Городище «Золотий Мис» (також відоме як «Золотий Ріг») — залишки поселення давньогрецького та римського часу, що входило до складу Ольвійської держави. Розташоване на правому березі річки Дніпро, на околиці села Широка Балка Білозерського району Херсонської області. Пам'ятка археології національного значення.
Розташування
Городище кінця I століття до нашої ери — третьої чверті III століття нашої ери розташоване біля села Широка Балка Білозерського району Херсонської області, на південно-східній околиці села. Площа укріпленої частини городища — близько 1 гектара.
Виявлені залишки оборонних споруд, наземних будівель, напівземлянок, зернових та господарчих ям. Серед знахідок — різноманітні знаряддя праці, цілі та фрагментовані посудини (серед них — фігурні), монети, теракота тощо.
Дані археологічних розкопок дозволили реконструювати картину життя поселенців «Золотого Мису». Невелике містечко, обнесене валом із фортечним муром і ровом, знаходилось на високому важкодоступному мисі. Зі сторони поля був в'їзд, а перед ним — велике зерносховище. Зернові ями розташовувалися правильними рядами, вздовж фортечного муру на городищі йшли вимощені майданчики. Далі починалися кам'яні будівлі. Планування будинків було типово грецьке. В одному із двориків були знайдені дві кам'яні зернотертки, а поряд — фрагменти ліпних кухлів і кістки риб. Вулиці були вимощені черепками. Потужність культурного шару на площі городища складає 1,2—2,0 метри.
Координати — 46.57791, 32.21034
Історія досліджень
Відкрите в 1848 р. Олексієм Уваровим. В період до 1917 р. обстежувалося Олександром Чирковим, Володимиром Ястребовим, Георгієм Скадовським, Віктором Гошкевичем.
В 1946 р. розвідку на Золотому Мисі та інших пам'ятках проводив співробітник Херсонського краєзнавчого музею Микола Дмитренко. В серпні-вересні 1947 р. досліджувався Іриною Фабриціус. Було проведено розчистку траншей воєнного часу та дослідження господарчих ям. Знайдені предмети римського періоду Фабриціус передала до Херсонського краєзнавчого музею. Зберігся польовий щоденних цих робіт з докладним описом проведеного сезону.
Городище досліджувалося Ольвійською експедицією в 1948 р. та периферійним загоном Ольвійської експедиції Інституту археології АН УРСР в 1976-1977 рр.
Досліджувалося експедицією Інституту археології АН УРСР на чолі з Віталієм Зубарем та Надією Гаврилюк в 1980 р..
Досліджувалося Сергієм Буйських на чолі Північно-Причорноморської експедиції Інституту археології АН УРСР у 1990 р. та 1992 р., ним же було зроблено графічну реконструкцію укріпленої частини «Золотого Мису».
Некрополь
Некрополь Золотого Мису (відомий також як Широкобалківський могильник) відносять до I століття до н. е. — третьої чверті III століття нашої ери. Розташований за 0,3 км на північний захід від городища. Умовна площа могильника близько 1 гектара.
Некрополь відкритий в 1950 р. археологічним загоном Херсонського музею у складі Буго-Дніпровської експедиції Інституту археології АН УРСР на чолі з херсонським археологом . Були дослідженні залишки поховання I століття — II століття нашої ери. В 1958 р. одне поховання виявив на території своєї садиби мешканець села Широка Балка Георгій Філіпов. До поховань некрополя відносяться античні предмети, зібрані під час земляних робіт селянином Андрієм Грекалом в 1966 р. В 1980 р. експедицією Інституту археології АН УРСР на території, прилеглої до городища, виявлені два поховання III століття нашої ери.
Серед речових знахідок — фігурні та червонолакові посудини, посудини з скла, металеві браслет та фібули, скляні прикраси та інші матеріали.
Археологічні колекції
Археологічними експедиціями й розвідками, а також селянами Широкої Балки на городищі знайдено багато матеріалів, що зберігаються переважно в археологічних фондах Херсонського обласного краєзнавчого музею.
Важливими для археологічної науки вважаються предмети римського періоду, що в 1950 р. були знайдені музейними археологами при першому дослідженні ґрунтового могильника городища Золотий Мис, а також предмети, знайдені місцевим мешканцем Філіповим на цій же території в 1958 р. та передані ним до музею. Це фігурні посудини, бронзові та скляні прикраси, скляні посудини. Ці предмети неодноразово публікувалися дослідниками-археологами.
З 1980 р. до Херсонського краєзнавчого музею надійшли предмети, знайдені під час розкопок городища Золотий Мис, загалом 2 741 одиниць. Це знаряддя праці, виготовлені з глини, металів, каменю, кістки (глиняні грузила та пряслиця, залізні цвяхи та ножі, намотки з фрагментів амфор та кістки, мармурове пряслице та багато інших). У значному обсязі представлені фрагменти черепиць, різноманітні форми гончарних та ліпних посудин римського періоду; серед них — керамічна тара, посудини кухонного, столового та іншого призначення, світильники, металеві та скляні прикраси. Виділяються клейма, діпінті, графіті та малюнки на амфорах, ольвійські монети. Серед культових речей — астрагали, теракотове зображення Ерота на голубі та ін. Знайдено чимало цікавих та рідкісних предметів, що в подальшому привертали увагу дослідників.
В 1980 р. експедицією Інституту археології АН УРСР, якою керували Віталій Зубар та Надія Гаврилюк, були здійснені масштабні дослідження території, прилеглої до городища Золотий Мис. Були розкопані господарчі ями, поховання. Колекція античних речей з цих розкопок також надійшла до Херсонського музею. Вона складається зі 112 предметів, серед яких — фрагмент черепиці, гончарні та ліпні посудини. Важливими знахідками визнано велику червоноглиняну амфору перших століть нашої ери, фігурна посудина у вигляді барана на високій прямокутній підставці. Серед знахідок — предмети з унікального поховання у господарській ямі: срібна фібула, гребінь, виготовлений з кістки, та інші.
Поповненню археологічних матеріалів з Золотого Мису сприяв співробітник Інституту археології НАН України Сергій Буйських, експедиція якого знайшла на городищі фрагменти амфор римського часу, в тому числі з графіто, ліпних посудин; гончарні посудини столового призначення (глеки, кубки, чашки, миски); верхню частину гранітного ручного млина, глиняні пряслиця та пробка, намистина з синього скла, підвіска з середземноморської мушлі.
Поповнили колекцію знахідок Золотого Мису надходження від мешканця села Широка Балка Андрія Грекала. Це гривна, фібула, браслет, червонолакові посудини та інші предмети, знайдені під час земляних робіт біля городища Золотий Мис в 1966 р.
Джерела та література
- Антон Костенко, Марина Абікулова. Повоєнне формування античного зібрання Херсонського обласного краєзнавчого музею: постаті, предмети, пам'ятки [ 18 січня 2020 у Wayback Machine.] // Scriptorium Nostrum. — 2015. — № 3. — С. 153—170.
- Олександр Голобородько. Золотий Мис Херсонщини [ 23 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Паспортна інформація пам'ятки Золотий Мис [ 22 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Схематичний ситуаційний генплан Золотого Мису [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Алексей Уваров. Исследования о древностях Южной России. — Вып. 1. — СПб., 1851. — С. 32.
- Александр Чирков. Краткий очерк городищ, находящихся по Днепру и его лиману // Записки Одесского общества истории и древностей. — Т. IV. — Одесса, 1867. — С. 546—547.
- Георгий Скадовский. Белозерское городище Херсонского уезда, Белозерской волости и соседние городища и курганы между низовьем р. Ингульца и началом Днепровского лимана // Труды VIII Археологического Съезда. — Т. III. — М., 1897. — С. 87-88.
- Израиль Ратнер. Послевоенные полевые археологические исследования Херсонского музея // Краткие сообщения Одесского государственного археологического музея за 1963 г. Одеса: «Маяк», 1965. — С. 35.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 27 серпня 2019.
- . Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Израиль Ратнер. Послевоенные полевые археологические исследования Херсонского музея // Краткие сообщения Одесского государственного археологического музея за 1963 г. Одеса: «Маяк», 1965. — С. 35.
- Є. Л. Гороховський, В. М. Зубар, Н. О. Гаврилюк. Про пізню дату деяких античних городищ ольвійської хори // Археологія. — 1985. — № 49. — С. 25-41
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorodishe Zolotij Mis takozh vidome yak Zolotij Rig zalishki poselennya davnogreckogo ta rimskogo chasu sho vhodilo do skladu Olvijskoyi derzhavi Roztashovane na pravomu berezi richki Dnipro na okolici sela Shiroka Balka Bilozerskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Pam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennya Rekonstrukciya antichnogo gorodisha Zolotij Mis Gorodishe zolotij Mis z visoti Gorodishe Zolotij Mis bilya Shirokoyi Balki z visotiRoztashuvannyaGorodishe kincya I stolittya do nashoyi eri tretoyi chverti III stolittya nashoyi eri roztashovane bilya sela Shiroka Balka Bilozerskogo rajonu Hersonskoyi oblasti na pivdenno shidnij okolici sela Plosha ukriplenoyi chastini gorodisha blizko 1 gektara Viyavleni zalishki oboronnih sporud nazemnih budivel napivzemlyanok zernovih ta gospodarchih yam Sered znahidok riznomanitni znaryaddya praci cili ta fragmentovani posudini sered nih figurni moneti terakota tosho Bilya pidnizhzhya Zolotogo Rogu Dani arheologichnih rozkopok dozvolili rekonstruyuvati kartinu zhittya poselenciv Zolotogo Misu Nevelike mistechko obnesene valom iz fortechnim murom i rovom znahodilos na visokomu vazhkodostupnomu misi Zi storoni polya buv v yizd a pered nim velike zernoshovishe Zernovi yami roztashovuvalisya pravilnimi ryadami vzdovzh fortechnogo muru na gorodishi jshli vimosheni majdanchiki Dali pochinalisya kam yani budivli Planuvannya budinkiv bulo tipovo grecke V odnomu iz dvorikiv buli znajdeni dvi kam yani zernotertki a poryad fragmenti lipnih kuhliv i kistki rib Vulici buli vimosheni cherepkami Potuzhnist kulturnogo sharu na ploshi gorodisha skladaye 1 2 2 0 metri Koordinati 46 57791 32 21034Istoriya doslidzhenGorodishe Zolotij Mis suchasnij viglyad Vidkrite v 1848 r Oleksiyem Uvarovim V period do 1917 r obstezhuvalosya Oleksandrom Chirkovim Volodimirom Yastrebovim Georgiyem Skadovskim Viktorom Goshkevichem V 1946 r rozvidku na Zolotomu Misi ta inshih pam yatkah provodiv spivrobitnik Hersonskogo krayeznavchogo muzeyu Mikola Dmitrenko V serpni veresni 1947 r doslidzhuvavsya Irinoyu Fabricius Bulo provedeno rozchistku transhej voyennogo chasu ta doslidzhennya gospodarchih yam Znajdeni predmeti rimskogo periodu Fabricius peredala do Hersonskogo krayeznavchogo muzeyu Zberigsya polovij shodennih cih robit z dokladnim opisom provedenogo sezonu Gorodishe doslidzhuvalosya Olvijskoyu ekspediciyeyu v 1948 r ta periferijnim zagonom Olvijskoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi AN URSR v 1976 1977 rr Doslidzhuvalosya ekspediciyeyu Institutu arheologiyi AN URSR na choli z Vitaliyem Zubarem ta Nadiyeyu Gavrilyuk v 1980 r Doslidzhuvalosya Sergiyem Bujskih na choli Pivnichno Prichornomorskoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi AN URSR u 1990 r ta 1992 r nim zhe bulo zrobleno grafichnu rekonstrukciyu ukriplenoyi chastini Zolotogo Misu NekropolNekropol Zolotogo Misu vidomij takozh yak Shirokobalkivskij mogilnik vidnosyat do I stolittya do n e tretoyi chverti III stolittya nashoyi eri Roztashovanij za 0 3 km na pivnichnij zahid vid gorodisha Umovna plosha mogilnika blizko 1 gektara Nekropol vidkritij v 1950 r arheologichnim zagonom Hersonskogo muzeyu u skladi Bugo Dniprovskoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi AN URSR na choli z hersonskim arheologom Buli doslidzhenni zalishki pohovannya I stolittya II stolittya nashoyi eri V 1958 r odne pohovannya viyaviv na teritoriyi svoyeyi sadibi meshkanec sela Shiroka Balka Georgij Filipov Do pohovan nekropolya vidnosyatsya antichni predmeti zibrani pid chas zemlyanih robit selyaninom Andriyem Grekalom v 1966 r V 1980 r ekspediciyeyu Institutu arheologiyi AN URSR na teritoriyi prilegloyi do gorodisha viyavleni dva pohovannya III stolittya nashoyi eri Sered rechovih znahidok figurni ta chervonolakovi posudini posudini z skla metalevi braslet ta fibuli sklyani prikrasi ta inshi materiali Arheologichni kolekciyiArheologichnimi ekspediciyami j rozvidkami a takozh selyanami Shirokoyi Balki na gorodishi znajdeno bagato materialiv sho zberigayutsya perevazhno v arheologichnih fondah Hersonskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Vazhlivimi dlya arheologichnoyi nauki vvazhayutsya predmeti rimskogo periodu sho v 1950 r buli znajdeni muzejnimi arheologami pri pershomu doslidzhenni gruntovogo mogilnika gorodisha Zolotij Mis a takozh predmeti znajdeni miscevim meshkancem Filipovim na cij zhe teritoriyi v 1958 r ta peredani nim do muzeyu Ce figurni posudini bronzovi ta sklyani prikrasi sklyani posudini Ci predmeti neodnorazovo publikuvalisya doslidnikami arheologami Z 1980 r do Hersonskogo krayeznavchogo muzeyu nadijshli predmeti znajdeni pid chas rozkopok gorodisha Zolotij Mis zagalom 2 741 odinic Ce znaryaddya praci vigotovleni z glini metaliv kamenyu kistki glinyani gruzila ta pryaslicya zalizni cvyahi ta nozhi namotki z fragmentiv amfor ta kistki marmurove pryaslice ta bagato inshih U znachnomu obsyazi predstavleni fragmenti cherepic riznomanitni formi goncharnih ta lipnih posudin rimskogo periodu sered nih keramichna tara posudini kuhonnogo stolovogo ta inshogo priznachennya svitilniki metalevi ta sklyani prikrasi Vidilyayutsya klejma dipinti grafiti ta malyunki na amforah olvijski moneti Sered kultovih rechej astragali terakotove zobrazhennya Erota na golubi ta in Znajdeno chimalo cikavih ta ridkisnih predmetiv sho v podalshomu privertali uvagu doslidnikiv V 1980 r ekspediciyeyu Institutu arheologiyi AN URSR yakoyu keruvali Vitalij Zubar ta Nadiya Gavrilyuk buli zdijsneni masshtabni doslidzhennya teritoriyi prilegloyi do gorodisha Zolotij Mis Buli rozkopani gospodarchi yami pohovannya Kolekciya antichnih rechej z cih rozkopok takozh nadijshla do Hersonskogo muzeyu Vona skladayetsya zi 112 predmetiv sered yakih fragment cherepici goncharni ta lipni posudini Vazhlivimi znahidkami viznano veliku chervonoglinyanu amforu pershih stolit nashoyi eri figurna posudina u viglyadi barana na visokij pryamokutnij pidstavci Sered znahidok predmeti z unikalnogo pohovannya u gospodarskij yami sribna fibula grebin vigotovlenij z kistki ta inshi Popovnennyu arheologichnih materialiv z Zolotogo Misu spriyav spivrobitnik Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Sergij Bujskih ekspediciya yakogo znajshla na gorodishi fragmenti amfor rimskogo chasu v tomu chisli z grafito lipnih posudin goncharni posudini stolovogo priznachennya gleki kubki chashki miski verhnyu chastinu granitnogo ruchnogo mlina glinyani pryaslicya ta probka namistina z sinogo skla pidviska z seredzemnomorskoyi mushli Popovnili kolekciyu znahidok Zolotogo Misu nadhodzhennya vid meshkancya sela Shiroka Balka Andriya Grekala Ce grivna fibula braslet chervonolakovi posudini ta inshi predmeti znajdeni pid chas zemlyanih robit bilya gorodisha Zolotij Mis v 1966 r Dzherela ta literaturaAnton Kostenko Marina Abikulova Povoyenne formuvannya antichnogo zibrannya Hersonskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu postati predmeti pam yatki 18 sichnya 2020 u Wayback Machine Scriptorium Nostrum 2015 3 S 153 170 Oleksandr Goloborodko Zolotij Mis Hersonshini 23 bereznya 2018 u Wayback Machine Pasportna informaciya pam yatki Zolotij Mis 22 bereznya 2018 u Wayback Machine Shematichnij situacijnij genplan Zolotogo Misu 10 travnya 2018 u Wayback Machine Aleksej Uvarov Issledovaniya o drevnostyah Yuzhnoj Rossii Vyp 1 SPb 1851 S 32 Aleksandr Chirkov Kratkij ocherk gorodish nahodyashihsya po Dnepru i ego limanu Zapiski Odesskogo obshestva istorii i drevnostej T IV Odessa 1867 S 546 547 Georgij Skadovskij Belozerskoe gorodishe Hersonskogo uezda Belozerskoj volosti i sosednie gorodisha i kurgany mezhdu nizovem r Ingulca i nachalom Dneprovskogo limana Trudy VIII Arheologicheskogo Sezda T III M 1897 S 87 88 Izrail Ratner Poslevoennye polevye arheologicheskie issledovaniya Hersonskogo muzeya Kratkie soobsheniya Odesskogo gosudarstvennogo arheologicheskogo muzeya za 1963 g Odesa Mayak 1965 S 35 Div takozhOlviya Davnogrecka kolonizaciya Fabricius Irina Vasilivna Zubar Vitalij Mihajlovich Gavrilyuk Nadiya Oksentiyivna Bujskih Sergij BorisovichPrimitki Arhiv originalu za 22 bereznya 2018 Procitovano 21 bereznya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Google My Maps Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 27 serpnya 2019 Arhiv originalu za 22 bereznya 2018 Procitovano 21 bereznya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 bereznya 2018 Procitovano 21 bereznya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Izrail Ratner Poslevoennye polevye arheologicheskie issledovaniya Hersonskogo muzeya Kratkie soobsheniya Odesskogo gosudarstvennogo arheologicheskogo muzeya za 1963 g Odesa Mayak 1965 S 35 Ye L Gorohovskij V M Zubar N O Gavrilyuk Pro piznyu datu deyakih antichnih gorodish olvijskoyi hori Arheologiya 1985 49 S 25 41