Греко-католицька церква Святого Миколая (Руський Керестур)

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

 

Греко-католицька церква Святого Миколая
45°33′18″ пн. ш. 19°26′36″ сх. д. / 45.5551° пн. ш. 19.4433° сх. д. / 45.5551; 19.4433
Тип споруди	церква і собор (2003)
Розташування	Сербія, Кула
Початок будівництва	1784
Стиль	архітектура неокласицизму
Належність	католицтво
Єпархія	Апостольський екзархат Сербії і Чорногорії
Стан	^d
Епонім	Миколай Чудотворець
Присвячення	Миколай Чудотворець
Греко-католицька церква Святого Миколая (Руський Керестур) (Сербія)
Греко-католицька церква Святого Миколая у Вікісховищі

Греко-католицька церква Святого Миколая в Руському Крстурі (русин. Грекокатолїцка церква Святого Миколая у Руским Керестуре) — греко-католицька церква в Руському Керестурі, яка у 2018 р стала кафедральним храмом новоствореної Крстурської греко-католицької єпархії . Побудована у 1784 році, а теперішнього вигляду набула при реконструкції 1836 року, що підтверджується написом над північним порталом. Являє собою нерухому культурну спадщину як пам'ятку культури великого значення.

Історія

Церква присвячена Перенесенню мощей святого отця Миколая, побудована в дусі класицизму як однонавна споруда з напівкруглою вівтарною апсидою на сході та високою дзвіницею, що підноситься над західним фасадом, спирається на чотири низькі і масивні колони, з'єднані між собою портами. Довжина церкви 42 метри, ширина 13,30 метри, товщина стін 1,50 метра. . На звичайному для хорових апсид місці, 1906 році було пробито стіни для спорудження одноповерхових ризниць із прямокутними фундаментами, відділених від простору нави арковими прорізами. Головний портал інтегрований у напівкруглий ґанок, значно нижчий за висоту фасаду. Багате різьблення перегородки іконостасу — робота 1791 року. Через три роки Арсеній Теодорович був найнятий для мальованого оздоблення, який також є автором сцен на хорах і троні архієпископа. Розпис стін 1936 року Міленко Джурич.

Церковні дзвони були вивезені з церкви під час Першої світової війни. У 1922 році були придбані нові дзвони. Найбільший дзвін важить 1500 кілограмів і названий на честь Святого Петра. Наступний за величиною дзвін носить ім'я св. Георгія і важить 850 кілограмів, за ним йде св. Миколая 400 кілограмів, Св. Івана 200 кілограмів та дзвін під назвою св. Михайло, 100 кг.

У 1961-1963 роках проведено реставрацію іконостасу. У 1972 році проведено консерваційні роботи.

Починаючи з 2003 року Руський Керестур був центром Греко-католицького Апостольського екзархату, який у 2018 року піднесено до рівня Крстурської єпархії, що зробило церкву Св. Миколая собором (конгрегаційною церквою).

Перебуває під охороною Республіки Сербія як пам'ятка культури великого значення.

Галерея

Див. також

• Руський Крстур
• Греко-католицтво в Сербії
• Греко-католицька церква Сербії
• Греко-католицька церква
• Русини в Сербії
• Греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці в Куцурі

Примітки

1. Војводина онлајн/Русинска гркокатоличка црква-Руски Крстур. Архів оригіналу за 15. 07. 2014. Процитовано 10. 07. 2014.
2. Макај, Михајло (1968). Хришћански календар за вернике Крижевачке Епархије 1969. Руски Крстур: Војвођански Викаријат Крижевачке Епархије. с. 69.
3. Вероисповест/Гркокатоличка црква. Архів оригіналу за 09. 03. 2017. Процитовано 10. 07. 2014.

Література

• Лабош, Федор (1979). История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918. Вуковар: Союз Русинох и Українцох Горватской.

Посилання

• „Русинска гркокатоличка црква — Споменици културе у Србији”. САНУ (на језику: српски). 
• Списак споменика културе од великог значаја у Војводини
• Републички завод за заштиту споменика културе - Београд
• Листа споменика