Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Берéка, горобина берека, глоговина (Sorbus torminalis Crantz) — дерево родини розових (Rosaceae).
| Берека | |
|---|---|
 | |
| Берека (Sorbus torminalis) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Горобина (Sorbus) |
| Вид: | Берека (S. torminalis) |
| Біноміальна назва | |
| Sorbus torminalis (L.) , 1763 | |
 | |
| Синоніми | |
| Torminalis clusii (Roemer) K.R.Robertson & J.B.Phipps | |
Опис
Латинська назва роду дана за класичною назвою горобини домашньої, яка походить від кельтського слова «sorb» (терпкий, гіркий) і вказує на смак плодів. Рід Sorbus L. відноситься до багаточисленної родини розових (Rosaceae) і нараховує 84 види, а також велику кількість гібридних форм, які ростуть у помірному поясі Північної півкулі. Рід об‘єднує листопадні дерева і кущі, які відносяться до двох підродів: рослини з непарноперистоскладними листками і простими. Складні листки складаються з 19–23 майже сидячих продовгуватих листочків. Бруньки довжиною 8–5 мм, з голими або опушеними лусками. Квіти двостатеві, зібрані в щитоподібні суцвіття, які мають сильний специфічний запах. Чашолистків 5, пелюсток 5, віночок білий (0,8–1,5 см у діаметрі), тичинок 15–25, маточка одна, зав'язь нижня. Цвітуть у травні, плоди достигають у вересні. Плоди кулясті або овальні, яскраво-червоні, червоножовті або коричневі, зрідка білі. Вони містять від 4 до 13,7 % цукру, вміст вітаміну С прирівнюються до чорної смородини та лимону. Листкова пластинка 16–18 см завдовжки і 5–10 см завширшки, при основі листки округлі, трохи серцеподібні або клиноподібні, на верхівці загострені, з кожного боку з 3–5 (рідше 7) великими загостреними лопатями, нижня пара лопатей найглибше відсічена й горизонтально віддалена, лопаті по краю листка нерівнодрібнозубчасті. Молоді листки трохи опушені — біологічне пристосування рослини для захисту від надмірної втрати вологи і пізніх весняних заморозків. Через деякий час, коли ця загроза мине, волоски опадають, листя оголяється і вкривається кутикулою. Зверху листки темно-зелені, блискучі, зісподу — яснозелені, голі або опушені лише на жилках, з яких найбільше виступають головна та 3 пари бокових. Квітки в густих, розгалужених щитоподібних суцвіттях, невеликі 5–7 мм. Оцвітина біла. Перецвіла берека — значить скінчилася весна, достигли її плоди — скінчилося літо. Плід — яблуко подібний до мініатюрних яблучок, зібраних у грона по 15–20 шт., а у великоплідних по 7–12. Кожне 12– 15 мм завдовжки та 8–12 мм діаметром. Спочатку червонувато-жовті, згодом червоно-коричневі, буруваті з білими крапками й чашолистиками, які опадають. У кожному яблучку від 2 до 4 насінин, частіше дозріває 1–2. Насінини оберненояйцеподібні, з витягнутою верхівкою, темно-червонуватокоричневі, 5–6 мм завдовжки, 3–4 мм завширшки. Цвіте у квітні-травні, плодоносить у вересні-жовтні. З одного дерева можна зібрати іноді до 16 кг плодів. Насіння містить майже 22 % олії, плоди — до 16 % цукру. Основний спосіб розмноження — насіння. Берека — непоганий медонос.
Горобинні в природі розмножується насінням, кореневими паростками і поросллю від пенька. Коренева система в більшості представників роду поверхнева. Світлолюбиві, але витримують деяке затінення. У природних лісах трапляються у ІІ ярусі насаджень і в підліску. Ростуть до 200—300 років, починають квітнути й плодоносити з 10-ти річного віку, а плодові сорти — навіть із 4–5 років. Горобинні можуть рости на різноманітних ґрунтах: як на багатих, так і на бідних гумусом, кам‘янистих, піщаних і глинистих, а також на вапнякових і кислих [33, 39, 226].Види і сорти горобини мають високі декоративні якості, особливо під час квітування та достигання плодів. Види різняться за габітусом, розмірами крони, формою листків — від простих цільних чи лопатевих до перистоскладних, від голих до повстистоопушених.
