Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Горючі сланці є стратегічним енергетичним ресурсом Естонії, який забезпечує близько 4 % валового внутрішнього продукту. Сланцева промисловість Естонії є однією з найрозвиненіших у світі. У 2012 році в сланцевої промисловості працювало 6500 чоловік близько 1 % від робочої сили країни. З усіх сланцевих електростанцій світу дві найбільші розташовані в Естонії. У 2012 році 70 % видобутого сланцю використовувалося для виробництва електроенергії, що становило близько 85 % від загального обсягу виробітку електроенергії в Естонії. Менша частка видобутого сланцю використовувалася для виробництва сланцевої нафти, піроліза. Завдяки цьому Естонія є другим за величиною виробником сланцевої нафти у світі після Китаю. Крім того, сланцева нафта та продукти її переробки в Естонії використовуються для теплопостачання і як сировинних матеріалів для цементної промисловості.
Існує два види горючих сланців в Естонії, обидва з яких є осадовими породами, що утворилися під час геологічного періоду. Запаси першого з них, , більше, але через низький вміст органічних речовин він не використовується в промисловості. Другий з них, кукерсит, видобувається протягом ста років, і його видобуток буде тривати ще 25-30 років. До кінця 2012 року обсяг запасів кукерсита становив 4,8 млрд тонн, з яких до 650 млн тонн видобутих. На родовища кукерсита в Естонії припадає 1,1 % світових запасів горючих сланців. Родовища сланців розташовані на півночі Естонії і відносяться до Прибалтійському сланцевого басейну.
У XVIII і XIX століттях естонські горючі сланці були описані кількома вченими і використовувалися в якості низькосортного палива. Їх промислове використання почалося в 1916 році. Виробництво сланцевої нафти почалася в 1921 році, а для отримання електроенергії горючі сланці були вперше використані в 1924 році. Незабаром після цього почалося систематичне вивчення горючих сланців і продуктів їх переробки, а в 1938 році в Талліннському технічному університеті була створена кафедра гірничої справи. Після Другої світової війни естонська сланцевий газ використовувався в Санкт-Петербурґе (тоді-Ленінграді) і в північних містах Естонії в якості замінника природного газу. Підвищена потреба в електроенергії на північно-заході Радянського Союзу призвела до будівництва великих сланцевих електростанцій. Завдяки сланцевої промисловості, на північно-сході Естонії утворився єдиною в прибалтійських республіках . У 1946—1974 роках були побудовані сланцеперерабатывающий комбінат ім. В. І. Леніна в Кохтла-Ярве, сланцеві кар'єри і шахти, включаючи кар'єри «Жовтень», «Нарва» і шахту «Естонія», торфобрикетный завод в Ору. Сланцева видобуток досяг піку в 1980 році. Внаслідок запуску ядерних реакторів у Росії, зокрема Ленінградській атомній станції, попит на електроенергію, одержувану з горючих сланців, знизився. Період перехідної економіки 1990-х років, призвела до зниження видобутку горючих сланців. Після зниження видобутку протягом двох десятиліть, вона знову почала зростати на початку XXI століття. Велика частина устаткування для сланцевої промисловості здійснювалася на .
Сланцева промисловість продовжує чинити серйозний вплив на довкілля. У 2012 році вона виробляла 70 % звичайних відходів Естонії, 82 % небезпечних відходів та понад 70 % викидів парникових газів. Промисловість знижує рівень ґрунтових вод, змінює циркуляцію води і погіршує якість води. Вода, відкачувана з шахт і використовувана на сланцевих електростанціях, перевищує 90 % всієї води, що використовується в Естонії. Води, що стікають з відвалів шахт, забруднюють поверхневі й ґрунтові води. Закриті та діючі сланцеві шахти займають близько одного відсотка території Естонії.
Примітки
- Väli, E. (2008). (PDF). . . 25 (2): 101—114. doi:10.3176/oil.2008.2 S. 02. ISSN 0208-189X. Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2017. Процитовано 25 жовтня 2008.
{{}}: Перевірте значення|doi=() - Естонська Радянська Соціалістична Республіка // (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
Література
- Aaloe, Aasa; Bauert, Heikki; Soesoo, Alvar (2007). (PDF). Tallinn: GEOGuide Baltoscandia. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2017. Процитовано 29 січня 2018.
- Arad, Y.; Gutman, Y.; Margaliot, A. (2014). . Elsevier. ISBN . Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 29 січня 2018.
- Dyni, John R. (2006). (PDF) (Звіт). United States Department of the Interior, United States Geological Survey. Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2020. Процитовано 29 січня 2018.
- Dyni, John R. (2010). Oil Shale. У Clarke, Alan W.; Trinnaman, Judy A. (ред.). (PDF) (вид. 22). . ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 8 листопада 2014. Процитовано 29 січня 2018.
- Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity (2006). Kiho, Toomas (ред.). Estonia, 1940-1945: Reports of the Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity. Estonian Foundation for the Investigation of Crimes Against Humanity. ISBN .
- Francu, Juraj; Harvie, Barbra; Laenen, Ben; Siirde, Andres; Veiderma, Mihkel (May 2007). (PDF). A report by EASAC to the Committee on Industry, Research and Energy of the European Parliament. European Academies Science Advisory Council. Архів оригіналу (PDF) за 23 травня 2015. Процитовано 29 січня 2018.
- Holmberg, Rurik (2008). . Linköping Studies in Arts and Science. Т. 427. . Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 29 січня 2018.
- IEA (2013). Estonia 2013. Energy Policies Beyond IEA Countries. ISBN . ISSN 2307-0897.
- OECD (2001). OECD Reviews of Foreign Direct Investment: Estonia. OECD Reviews of Foreign Direct Investment. Т. 8. ISBN .
- OECD (2015). OECD Economic Surveys: Estonia. OECD Economic Surveys. doi:10.1787/eco_surveys-est-2015-en. ISBN . ISSN 0376-6438.
- Ots, Arvo (2006) [2004]. Tyson, Toni; McQuillen, Mary (ред.). Oil Shale Fuel Combustion. Tallinn: Arvo Ots; Eesti Energia. ISBN .
- Saarnak, Martin; Uibopuu, Lembit; Valgma, Ingo; Nurme, Martin; Väizene, Vivika (2014). 6. Eesti põlevkivi kaevandamisviisid [6. Mining methods of Estonian oil shale]. У Valgma, Ingo (ред.). [Mining] (PDF) (Estonian) . Institute of Mining. Tallinn University of Technology. с. 55—68. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Goryuchi slanci ye strategichnim energetichnim resursom Estoniyi yakij zabezpechuye blizko 4 valovogo vnutrishnogo produktu Slanceva promislovist Estoniyi ye odniyeyu z najrozvinenishih u sviti U 2012 roci v slancevoyi promislovosti pracyuvalo 6500 cholovik blizko 1 vid robochoyi sili krayini Z usih slancevih elektrostancij svitu dvi najbilshi roztashovani v Estoniyi U 2012 roci 70 vidobutogo slancyu vikoristovuvalosya dlya virobnictva elektroenergiyi sho stanovilo blizko 85 vid zagalnogo obsyagu virobitku elektroenergiyi v Estoniyi Mensha chastka vidobutogo slancyu vikoristovuvalasya dlya virobnictva slancevoyi nafti piroliza Zavdyaki comu Estoniya ye drugim za velichinoyu virobnikom slancevoyi nafti u sviti pislya Kitayu Krim togo slanceva nafta ta produkti yiyi pererobki v Estoniyi vikoristovuyutsya dlya teplopostachannya i yak sirovinnih materialiv dlya cementnoyi promislovosti Ogolennya kukersita Pivnichna Estoniya Isnuye dva vidi goryuchih slanciv v Estoniyi obidva z yakih ye osadovimi porodami sho utvorilisya pid chas geologichnogo periodu Zapasi pershogo z nih bilshe ale cherez nizkij vmist organichnih rechovin vin ne vikoristovuyetsya v promislovosti Drugij z nih kukersit vidobuvayetsya protyagom sta rokiv i jogo vidobutok bude trivati she 25 30 rokiv Do kincya 2012 roku obsyag zapasiv kukersita stanoviv 4 8 mlrd tonn z yakih do 650 mln tonn vidobutih Na rodovisha kukersita v Estoniyi pripadaye 1 1 svitovih zapasiv goryuchih slanciv Rodovisha slanciv roztashovani na pivnochi Estoniyi i vidnosyatsya do Pribaltijskomu slancevogo basejnu U XVIII i XIX stolittyah estonski goryuchi slanci buli opisani kilkoma vchenimi i vikoristovuvalisya v yakosti nizkosortnogo paliva Yih promislove vikoristannya pochalosya v 1916 roci Virobnictvo slancevoyi nafti pochalasya v 1921 roci a dlya otrimannya elektroenergiyi goryuchi slanci buli vpershe vikoristani v 1924 roci Nezabarom pislya cogo pochalosya sistematichne vivchennya goryuchih slanciv i produktiv yih pererobki a v 1938 roci v Tallinnskomu tehnichnomu universiteti bula stvorena kafedra girnichoyi spravi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni estonska slancevij gaz vikoristovuvavsya v Sankt Peterburge todi Leningradi i v pivnichnih mistah Estoniyi v yakosti zaminnika prirodnogo gazu Pidvishena potreba v elektroenergiyi na pivnichno zahodi Radyanskogo Soyuzu prizvela do budivnictva velikih slancevih elektrostancij Zavdyaki slancevoyi promislovosti na pivnichno shodi Estoniyi utvorivsya yedinoyu v pribaltijskih respublikah U 1946 1974 rokah buli pobudovani slancepererabatyvayushij kombinat im V I Lenina v Kohtla Yarve slancevi kar yeri i shahti vklyuchayuchi kar yeri Zhovten Narva i shahtu Estoniya torfobriketnyj zavod v Oru Slanceva vidobutok dosyag piku v 1980 roci Vnaslidok zapusku yadernih reaktoriv u Rosiyi zokrema Leningradskij atomnij stanciyi popit na elektroenergiyu oderzhuvanu z goryuchih slanciv znizivsya Period perehidnoyi ekonomiki 1990 h rokiv prizvela do znizhennya vidobutku goryuchih slanciv Pislya znizhennya vidobutku protyagom dvoh desyatilit vona znovu pochala zrostati na pochatku XXI stolittya Velika chastina ustatkuvannya dlya slancevoyi promislovosti zdijsnyuvalasya na Slanceva promislovist prodovzhuye chiniti serjoznij vpliv na dovkillya U 2012 roci vona viroblyala 70 zvichajnih vidhodiv Estoniyi 82 nebezpechnih vidhodiv ta ponad 70 vikidiv parnikovih gaziv Promislovist znizhuye riven gruntovih vod zminyuye cirkulyaciyu vodi i pogirshuye yakist vodi Voda vidkachuvana z shaht i vikoristovuvana na slancevih elektrostanciyah perevishuye 90 vsiyeyi vodi sho vikoristovuyetsya v Estoniyi Vodi sho stikayut z vidvaliv shaht zabrudnyuyut poverhnevi j gruntovi vodi Zakriti ta diyuchi slancevi shahti zajmayut blizko odnogo vidsotka teritoriyi Estoniyi PrimitkiVali E 2008 PDF 25 2 101 114 doi 10 3176 oil 2008 2 S 02 ISSN 0208 189X Arhiv originalu PDF za 9 serpnya 2017 Procitovano 25 zhovtnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Perevirte znachennya doi dovidka Estonska Radyanska Socialistichna Respublika Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 LiteraturaAaloe Aasa Bauert Heikki Soesoo Alvar 2007 PDF Tallinn GEOGuide Baltoscandia ISBN 978 9985 9834 2 3 Arhiv originalu PDF za 15 grudnya 2017 Procitovano 29 sichnya 2018 Arad Y Gutman Y Margaliot A 2014 Elsevier ISBN 978 1483 2990 8 2 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2016 Procitovano 29 sichnya 2018 Dyni John R 2006 PDF Zvit United States Department of the Interior United States Geological Survey Arhiv originalu PDF za 22 kvitnya 2020 Procitovano 29 sichnya 2018 Dyni John R 2010 Oil Shale U Clarke Alan W Trinnaman Judy A red PDF vid 22 ISBN 978 0 946121 02 1 Arhiv originalu PDF za 8 listopada 2014 Procitovano 29 sichnya 2018 Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity 2006 Kiho Toomas red Estonia 1940 1945 Reports of the Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity Estonian Foundation for the Investigation of Crimes Against Humanity ISBN 978 9949 1304 0 5 Francu Juraj Harvie Barbra Laenen Ben Siirde Andres Veiderma Mihkel May 2007 PDF A report by EASAC to the Committee on Industry Research and Energy of the European Parliament European Academies Science Advisory Council Arhiv originalu PDF za 23 travnya 2015 Procitovano 29 sichnya 2018 Holmberg Rurik 2008 Linkoping Studies in Arts and Science T 427 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 sichnya 2018 IEA 2013 Estonia 2013 Energy Policies Beyond IEA Countries ISBN 978 92 6419079 5 ISSN 2307 0897 OECD 2001 OECD Reviews of Foreign Direct Investment Estonia OECD Reviews of Foreign Direct Investment T 8 ISBN 9789264195219 OECD 2015 OECD Economic Surveys Estonia OECD Economic Surveys doi 10 1787 eco surveys est 2015 en ISBN 9789264227224 ISSN 0376 6438 Ots Arvo 2006 2004 Tyson Toni McQuillen Mary red Oil Shale Fuel Combustion Tallinn Arvo Ots Eesti Energia ISBN 978 9949 13 710 7 Saarnak Martin Uibopuu Lembit Valgma Ingo Nurme Martin Vaizene Vivika 2014 6 Eesti polevkivi kaevandamisviisid 6 Mining methods of Estonian oil shale U Valgma Ingo red Mining PDF Estonian Institute of Mining Tallinn University of Technology s 55 68 ISBN 978 9949 430 80 2 Arhiv originalu PDF za 20 travnya 2018 Procitovano 29 sichnya 2018