Горонгла́б (Гаранглаб до 1946, Дзвінкове до 1995) — село в Україні, у Берегівському районі Закарпатської області.
село Горонглаб | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Берегівський район |
Громада | Батівська селищна громада |
Облікова картка | Горонглаб |
Основні дані | |
Засноване | 1800 |
Населення | 797 |
Площа | 1,21 км² |
Густота населення | 658,68 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90214 |
Телефонний код | +380 3141 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°18′40″ пн. ш. 22°21′45″ сх. д. / 48.31111° пн. ш. 22.36250° сх. д.Координати: 48°18′40″ пн. ш. 22°21′45″ сх. д. / 48.31111° пн. ш. 22.36250° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 102 м |
Відстань до обласного центру | 49 км |
Відстань до районного центру | 27 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 90213 с. Батрадь, вул. Коштель, 7 |
Сільський голова | Гайду Федір Ернестович |
Карта | |
Горонглаб | |
Горонглаб | |
Мапа | |
Горонглаб у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване за 27 км на північному заході від райцентру. Через село пролягає автошлях . Поблизу села розташований пункт пропуску Дзвінкове на кордоні з Угорщиною. З угорського боку знаходиться пункт пропуску , медьє Саболч-Сатмар-Береґ, на автошляху місцевого значення у напрямку Ньїредьгаза.
Історія
Село засноване в XIV ст., принаймні, тоді воно вперше згадується в грамотах. Назва села буквально, у перекладі з угорської, означає «дзвіниця», через наявність в селі в минулому каплиці чи дзвіниці. З моменту заснування села ним володіла родина Лоняї. Разом із нею населення села в 1550 р. перейшло з католицької віри в реформатську. З 1795 р. велася метрична книга села. В 2001 р. село сильно постраждало під час повені.
За часів панування Габсбургів село мало власну символіку. Так, на печатці громади Горонглаб 1844 р. виступав малюнок рибалки з сіткою, що стоїть на березі річки; у затвердженому Міністерством внутрішніх справ Угорщини 1904 р. гербі селища повторювалось те саме зображення, вміщене на блакитному геральдичному щиті.
1946 року село Гаранглаб перейменовано на Дзвінке. З 1995 році село має угорську назву Горонглаб.
Релігія
Власна реформатська церква була збудована в 1993 р., витримана в класичному стилі. Старовинну дерев'яну церкву на початку дев'яностих років минулого століття було знесено паводком. Цікаво, що в давні часи ту церкву під час повеней перевозили на небезпечне місце на колесах. Останнє колесо ще довгий час зберігалось, за припущенням, воно може бути схованим під кафедрою в новій церкві.
Невелика православна громада села також збудувала собі храм.
Українська частина села заснована за часів Чехословаччини в 1930-х роках вихідцями з Хустського та інших верховинських районів. У кінці 1930-х люди зібрали матеріал на спорудження церкви, але перешкодив прихід радянської влади.
У 1960-х роках заклали фундамент під церкву, але знову не встигли з будівництвом – влада примусила розбити «незаконний» фундамент.
Ділянку для теперішньої церкви виділив місцевий колгосп. Проект підготував берегівський архітектор Олег Книш, а будівництво цегляної споруди очолив місцевий майстер Василь Керита. Багато зусиль доклали Павло Готько, Іван Сусік, Петро Зеленко, Іван Рябошапка. Іконостас перенесли з розібраної дерев’яної церкви у Бадові, а верхню частину доробив Йосип Барна. Місцевий художник Василь Шпилька розмалював інтер’єр та виконав начерк завершення іконостаса. Плащаницю та велику ікону св. Петра і Павла над входом до церкви намалювала ужгородська художниця Наталія Сима.
15 жовтня 2023 року релігійна громада Святих Петра і Павла на зборах ухвалила рішення про вихід з Мукачівської єпархії УПЦ МП та приєдналася до Закарпатської єпархії ПЦУ.
- Реформатська церква.
- (ПЦУ).
Населення
Рідна мова | Кількість (%) |
---|---|
українська | 19,8 |
угорська | 79,1 |
російська | 1,1 |
Туристичні місця
- Церква святих Петра і Павла. 1993 р.
- Реформатська церква. 1993 р.
- Прикордонна зона
Примітки
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
- Одна з громад Закарпаття приєдналася до ПЦУ
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 20 березня 2013.
Джерела
«Школа на всі чотири сторони» та інші цікавинки Батраді та Горонглабу [ 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorongla b Garanglab do 1946 Dzvinkove do 1995 selo v Ukrayini u Beregivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti selo GoronglabKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Beregivskij rajonGromada Bativska selishna gromadaOblikova kartka Goronglab Osnovni daniZasnovane 1800Naselennya 797Plosha 1 21 km Gustota naselennya 658 68 osib km Poshtovij indeks 90214Telefonnij kod 380 3141Geografichni daniGeografichni koordinati 48 18 40 pn sh 22 21 45 sh d 48 31111 pn sh 22 36250 sh d 48 31111 22 36250 Koordinati 48 18 40 pn sh 22 21 45 sh d 48 31111 pn sh 22 36250 sh d 48 31111 22 36250Serednya visota nad rivnem morya 102 mVidstan do oblasnogo centru 49 kmVidstan do rajonnogo centru 27 kmMisceva vladaAdresa radi 90213 s Batrad vul Koshtel 7Silskij golova Gajdu Fedir ErnestovichKartaGoronglabGoronglabMapa Goronglab u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane za 27 km na pivnichnomu zahodi vid rajcentru Cherez selo prolyagaye avtoshlyah Poblizu sela roztashovanij punkt propusku Dzvinkove na kordoni z Ugorshinoyu Z ugorskogo boku znahoditsya punkt propusku medye Sabolch Satmar Bereg na avtoshlyahu miscevogo znachennya u napryamku Nyiredgaza IstoriyaSelo zasnovane v XIV st prinajmni todi vono vpershe zgaduyetsya v gramotah Nazva sela bukvalno u perekladi z ugorskoyi oznachaye dzvinicya cherez nayavnist v seli v minulomu kaplici chi dzvinici Z momentu zasnuvannya sela nim volodila rodina Lonyayi Razom iz neyu naselennya sela v 1550 r perejshlo z katolickoyi viri v reformatsku Z 1795 r velasya metrichna kniga sela V 2001 r selo silno postrazhdalo pid chas poveni Za chasiv panuvannya Gabsburgiv selo malo vlasnu simvoliku Tak na pechatci gromadi Goronglab 1844 r vistupav malyunok ribalki z sitkoyu sho stoyit na berezi richki u zatverdzhenomu Ministerstvom vnutrishnih sprav Ugorshini 1904 r gerbi selisha povtoryuvalos te same zobrazhennya vmishene na blakitnomu geraldichnomu shiti 1946 roku selo Garanglab perejmenovano na Dzvinke Z 1995 roci selo maye ugorsku nazvu Goronglab ReligiyaVlasna reformatska cerkva bula zbudovana v 1993 r vitrimana v klasichnomu stili Starovinnu derev yanu cerkvu na pochatku dev yanostih rokiv minulogo stolittya bulo zneseno pavodkom Cikavo sho v davni chasi tu cerkvu pid chas povenej perevozili na nebezpechne misce na kolesah Ostannye koleso she dovgij chas zberigalos za pripushennyam vono mozhe buti shovanim pid kafedroyu v novij cerkvi Nevelika pravoslavna gromada sela takozh zbuduvala sobi hram Ukrayinska chastina sela zasnovana za chasiv Chehoslovachchini v 1930 h rokah vihidcyami z Hustskogo ta inshih verhovinskih rajoniv U kinci 1930 h lyudi zibrali material na sporudzhennya cerkvi ale pereshkodiv prihid radyanskoyi vladi U 1960 h rokah zaklali fundament pid cerkvu ale znovu ne vstigli z budivnictvom vlada primusila rozbiti nezakonnij fundament Dilyanku dlya teperishnoyi cerkvi vidiliv miscevij kolgosp Proekt pidgotuvav beregivskij arhitektor Oleg Knish a budivnictvo ceglyanoyi sporudi ocholiv miscevij majster Vasil Kerita Bagato zusil doklali Pavlo Gotko Ivan Susik Petro Zelenko Ivan Ryaboshapka Ikonostas perenesli z rozibranoyi derev yanoyi cerkvi u Badovi a verhnyu chastinu dorobiv Josip Barna Miscevij hudozhnik Vasil Shpilka rozmalyuvav inter yer ta vikonav nacherk zavershennya ikonostasa Plashanicyu ta veliku ikonu sv Petra i Pavla nad vhodom do cerkvi namalyuvala uzhgorodska hudozhnicya Nataliya Sima 15 zhovtnya 2023 roku religijna gromada Svyatih Petra i Pavla na zborah uhvalila rishennya pro vihid z Mukachivskoyi yeparhiyi UPC MP ta priyednalasya do Zakarpatskoyi yeparhiyi PCU Reformatska cerkva PCU NaselennyaEtnomovnij sklad sela ridni movi naselennya Ridna mova Kilkist ukrayinska 19 8ugorska 79 1rosijska 1 1Turistichni miscyaCerkva svyatih Petra i Pavla 1993 r Reformatska cerkva 1993 r Prikordonna zonaPrimitkiUkaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 25 6 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya nazv Zakarpatskoyi oblasti Vikidzherela uk wikisource org Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 18 travnya 2020 Odna z gromad Zakarpattya priyednalasya do PCU Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 20 bereznya 2013 Dzherela Shkola na vsi chotiri storoni ta inshi cikavinki Batradi ta Goronglabu 25 grudnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi