Городо́к (біл. Гарадок) — місто у Вітебській області Білорусі. Адміністративний центр Городоцького району.
місто Городок | |||||
Транслітерація назви | Haradok | ||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
55°28′00″ пн. ш. 29°59′00″ сх. д. / 55.46667° пн. ш. 29.98333° сх. д.Координати: 55°28′00″ пн. ш. 29°59′00″ сх. д. / 55.46667° пн. ш. 29.98333° сх. д. | |||||
Країна | Білорусь | ||||
Область | Вітебська область | ||||
Район | Городоцький район | ||||
Перша згадка | XIII ст. | ||||
Статус | з 1772 року | ||||
Населення | 13,8 тис. осіб (2006) | ||||
Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
Поштовий індекс | 211573 | ||||
Телефонний код | +375-2139 | ||||
Висота | 190 м[1] | ||||
Водний об'єкт | озеро | ||||
Транспорт, відстані | |||||
Найближча залізнична станція | Городок | ||||
До Мінська | |||||
- фізична | 233 км | ||||
До обласного центру | |||||
- фізична | 33 км | ||||
- залізницею | 37 км | ||||
Городок | |||||
Городок Городок (Вітебська область) | |||||
Городок у Вікісховищі |
Історія
Вперше місто згадується у літописах XVI століття як Городок біля Полоцька, де в середині XIII століття відбулась битва між полочанами та литовцями на чолі з князем новогрудським . До XVI століття поселення входило до складу Єзерищенської волості. Після руйнації Єзерищенської фортеці московськими військами та будівництва наприкінці XVI століття Городоцької фортеці, містечко стає волосним центром, отримує свій герб. На мапі С. Похоловицького 1579 року вказано Великий та Малий Городок. У 1613 році — містечко Вітебського воєводства Великого князівства Литовського. 1650 року збудована Іллінська церква.
1772 року містечко перейшло до Російської імперії. З 1772 по 1776 роки — в складі Полоцької губернії, з 1777 року — центр Городоцького повіту.
1778 року сформований план забудови містечка в стилі класицизму. 1781 року Городок отримав статус міста й новий герб. Впродовж 1796—1802 років — в складі Білоруської губернії, з 1802 року — Вітебської губернії. 1846 року був прийнятий новий план забудови міста уздовж автошляху міжнародного значення E95.
1860 року в місті працювала фабрика поташу, 19 дрібних підприємств, 75 крамниць, була церква, 6 єврейських молитовних будинків. Станом на 1887 рік вже діяло 23 підприємства, лікарня, реміснича школа, церковне училище.
1904 року через місто прокладена залізниця, на якій відкрита однойменна залізнична станція. 1905 року в місті працювало 14 заводів, фабрика, паровий млин, діяли 2 чоловічих та 3 жіночих училища, лікарня, 3 аптеки, бібліотека, 2 церкви та 10 синагог.
З 1919 року — в складі РРФСР, пізніше приєднаний до БРСР. 17 липня 1924 року Городок став районним центром Вітебської області.
10 липня 1941 року місто було окуповане німецькими військами, було створено «Городоцький табір смерті», де загинули 2,5 тис. осіб. 24 січня 1943 року Городок був звільнений радянськими військами 1-го Прибалтійського фронту. З 13 по 31 грудня 1943 року (у певних мемуарах — по 5 січня 1944 року) біля міста Городок відбулася Городоцька операція (також Невельсько-Городоцька операція) в часі наступу правого крила 1-го Прибалтійського фронту (командував генерал Іван Баграмян).
У 1966 році був прийнятий план забудови міста, а 1977 року створений новий, за яким місто забудовувалось новими мікрорайонами з багатоповерхівок.
Населення
Населення міста Городок станом на 2006 рік становила 13,8 тис. осіб.
Економіка
У місті працюють підприємства легкої (льонозавод), деревообробної та харчової промисловостей. Городок відомий своїм гончарним промислом, так звана «городоцька кераміка».
Соціальна сфера
У Городку діють:
- Готель «Равбичі»
- Будинок культури
- 2 бібліотеки
- Краєзнавчий музей
- Будинок ремесел та фольклору
- Центр спорту та туризму «Равбичі»
Освіта та СМІ
Серед закладів освіти відкриті професійно-технічний коледж сільського господарства, 3 середні школи, спортивна школа та школа мистецтва.
Видається газета «Городоцький вісник».
Відомі особистості
У місті народився:
- Шофман Леонід Ісакович (* 1937) — білоруський вчений у галузі агрономії.
Видатні місця
- Троїцька церква (1999)
- Городище та могильник часів Київської Русі
Примітки
- GeoNames — 2005.
Література
- Гарадок // Гарады і гарадскія пасёлкі Беларусі / рэд. Л. К. Калошына. — Мн., 1981. с. 61—62.
- Гарадок // Рэспубліка Беларусь : вобласці і раёны : энцыклапедычны даведнік / аўт. — склад. Л. В. Календа. — Мн., 2004. с 122—124.
- Шагалеева Т. А. Гарадок і яго жыхары ў другой палове XIX — пачатку ХХ ст. / Т. А. Шагалеева // Памяць: Гарадоцкі р-н: гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / уклад. С.І. Садоўская; рэдкал. Н. А. Бурунова та інші. — Мн., 2004. с. 130—147.
- Городок // Города Беларуси. «Витебщина». — Мн., 2006. с 78—79.
Посилання
- Галерея [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Галерея-2 [ 23 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Про місто [ 1 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Легенда про Городок [ 31 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Horodek, m. pow. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 133. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorodo k bil Garadok misto u Vitebskij oblasti Bilorusi Administrativnij centr Gorodockogo rajonu misto Gorodok bil GaradokTransliteraciya nazvi Haradok d d Osnovni dani55 28 00 pn sh 29 59 00 sh d 55 46667 pn sh 29 98333 sh d 55 46667 29 98333 Koordinati 55 28 00 pn sh 29 59 00 sh d 55 46667 pn sh 29 98333 sh d 55 46667 29 98333Krayina BilorusOblast Vitebska oblastRajon Gorodockij rajonPersha zgadka XIII st Status z 1772 rokuNaselennya 13 8 tis osib 2006 Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 211573Telefonnij kod 375 2139Visota 190 m 1 Vodnij ob yekt ozero Transport vidstaniNajblizhcha zaliznichna stanciya Gorodok Do Minska fizichna 233 km Do oblasnogo centru fizichna 33 km zalizniceyu 37 km Gorodok GorodokGorodok Vitebska oblast Gorodok u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorodok IstoriyaVpershe misto zgaduyetsya u litopisah XVI stolittya yak Gorodok bilya Polocka de v seredini XIII stolittya vidbulas bitva mizh polochanami ta litovcyami na choli z knyazem novogrudskim Do XVI stolittya poselennya vhodilo do skladu Yezerishenskoyi volosti Pislya rujnaciyi Yezerishenskoyi forteci moskovskimi vijskami ta budivnictva naprikinci XVI stolittya Gorodockoyi forteci mistechko staye volosnim centrom otrimuye svij gerb Na mapi S Poholovickogo 1579 roku vkazano Velikij ta Malij Gorodok U 1613 roci mistechko Vitebskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo 1650 roku zbudovana Illinska cerkva 1772 roku mistechko perejshlo do Rosijskoyi imperiyi Z 1772 po 1776 roki v skladi Polockoyi guberniyi z 1777 roku centr Gorodockogo povitu 1778 roku sformovanij plan zabudovi mistechka v stili klasicizmu 