Олександр Михайлович Голіцин 18 29 листопада 1718 Або Велике герцогство Фінляндське 8 19 жовтня 1783 Санкт Петербург Рос

Олександр Михайлович Голіцин (18 (29) листопада 1718, Або, Велике герцогство Фінляндське — 8 (19) жовтня 1783, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський генерал-фельдмаршал (1769) із роду Голіциних, князь. Син генерал-фельдмаршала князя М. М. Голіцина.

Голіцин Олександр Михайлович

Народження	17 листопада 1718(1718-11-17) Турку, Швеція
Смерть	8 жовтня 1783(1783-10-08) (64 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	^d
Звання	генерал-фельдмаршал^[d]
Війни / битви	Семирічна війна
Рід	Голіцини
Нагороди
Голіцин Олександр Михайлович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голіцин.

Біографія

Початок кар'єри

Син фельдмаршала Михайла Голіцина і княжни Тетяни Куракіної. В дитячі роки був записаний у гвардію. Учасник Війни за польську спадщину. Із 1740 року — капітан. Із 1744 року — камергер великого князя Петра Федоровича, тоді ж зблизився з майбутньою імператрицею Катериною II. У 1748—1757 роках — російський посол у Гамбурзі. Дипломатична кар'єра у Голіцина не склалася і він повернувся в Росію на військову службу.

Семирічна війна

Під час Семирічної війни командував дивізією і корпусом. Брав участь у битвах під Цорндорфом, Пальцигом і Кунерсдорфом. У битві під Кунерсдорфом був поранений, але поля бою не залишив і зіграв велику роль у перемозі російсько-австрійської армії. За цю перемогу був нагороджений орденом Святого Олександра Невського і отримав військове звання генерал-аншефа.

Російсько-турецька війна

У 1762 році брав участь у палацовому перевороті, який привів до влади Катерину II. Після цього став генерал-ад'ютантом імператриці. Брав участь у роботі Законодавчої комісії 1767 року.

На початку російсько-турецької війни 1768—1774 років командував 1-ю російською армією. У 1769 році розбив турецькі війська і захопив фортецю Хотин. За цю перемогу Голіцин отримав звання генерал-фельдмаршала і почесну шпагу з алмазами, а Рязанський 93-й піхотний полк отримав його ім'я. Але через повільність у бойових діях Голіцин був замінений на посаді командувача армії на свого зятя Румянцева і був відізваний у Санкт-Петербург.

Санкт-Петербурзький генерал-губернатор

Із 1772 року — генерал-ад'ютант, із 1774 року — сенатор. У 1776—1783 роках командував Ліфляндською і Санкт-Петербурзькою дивізіями. У 1775 і в 1780—1783 роках — Санкт-Петербурзький генерал-губернатор.

Був одружений з Дарією Олексіївною Гагаріною, дітей у шлюбі не було.

Військові звання

Нагороди

Орден Андрія Первозванного
Орден Святого Володимира 1-го ступеня
Орден Святого Олександра Невського
Почесна зброя

Примітки

. www.hrono.ru. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
. militera.lib.ru. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 8 січня 2022.

Джерела

Бантыш-Каменский Д. Н. 25-й Генералъ-Фельдмаршалъ Князь Александръ Михайловичь Голицынъ // Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. [ 27 січня 2020 у Wayback Machine.] — СПб.: тип. 3-го деп. Мингосимуществ, 1840.
Голицыны // Военная энциклопедия: [в 18 т.] / под ред. В. Ф. Новицкого … [и др.]. — СПб. ; [М.]: Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1911—1915.

[1] . www.hrono.ru. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 8 січня 2022.

[2] . militera.lib.ru. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 8 січня 2022.