Гориньгра́д Другий — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Належить до Білокриницької сільської громади Рівненського району Рівненської області. Воно розкинулось на пагорбах і в долинах на північ за 5 км від транспортної магістралі державного значення — автомобільної траси Київ–Львів–Чоп. Село займає значну територію (площа — 0,71 км²), є чимало будівель (господарств) хутірського типу. Населення села — 298 осіб.
село Гориньград Другий | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Рівненський |
Громада | Білокриницька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA56060050040096601 |
Основні дані | |
Населення | 298 |
Площа | 0,71 км² |
Густота населення | 419,72 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35326 |
Телефонний код | +380 362 |
День села | Різдво Пресвятої Богородиці |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°38′28″ пн. ш. 26°26′38″ сх. д. / 50.64111° пн. ш. 26.44389° сх. д.Координати: 50°38′28″ пн. ш. 26°26′38″ сх. д. / 50.64111° пн. ш. 26.44389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 242 м |
Відстань до обласного центру | 20 км |
Відстань до районного центру | 20 км |
Відстань до центру громади/сільради | 9 км |
Найближча залізнична станція | Рівне (станція) |
Відстань до залізничної станції | 22 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35342, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Біла Криниця, вул. Рівненська, 94. |
Сільський голова | Гончарук Тетяна Володимирівна |
Карта | |
Гориньград Другий | |
Гориньград Другий | |
Мапа | |
Гориньград Другий у Вікісховищі |
Історія села
Гориньград Другий заснували польські і чеські колоністи на початку XIX століття. На той час осада мала понад 40 дворів, розміщених при своїх земельних наділах до 20 га. Тепер тут проживають переважно українці з околишніх місцевостей, а колишні колоністи виїхали на історичну Батьківщину..
Згідно досліджень авторів книги «Село моє — душа моя: літопис сіл Гориньград-І та Гориньград-ІІ Рівненського району Рівненської області. Історія. Факти. Сучасність», Василя Грицака і Оксани Сичик, Гориньград-ІІ засновано на початку ХХ століття, коли населений пункт перебував у складі Російської імперії. У зв'язку із проведенням в Росії столипінської аграрної (земельної) реформи (1906–1911 рр.) близько двох десятків сімей містечка Гориньград переселились на захід і північний захід від мішаного лісу й отримали суцільні земельні наділи. Так виникло село хутірського типу, яке назвали Гориньград-ІІ. Щоправда, є й інша, народна назва села — Заліс, а жителів села й досі називають залісчани. Офіційно село називали Гориньград-Заліська аж до 1944 р.
Кількісне збільшення населення села пов'язане із земельною реформою, яку провела Польща на початку 30-х років ХХ ст., так званою комасацією земель. Великі земельні ділянки ще під час загарбання України, 1921 року, були надані у власність польським офіцерам-осадникам. За років Польщі діти жителів села здобували освіту у двокласній початковій школі. У селі активно діяли члени осередку «Просвіта» сусіднього міста Гориньград. Вони не тільки розповсюджували українську літературу, пресу, а й влаштовували вистави. 1939 року Західну Україну було окуповано СРСР. Після початку окупації в Гориньграді-ІІ зазнали репресій польські землевласники: їхнє майно було конфісковано, а родини вислані на поселення до Сибіру.
Роки Німецько-радянської війни 1941–1945 рр.
З червня 1941 р. до лютого 1944 р. нацистські окупанти передали місцеві землі новоствореному господарству, у якому безкоштовно працювали місцеві селяни, щоб постачати в Третій рейх продовольство. У місцевих жителів окупанти вилучали яйця, сало, збіжжя тощо. Німці створили тваринницьку ферму. Краяни стають активними учасниками опору нацистській окупації. За більшовицького режиму загинуло 23 особи, за часів німецької окупації — 11 осіб, 4 особи загинуло за нез'ясованих обставин, 11 — репресовано.
На початку лютого 1944 року село було окупованее радянськими військами. У березні 1944 року проведено насильницьку мобілізацію чоловіків віком 18-50 років. З фронту не повернулись 32 жителі села.
Післявоєнні роки
З 1949 р. до 1959 р. у селі діяла Гориньградська-ІІ сільська рада, яка у зв'язку з ліквідацією Тучинського району була ліквідована і приєднана до Гориньградської-І сільської ради. У січні 1950 року в селі було створено колгосп імені Горського, до якого увійшли 22 господарства зі 193. Першим головою колгоспу обрано Шевчука Карпа Івановича, а з квітня 1950 року — Маленького Миколу Івановича. На кінець 1950 року в колгоспі було вже 94 двори, 300 колгоспників (136 чоловіків, 180 жінок, 51 непрацездатних і старих, 33 підлітки (12–16 років). Проживали в селі, але не були членами колгоспу 77 осіб. У кінці 60-х рр. ХХ ст. село електрифікували, а впродовж 1978—1979 рр. збудували шосейну дорогу. У селі діяла також семирічна школа (з 1951 року)
1959 році, у результаті нових адміністративних змін, Гориньград Другий увійшов до Рівненського району. Згодом разом із іншими селами Шубківим, Котовом, Гориньградом Першим і Рисв'янкою об'єднуються у колгосп ім. Мічуріна, на базі якого створено Рівненську обласну сільськогосподарську станцію з центральною садибою у Шубкові.
За часів незалежної України
Після радянських часів минулого століття, село поступово почало занепадати, особливо у 80–90-ті рр. ХХ ст., після 2000-х село відроджується, спостерігається покращення соціально-побутових умов. В 2005—2010 рр. було закуплено спортінвентар та відремонтовано школи в с. Гориньград-ІІ та с. Рисвянка, виділено кошти на газифікацію села. Розвивається в селі підприємництво. З 1994 року тут діє компанія «Ольвія», де виготовляють вироби з бетону й металу. У селі діють початкова школа, продуктовий магазин, медичний пункт та сучасний клуб.
Відомі особи
- Грицак Василь Миколайович (нар. 17 лютого 1961) — екс-заступник голови Міграційної служби України, нардеп V і VI скликань партія "Регіонів", генерал-лейтенант міліції, кандидат юридичних наук, доцент, Державний службовець першого рангу, Заслужений економіст України, Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки. Учасник бойових дій, нагороджений відзнакою Президента України — «Захиснику Вітчизни».
- Грицак Віталій Миколайович (нар. 11 липня 1964) — генерал-майор міліції, Депутат Рівненської обласної ради, партія "Регіонів" (2010—2015 рр.), заступник голови Рівненської обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану. Учасник бойових дій, нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, медаллю «За бойові заслуги», Почесною грамотою Верховної Ради СРСР, медаллю «Захиснику Вітчизни» й іншими державними нагородами.
- Чернець Василь Гнатович (нар. 27 червня 1946) — ректор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Доктор філософії (ЮНЕСКО, 1993 р.), професор (1992 р.), Заслужений працівник освіти України (2001 р.), член колегії Міністерства культури і туризму України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки (2005 р.), дійсний член УАН, академік АН Вищої школи України, член Спілки журналістів України.
Фотогалерея
Примітки
- Історія та легенди сіл Рівненського району // Упорядник Микола Бендюк. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 260с. з іл.
- Село моє — душа моя: літопис сіл Гориньград-І та Гориньград-ІІ Рівненського району Рівненської області. Історія. Факти. Сучасність//Автори Грицак В. М., Сичик О. В. — Харків: ФО-П Залогін С. О., 2013. — 336 с. з іл.
- Остапчук С. М. Рисвянка і рисвінці.- Рівне, 2003 р.- 206с.з іл.
- Село моє — душа моя: літопис сіл Гориньград-І та Гориньград-ІІ Рівненського району Рівненської області. Історія. Факти. Сучасність//Автори Грицак В. М., Сичик О. В. — Харків: ФО-П Залогін С. О., 2013. — 336с. з іл.
Посилання
- Погода в селі Гориньград Другий [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Література
1. Історія та легенди сіл Рівненського району//Упорядник Микола Бендюк. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 260с. з іл.;
2. Село моє — душа моя: літопис сіл Гориньград-І та Гориньград-ІІ Рівненського району Рівненської області. Історія. Факти. Сучасність//Автори Грицак В. М., Сичик О.В — Харків: ФО-П Залогін С. О., 2013. — 336с. з іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Goringra d Drugij selo v Ukrayini u Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Nalezhit do Bilokrinickoyi silskoyi gromadi Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Vono rozkinulos na pagorbah i v dolinah na pivnich za 5 km vid transportnoyi magistrali derzhavnogo znachennya avtomobilnoyi trasi Kiyiv Lviv Chop Selo zajmaye znachnu teritoriyu plosha 0 71 km ye chimalo budivel gospodarstv hutirskogo tipu Naselennya sela 298 osib selo Goringrad Drugij Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Rivnenskij Gromada Bilokrinicka silska gromada Kod KATOTTG UA56060050040096601 Osnovni dani Naselennya 298 Plosha 0 71 km Gustota naselennya 419 72 osib km Poshtovij indeks 35326 Telefonnij kod 380 362 Den sela Rizdvo Presvyatoyi Bogorodici Geografichni dani Geografichni koordinati 50 38 28 pn sh 26 26 38 sh d 50 64111 pn sh 26 44389 sh d 50 64111 26 44389 Koordinati 50 38 28 pn sh 26 26 38 sh d 50 64111 pn sh 26 44389 sh d 50 64111 26 44389 Serednya visota nad rivnem morya 242 m Vidstan do oblasnogo centru 20 km Vidstan do rajonnogo centru 20 km Vidstan do centru gromadi silradi 9 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Rivne stanciya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 22 km Misceva vlada Adresa radi 35342 Rivnenska obl Rivnenskij r n s Bila Krinicya vul Rivnenska 94 Silskij golova Goncharuk Tetyana Volodimirivna Karta Goringrad Drugij Goringrad Drugij Mapa Goringrad Drugij u VikishovishiIstoriya selaSuchasna karta iz zaznachenyam sela Goringrad Drugij Goringrad Drugij zasnuvali polski i cheski kolonisti na pochatku XIX stolittya Na toj chas osada mala ponad 40 dvoriv rozmishenih pri svoyih zemelnih nadilah do 20 ga Teper tut prozhivayut perevazhno ukrayinci z okolishnih miscevostej a kolishni kolonisti viyihali na istorichnu Batkivshinu Zgidno doslidzhen avtoriv knigi Selo moye dusha moya litopis sil Goringrad I ta Goringrad II Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Istoriya Fakti Suchasnist Vasilya Gricaka i Oksani Sichik Goringrad II zasnovano na pochatku HH stolittya koli naselenij punkt perebuvav u skladi Rosijskoyi imperiyi U zv yazku iz provedennyam v Rosiyi stolipinskoyi agrarnoyi zemelnoyi reformi 1906 1911 rr blizko dvoh desyatkiv simej mistechka Goringrad pereselilis na zahid i pivnichnij zahid vid mishanogo lisu j otrimali sucilni zemelni nadili Tak viniklo selo hutirskogo tipu yake nazvali Goringrad II Shopravda ye j insha narodna nazva sela Zalis a zhiteliv sela j dosi nazivayut zalischani Oficijno selo nazivali Goringrad Zaliska azh do 1944 r Goringrad Drugij pid vladoyu Polshi ta URSR Kilkisne zbilshennya naselennya sela pov yazane iz zemelnoyu reformoyu yaku provela Polsha na pochatku 30 h rokiv HH st tak zvanoyu komasaciyeyu zemel Veliki zemelni dilyanki she pid chas zagarbannya Ukrayini 1921 roku buli nadani u vlasnist polskim oficeram osadnikam Za rokiv Polshi diti zhiteliv sela zdobuvali osvitu u dvoklasnij pochatkovij shkoli U seli aktivno diyali chleni oseredku Prosvita susidnogo mista Goringrad Voni ne tilki rozpovsyudzhuvali ukrayinsku literaturu presu a j vlashtovuvali vistavi 1939 roku Zahidnu Ukrayinu bulo okupovano SRSR Pislya pochatku okupaciyi v Goringradi II zaznali represij polski zemlevlasniki yihnye majno bulo konfiskovano a rodini vislani na poselennya do Sibiru Roki Nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rr Z chervnya 1941 r do lyutogo 1944 r nacistski okupanti peredali miscevi zemli novostvorenomu gospodarstvu u yakomu bezkoshtovno pracyuvali miscevi selyani shob postachati v Tretij rejh prodovolstvo U miscevih zhiteliv okupanti viluchali yajcya salo zbizhzhya tosho Nimci stvorili tvarinnicku fermu Krayani stayut aktivnimi uchasnikami oporu nacistskij okupaciyi Za bilshovickogo rezhimu zaginulo 23 osobi za chasiv nimeckoyi okupaciyi 11 osib 4 osobi zaginulo za nez yasovanih obstavin 11 represovano Na pochatku lyutogo 1944 roku selo bulo okupovanee radyanskimi vijskami U berezni 1944 roku provedeno nasilnicku mobilizaciyu cholovikiv vikom 18 50 rokiv Z frontu ne povernulis 32 zhiteli sela Pislyavoyenni roki Z 1949 r do 1959 r u seli diyala Goringradska II silska rada yaka u zv yazku z likvidaciyeyu Tuchinskogo rajonu bula likvidovana i priyednana do Goringradskoyi I silskoyi radi U sichni 1950 roku v seli bulo stvoreno kolgosp imeni Gorskogo do yakogo uvijshli 22 gospodarstva zi 193 Pershim golovoyu kolgospu obrano Shevchuka Karpa Ivanovicha a z kvitnya 1950 roku Malenkogo Mikolu Ivanovicha Na kinec 1950 roku v kolgospi bulo vzhe 94 dvori 300 kolgospnikiv 136 cholovikiv 180 zhinok 51 nepracezdatnih i starih 33 pidlitki 12 16 rokiv Prozhivali v seli ale ne buli chlenami kolgospu 77 osib U kinci 60 h rr HH st selo elektrifikuvali a vprodovzh 1978 1979 rr zbuduvali shosejnu dorogu U seli diyala takozh semirichna shkola z 1951 roku 1959 roci u rezultati novih administrativnih zmin Goringrad Drugij uvijshov do Rivnenskogo rajonu Zgodom razom iz inshimi selami Shubkivim Kotovom Goringradom Pershim i Risv yankoyu ob yednuyutsya u kolgosp im Michurina na bazi yakogo stvoreno Rivnensku oblasnu silskogospodarsku stanciyu z centralnoyu sadiboyu u Shubkovi Za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini Ktitori Svyato Troyickogo hramu UPC MP s Goringrad I Vasil i Vitalij Gricaki z Ikonoyu Bozhoyi Materi Skoroposlushnicya s gori Afon Pislya radyanskih chasiv minulogo stolittya selo postupovo pochalo zanepadati osoblivo u 80 90 ti rr HH st pislya 2000 h selo vidrodzhuyetsya sposterigayetsya pokrashennya socialno pobutovih umov V 2005 2010 rr bulo zakupleno sportinventar ta vidremontovano shkoli v s Goringrad II ta s Risvyanka vidileno koshti na gazifikaciyu sela Rozvivayetsya v seli pidpriyemnictvo Z 1994 roku tut diye kompaniya Olviya de vigotovlyayut virobi z betonu j metalu U seli diyut pochatkova shkola produktovij magazin medichnij punkt ta suchasnij klub Vidomi osobi Gricak Vasil Mikolajovich nar 17 lyutogo 1961 eks zastupnik golovi Migracijnoyi sluzhbi Ukrayini nardep V i VI sklikan partiya Regioniv general lejtenant miliciyi kandidat yuridichnih nauk docent Derzhavnij sluzhbovec pershogo rangu Zasluzhenij ekonomist Ukrayini Laureat Derzhavnoyi premiyi v galuzi nauki i tehniki Uchasnik bojovih dij nagorodzhenij vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Zahisniku Vitchizni Gricak Vitalij Mikolajovich nar 11 lipnya 1964 general major miliciyi Deputat Rivnenskoyi oblasnoyi radi partiya Regioniv 2010 2015 rr zastupnik golovi Rivnenskoyi oblasnoyi organizaciyi Ukrayinskoyi spilki veteraniv Afganistanu Uchasnik bojovih dij nagorodzhenij Ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya medallyu Za bojovi zaslugi Pochesnoyu gramotoyu Verhovnoyi Radi SRSR medallyu Zahisniku Vitchizni j inshimi derzhavnimi nagorodami Chernec Vasil Gnatovich nar 27 chervnya 1946 rektor Nacionalnoyi akademiyi kerivnih kadriv kulturi i mistectv Doktor filosofiyi YuNESKO 1993 r profesor 1992 r Zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini 2001 r chlen kolegiyi Ministerstva kulturi i turizmu Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi v galuzi nauki i tehniki 2005 r dijsnij chlen UAN akademik AN Vishoyi shkoli Ukrayini chlen Spilki zhurnalistiv Ukrayini FotogalereyaSelo Goringrad Drugij Istoriya ta suchasni fotoPrimitkiIstoriya ta legendi sil Rivnenskogo rajonu Uporyadnik Mikola Bendyuk Ostrog Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2012 260s z il Selo moye dusha moya litopis sil Goringrad I ta Goringrad II Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Istoriya Fakti Suchasnist Avtori Gricak V M Sichik O V Harkiv FO P Zalogin S O 2013 336 s z il Ostapchuk S M Risvyanka i risvinci Rivne 2003 r 206s z il Selo moye dusha moya litopis sil Goringrad I ta Goringrad II Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Istoriya Fakti Suchasnist Avtori Gricak V M Sichik O V Harkiv FO P Zalogin S O 2013 336s z il PosilannyaPogoda v seli Goringrad Drugij 16 grudnya 2011 u Wayback Machine Literatura1 Istoriya ta legendi sil Rivnenskogo rajonu Uporyadnik Mikola Bendyuk Ostrog Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2012 260s z il 2 Selo moye dusha moya litopis sil Goringrad I ta Goringrad II Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Istoriya Fakti Suchasnist Avtori Gricak V M Sichik O V Harkiv FO P Zalogin S O 2013 336s z il