1781 roku Gorodok otrimav status mista j novij gerb Vprodovzh 1796 1802 rokiv v skladi Biloruskoyi guberniyi z 1802 roku Vitebskoyi guberniyi 1846 roku buv prijnyatij novij plan zabudovi mista uzdovzh avtoshlyahu mizhnarodnogo znachennya E95 1860 roku v misti pracyuvala fabrika potashu 19 dribnih pidpriyemstv 75 kramnic bula cerkva 6 yevrejskih molitovnih budinkiv Stanom na 1887 rik vzhe diyalo 23 pidpriyemstva likarnya remisnicha shkola cerkovne uchilishe 1904 roku cherez misto prokladena zaliznicya na yakij vidkrita odnojmenna zaliznichna stanciya 1905 roku v misti pracyuvalo 14 zavodiv fabrika parovij mlin diyali 2 cholovichih ta 3 zhinochih uchilisha likarnya 3 apteki biblioteka 2 cerkvi ta 10 sinagog Z 1919 roku v skladi RRFSR piznishe priyednanij do BRSR 17 lipnya 1924 roku Gorodok stav rajonnim centrom Vitebskoyi oblasti 10 lipnya 1941 roku misto bulo okupovane nimeckimi vijskami bulo stvoreno Gorodockij tabir smerti de zaginuli 2 5 tis osib 24 sichnya 1943 roku Gorodok buv zvilnenij radyanskimi vijskami 1 go Pribaltijskogo frontu Z 13 po 31 grudnya 1943 roku u pevnih memuarah po 5 sichnya 1944 roku bilya mista Gorodok vidbulasya Gorodocka operaciya takozh Nevelsko Gorodocka operaciya v chasi nastupu pravogo krila 1 go Pribaltijskogo frontu komanduvav general Ivan Bagramyan U 1966 roci buv prijnyatij plan zabudovi mista a 1977 roku stvorenij novij za yakim misto zabudovuvalos novimi mikrorajonami z bagatopoverhivok NaselennyaDinamika chiselnosti naselennya mista Gorodok Naselennya mista Gorodok stanom na 2006 rik stanovila 13 8 tis osib EkonomikaU misti pracyuyut pidpriyemstva legkoyi lonozavod derevoobrobnoyi ta harchovoyi promislovostej Gorodok vidomij svoyim goncharnim promislom tak zvana gorodocka keramika Socialna sferaU Gorodku diyut Gotel Ravbichi Budinok kulturi 2 biblioteki Krayeznavchij muzej Budinok remesel ta folkloru Centr sportu ta turizmu Ravbichi Osvita ta SMISered zakladiv osviti vidkriti profesijno tehnichnij koledzh silskogo gospodarstva 3 seredni shkoli sportivna shkola ta shkola mistectva Vidayetsya gazeta Gorodockij visnik Vidomi osobistostiU misti narodivsya Shofman Leonid Isakovich 1937 biloruskij vchenij u galuzi agronomiyi Vidatni miscyaTroyicka cerkva 1999 Gorodishe ta mogilnik chasiv Kiyivskoyi RusiPrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106LiteraturaGaradok Garady i garadskiya pasyolki Belarusi red L K Kaloshyna Mn 1981 s 61 62 Garadok Respublika Belarus voblasci i rayony encyklapedychny davednik ayt sklad L V Kalenda Mn 2004 s 122 124 Shagaleeva T A Garadok i yago zhyhary y drugoj palove XIX pachatku HH st T A Shagaleeva Pamyac Garadocki r n gistoryka dakumentalnyya hroniki garadoy i rayonay Belarusi uklad S I Sadoyskaya redkal N A Burunova ta inshi Mn 2004 s 130 147 Gorodok Goroda Belarusi Vitebshina Mn 2006 s 78 79 PosilannyaGalereya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Galereya 2 23 lyutogo 2008 u Wayback Machine Pro misto 1 lyutogo 2009 u Wayback Machine Legenda pro Gorodok 31 sichnya 2009 u Wayback Machine Horodek m pow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 133 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Bilorusi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi