Гоффре́до Петра́ссі (італ. Goffredo Petrassi; нар. 16 липня 1904, Цагароло — пом. 3 березня 2003, Рим) — італійський композитор і педагог.
Гоффре́до Петра́ссі | |
---|---|
італ. Goffredo Petrassi | |
Народився | 16 липня 1904 Цагароло |
Помер | 3 березня 2003 (98 років) Рим |
Громадянство | Італія |
Національність | італієць |
Місце проживання | Рим |
Діяльність | композитор, викладач університету |
Відомий завдяки | Мігель де Сервантес |
Alma mater | Національна академія Санта-Чечілія |
Вчителі | d і d |
Відомі учні | Енніо Морріконе і d |
Знання мов | італійська[1][2] |
Членство | Американська академія мистецтв і наук, Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії, Баварська академія витончених мистецтв і d |
Жанр | опера |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
IMDb | ID 0677798 |
|
Біографія
Г. Петрассі народився 16 липня 1904 року в селищі Цагароло, поблизу Риму. Крім церковного органу, у Цагароло не було нічого, хоч трохи пов'язаного із музикою. 1911 року родина майбутнього композитора переїхала до Риму. Рим того часу був своєрідною Меккою для музикантів та художників.
Початкову музичну освіту Гоффредо Петрассі здобув у співацькій школі. Щодня маленькі хористи співали у капелі Юлія собору святого Петра.
За час навчання Г. Петрассі у репертуарі хору Schola Cantorum були різноманітні твори: від неперевершених композицій Дж. Палестріни, Дж. Анімучча (1525—1571), Дж. Анеріо (1567—1630), величних творів фламандських поліфоністів — до музики композиторів XX століття. Шість років наполегливого навчання мали велике значення для подальшого розвитку Г. Петрассі, а імпульс, який дала хорова школа, став визначальним у творчості митця. 1919 року п'ятнадцятирічний Г. Петрассі починає працювати в музичному магазині, у якому був єдиний на весь Рим відділ із продажу нотної літератури, зокрема збірок творів сучасних композиторів. Композитор згадує:
Я був надто молодий, щоб оцінити її значення. Пам’ятаю, що нашими постійними клієнтами були досить відомі особистості – Альфредо Казелла, Лорд Бернерс, Артуро Онофрі – професори консерваторії |
Серед відвідувачів магазину був композитор (1876—1970). Саме він помітив юнака, який захоплено вивчав сучасні партитури у підсобці музичного магазину. Згодом А. Бустіні стає вчителем і наставником Г. Петрассі. Під його керівництвом Г. Петрассі починає займатися на фортепіано. Високо оцінюючи здібності свого учня, А. Бустіні пропонує йому поступати до консерваторії. Щоб продовжити навчання і вступити до консерваторії, Г. Петрассі вивчає гармонію у Вінченцо де Донато.
У 1936 році Г. Петрассі отримує звання академіка , а в 1937 році він стає завідувачем театру «Ла Феніче» у Венеції, одного із найбільш відомих театрів Європи, який за понад двохсотлітню свою історію і донині зберіг статус провідної оперної сцени Європи. У 1938 році Г. Петрассі запрошений до організації фестивалю Бієннале — найвідомішого світового форуму сучасного мистецтва. Бієннале був заснований у 1890 році як Міжнародна художня виставка міста Венеції, а з 1930 року в його рамках запроваджено Міжнародний фестиваль сучасної музики, театру і кіно. На сьогодні Бієннале є не тільки престижним форумом, а й місцем, де реалізуються найбільш авангардні, навіть епатажні, міжнародні мистецькі проєкти. На запрошення Г. Петрассі у Бієннале 1938 року брали участь видатні композитори Європи — А. Оннегер, Пауль Гіндеміт, Бела Барток.
У 1939 році Г. Петрассі отримує звання професора Римської консерваторії.
Розвиток кар'єри Г. Петрассі відбувався при фашистському режимі як наголошував композитор, без особливих виявів «покори і пошани».
