Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грегорі Джон Хайтін (англ. Gregory John Chaitin; 25 червня 1947, Чикаго, США) — аргентино-американський математик і інформатик, зробив внесок у метаматематику, спільно з Андрієм Колмогоровим вважається засновником алгоритмічної теорії інформації. Зокрема відомий своєю новою теоремою про неповноту, схожою за духом з теоремою Геделя про неповноту.
| Грегорі Хайтін | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 листопада 1947 (76 років) Чикаго, Іллінойс, США |
| Місце проживання | Бразилія |
| Країна |  США |
| Діяльність | математик, інформатик, філософ, викладач університету |
| Alma mater | Сіті Коледж d |
| Галузь | біологія |
| Заклад | IBM d |
| Аспіранти, докторанти | d[1] |
Біографія
Хайтін народився в Чикаго, в сім'ї аргентинських іммігрантів з Буенос-Айреса. Незабаром Хайтіни переїхали в Нью-Йорк. Ще дитиною його привернула стаття Ернста Нагеля і «Доведення Геделя», опублікована 1956 року в журналі Scientific American. Через два роки її автори випустили однойменну книгу, яку Хайтін читав у Нью-Йоркській публічній бібліотеці. 1959 року, за вказівками з розділу Amateur Scientist в Scientific American, він побудував генератор Ван де Граафа.
Хайтін здобув освіту в Bronx High School of Science [ 28 липня 2021 у Wayback Machine.] і Сіті Коледжі, де він і сформулював свою теорему. 1966 року сім'я повернулась у Буенос-Айрес, де він став програмістом у IBM Argentina.
1974 року Хайтіна запросили в [en], де він працює донині. Від 1976 до 1985 він працював там програмним і апаратним інженером над проєктом IBM RISC.
1995 року йому присуджено ступінь доктора наук in honoris causa університету Мену, а 2002 року — звання почесного професора Університету Буенос-Айреса. Від 2000 року він також є запрошеним професором в університеті Окленда.
Наукова робота
Коло наукових інтересів Хайтіна лежить в галузі теорії інформації, теорії обчислюваності, основах математики. Ранні роботи Хайтіна з алгоритмічної теорії інформації паралельні раннім роботам Колмогорова.
Хайтін увів [en] Ω, дійсне число, цифри якого рівнорозподілені і яке іноді називають виразом ймовірності, що довільно взята програма зупиниться. Математичною властивістю Ω є те, що воно означуване, але не обчислюване.
Хайтін також займається питаннями філософії, особливо метафізикою і філософією математики, зокрема, епістемологічними проблемами математики. У метафізиці Хайтін стверджує, що алгоритмічна теорія інформації — ключ до вирішення проблем у таких галузях, як біологія (отримання формального визначення життя, його походження і еволюція) і нейробіологія (проблема свідомості і вивчення процесів мислення). Фактично, в останніх своїх працях, він відстоює позицію, відому як [en]. В епістемології математики він заявляє, що його відкриття в математичній логіці й алгоритмічній теорії інформації показали, що існують математичні факти, істинність яких не можна пояснити ніякою теорією. «Довести» ці факти можна тільки одним способом: визнати їх аксіомами без будь-яких міркувань. Хайтін пропонує математикам облишити спроби довести ці факти і прийняти квазіемпіричну методологію.
Хайтін також є автором використання хроматичного числа для розподілу регістрів під час компіляції (див. [en]).
Критика
Деякі філософи і логіки абсолютно не згодні з філософськими висновками, які Хайтін вивів зі своїх теорем. Логік [en] критикував інтерпретацію Хайтіном теореми Геделя про неповноту і сумнівне пояснення, яке дав їй Хайтін у своїх роботах.
Література
- Algorithmic Information Theory, (, 1987),
- Information, Randomness & Incompleteness, (World Scientific [ 19 липня 2012 у Wayback Machine.], 1987),
- Information-Theoretic Incompleteness, (World Scientific [ 19 липня 2012 у Wayback Machine.], 1992),
- The Limits of Mathematics, (Springer-Verlag [ 26 березня 2002 у Wayback Machine.] 1998),
- The Unknowable, (Springer-Verlag [ 26 березня 2002 у Wayback Machine.] 1999),
- Exploring Randomness, (Springer-Verlag [ 26 березня 2002 у Wayback Machine.] 2001),
- Conversations with a Mathematician, (Springer-Verlag [ 26 березня 2002 у Wayback Machine.] 2002),
- From Philosophy to Program Size, (Tallinn Cybernetics Institute [ 28 травня 2010 у Wayback Machine.] 2003),
- Meta Math!: The Quest for Omega, (Pantheon [ 25 лютого 2009 у Wayback Machine.] 2005),
- Thinking about Gödel & Turing, (World Scientific [ 19 липня 2012 у Wayback Machine.], 2007).
Примітки
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Panu Raatikainen «Exploring Randomness and The Unknowable» Notices of the American Mathematical Society [ 29 серпня 2017 у Wayback Machine.] Book Review October 2001
- Torkel Franzén Gödel's Theorem: An Incomplete Guide to its Use and Abuse. Веллеслі, Массачусетс: [en], 2005. x + 172 pp. .
Посилання
- Особиста сторінка Хайтіна (англ.)