Дослідження
Згідно з літературними даними рід Sorbus L. вважається офіційно визначеним шведським природодослідником і лікарем у Карлом Ліннеєм [326]. Цей рід вперше згадано в його праці «Systema Natura» у 1735 році. На основі двох видів, а саме: Sorbus aucuparia і Sorbus domestica, Лінней (Linnaeus, 1753)виділяє окремий рід Sorbus, поділений ним на три види. Описуючи вид Sorbus torminalis, він відносить його до роду Crataegus (Глід). У 1769 році Генріх Іоганн Непомук фон Кранц, австрійський лікар і ботанік, у праці «Classis Cruciformium emendeta» встановлює остаточний обсяг роду Sorbus і до нього відносить S.torminalis. У систематизації роду Sorbus чимало зусиль доклали інші ботаніки, наприклад: А. А. Гроссгейм [55], А. В. Гурський [58], C.I.Максимович [327], F. Унгер [336] та ряд інших, які в межах роду виділяли окремі таксони, надаючи їм ранг родів, підродів. При встановленні роду за основу брали різні ознаки. Часто другорядні ознаки видів приймалися за головні і навпаки. Неоднакове визначення залежало від суб‘єктивного критерію авторів. При дослідженні морфологічних ознак у будові листків S.torminalis та встановленні рівнів їх мінливості Н. Стоянов і Б. Стефанов [248] виділяють 4 форми і різновиди, які поширені на території Болгарії, а K.R. Robertson на основі морфологічного критерію ділить Sorbus на п‘ять самостійних родів − Aria, Chamaemespilus, Cormus, Torminalis і Sorbus s.str.. S.Javorka [322] і J. Velenovsky [335] визначають існування тільки однієї форми S.torminalis, C. Schneider [332] описує три форми й різновиди, Z. Karpati [323] встановлює 36 форм і різновидів, М. І. Косець [126] вважає, що «всі перелічені варієтети і форми є не спадковими, а стадійними формами або екологічними морфами», і пояснює принципом метамерії. Е. Ц. Габриелян [39, 40].
Заввишки 15—20 м з округлояйцеподібними 3—5-лопатевими листками на довгих (2—6 см завдовжки) черешках. Кора на стовбурі гола, сірувато-коричнева, трохи потріскана; листки чергові, пальчасто-лопатеві, на кінцях лопатей загострені. Квітки невеликі білі, зібрані в густі щиткові суцвіття. Плоди ягодоподібні, спочатку червонувато-жовті, потім буруваті з білими крапками, їстівні.
Вегетативне розмноження
Вегетативне розмноження може бути природним і штучним. Особливість такого відновлення полягає в тому, що молоді особини повністю зберігають генотип материнської рослини і відзначаються більш однорідними ознаками, ніж рослини, які розмножені статевим способом. Вегетативне розмноження береки лікарської можливе живцюванням, порослеве — щепленням, меристемами — твірними тканинами. Поширеним способом розмноження в природних умовах є порослеве. Берека лікарська добре відновлюється після пошкоджень молодих пагонів тваринами або при проведенні рубок догляду. Пенькова поросль дає 3–4 рівноцінних пагонів, які швидко ростуть. З роками вони не пригнічують один одного. Корені, довжина яких досягає 3 м, розповсюджуються поверх материнських (кв. 36/11, вік 3, 18 років, Дохнянське лісництво). Ріст пагонів при порослевому відновленню становить від 25 см до 46 см за вегетаційний період, окремі екземпляри досягають до 56 — 60 см. Це в 5–9 разів швидше за ріст при природному насіннєвому розмноженні. Зелене живцювання виду в літературі висвітлено недостатньо. Т. В. Максимова, 1977, В. В. Буджак, 1996, звертають увагу на слабке вкорінення живців. У 2016—2018 роках випробували спосіб вегетативного розмноження береки лікарської напівздерев'янілими зеленими живцями. Заготівлю живців проводили з 15 квітня до 25 травня з інтервалом 10 діб. Для живцювання використовували приріст поточного року з маточних дерев середнього та нижнього ярусу крони і з порослевих пагонів. Брали живці з апікальної, медіальної і базальної частин пагона з 3–4 вузлами (рис. 5.15). Висаджували живці на вкорінення в парник і в теплицю з установкою дрібнодисперсного зволоження. Їх нижню частину обробляли біологічно активною речовиною ауксинової природи КАНО (10 % розчин калійної солі αнафтилоцтової кислоти) у концентраціях водного розчину 0,001, 0,003, 0,0040, 005 %. Незважаючи на інтенсивне формування калюсу, регенерація коренів у живців не відбулася. Вони масово засихали через 20–30 діб.
Поширення
Поширені в Європі і Малій Азії. Поширена у західному й правобережному Лісостепу, в Карпатах і в Криму. Росте в другому ярусі листяних лісів. Світлолюбна рослина. Росте по світлих, переважно широколистяних лісах.
== Поширення в Європі= Вивченню виду присвячує праці угорський ботанік Javorka Sándor [322], він описує біологію виду і поширення в Угорщині. Camillo Karl Schneider [332], австрійський ботанік, садівник, ландшафтний архітектор ,звертає увагу на введення виду в ботанічні сади як малопоширену й декоративну рослину роду Sorbus. Косець М.І.[126] припускає, що предки видів, об‘єднаних у секції Aria і Torminaria, мігрували зі Східної Азії в Європу як дві відокремлені гілки підроду або що таке відокремлення їх відбулося в області Східного Середземномор‘я. Вульф Є.В. [36], радянський ботанік, флорист, спеціаліст в області історичної географії рослин, дає фітоценологічну характеристику виду.
Таку ж характеристику в працях із лісорослинного районування знаходимо в роботах Б. І. Іваненка [98], О. А. Гроссгейма [55], V. Paganova [328],´ F. Pax‘a [329], J. Klika [324] та інших науковців. За їх даними в Середній і Північній Європі трапляється Sorbus torminalis від передгір‘їв до висоти 500 м над рівнем моря.
На території Молдови берека лікарська поширена в північно-східній частині, що межує з південним Поділлям у районі Балти–Ананьєва. Тут росте переважно в гірсько-дубових лісах. З Бессарабії, де зустрічається в дубовограбових лісах, межа поширення перейшла в ліси Подільського Лісостепу України та Південного Лісостепу Молдови. За даними П.І. Лапіна, М.С. Александрова, Н.А. Бородіна, С.Н. Макарова, Л.С. Плотнікова, Н.В. Стогова, В.Д. Щербацевич, Е.І. Якушина берека лікарська витримує клімат Москви, Петербурга, Курської та Ростовської областей. У природних насадженнях цих регіонів збереглася як супутня порода дуба звичайного [144, 163, 206]. Фірсов Г.А., Васильєв Н.П. [259] описують береку лікарську в колекції Ботанічного саду Петра Великого в Санкт-Петербурзі. Вік дерев 75–94 роки, завезені з Кавказу. Раніше вважали вид недостатньо зимостійким, але з потеплінням клімату перестала обмерзати і не поступається перед іншими горобинними. Поновлюється в Ботанічному саду з місцевого насіння. У районі Передкавказзя берека лікарська поширена у світлих, багатих на підлісок дубових лісах. Іноді росте в мішаних широколистяних лісах, які утворюють перехідну зону між буковими й дубовими лісами. На північному схилі Головного хребта Кавказу поширена в горах на висоті 800 м над рівнемморя в смузі дубово-мішаних лісів. У Західному Закавказзі трапляється досить
часто, але в невеликій кількості. Рідше — у мішаних широколистяних лісах з ліанами і в зоні буково-каштанового поясу. В Абхазії, Колхіді, Центральному Закавказзі вона розповсюджена в смузі дубових і мішаних дубово-букових і дубово-грабових лісів нижньої й середньої гірських зон. На території Дегестана трапляється в нижній смузі мішаних гірських дубово-грабових лісів з пануванням дуба звичайного та скельного. У районі Талиша вона росте у світлих мішаних широколистяних лісах середньої і верхньої гірських зон [38,39, 83].
Берека лікарська як джерело сировини для одержання лікарських засобів
У листі береки ідентифіковано апігенін-7-0-софорозид, апегенін-7-0- диглюкозид, лютеолін-7-0-глюкозид, токоферол та оцтову кислоту. До складу плодів входять 6 макроелеменів (K, Ca, Mg, Na, P, Si) та 8 мікроелементів (Fe, Mn, Cu, Zn, Al, Hb, Sr, Mo) і антоціани. Вміст дубильних речовин, гідроксикорочних сполук та флавоноїдів зростає поступово до осені. У порівнянні з іншими представниками Горобинних у листі береки найвищий вміст хлорофілів і каротиноїдів [135]. Із давніх-давен використовували антибактеріальні властивості гілок, які занурювали у воду для її знезараження. Виявлені фенольні сполуки, карбонові кислоти, амінокислоти та інші БАР створюють підґрунтя для дослідження протизапальних, антимікробних, антиоксидантних, гепатопротекторних, гіпоглікемічних, урикозуричних і діуретичних властивостей. У береки лікарської на зубцях по краю листкової пластинки трапляються багатоклітинні секреторні залозки з брунатним вмістом, які мають антимікробну та протигрибкову активність. На їх основі можливе створення нових високоефективних лікарських засобів. Наявність вітамінів, вуглеводів, органічних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, макро- та мікроелементів підтверджує перспективність використання сировини для створення препаратів всебічної дії на організм людини.
Практичне використання
Деревина тверда, щільна, добре полірується; використовується для виготовлення музичних інструментів, меблів і різних токарних виробів. Берека — гарне декоративне дерево.
Охорона
Береку включено до Червоної книги України (2009). Берека лікарська під охороною на території природних заповідників Ялтинського гірсько-лісового, Карадазького, Кримського та «Медобори»; у національних природних парках «Подільські Товтри» та «Кармелюкове Поділля»; РЛП «Чернівецький», «Дністровський каньйон»; у національному дендропарку «Софіївка» НАН України; у заповідних урочищах та пам'ятках природи Чернівецької, Івано-Франківської, Тернопільської та Вінницької областей. Заборонено вибіркову рубку дерев береки лікарської, руйнування місць її природного поновлення.
Джерела та література
- https://science.udau.edu.ua/assets/files/disertaciya-shpak-ostatochna-peretvoreno.pdf
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Берека у ЧКУ [ 23 березня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- Sorbus torminalis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
 | Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bereka znachennya Bereka gorobina bereka glogovina Sorbus torminalis Crantz derevo rodini rozovih Rosaceae BerekaBereka Sorbus torminalis Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Troyandovi Rosaceae Rid Gorobina Sorbus Vid Bereka S torminalis Binomialna nazvaSorbus torminalis L 1763SinonimiTorminalis clusii Roemer K R Robertson amp J B PhippsOpisLatinska nazva rodu dana za klasichnoyu nazvoyu gorobini domashnoyi yaka pohodit vid keltskogo slova sorb terpkij girkij i vkazuye na smak plodiv Rid Sorbus L vidnositsya do bagatochislennoyi rodini rozovih Rosaceae i narahovuye 84 vidi a takozh veliku kilkist gibridnih form yaki rostut u pomirnomu poyasi Pivnichnoyi pivkuli Rid ob yednuye listopadni dereva i kushi yaki vidnosyatsya do dvoh pidrodiv roslini z neparnoperistoskladnimi listkami i prostimi Skladni listki skladayutsya z 19 23 majzhe sidyachih prodovguvatih listochkiv Brunki dovzhinoyu 8 5 mm z golimi abo opushenimi luskami Kviti dvostatevi zibrani v shitopodibni sucvittya yaki mayut silnij specifichnij zapah Chasholistkiv 5 pelyustok 5 vinochok bilij 0 8 1 5 sm u diametri tichinok 15 25 matochka odna zav yaz nizhnya Cvitut u travni plodi dostigayut u veresni Plodi kulyasti abo ovalni yaskravo chervoni chervonozhovti abo korichnevi zridka bili Voni mistyat vid 4 do 13 7 cukru vmist vitaminu S pririvnyuyutsya do chornoyi smorodini ta limonu Listkova plastinka 16 18 sm zavdovzhki i 5 10 sm zavshirshki pri osnovi listki okrugli trohi sercepodibni abo klinopodibni na verhivci zagostreni z kozhnogo boku z 3 5 ridshe 7 velikimi zagostrenimi lopatyami nizhnya para lopatej najglibshe vidsichena j gorizontalno viddalena lopati po krayu listka nerivnodribnozubchasti Molodi listki trohi opusheni biologichne pristosuvannya roslini dlya zahistu vid nadmirnoyi vtrati vologi i piznih vesnyanih zamorozkiv Cherez deyakij chas koli cya zagroza mine voloski opadayut listya ogolyayetsya i vkrivayetsya kutikuloyu Zverhu listki temno zeleni bliskuchi zispodu yasnozeleni goli abo opusheni lishe na zhilkah z yakih najbilshe vistupayut golovna ta 3 pari bokovih Kvitki v gustih rozgaluzhenih shitopodibnih sucvittyah neveliki 5 7 mm Ocvitina bila Perecvila bereka znachit skinchilasya vesna dostigli yiyi plodi skinchilosya lito Plid yabluko podibnij do miniatyurnih yabluchok zibranih u grona po 15 20 sht a u velikoplidnih po 7 12 Kozhne 12 15 mm zavdovzhki ta 8 12 mm diametrom Spochatku chervonuvato zhovti zgodom chervono korichnevi buruvati z bilimi krapkami j chasholistikami yaki opadayut U kozhnomu yabluchku vid 2 do 4 nasinin chastishe dozrivaye 1 2 Nasinini obernenoyajcepodibni z vityagnutoyu verhivkoyu temno chervonuvatokorichnevi 5 6 mm zavdovzhki 3 4 mm zavshirshki Cvite u kvitni travni plodonosit u veresni zhovtni Z odnogo dereva mozhna zibrati inodi do 16 kg plodiv Nasinnya mistit majzhe 22 oliyi plodi do 16 cukru Osnovnij sposib rozmnozhennya nasinnya Bereka nepoganij medonos Gorobinni v prirodi rozmnozhuyetsya nasinnyam korenevimi parostkami i porosllyu vid penka Koreneva sistema v bilshosti predstavnikiv rodu poverhneva Svitlolyubivi ale vitrimuyut deyake zatinennya U prirodnih lisah traplyayutsya u II yarusi nasadzhen i v pidlisku Rostut do 200 300 rokiv pochinayut kvitnuti j plodonositi z 10 ti richnogo viku a plodovi sorti navit iz 4 5 rokiv Gorobinni mozhut rosti na riznomanitnih gruntah yak na bagatih tak i na bidnih gumusom kam yanistih pishanih i glinistih a takozh na vapnyakovih i kislih 33 39 226 Vidi i sorti gorobini mayut visoki dekorativni yakosti osoblivo pid chas kvituvannya ta dostigannya plodiv Vidi riznyatsya za gabitusom rozmirami kroni formoyu listkiv vid prostih cilnih chi lopatevih do peristoskladnih vid golih do povstistoopushenih DoslidzhennyaZgidno z literaturnimi danimi rid Sorbus L vvazhayetsya oficijno viznachenim shvedskim prirododoslidnikom i likarem u Karlom Linneyem 326 Cej rid vpershe zgadano v jogo praci