Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грані́тне — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на сході району.
| село Гранітне | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Монастириська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060310090061857 |
| Облікова картка | Гранітне |
| Основні дані | |
| Засноване | 1466 |
| Населення | 384 |
| Територія | 2.654 км² |
| Густота населення | 144.69 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48331 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°05′00″ пн. ш. 25°01′00″ сх. д. / 49.08333° пн. ш. 25.01667° сх. д.Координати: 49°05′00″ пн. ш. 25°01′00″ сх. д. / 49.08333° пн. ш. 25.01667° сх. д. |
| Водойми | Золота Липа |
| Відстань до районного центру | 18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
| Карта | |
  Гранітне | |
 Гранітне | |
| Мапа | |
| | |
До 2020 адміністративний центр Гранітненської сільської ради. Біля Гранітного був хутір Мазурі.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.
Назва
До 1964 року село називалося Баранів.
Назва Баранів походить від того, що в селі жив пан на прізвище Баран. За іншою версією, мешканці доглядали княжі овечі отари.
Географія
Село розташоване на правому березі річки Золота Липа (ліва притока Дністра), за 18 км від центру міської громади - міста Монастириськи, 40 км до найближчої залізничної станції Бучач.
Територія села становить 2,97 кв. км. Кількість дворів – 112.
Мікротопоніми: урочища Гора, За липою, Рудка, Під кривулі, Сіножаті.
Історія
Археологічні знахідки
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської та голіградської культур.
З періоду пізнього палеоліту виявлено археологічні пам'ятки на північній околиці села, в урочищі «Гора», на мисоподібному уступі правого берега річки Золота Липа. Площа пам'ятки становить близько півгектара. З території орного поля зібрані патиновані вироби з кременю: шість уламків пластин, 17 відщепів, кінцевий скребок, серединний і два бічні різці.
З трипільського часу виявлено археологічні пам'ятки у декількох місцях. Зокрема, на східній околиці села, в урочищі «За липою». На мисоподібному уступі лівого берега річки Золота Липа виявлено пам'ятку з етапу С/І. Площа розвідуваної території становить близько 2 га. В ході археологічних досліджень знайдено 15 фрагментів ліпних посудин, три уламки пластин, 13 відщепів, чотири ретушовані січення пластинчастих сколів, два кінцеві скребки, вкладень серпа на уламку пластини, бічний різець, два односекційні скобелі, розтирач з кременю та фрагменти чотирьох шліфованих сокир з опоки. Інше поселення трипільської культури розташоване в урочищі «Рудка» на півдні села на високому правому березі річки Золотої Липи. Площа поселення становить близько 3 га. На розвідуваній території виявлено 19 фрагментів кераміки і артефакти з кременю: два одноплощинні нуклеуси, вісім уламків пластин, 43 відщепи, три двобічно ретушовані січення пластин, два кінцеві скребки, бічний і два кутових різці, розтирач на зужитому нуклеусі та три фрагменти кам’яних зернотерок. Третя археологічна пам'ятка трипільської культури виявлена за 1,7 км на захід від села, на північ від колишнього хутора, в урочищі «Під кривулі». Це багатошарова пам’ятка пізнього періоду трипільської (етап С/І), фракійського гальштату і черняхівської культур площею до 3 га. Найбільше археологічних знахідок було виявлено поблизу джерела. Сере іншого, зафіксовано рештки розораних глинобитних площадок, що лишились від наземних жител енеолітичного часу. Серед виявленого речового матеріалу періоду трипільської культури - 21 екземпляр ліпної кераміки трипільської культури, також 17 екземплярів кераміки фракійського гальштату, а також 18 фрагментів перших століть н.е. Вироби з кременю представлені дев’ятьма уламками пластин, 14 відщепами, два з яких ретушовані, п’ятьма січеннями пластинчастих сколів із вторинною обробкою, чотирма кінцевими скребками, бічним і серединним різцями, вкладнем серпа та трьома розтирачами.
Історія до 20 століття
Перша відома писемна згадка — 1441 — походить із записок Галицького суду; згаданий Гуйн з Баранова. Ще одна відома писемна згадка — 1461 (част. В, с. 30).
У 1880-х роках село належало Янові Сташинському. 1902 року велика земельна власність належала Юліанові Старжинському
Міжвоєнний період
У 1928 році збудовано Народний дім. У міжвоєнний період діяли філії товариств “Просвіта”, “Луг” та інших, споживча кооператива, аматорський гурток, хор при читальні, танцювальний гурток.
Відомо, що у 1925 році працював млин власника Юліана Стажинського.
Будинків у 1931 року – 170.
1938 р. створено осередок ОУН. Національно свідома молодь села поповнювала підпільні структури.
До Другої світової війни біля села був хутір Мазурі. Нині на його місці сад. Складався з трьох господарств, де жили польські колонізатори – “мазурі”.
Друга світова війна
Від вересня 1939 р. село – під радянською владою, яка почала переслідування членів ОУН, просвітян та інтеліґенції.
Від 4 липня 1941 року до 22 липня 1944 року Баранів – під нацистською окупацією. На території села у 1944 році була велика пожежа, згоріло багато хат та інших приміщень.
Під час національно-визвольної боротьби до ОУН і УПА долучилося чимало юнаків та дівчат, серед них: Степан Абрамець (1926–р. см. невід.), Василь Батога (1926 р. н.).
Із мобілізованих на фронти Другої світової війни загинули Іван Шайда (1918–1945), Василь Шумський (1908–1945); помер від ран Михайло Петрук (1904–1947); пропали безвісти: Василь Воловець (1908 р. н.), Стах Галка (1918 р. н.), Яків Городецький (1912 р. н.) Михайло Кордяк (1918 р. н.), Михайло Паньків (1919 р. н.), Дмитро Турчин (1917 р. н.).
Арештовано і вивезено на спецпоселення з політичних мотивів близько 80 осіб, серед них: Анастасія (1927–1951) і Ганна (1933 р. н.) Абрамець, Анастасія Городецька (1936 р. н.), Микола Надорожний (1909 р. н.), Анастасія (1932 р. н.), Ганна (1889–1978), Ганна (1944 р. н.), Іван (1890–1956) і Михайло (1933 р. н.) Турчини.
Повоєнний період
1957 року тоді ще Баранів охопила велика повінь.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району.
Населення
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1880 | 616 | — |
| 1900 | 740 | +20.1% |
| 1912 | 681 | −8.0% |
| 1939 | 850 | +24.8% |
| 1989 | 450 | −47.1% |
| 2001 | 388 | −13.8% |
| 2003 | 365 | −5.9% |
| 2014 | 284 | −22.2% |
У 1841 році в селі проживало 350 українців, 1880 р. – 504 українці, 92 поляки, 20 євреїв; 1900 року – 648 українців, 69 поляків, 23 євреї; 1912 року – 625 українців, 48 поляків, 8 євреїв.
За переписом 1939 року в Баранові проживало 750 українців, 90 поляків, 10 євреїв.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 450 осіб, з яких 201 чоловік та 249 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 388 осіб.
У 2003 році населення становило 365 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,22 % |
| угорська | 0,78 % |
Економіка
1950 року колгоспи с. Баранів і с. Яргорів об’єдналися в один – у с. Яргорів.
У 1956 р. був збудований гіпсовий завод, у 1976 р. реконструйований на кахельний, у 2005 р. – розформований.
До 1958 року в Баранові працював водяний млин, його у 1959 р. відремонтовано і переобладнано на електроенергію.
У 2008 р. село газифіковане.
З періоду Незалежності усі землі сільськогосподарського призначення обробляють, земельні паї передані у ТзОВ “Лемківська мрія”.
Пам'ятки
Є церква святого Димитрія (1855; дерев'яна, відновлена 1986), «фігура» Ангела-Хоронителя на склепі панської родини (реставрована 1987; кам'яна; висота 5 м).
Встановлено хрест на честь скасування панщини (відновлено 1990), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).
Освіта
Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.
На початку 1920-х років побудовано початкову школу, де навчали українською, згодом – польською мовами.
Культура
У селі є клуб.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Білас Н., Конопля В., Сілаєв О. Старожитності Монастирщини // Волино-Подільські археологічні студії. Випуск ІІІ. - с. 39-40
- Запис 881 [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]. — С. 90.
- Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1902). . Warszawa. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 9 березня 2016.
- Федечко І. Мазурі // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література
- Пасічник В., Уніят В. Гранітне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 410. — .
- В. Найда, В. Уніят, І. Федечко Гранітне // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 45-46. — .
- Baranów, wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 103. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grani tne selo v Ukrayini u Monastiriskij miskij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Zolota Lipa na shodi rajonu selo Granitne Cerkva Svyatogo DimitriyaCerkva Svyatogo Dimitriya Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Monastiriska miska gromada Kod KATOTTG UA61060310090061857 Oblikova kartka Granitne Osnovni dani Zasnovane 1466 Naselennya 384 Teritoriya 2 654 km Gustota naselennya 144 69 osib km Poshtovij indeks 48331 Telefonnij kod 380 3555 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 05 00 pn sh 25 01 00 sh d 49 08333 pn sh 25 01667 sh d 49 08333 25 01667 Koordinati 49 05 00 pn sh 25 01 00 sh d 49 08333 pn sh 25 01667 sh d 49 08333 25 01667 Vodojmi Zolota Lipa Vidstan do rajonnogo centru 18 km Misceva vlada Adresa radi 48300 Ternopilska obl Chortkivskij r n m Monastiriska vul Shevchenka bud 19 Karta Granitne Granitne Mapa Granitne u Vikishovishi Dorozhnij znak pri v yizdi v selo Cerkva Svyatogo Dimitriya Statuya Bozhoyi Materi Budinok kulturi Pam yatnij hrest z nagodi skasuvannya panshini Do 2020 administrativnij centr Granitnenskoyi silskoyi radi Bilya Granitnogo buv hutir Mazuri Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Monastiriskoyi miskoyi gromadi NazvaDo 1964 roku selo nazivalosya Baraniv Nazva Baraniv pohodit vid togo sho v seli zhiv pan na prizvishe Baran Za inshoyu versiyeyu meshkanci doglyadali knyazhi ovechi otari GeografiyaSelo roztashovane na pravomu berezi richki Zolota Lipa liva pritoka Dnistra za 18 km vid centru miskoyi gromadi mista Monastiriski 40 km do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Buchach Teritoriya sela stanovit 2 97 kv km Kilkist dvoriv 112 Mikrotoponimi urochisha Gora Za lipoyu Rudka Pid krivuli Sinozhati IstoriyaArheologichni znahidki Poblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki piznogo paleolitu tripilskoyi ta goligradskoyi kultur Z periodu piznogo paleolitu viyavleno arheologichni pam yatki na pivnichnij okolici sela v urochishi Gora na misopodibnomu ustupi pravogo berega richki Zolota Lipa Plosha pam yatki stanovit blizko pivgektara Z teritoriyi ornogo polya zibrani patinovani virobi z kremenyu shist ulamkiv plastin 17 vidshepiv kincevij skrebok seredinnij i dva bichni rizci Z tripilskogo chasu viyavleno arheologichni pam yatki u dekilkoh miscyah Zokrema na shidnij okolici sela v urochishi Za lipoyu Na misopodibnomu ustupi livogo berega richki Zolota Lipa viyavleno pam yatku z etapu S I Plosha rozviduvanoyi teritoriyi stanovit blizko 2 ga V hodi arheologichnih doslidzhen znajdeno 15 fragmentiv lipnih posudin tri ulamki plastin 13 vidshepiv chotiri retushovani sichennya plastinchastih skoliv dva kincevi skrebki vkladen serpa na ulamku plastini bichnij rizec dva odnosekcijni skobeli roztirach z kremenyu ta fragmenti chotiroh shlifovanih sokir z opoki Inshe poselennya tripilskoyi kulturi roztashovane v urochishi Rudka na pivdni sela na visokomu pravomu berezi richki Zolotoyi Lipi Plosha poselennya stanovit blizko 3 ga Na rozviduvanij teritoriyi viyavleno 19 fragmentiv keramiki i artefakti z kremenyu dva odnoploshinni nukleusi visim ulamkiv plastin 43 vidshepi tri dvobichno retushovani sichennya plastin dva kincevi skrebki bichnij i dva kutovih rizci roztirach na zuzhitomu nukleusi ta tri fragmenti kam yanih zernoterok Tretya arheologichna pam yatka tripilskoyi kulturi viyavlena za 1 7 km na zahid vid sela na pivnich vid kolishnogo hutora v urochishi Pid krivuli Ce bagatosharova pam yatka piznogo periodu tripilskoyi etap S I frakijskogo galshtatu i chernyahivskoyi kultur plosheyu do 3 ga Najbilshe arheologichnih znahidok bulo viyavleno poblizu dzherela Sere inshogo zafiksovano reshtki rozoranih glinobitnih ploshadok sho lishilis vid nazemnih zhitel eneolitichnogo chasu Sered viyavlenogo rechovogo materialu periodu tripilskoyi kulturi 21 ekzemplyar lipnoyi keramiki tripilskoyi kulturi takozh 17 ekzemplyariv keramiki frakijskogo galshtatu a takozh 18 fragmentiv pershih stolit n e Virobi z kremenyu predstavleni dev yatma ulamkami plastin 14 vidshepami dva z yakih retushovani p yatma sichennyami plastinchastih skoliv iz vtorinnoyu obrobkoyu chotirma kincevimi skrebkami bichnim i seredinnim rizcyami vkladnem serpa ta troma roztirachami Istoriya do 20 stolittya Persha vidoma pisemna zgadka 