- Короткий варіант доведення Хайтіна [ 28 липня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gregori Dzhon Hajtin angl Gregory John Chaitin 25 chervnya 1947 19470625 Chikago SShA argentino amerikanskij matematik i informatik zrobiv vnesok u metamatematiku spilno z Andriyem Kolmogorovim vvazhayetsya zasnovnikom algoritmichnoyi teoriyi informaciyi Zokrema vidomij svoyeyu novoyu teoremoyu pro nepovnotu shozhoyu za duhom z teoremoyu Gedelya pro nepovnotu Gregori HajtinNarodivsya15 listopada 1947 1947 11 15 76 rokiv Chikago Illinojs SShAMisce prozhivannyaBraziliyaKrayina SShADiyalnistmatematik informatik filosof vikladach universitetuAlma materSiti Koledzh dGaluzbiologiyaZakladIBM dAspiranti doktorantid 1 BiografiyaHajtin narodivsya v Chikago v sim yi argentinskih immigrantiv z Buenos Ajresa Nezabarom Hajtini pereyihali v Nyu Jork She ditinoyu jogo privernula stattya Ernsta Nagelya i Dovedennya Gedelya opublikovana 1956 roku v zhurnali Scientific American Cherez dva roki yiyi avtori vipustili odnojmennu knigu yaku Hajtin chitav u Nyu Jorkskij publichnij biblioteci 1959 roku za vkazivkami z rozdilu Amateur Scientist v Scientific American vin pobuduvav generator Van de Graafa Hajtin zdobuv osvitu v Bronx High School of Science 28 lipnya 2021 u Wayback Machine i Siti Koledzhi de vin i sformulyuvav svoyu teoremu 1966 roku sim ya povernulas u Buenos Ajres de vin stav programistom u IBM Argentina 1974 roku Hajtina zaprosili v en de vin pracyuye donini Vid 1976 do 1985 vin pracyuvav tam programnim i aparatnim inzhenerom nad proyektom IBM RISC 1995 roku jomu prisudzheno stupin doktora nauk in honoris causa universitetu Menu a 2002 roku zvannya pochesnogo profesora Universitetu Buenos Ajresa Vid 2000 roku vin takozh ye zaproshenim profesorom v universiteti Oklenda Naukova robotaKolo naukovih interesiv Hajtina lezhit v galuzi teoriyi informaciyi teoriyi obchislyuvanosti osnovah matematiki Ranni roboti Hajtina z algoritmichnoyi teoriyi informaciyi paralelni rannim robotam Kolmogorova Hajtin uviv en W dijsne chislo cifri yakogo rivnorozpodileni i yake inodi nazivayut virazom jmovirnosti sho dovilno vzyata programa zupinitsya Matematichnoyu vlastivistyu W ye te sho vono oznachuvane ale ne obchislyuvane Hajtin takozh zajmayetsya pitannyami filosofiyi osoblivo metafizikoyu i filosofiyeyu matematiki zokrema epistemologichnimi problemami matematiki U metafizici Hajtin stverdzhuye sho algoritmichna teoriya informaciyi klyuch do virishennya problem u takih galuzyah yak biologiya otrimannya formalnogo viznachennya zhittya jogo pohodzhennya i evolyuciya i nejrobiologiya problema svidomosti i vivchennya procesiv mislennya Faktichno v ostannih svoyih pracyah vin vidstoyuye poziciyu vidomu yak en V epistemologiyi matematiki vin zayavlyaye sho jogo vidkrittya v matematichnij logici j algoritmichnij teoriyi informaciyi pokazali sho isnuyut matematichni fakti istinnist yakih ne mozhna poyasniti niyakoyu teoriyeyu Dovesti ci fakti mozhna tilki odnim sposobom viznati yih aksiomami bez bud yakih mirkuvan Hajtin proponuye matematikam oblishiti sprobi dovesti ci fakti i prijnyati kvaziempirichnu metodologiyu Hajtin takozh ye avtorom vikoristannya hromatichnogo chisla dlya rozpodilu registriv pid chas kompilyaciyi div en KritikaDeyaki filosofi i logiki absolyutno ne zgodni z filosofskimi visnovkami yaki Hajtin viviv zi svoyih teorem Logik en kritikuvav interpretaciyu Hajtinom teoremi Gedelya pro nepovnotu i sumnivne poyasnennya yake dav yij Hajtin u svoyih robotah LiteraturaAlgorithmic Information Theory 1987 Information Randomness amp Incompleteness World Scientific 19 lipnya 2012 u Wayback Machine 1987 Information Theoretic Incompleteness World Scientific 19 lipnya 2012 u Wayback Machine 1992 The Limits of Mathematics Springer Verlag 26 bereznya 2002 u Wayback Machine 1998 The Unknowable Springer Verlag 26 bereznya 2002 u Wayback Machine 1999 Exploring Randomness Springer Verlag 26 bereznya 2002 u Wayback Machine 2001 Conversations with a Mathematician Springer Verlag 26 bereznya 2002 u Wayback Machine 2002 From Philosophy to Program Size Tallinn Cybernetics Institute 28 travnya 2010 u Wayback Machine 2003 Meta Math The Quest for Omega Pantheon 25 lyutogo 2009 u Wayback Machine 2005 Thinking about Godel amp Turing World Scientific 19 lipnya 2012 u Wayback Machine 2007 PrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Panu Raatikainen Exploring Randomness and The Unknowable Notices of the American Mathematical Society 29 serpnya 2017 u Wayback Machine Book Review October 2001 Torkel Franzen Godel s Theorem An Incomplete Guide to its Use and Abuse Vellesli Massachusets en 2005 x 172 pp ISBN 1 56881 238 8 PosilannyaOsobista storinka Hajtina angl Korotkij variant dovedennya Hajtina 28 lipnya 2021 u Wayback Machine angl