Велику частину свого творчого життя митець присвятив педагогічній діяльності. З 1940 року по 1960 рік він викладав у Римській консерваторії Санта-Чечілія, а з 1960 року замінив Ільдебрандо Піццетті на кафедрі підвищення кваліфікації Римської Академії Санта-Чечілія і працював там до 1978 року.
Помер Г. Петрассі 3 березня 2003 року, не доживши всього один рік до свого столітнього ювілею.
Вибрані твори
- 1936: «Псалом IX» — для мішаного хору та оркестру.
- 1940: «Магніфікат» — для ліричного сопрано, мішаного хору та оркестру.
- 1941: «Хор мертвих» — для чоловічого хору та оркестру.
- 1943: «Несамовитий Орландо» — для балету.
- 1945: «Портрет Дон Кіхота» — для балету.
- 1949: опера «Кордовано».
- 1950: опера «Смерть у повітрі».
- 1950—1951: «Темна ніч» — для хору та оркестру.
- 1974—1975: «Молитви Христа» — для мішаного хору та оркестру.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Schola Cantorum di San Salvatore in Lauro
- італ. Giovanni Animuccia
- італ. Giovanni Francesco Anerio
- La Biennale di Venezia
Література
- Богоявленский С. Итальянская музыка первой половины ХХ века: очерки / С. Богоявленский. — Л., 1986. — 144 с.
- История зарубежной музыки. ХХ век. — М., 2007.
- Billi M. Goffredo Petrassi. La produzione simfonico-corale / M. Billi. — Palermo: Sellerio, 2002.
- Pinzauti L. Petrassi «sacro» / Leonardo Pinzauti // Chigiana, XXIII. −1966. — № 4. — P. 297—303.
- Petrassi E cura di Enzo Restagno // Autori vari. — Torino, 2003.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Goffre do Petra ssi ital Goffredo Petrassi nar 16 lipnya 1904 Cagarolo pom 3 bereznya 2003 Rim italijskij kompozitor i pedagog Goffre do Petra ssiital Goffredo PetrassiNarodivsya16 lipnya 1904 1904 07 16 CagaroloPomer3 bereznya 2003 2003 03 03 98 rokiv RimGromadyanstvo ItaliyaNacionalnistitaliyecMisce prozhivannyaRimDiyalnistkompozitor vikladach universitetuVidomij zavdyakiMigel de ServantesAlma materNacionalna akademiya Santa ChechiliyaVchitelid i dVidomi uchniEnnio Morrikone i dZnannya movitalijska 1 2 ChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk Korolivska akademiya nauk pismenstva ta vitonchenih mistectv Belgiyi Bavarska akademiya vitonchenih mistectv i dZhanroperaU shlyubi zdNagorodiRimska premiya d d 1992 dIMDbID 0677798 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaG Petrassi narodivsya 16 lipnya 1904 roku v selishi Cagarolo poblizu Rimu Krim cerkovnogo organu u Cagarolo ne bulo nichogo hoch trohi pov yazanogo iz muzikoyu 1911 roku rodina majbutnogo kompozitora pereyihala do Rimu Rim togo chasu buv svoyeridnoyu Mekkoyu dlya muzikantiv ta hudozhnikiv Pochatkovu muzichnu osvitu Goffredo Petrassi zdobuv u spivackij shkoli Shodnya malenki horisti spivali u kapeli Yuliya soboru svyatogo Petra Za chas navchannya G Petrassi u repertuari horu Schola Cantorum buli riznomanitni tvori vid neperevershenih kompozicij Dzh Palestrini Dzh Animuchcha 1525 1571 Dzh Anerio 1567 1630 velichnih tvoriv flamandskih polifonistiv do muziki kompozitoriv XX stolittya Shist rokiv napoleglivogo navchannya mali velike znachennya dlya podalshogo rozvitku G Petrassi a impuls yakij dala horova shkola stav viznachalnim u tvorchosti mitcya 1919 roku p yatnadcyatirichnij G Petrassi pochinaye pracyuvati v muzichnomu magazini u yakomu buv yedinij na ves Rim viddil iz prodazhu notnoyi literaturi zokrema zbirok tvoriv suchasnih kompozitoriv Kompozitor zgaduye Ya buv nadto molodij shob ociniti yiyi znachennya Pam yatayu sho nashimi postijnimi kliyentami buli dosit vidomi osobistosti Alfredo Kazella Lord Berners Arturo Onofri profesori konservatoriyi Sered vidviduvachiv magazinu buv kompozitor 1876 1970 Same vin pomitiv yunaka yakij zahopleno vivchav suchasni partituri u pidsobci muzichnogo magazinu Zgodom A Bustini staye vchitelem i nastavnikom G Petrassi Pid jogo kerivnictvom G Petrassi pochinaye zajmatisya na fortepiano Visoko ocinyuyuchi zdibnosti svogo uchnya A Bustini proponuye jomu postupati do konservatoriyi Shob prodovzhiti navchannya i vstupiti do konservatoriyi G Petrassi vivchaye garmoniyu u Vinchenco de Donato U 1936 roci G Petrassi otrimuye zvannya akademika a v 1937 roci vin staye zaviduvachem teatru La Feniche u Veneciyi odnogo iz najbilsh vidomih teatriv Yevropi yakij za ponad dvohsotlitnyu svoyu istoriyu i donini zberig status providnoyi opernoyi sceni Yevropi U 1938 roci G Petrassi zaproshenij do organizaciyi festivalyu Biyennale najvidomishogo svitovogo forumu suchasnogo mistectva Biyennale buv zasnovanij u 1890 roci yak Mizhnarodna hudozhnya vistavka mista Veneciyi a z 1930 roku v jogo ramkah zaprovadzheno Mizhnarodnij festival suchasnoyi muziki teatru i kino Na sogodni Biyennale ye ne tilki prestizhnim forumom a j miscem de realizuyutsya najbilsh avangardni navit epatazhni mizhnarodni mistecki proyekti Na zaproshennya G Petrassi u Biyennale 1938 roku brali uchast vidatni kompozitori Yevropi A Onneger Paul Gindemit Bela Bartok U 1939 roci G Petrassi otrimuye zvannya profesora Rimskoyi konservatoriyi Rozvitok kar yeri G Petrassi vidbuvavsya pri fashistskomu rezhimi yak nagoloshuvav kompozitor bez osoblivih viyaviv pokori i poshani Veliku chastinu svogo tvorchogo zhittya mitec prisvyativ pedagogichnij diyalnosti Z 1940 roku po 1960 rik vin vikladav u Rimskij konservatoriyi Santa Chechiliya a z 1960 roku zaminiv Ildebrando Piccetti na kafedri pidvishennya kvalifikaciyi Rimskoyi Akademiyi Santa Chechiliya i pracyuvav tam do 1978 roku Pomer G Petrassi 3 bereznya 2003 roku ne dozhivshi vsogo odin rik do svogo stolitnogo yuvileyu Vibrani tvori1936 Psalom IX dlya mishanogo horu ta orkestru 1940 Magnifikat dlya lirichnogo soprano mishanogo horu ta orkestru 1941 Hor mertvih dlya cholovichogo horu ta orkestru 1943 Nesamovitij Orlando dlya baletu 1945 Portret Don Kihota dlya baletu 1949 opera Kordovano 1950 opera Smert u povitri 1950 1951 Temna nich dlya horu ta orkestru 1974 1975 Molitvi Hrista dlya mishanogo horu ta orkestru PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Schola Cantorum di San Salvatore in Lauro ital Giovanni Animuccia ital Giovanni Francesco Anerio La Biennale di VeneziaLiteraturaBogoyavlenskij S Italyanskaya muzyka pervoj poloviny HH veka ocherki S Bogoyavlenskij L 1986 144 s Istoriya zarubezhnoj muzyki HH vek M 2007 Billi M Goffredo Petrassi La produzione simfonico corale M Billi Palermo Sellerio 2002 Pinzauti L Petrassi sacro Leonardo Pinzauti Chigiana XXIII 1966 4 P 297 303 Petrassi E cura di Enzo Restagno Autori vari Torino 2003 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi