Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гранд-Іль (фр. Grande Ile — Великий острів) — історичний центр Страсбурга, обмежений рукавами річки Іль. 1988 року Гранд-Іль було занесено до Списку культурної спадщини ЮНЕСКО завдяки неповторності його архітектурного ансамблю. Це був перший випадок для Франції, коли до списку світової культурної спадщини потрапив увесь центр міста.
| Гранд-Іль | |
|---|---|
| Strasbourg - Grande Île | |
| Світова спадщина | |
 Криті мости, що поєднують Гранд-Іль зі східними районами міста | |
| 48°34′58″ пн. ш. 7°44′52″ сх. д. / 48.58300000002777352° пн. ш. 7.74800000002777800° сх. д. | |
| Країна |  Франція |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | i, ii, iv |
| Об'єкт № | 495 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1988 (12 сесія) |
 Гранд-Іль у Вікісховищі | |
Визначні місця
Страсбурзький собор
Страсбурзький собор вважається шедевром готичного мистецтва. Перший камінь у фундамент будівлі було закладено 1015 року, а нинішній вигляд собору відноситься до 1439 року. Завдяки легкому та витонченому шпилю, що вознісся на висоту 142 метри, собор аж до XIX століття був найвищою християнською церквою. Фасад собору оздоблено сотнями скульптур, в інтер'єрі — вітражі XII–XIV століття, монументальний орган та астрономічний годинник, механізм якого датується 1842 роком.
Палац Роганів
Палац Роганів є видатною пам'яткою архітектури епохи бароко. Саме тут розташовані три найважливіші музеї Страсбурга — археологічний, Музей декоративно-вжиткового мистецтва та Музей образотворчого мистецтва. Будівля має три верхні поверхи та один підвальний, де розмістився Археологічний музей. Палац Роганів розташований в центральній частині Страсбурга, поруч зі Страсбурзьким собором.
Будинок Каммерцеля
Будинок Каммерцеля (фр. Maison Kammerzell), перлина фахверкової архітектури, багато років служив купцям, які ще з XV століття під аркадами його кам'яного цокольного поверху тримали крамничку. Оздоблені вигадливим різьбленням фахверкові стіни верхніх поверхів датуються 1589 роком. Будинок Каммерцеля знаходиться в самому центрі міста, на соборній площі. Зараз на верхніх поверхах знаходиться невеликий готель, а в цокольному — ресторан.
Криті мости
Криті мости (фр. Ponts couverts) — частина історичних укріплень міста. Ці мости з вежами, захищали рукави річки Іль. Мости було споруджено в XIII столітті. Пізніше вони зазнавали численних перебудов. Спочатку мости були скриті міцною дерев'яною покрівлею, звідки й походить їхня назва, однак 1784 року покрівлю було розібрано, оскільки до того часу споруди повністю втратили своє оборонне значення. Нині являють собою ряд мостів (самі мости 1865 року повністю перебудовано в камені) і чотири квадратних в плані вежі міських укріплень. Дві центральні вежі біля основи оточені укріпленнями бастіонного типу. Панорама Страсбурга, що відкривається на криті мости вважається однією з найефектніших у місті; поряд зі Страсбурзьким собором це улюблений сюжет фотознімків. Мальовничий вид на криті мости та розташований за ними центр міста відкривається з панорамного майданчика на так званій «дамбі Вобана» (фр. Barrage Vauban).
Мала Франція
На острові Гранд-Іль знаходиться історичний квартал Мала Франція (фр. Petite France), назва якого походить не від назви країни, а від хвороби сифіліс, відомої в той час як «французька хвороба» (фр. le mal français). Саме тут ще в XV столітті було споруджено госпіс для хворих на сифіліс солдатів, що поверталися з Італійської кампанії. Раніше в цьому кварталі також містилися численні лимарські майстерні.
Зараз цей мальовничий квартал приваблює туристів багатьма ресторанами. Квартал перетинають чотири канали: Zornmühle, Dinsenmühle, Spitzmühle та Навігаційний канал. Тут збереглося багато давніх фахверкових будинків, найвідомішим з яких є «Дім лимарів» (Maison des Tanneurs).
Тут розташовані також Церква Святого Мартина та Методистська церква Сіону. На заході квартал виходить до Критих мостів та дамби Вобана.
Стара митниця
Будівля старої митниці, що була споруджена 1358 року (реконструкція 1962/1965 років), розташована неподалік від площі Корбо та Історичного музею Страсбурга. Митницю було споруджено з ініціативи корпорації Якоря, що об'єднувала власників річкових суден. У середньовіччі й пізніше річкова торгівля була визначальним фактором для економічного розвитку Страсбурга. У митниці визначалися митні тарифи, проводився контроль та складування товару. Будівля митниці зазнала істотних руйнувань під час Другої світової війни й була відбудована лише в 1962–1965 роках.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 грудня 2008. Процитовано 15 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2005. Процитовано 29 жовтня 2005.
- Strasbourg insolite et secret, L. Maechel & T. Rieger, P.74.
Посилання
Гранд-Іль на сайті ЮНЕСКО [ 11 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grand Il fr Grande Ile Velikij ostriv istorichnij centr Strasburga obmezhenij rukavami richki Il 1988 roku Grand Il bulo zaneseno do Spisku kulturnoyi spadshini YuNESKO zavdyaki nepovtornosti jogo arhitekturnogo ansamblyu Ce buv pershij vipadok dlya Franciyi koli do spisku svitovoyi kulturnoyi spadshini potrapiv uves centr mista Grand IlStrasbourg Grande Ile Svitova spadshinaKriti mosti sho poyednuyut Grand Il zi shidnimi rajonami mista48 34 58 pn sh 7 44 52 sh d 48 58300000002777352 pn sh 7 74800000002777800 sh d 48 58300000002777352 7 74800000002777800Krayina FranciyaTipKulturnijKriteriyii ii ivOb yekt 495RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1988 12 sesiya Grand Il u VikishovishiViznachni miscyaStrasburzkij sobor Nava Strasburzkogo soboruDokladnishe Strasburzkij sobor Strasburzkij sobor vvazhayetsya shedevrom gotichnogo mistectva Pershij kamin u fundament budivli bulo zakladeno 1015 roku a ninishnij viglyad soboru vidnositsya do 1439 roku Zavdyaki legkomu ta vitonchenomu shpilyu sho voznissya na visotu 142 metri sobor azh do XIX stolittya buv najvishoyu hristiyanskoyu cerkvoyu Fasad soboru ozdobleno sotnyami skulptur v inter yeri vitrazhi XII XIV stolittya monumentalnij organ ta astronomichnij godinnik mehanizm yakogo datuyetsya 1842 rokom Palac Roganiv Dokladnishe Palac Roganiv Palac Roganiv ye vidatnoyu pam yatkoyu arhitekturi epohi baroko Same tut roztashovani tri najvazhlivishi muzeyi Strasburga arheologichnij Muzej dekorativno vzhitkovogo mistectva ta Muzej obrazotvorchogo mistectva Budivlya maye tri verhni poverhi ta odin pidvalnij de rozmistivsya Arheologichnij muzej Palac Roganiv roztashovanij v centralnij chastini Strasburga poruch zi Strasburzkim soborom Budinok Kammercelya Dokladnishe Budinok Kammercelya Budinok Kammercelya Budinok Kammercelya fr Maison Kammerzell perlina fahverkovoyi arhitekturi bagato rokiv sluzhiv kupcyam yaki she z XV stolittya pid arkadami jogo kam yanogo cokolnogo poverhu trimali kramnichku Ozdobleni vigadlivim rizblennyam fahverkovi stini verhnih poverhiv datuyutsya 1589 rokom Budinok Kammercelya znahoditsya v samomu centri mista na sobornij ploshi Zaraz na verhnih poverhah znahoditsya nevelikij gotel a v cokolnomu restoran Kriti mosti Kriti mosti Kriti mosti fr Ponts couverts chastina istorichnih ukriplen mista Ci mosti z vezhami zahishali rukavi richki Il Mosti bulo sporudzheno v XIII stolitti Piznishe voni zaznavali chislennih perebudov Spochatku mosti buli skriti micnoyu derev yanoyu pokrivleyu zvidki j pohodit yihnya nazva odnak 1784 roku pokrivlyu bulo rozibrano oskilki do togo chasu sporudi povnistyu vtratili svoye oboronne znachennya Nini yavlyayut soboyu ryad mostiv sami mosti 1865 roku povnistyu perebudovano v kameni i chotiri kvadratnih v plani vezhi miskih ukriplen Dvi centralni vezhi bilya osnovi otocheni ukriplennyami bastionnogo tipu Panorama Strasburga sho vidkrivayetsya na kriti mosti vvazhayetsya odniyeyu z najefektnishih u misti poryad zi Strasburzkim soborom ce ulyublenij syuzhet fotoznimkiv Malovnichij vid na kriti mosti ta roztashovanij za nimi centr mista vidkrivayetsya z panoramnogo majdanchika na tak zvanij dambi Vobana fr Barrage Vauban Mala Franciya Na ostrovi Grand Il znahoditsya istorichnij kvartal Mala Franciya fr Petite France nazva yakogo pohodit ne vid nazvi krayini a vid hvorobi sifilis vidomoyi v toj chas yak francuzka hvoroba fr le mal francais Same tut she v XV stolitti bulo sporudzheno gospis dlya hvorih na sifilis soldativ sho povertalisya z Italijskoyi kampaniyi Ranishe v comu kvartali takozh mistilisya chislenni limarski majsterni Zaraz cej malovnichij kvartal privablyuye turistiv bagatma restoranami Kvartal peretinayut chotiri kanali Zornmuhle Dinsenmuhle Spitzmuhle ta Navigacijnij kanal Tut zbereglosya bagato davnih fahverkovih budinkiv najvidomishim z yakih ye Dim limariv Maison des Tanneurs Tut roztashovani takozh Cerkva Svyatogo Martina ta Metodistska cerkva Sionu Na zahodi kvartal vihodit do Kritih mostiv ta dambi Vobana Stara mitnicya Stara mitnicya v Strasburzi Budivlya staroyi mitnici sho bula sporudzhena 1358 roku rekonstrukciya 1962 1965 rokiv roztashovana nepodalik vid ploshi Korbo ta Istorichnogo muzeyu Strasburga Mitnicyu bulo sporudzheno z iniciativi korporaciyi Yakorya sho ob yednuvala vlasnikiv richkovih suden U serednovichchi j piznishe richkova torgivlya bula viznachalnim faktorom dlya ekonomichnogo rozvitku Strasburga U mitnici viznachalisya mitni tarifi provodivsya kontrol ta skladuvannya tovaru Budivlya mitnici zaznala istotnih rujnuvan pid chas Drugoyi svitovoyi vijni j bula vidbudovana lishe v 1962 1965 rokah Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku PDF Arhiv originalu PDF za 19 grudnya 2008 Procitovano 15 grudnya 2015 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2005 Procitovano 29 zhovtnya 2005 Strasbourg insolite et secret L Maechel amp T Rieger P 74 PosilannyaGrand Il na sajti YuNESKO 11 lipnya 2017 u Wayback Machine