1441 pohodit iz zapisok Galickogo sudu zgadanij Gujn z Baranova She odna vidoma pisemna zgadka 1461 chast V s 30 U 1880 h rokah selo nalezhalo Yanovi Stashinskomu 1902 roku velika zemelna vlasnist nalezhala Yulianovi Starzhinskomu Mizhvoyennij period U 1928 roci zbudovano Narodnij dim U mizhvoyennij period diyali filiyi tovaristv Prosvita Lug ta inshih spozhivcha kooperativa amatorskij gurtok hor pri chitalni tancyuvalnij gurtok Vidomo sho u 1925 roci pracyuvav mlin vlasnika Yuliana Stazhinskogo Budinkiv u 1931 roku 170 1938 r stvoreno oseredok OUN Nacionalno svidoma molod sela popovnyuvala pidpilni strukturi Do Drugoyi svitovoyi vijni bilya sela buv hutir Mazuri Nini na jogo misci sad Skladavsya z troh gospodarstv de zhili polski kolonizatori mazuri Druga svitova vijna Vid veresnya 1939 r selo pid radyanskoyu vladoyu yaka pochala peresliduvannya chleniv OUN prosvityan ta inteligenciyi Vid 4 lipnya 1941 roku do 22 lipnya 1944 roku Baraniv pid nacistskoyu okupaciyeyu Na teritoriyi sela u 1944 roci bula velika pozhezha zgorilo bagato hat ta inshih primishen Pid chas nacionalno vizvolnoyi borotbi do OUN i UPA doluchilosya chimalo yunakiv ta divchat sered nih Stepan Abramec 1926 r sm nevid Vasil Batoga 1926 r n Iz mobilizovanih na fronti Drugoyi svitovoyi vijni zaginuli Ivan Shajda 1918 1945 Vasil Shumskij 1908 1945 pomer vid ran Mihajlo Petruk 1904 1947 propali bezvisti Vasil Volovec 1908 r n Stah Galka 1918 r n Yakiv Gorodeckij 1912 r n Mihajlo Kordyak 1918 r n Mihajlo Pankiv 1919 r n Dmitro Turchin 1917 r n Areshtovano i vivezeno na specposelennya z politichnih motiviv blizko 80 osib sered nih Anastasiya 1927 1951 i Ganna 1933 r n Abramec Anastasiya Gorodecka 1936 r n Mikola Nadorozhnij 1909 r n Anastasiya 1932 r n Ganna 1889 1978 Ganna 1944 r n Ivan 1890 1956 i Mihajlo 1933 r n Turchini Povoyennij period 1957 roku todi she Baraniv ohopila velika povin Protyagom 1962 1966 selo nalezhalo do Buchackogo rajonu Pislya likvidaciyi Monastiriskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Chortkivskogo rajonu NaselennyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1880 616 1900 740 20 1 1912 681 8 0 1939 850 24 8 1989 450 47 1 2001 388 13 8 2003 365 5 9 2014 284 22 2 U 1841 roci v seli prozhivalo 350 ukrayinciv 1880 r 504 ukrayinci 92 polyaki 20 yevreyiv 1900 roku 648 ukrayinciv 69 polyakiv 23 yevreyi 1912 roku 625 ukrayinciv 48 polyakiv 8 yevreyiv Za perepisom 1939 roku v Baranovi prozhivalo 750 ukrayinciv 90 polyakiv 10 yevreyiv Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 450 osib z yakih 201 cholovik ta 249 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 388 osib U 2003 roci naselennya stanovilo 365 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 22 ugorska 0 78 Ekonomika1950 roku kolgospi s Baraniv i s Yargoriv ob yednalisya v odin u s Yargoriv U 1956 r buv zbudovanij gipsovij zavod u 1976 r rekonstrujovanij na kahelnij u 2005 r rozformovanij Do 1958 roku v Baranovi pracyuvav vodyanij mlin jogo u 1959 r vidremontovano i pereobladnano na elektroenergiyu U 2008 r selo gazifikovane Z periodu Nezalezhnosti usi zemli silskogospodarskogo priznachennya obroblyayut zemelni payi peredani u TzOV Lemkivska mriya Pam yatkiYe cerkva svyatogo Dimitriya 1855 derev yana vidnovlena 1986 figura Angela Horonitelya na sklepi panskoyi rodini restavrovana 1987 kam yana visota 5 m Vstanovleno hrest na chest skasuvannya panshini vidnovleno 1990 nasipano simvolichnu mogilu Borcyam za volyu Ukrayini 1992 OsvitaDiyut zagalnoosvitnya shkola I stupenya biblioteka Na pochatku 1920 h rokiv pobudovano pochatkovu shkolu de navchali ukrayinskoyu zgodom polskoyu movami KulturaU seli ye klub Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Bilas N Konoplya V Silayev O Starozhitnosti Monastirshini Volino Podilski arheologichni studiyi Vipusk III s 39 40 Zapis 881 8 grudnya 2015 u Wayback Machine S 90 Jablonowski Aleksander 1 sichnya 1902 Warszawa Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 9 bereznya 2016 Fedechko I Mazuri Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini LiteraturaPortal Ternopilshina Pasichnik V Uniyat V Granitne Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 410 ISBN 966 528 197 6 V Najda V Uniyat I Fedechko Granitne Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 45 46 ISBN 978 966 457 246 7 Baranow ws pow buczacki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 103 pol