Гонталь

Гонта́ль, рідше — гонтовий цвях (від пол. gontal < сер.-в.-нім. gantnagel < gant < лат. cantherius — «жердина», «брус») — виріб у будівництві та архітектурі XVIII — початку XX ст.; дерев'яний кілочок, яким кріпилися дранка або лата до обрешітки; залізний цвях для прибивання ґонту.

Використання

Широко використовувався на Гуцульщині таким способом: у пази вінця, яке прикріплювали у гребені даху, заганяли два шари драниць, а нижні кінці їх притискали гонталями.

У Поліссі так: рублений верх покривали двома рядами драниць, які пришивали до зруба верха дерев'яними кілочками-гонталями.

Також був поширений у Східній Галичині.

Див. також

• Тибель

Примітки

1. Словацько-український словник / Уклад. П. Бунганич. — Братіслава, Словацьке педагогічне видавництво, 1985. — С. 511
2. Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — .
3. Архитектура: словарь терминов / В. Г. Власов. — М.: Дрофа, 2003. — 191 с. [ 8 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
5. Гуцульщина. Історико–етнографічне дослідження / Відп. ред. Ю. Г. Гошко. — К.: Наукова думка, 1987. — С. 174
6. Народна творчість та етнографія: журнал / НАН України, Ін-т мовознав., фольклористики та етнології, Міжнар. асоціація етнологів. — К. : Наукова думка, 1925 — С. 62
7. Класова боротьба селян Східної Галичини, 1772—1849: Документи і матеріали. — К.: Наук. думка. — 1974. — С. 89