya Afroditi Afrodita Anadiomena Statuetka amazonki iz latuni chislenna keramika LiteraturaPopova O O Relef s gorodisha Chajka Sovetskaya arheologiya 1974 g 4 s 222 230 Kolyakov S M Amfory gorodisha Chajka primenenie metoda pereschyota v uslovno celye sosudy pri issledovanii keramicheskogo kompleksa Matematicheskie metody v issledovaniyah po socialno ekonomicheskoj istorii M 1975 g s 237 260 Yacenko I V Raskopki skifskogo poseleniya v Evpatorii Arheologicheskie otkrytiya 1974 g M 1975 g s 379 381 Karasyov A N Raskopki gorodisha Chajka v Evpatorii Arheologicheskie otkrytiya 1966 g M 1967 g s 215 218 Shulc P N Skifskoe izvayanie najdennoe na gorodishe Chajka Antichnaya istoriya i kultura Sredizemnomorya i Prichernomorya Lg 1968 g s 324 331 Literatura 20 listopada 2008 u Wayback Machine Arheologicheskie issledovaniya v Krymu 1994 god Sb nauchn st Simferopol SONAT 1997 Arheologiya Severo Zapadnogo kryma Simferopol 2004 Kutajsov V A Krekinitida Simferopol Tavriya 1992 192 s il Arheologicheskie pamyatniki Kryma Naselenie i kultura Kryma v pervye veka n e K Naukova dumka 1983 Golovanevskij M V V glub vekov Raskopki gorodisha Chajka Evpatorijskaya zdravnica 12 09 1978 g Medvedeva L Syurprizy Chajki Evpatorijskaya zdravnica 15 10 1977g PrimitkiPortal Krim Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Greko skifske gorodishe Chajka Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 7 lipnya 2015 Arheologi podvodyat itogi sezona na gorodishe Chajka 8 lipnya 2015 u Wayback Machine Nauka i zhizn Egorova T V Novaya ranneellinisticheskaya usadba na gorodishe Chajka i ee mesto v strukture poseleniya Stratum plus Vojna i mir na beregah Ponta Evksinskogo 3 SPb Kishinyov Odessa Buharest 2014 S 303 323 Pod Evpatoriej issledovali novuyu antichnuyu usadbu 8 lipnya 2015 u Wayback Machine Nauka i zhizn Div takozhKerkinitida