Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грайфсвальдер-Бодден (нім. Greifswalder Bodden) — бухта на півдні Балтійського моря біля берегів землі Мекленбург-Передня Померанія, Німеччина. Затока має площу 514 км² і є найбільшою на німецькому узбережжі Балтійського моря .
| Грайфсвальдер-Бодден | |
 | |
| Вливаються | d |
|---|---|
| Країна |  Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Мекленбург-Передня Померанія |
| Вертикальна глибина | 13,5 м |
 Грайфсвальдер-Бодден у Вікісховищі | |
Координати: 54°13′22″ пн. ш. 13°32′48″ сх. д. / 54.22277777780577424° пн. ш. 13.54666666669477948° сх. д.
Затока обмежується островом Рюген із північного заходу, материком із заходу та півдня, островом Узедом із південного сходу та островами Руден та [en] й Поморською бухтою зі сходу. Затока також з'єднується з Балтійським морем вузькою протокою Штрелазунд, що відокремлює острів Рюген від материка. Північну частину затоки іноді називають затокою [de].
Затока має сильно порізану берегову лінію, що утворює невеликі затоки всередині Грайфсвальдер-Бодден. Миси Менхгут (Східний Рюген) і Цудар (Південний Рюген) — перший фактично складається з кількох півостровів — поділяють затоку кілька дрібніших. У східній частині затоки розташовані острови [de], [de], [de] і колишній острів [de], тепер мілина. Головний порт затоки — Грайфсвальд.
Грайфсвальдер-Бодден досить мілководний, середня глибина — 5,6 м, максимальна глибина — 13,5 м . Його вода скоріше солонувата, а не солона, внаслідок припливу прісної води з річок (солона вода зустрічається тільки на великих глибинах). Середня солоність - 7-8 PSU , 5,3-12,2 ‰ ..
До об'єднання Німеччини в 1990 році, на відміну від більшої частини узбережжя Східної Німеччини, затока Грайфсвальдер-Бодден була місцем занять водними видами спорту. Місцевий ландшафт давав змогу добре оглядати затоку, що дозволяло запобігти спробам залишити країну. Найближчим до затоки місцем поза Варшавського договору був, за 100 км, данський острів Борнгольм.
Примітки
- Ulrich Schiewer. Ecology of Baltic Coastal Waters (англ.). — Springer, 2008. — P. 87. — ISBN 3-540-73523-2.
- Reinhard Lampe in Hans Heinrich Blotevogel, Jürgen Ossenbrügge, Deutsche Gesellschaft für Geographie. «Lokal verankert, weltweit vernetzt»: [52. Deutscher Geographentag, Hamburg, 2.-9. Oktober 1999]: Tagungsbericht und wissenschaftliche Abhandlungen (нем.). — Franz Steiner Verlag, 2000. — P. 123. — ISBN 351507631.
 | Це незавершена стаття з географії Мекленбургу-Передньої Померанії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grajfsvalder Bodden nim Greifswalder Bodden buhta na pivdni Baltijskogo morya bilya beregiv zemli Meklenburg Perednya Pomeraniya Nimechchina Zatoka maye ploshu 514 km i ye najbilshoyu na nimeckomu uzberezhzhi Baltijskogo morya Grajfsvalder BoddenVlivayutsyadKrayina NimechchinaAdministrativna odinicyaMeklenburg Perednya PomeraniyaVertikalna glibina13 5 m Grajfsvalder Bodden u Vikishovishi Koordinati 54 13 22 pn sh 13 32 48 sh d 54 22277777780577424 pn sh 13 54666666669477948 sh d 54 22277777780577424 13 54666666669477948 Zatoka obmezhuyetsya ostrovom Ryugen iz pivnichnogo zahodu materikom iz zahodu ta pivdnya ostrovom Uzedom iz pivdennogo shodu ta ostrovami Ruden ta en j Pomorskoyu buhtoyu zi shodu Zatoka takozh z yednuyetsya z Baltijskim morem vuzkoyu protokoyu Shtrelazund sho vidokremlyuye ostriv Ryugen vid materika Pivnichnu chastinu zatoki inodi nazivayut zatokoyu de Zatoka maye silno porizanu beregovu liniyu sho utvoryuye neveliki zatoki vseredini Grajfsvalder Bodden Misi Menhgut Shidnij Ryugen i Cudar Pivdennij Ryugen pershij faktichno skladayetsya z kilkoh pivostroviv podilyayut zatoku kilka dribnishih U shidnij chastini zatoki roztashovani ostrovi de de de i kolishnij ostriv de teper milina Golovnij port zatoki Grajfsvald Grajfsvalder Bodden dosit milkovodnij serednya glibina 5 6 m maksimalna glibina 13 5 m Jogo voda skorishe solonuvata a ne solona vnaslidok priplivu prisnoyi vodi z richok solona voda zustrichayetsya tilki na velikih glibinah Serednya solonist 7 8 PSU 5 3 12 2 Do ob yednannya Nimechchini v 1990 roci na vidminu vid bilshoyi chastini uzberezhzhya Shidnoyi Nimechchini zatoka Grajfsvalder Bodden bula miscem zanyat vodnimi vidami sportu Miscevij landshaft davav zmogu dobre oglyadati zatoku sho dozvolyalo zapobigti sprobam zalishiti krayinu Najblizhchim do zatoki miscem poza Varshavskogo dogovoru buv za 100 km danskij ostriv Borngolm PrimitkiUlrich Schiewer Ecology of Baltic Coastal Waters angl Springer 2008 P 87 ISBN 3 540 73523 2 Reinhard Lampe in Hans Heinrich Blotevogel Jurgen Ossenbrugge Deutsche Gesellschaft fur Geographie Lokal verankert weltweit vernetzt 52 Deutscher Geographentag Hamburg 2 9 Oktober 1999 Tagungsbericht und wissenschaftliche Abhandlungen nem Franz Steiner Verlag 2000 P 123 ISBN 351507631 Ce nezavershena stattya z geografiyi Meklenburgu Perednoyi Pomeraniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi