У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вернигора значення Гориня Горинич Вернигора Іван Вернигора Вертогор

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вернигора (значення).

Гориня (Горинич, Вернигора, Іван Вернигора, Вертогор) — один з трьох богатирів-велетнів (Гориня, Дубиня, Усиня), герой українських і інших слов'янських казок. Володіє неймовірною силою; у казках, порушуючи природу речей, допомагає головному герою, іноді ускладнює його дії. Захоплює гору, несе у лог та верстає дорогу або на мізинці гору качає, гори звертає.

Гориня, Вернигора, Іван Вернигора
велетень, богатир
Значення імені	Той, хто перевертає гори
Брати/сестри	побратими Вернидуб, Крутивус
Частина від	^d і слов'янська міфологія

Етимологія імені

Якщо припустити, що Гориня походить від "горіти", то три богатирі є втіленням трьох стихій: Гориня — вогонь^[], Дубиня — земля, Усиня — вода.

У переказах

У Літинському повіті на Поділлі розповідали, що колись жив силач Іван Вернигора, який, бувши семи літ від народження, перевертав гори своїм мізинцем.

У інших народів

Росіяни

Росіяни казали, що Гориня копком гори копає.

Примітки

Данильченко Н. Этнографические сведения о Подольской губернии. – Каменец-Подольск: издание Подольского губернского статистического комитета, 1869. – Вып. 1. Народные юридические обычаи и народные верования, суеверия и предрассудки, записанные в Литинском уезде, с приложением памятников устной народной словесности. – С. 8.
[Петрушевич А.] Общерусский дневник церковных, народных, семейных праздников и хозяйственных занятий, примет и гаданий / Составил А.С. Петрушевич, почетный член Ставропигийского Заведения. – Львов: типом и иждивением Института Ставропигийского, 1865. – С. 91.

Це незавершена стаття зі слов'янської міфології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[0-1] Данильченко Н. Этнографические сведения о Подольской губернии. – Каменец-Подольск: издание Подольского губернского статистического комитета, 1869. – Вып. 1. Народные юридические обычаи и народные верования, суеверия и предрассудки, записанные в Литинском уезде, с приложением памятников устной народной словесности. – С. 8.

[2] [Петрушевич А.] Общерусский дневник церковных, народных, семейных праздников и хозяйственных занятий, примет и гаданий / Составил А.С. Петрушевич, почетный член Ставропигийского Заведения. – Львов: типом и иждивением Института Ставропигийского, 1865. – С. 91.