Systema Natura u 1735 roci Na osnovi dvoh vidiv a same Sorbus aucuparia i Sorbus domestica Linnej Linnaeus 1753 vidilyaye okremij rid Sorbus podilenij nim na tri vidi Opisuyuchi vid Sorbus torminalis vin vidnosit jogo do rodu Crataegus Glid U 1769 roci Genrih Iogann Nepomuk fon Kranc avstrijskij likar i botanik u praci Classis Cruciformium emendeta vstanovlyuye ostatochnij obsyag rodu Sorbus i do nogo vidnosit S torminalis U sistematizaciyi rodu Sorbus chimalo zusil doklali inshi botaniki napriklad A A Grossgejm 55 A V Gurskij 58 C I Maksimovich 327 F Unger 336 ta ryad inshih yaki v mezhah rodu vidilyali okremi taksoni nadayuchi yim rang rodiv pidrodiv Pri vstanovlenni rodu za osnovu brali rizni oznaki Chasto drugoryadni oznaki vidiv prijmalisya za golovni i navpaki Neodnakove viznachennya zalezhalo vid sub yektivnogo kriteriyu avtoriv Pri doslidzhenni morfologichnih oznak u budovi listkiv S torminalis ta vstanovlenni rivniv yih minlivosti N Stoyanov i B Stefanov 248 vidilyayut 4 formi i riznovidi yaki poshireni na teritoriyi Bolgariyi a K R Robertson na osnovi morfologichnogo kriteriyu dilit Sorbus na p yat samostijnih rodiv Aria Chamaemespilus Cormus Torminalis i Sorbus s str S Javorka 322 i J Velenovsky 335 viznachayut isnuvannya tilki odniyeyi formi S torminalis C Schneider 332 opisuye tri formi j riznovidi Z Karpati 323 vstanovlyuye 36 form i riznovidiv M I Kosec 126 vvazhaye sho vsi perelicheni variyeteti i formi ye ne spadkovimi a stadijnimi formami abo ekologichnimi morfami i poyasnyuye principom metameriyi E C Gabrielyan 39 40 Plodi bereki Zavvishki 15 20 m z okrugloyajcepodibnimi 3 5 lopatevimi listkami na dovgih 2 6 sm zavdovzhki chereshkah Kora na stovburi gola siruvato korichneva trohi potriskana listki chergovi palchasto lopatevi na kincyah lopatej zagostreni Kvitki neveliki bili zibrani v gusti shitkovi sucvittya Plodi yagodopodibni spochatku chervonuvato zhovti potim buruvati z bilimi krapkami yistivni Vegetativne rozmnozhennyaVegetativne rozmnozhennya mozhe buti prirodnim i shtuchnim Osoblivist takogo vidnovlennya polyagaye v tomu sho molodi osobini povnistyu zberigayut genotip materinskoyi roslini i vidznachayutsya bilsh odnoridnimi oznakami nizh roslini yaki rozmnozheni statevim sposobom Vegetativne rozmnozhennya bereki likarskoyi mozhlive zhivcyuvannyam porosleve sheplennyam meristemami tvirnimi tkaninami Poshirenim sposobom rozmnozhennya v prirodnih umovah ye porosleve Bereka likarska dobre vidnovlyuyetsya pislya poshkodzhen molodih pagoniv tvarinami abo pri provedenni rubok doglyadu Penkova porosl daye 3 4 rivnocinnih pagoniv yaki shvidko rostut Z rokami voni ne prignichuyut odin odnogo Koreni dovzhina yakih dosyagaye 3 m rozpovsyudzhuyutsya poverh materinskih kv 36 11 vik 3 18 rokiv Dohnyanske lisnictvo Rist pagoniv pri poroslevomu vidnovlennyu stanovit vid 25 sm do 46 sm za vegetacijnij period okremi ekzemplyari dosyagayut do 56 60 sm Ce v 5 9 raziv shvidshe za rist pri prirodnomu nasinnyevomu rozmnozhenni Zelene zhivcyuvannya vidu v literaturi visvitleno nedostatno T V Maksimova 1977 V V Budzhak 1996 zvertayut uvagu na slabke vkorinennya zhivciv U 2016 2018 rokah viprobuvali sposib vegetativnogo rozmnozhennya bereki likarskoyi napivzderev yanilimi zelenimi zhivcyami Zagotivlyu zhivciv provodili z 15 kvitnya do 25 travnya z intervalom 10 dib Dlya zhivcyuvannya vikoristovuvali pririst potochnogo roku z matochnih derev serednogo ta nizhnogo yarusu kroni i z poroslevih pagoniv Brali zhivci z apikalnoyi medialnoyi i bazalnoyi chastin pagona z 3 4 vuzlami ris 5 15 Visadzhuvali zhivci na vkorinennya v parnik i v teplicyu z ustanovkoyu dribnodispersnogo zvolozhennya Yih nizhnyu chastinu obroblyali biologichno aktivnoyu rechovinoyu auksinovoyi prirodi KANO 10 rozchin kalijnoyi soli anaftiloctovoyi kisloti u koncentraciyah vodnogo rozchinu 0 001 0 003 0 0040 005 Nezvazhayuchi na intensivne formuvannya kalyusu regeneraciya koreniv u zhivciv ne vidbulasya Voni masovo zasihali cherez 20 30 dib PoshirennyaPoshireni v Yevropi i Malij Aziyi Poshirena u zahidnomu j pravoberezhnomu Lisostepu v Karpatah i v Krimu Roste v drugomu yarusi listyanih lisiv Svitlolyubna roslina Roste po svitlih perevazhno shirokolistyanih lisah Poshirennya v Yevropi Vivchennyu vidu prisvyachuye praci ugorskij botanik Javorka Sandor 322 vin opisuye biologiyu vidu i poshirennya v Ugorshini Camillo Karl Schneider 332 avstrijskij botanik sadivnik landshaftnij arhitektor zvertaye uvagu na vvedennya vidu v botanichni sadi yak maloposhirenu j dekorativnu roslinu rodu Sorbus Kosec M I 126 pripuskaye sho predki vidiv ob yednanih u sekciyi Aria i Torminaria migruvali zi Shidnoyi Aziyi v Yevropu yak dvi vidokremleni gilki pidrodu abo sho take vidokremlennya yih vidbulosya v oblasti Shidnogo Seredzemnomor ya Vulf Ye V 36 radyanskij botanik florist specialist v oblasti istorichnoyi geografiyi roslin daye fitocenologichnu harakteristiku vidu Taku zh harakteristiku v pracyah iz lisoroslinnogo rajonuvannya znahodimo v robotah B I Ivanenka 98 O A Grossgejma 55 V Paganova 328 F Pax a 329 J Klika 324 ta inshih naukovciv Za yih danimi v Serednij i Pivnichnij Yevropi traplyayetsya Sorbus torminalis vid peredgir yiv do visoti 500 m nad rivnem morya Na teritoriyi Moldovi bereka likarska poshirena v pivnichno shidnij chastini sho mezhuye z pivdennim Podillyam u rajoni Balti Ananyeva Tut roste perevazhno v girsko dubovih lisah Z Bessarabiyi de zustrichayetsya v dubovograbovih lisah mezha poshirennya perejshla v lisi Podilskogo Lisostepu Ukrayini ta Pivdennogo Lisostepu Moldovi Za danimi P I Lapina M S Aleksandrova N A Borodina S N Makarova L S Plotnikova N V Stogova V D Sherbacevich E I Yakushina bereka likarska vitrimuye klimat Moskvi Peterburga Kurskoyi ta Rostovskoyi oblastej U prirodnih nasadzhennyah cih regioniv zbereglasya yak suputnya poroda duba zvichajnogo 144 163 206 Firsov G A Vasilyev N P 259 opisuyut bereku likarsku v kolekciyi Botanichnogo sadu Petra Velikogo v Sankt Peterburzi Vik derev 75 94 roki zavezeni z Kavkazu Ranishe vvazhali vid nedostatno zimostijkim ale z poteplinnyam klimatu perestala obmerzati i ne postupayetsya pered inshimi gorobinnimi Ponovlyuyetsya v Botanichnomu sadu z miscevogo nasinnya U rajoni Peredkavkazzya bereka likarska poshirena u svitlih bagatih na pidlisok dubovih lisah Inodi roste v mishanih shirokolistyanih lisah yaki utvoryuyut perehidnu zonu mizh bukovimi j dubovimi lisami Na pivnichnomu shili Golovnogo hrebta Kavkazu poshirena v gorah na visoti 800 m nad rivnemmorya v smuzi dubovo mishanih lisiv U Zahidnomu Zakavkazzi traplyayetsya dosit chasto ale v nevelikij kilkosti Ridshe u mishanih shirokolistyanih lisah z lianami i v zoni bukovo kashtanovogo poyasu V Abhaziyi Kolhidi Centralnomu Zakavkazzi vona rozpovsyudzhena v smuzi dubovih i mishanih dubovo bukovih i dubovo grabovih lisiv nizhnoyi j serednoyi girskih zon Na teritoriyi Degestana traplyayetsya v nizhnij smuzi mishanih girskih dubovo grabovih lisiv z panuvannyam duba zvichajnogo ta skelnogo U rajoni Talisha vona roste u svitlih mishanih shirokolistyanih lisah serednoyi i verhnoyi girskih zon 38 39 83 Bereka likarska yak dzherelo sirovini dlya oderzhannya likarskih zasobivU listi bereki identifikovano apigenin 7 0 soforozid apegenin 7 0 diglyukozid lyuteolin 7 0 glyukozid tokoferol ta octovu kislotu Do skladu plodiv vhodyat 6 makroelemeniv K Ca Mg Na P Si ta 8 mikroelementiv Fe Mn Cu Zn Al Hb Sr Mo i antociani Vmist dubilnih rechovin gidroksikorochnih spoluk ta flavonoyidiv zrostaye postupovo do oseni U porivnyanni z inshimi predstavnikami Gorobinnih u listi bereki najvishij vmist hlorofiliv i karotinoyidiv 135 Iz davnih daven vikoristovuvali antibakterialni vlastivosti gilok yaki zanuryuvali u vodu dlya yiyi znezarazhennya Viyavleni fenolni spoluki karbonovi kisloti aminokisloti ta inshi BAR stvoryuyut pidgruntya dlya doslidzhennya protizapalnih antimikrobnih antioksidantnih gepatoprotektornih gipoglikemichnih urikozurichnih i diuretichnih vlastivostej U bereki likarskoyi na zubcyah po krayu listkovoyi plastinki traplyayutsya bagatoklitinni sekretorni zalozki z brunatnim vmistom yaki mayut antimikrobnu ta protigribkovu aktivnist Na yih osnovi mozhlive stvorennya novih visokoefektivnih likarskih zasobiv Nayavnist vitaminiv vuglevodiv organichnih kislot flavonoyidiv dubilnih rechovin makro ta mikroelementiv pidtverdzhuye perspektivnist vikoristannya sirovini dlya stvorennya preparativ vsebichnoyi diyi na organizm lyudini Praktichne vikoristannyaDerevina tverda shilna dobre poliruyetsya vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya muzichnih instrumentiv mebliv i riznih tokarnih virobiv Bereka garne dekorativne derevo OhoronaBereku vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 Bereka likarska pid ohoronoyu na teritoriyi prirodnih zapovidnikiv Yaltinskogo girsko lisovogo Karadazkogo Krimskogo ta Medobori u nacionalnih prirodnih parkah Podilski Tovtri ta Karmelyukove Podillya RLP Cherniveckij Dnistrovskij kanjon u nacionalnomu dendroparku Sofiyivka NAN Ukrayini u zapovidnih urochishah ta pam yatkah prirodi Cherniveckoyi Ivano Frankivskoyi Ternopilskoyi ta Vinnickoyi oblastej Zaboroneno vibirkovu rubku derev bereki likarskoyi rujnuvannya misc yiyi prirodnogo ponovlennya Dzherela ta literaturahttps science udau edu ua assets files disertaciya shpak ostatochna peretvoreno pdf Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv Urozhaj 1979 440 s Bereka u ChKU 23 bereznya 2017 u Wayback Machine PrimitkiSorbus torminalis Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Ce nezavershena stattya pro troyandovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi