Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гольдштейн Миха йло Еммануї лович Гольдште йн псевдонім Михайло Михайл

Гольдштейн Михайло Еммануїлович

Гольдштейн Михайло Еммануїлович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гольдштейн.

Миха́йло Еммануї́лович Гольдште́йн (псевдонім Михайло Михайловський; 8 листопада 1917, Одеса — 7 вересня 1989, Гамбург) — український, пізніше німецький композитор і скрипаль-віртуоз, диригент, музичний педагог, музикознавець; майстер музичних стилізацій. Брат відомого скрипаля Бориса Гольдштейна.

Гольдштейн Михайло Еммануїлович
Основна інформація
Дата народження8 листопада 1917(1917-11-08)[1][2][…]
Місце народженняОдеса, Херсонська губернія, УНР, Російська республіка[1]
Дата смерті7 вересня 1989(1989-09-07)[1][2][4] (71 рік)
Місце смертіГамбург, ФРН[1]
ГромадянствоСРСР і Німеччина
Професіїскрипаль, композитор, диригент, музикознавець, викладач університету
ОсвітаМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Інструментискрипка
Жанрикласична музика
ЗакладГамбурзька вища школа музики і театру
Нагороди
image
image Файли у Вікісховищі
image
Могила М. Гольдштейна на Ольсдорфському кладовищі в Гамбурзі

Біографія

Народився в сім'ї вчителя математики. Перші уроки гри на скрипці отримав у чотирирічному віці. В п'ять років — перший концертний виступ на сцені, у вісім років він дебютував як соліст у супроводі симфонічного оркестру. Він навчається музиці в школі Петра Столярського, згодом в Одеській та Московській консерваторіях — у професорів A. I. Ямпольського, Миколи Мясковського (композиції) та К. С. Сараджева (диригентському мистецтву).

З 1936 року працював викладачем у школі Столярського в Одесі. З 1948 року викладав у різних музичних вишах Москви.

Після травми лівої руки схиляється до педагогічної діяльності та композиторської творчості. М.Гольдштейн є автором численних симфонічних та інструментальних творів, також видавав себе за автора такого уславленого музикального твору як «21-а симфонія композитора М. Д. Овсянико-Куликовського» (Українська симфонія g-moll в старому стилі М.Куликовського), а також автора музичної містифікації «Експромт Балакірєва» та інших.

У 1957 році проти нього було розпочато карну справу з боку слідчих органів МВС СРСР з приводу авторства вищезгаданих музичних творів, зокрема Гольдштейн давав пояснення щодо появи у нього рукопису згаданої симфонії, на якому стояв інвентарний номер Одеської опери.

В 1963 р. Михайло Гольдштейн виграв під псевдонімами три нагороди на Всесоюзному конкурсі молодих композиторів за свої твори для скрипки та віолончелі. Він подав усі твори під різними псевдонімами («Советская Культура» 1/12/1963). Після розкриття свого авторства він одержав серйозні неприємності з боку Радянської влади. В 1964 р. був вимушений емігрувати із СРСР.

  • В 1964—1967 рр. він був професором консерваторії у Східному Берліні;
  • 1967 переїхав до Відня і згодом до Ізраїлю, де викладав в «Rubin-Academy of Music» в Єрусалимі;
  • 1968—1969 був гість-доцентом в [en] в Лондоні;
  • З 1969 по 1988 рік — був професором консерваторії Гамбурга.

Гольдштейн часто друкував статті на українську музичну тематику в українських діаспорних газетах (особливо у Мюнхенській газеті ОУН(б) «Шлях Перемоги») під псевдонімом Михайло Михайловський.

Життєвим і професійним гаслом Гольдштейна було: «Музика допомагає перетинати державні кордони». За свою музично-педагогічну діяльність та суспільну активність в справі підтримки іммігрантів та інвалідів його в 1984 р. було відзначено Орденом ФРН «Хрест за заслуги».

Першим шлюбом Михайло Гольдштейн був одружений з Мар'яною Рабін. Його дочка Лідія Маркович (Гольдштейн) — концертмейстер, скрипаль, та музичний педагог. Онук — Олександр Маркович (Alexander Markovich) — піаніст.

Поховано М.Гольдштейна 1989 року в Гамбурзі на Ольсдорфському кладовищі.

Симфонія Овсянико-Куликовського

Найвідомішою (музичною містифікацією) Гольдштейна була «Симфонія № 21 Миколи Овсянико-Куликовського». За спогадами Гольдштейна, на написання цього твору його наштовхнули бесіди з Ісааком Дунаєвським і театрознавцем Всеволодом Чаговцем. Написавши стилізацію під музику рубежу XVIII–XIX століть, Гольдштейн приписав її поміщику Овсянико-Куликовському, дідові філолога Дмитра Овсянико-Куликовського, який тримав в Одесі кріпацький оркестр і 1810 року подарував його оперному театру.

Твір Овсянико-Куликовського, як стверджує Гольдштейн, стався в нагоді на рубежі 1940-1950-х років, коли радянська культурна політика була спрямована на утвердження власних оригінальних джерел. Симфонія виконувалася провідними радянськими музичними колективами — зокрема, її записав Симфонічний оркестр Ленінградської філармонії під керівництвом Євгена Мравінського. За наполегливими вимогами музикознавця Валеріана Довженка, що опублікував про Овсянико-Куликівському статтю і мав намір написати книгу, Гольдштейн навіть вигадав більш детальну біографію — зокрема, роки життя (1768—1846). Стаття про Овсянико-Куликовського була включена в друге видання Великої радянської енциклопедії.

1959 року містифікація була публічно викрита у фейлетоні Яна Поліщука в «Літературній газеті».

Бібліографія

  • Гольдштейн М. Записки музыканта. Франкфурт-на-Майне, 1970. (рос.)
  • Allan Ho, Dmitry Feofanov. Biographical Dictionary of Russian/Soviet Composers. Greenwood Press, 1989, pp. 182–183.
  • Сорокер Я. Л. Євреї в музиці України. — Сучасність, № 2 (286), лютий 1995; с. 54-65.
  • Полищук Ян. Гений или злодей. — Литературная газета, 5 января 1959 г. (рос.)
  • Музыкальная подделка. В кн.: Энциклопедический музыкальный словарь. Изд. Москва, 1966 г., С. 331. (рос.)

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118696238 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2003. Процитовано 12 січня 2008.
  6. М. Гольдштейн. Воспоминания [ 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] // «Дерибасовская — Ришельевская»: Литературно-художественный, историко-краеведческий иллюстрированный альманах. — Одесса, 2004. — Вып. 18. — С. 240—250.
  7. Ян Полищук. Гений или злодей // «Литературная газета», 5 января 1959 г.

Посилання

  • М. Гольдштейн. Музика в кіно. // Кіно. Журнал української кінематографії. 1926. № 4. С.7.
image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Goldshtejn Miha jlo Emmanuyi lovich Goldshte jn psevdonim Mihajlo Mihajlovskij 8 listopada 1917 Odesa 7 veresnya 1989 Gamburg ukrayinskij piznishe nimeckij kompozitor i skripal virtuoz dirigent muzichnij pedagog muzikoznavec majster muzichnih stilizacij Brat vidomogo skripalya Borisa Goldshtejna Goldshtejn Mihajlo EmmanuyilovichOsnovna informaciyaData narodzhennya8 listopada 1917 1917 11 08 1 2 Misce narodzhennyaOdesa Hersonska guberniya UNR Rosijska respublika 1 Data smerti7 veresnya 1989 1989 09 07 1 2 4 71 rik Misce smertiGamburg FRN 1 GromadyanstvoSRSR i NimechchinaProfesiyiskripal kompozitor dirigent muzikoznavec vikladach universitetuOsvitaMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoInstrumentiskripkaZhanriklasichna muzikaZakladGamburzka visha shkola muziki i teatruNagorodi Fajli u Vikishovishi Mogila M Goldshtejna na Olsdorfskomu kladovishi v GamburziBiografiyaNarodivsya v sim yi vchitelya matematiki Pershi uroki gri na skripci otrimav u chotiririchnomu vici V p yat rokiv pershij koncertnij vistup na sceni u visim rokiv vin debyutuvav yak solist u suprovodi simfonichnogo orkestru Vin navchayetsya muzici v shkoli Petra Stolyarskogo zgodom v Odeskij ta Moskovskij konservatoriyah u profesoriv A I Yampolskogo Mikoli Myaskovskogo kompoziciyi ta K S Saradzheva dirigentskomu mistectvu Z 1936 roku pracyuvav vikladachem u shkoli Stolyarskogo v Odesi Z 1948 roku vikladav u riznih muzichnih vishah Moskvi Pislya travmi livoyi ruki shilyayetsya do pedagogichnoyi diyalnosti ta kompozitorskoyi tvorchosti M Goldshtejn ye avtorom chislennih simfonichnih ta instrumentalnih tvoriv takozh vidavav sebe za avtora takogo uslavlenogo muzikalnogo tvoru yak 21 a simfoniya kompozitora M D Ovsyaniko Kulikovskogo Ukrayinska simfoniya g moll v staromu stili M Kulikovskogo a takozh avtora muzichnoyi mistifikaciyi Ekspromt Balakiryeva ta inshih U 1957 roci proti nogo bulo rozpochato karnu spravu z boku slidchih organiv MVS SRSR z privodu avtorstva vishezgadanih muzichnih tvoriv zokrema Goldshtejn davav poyasnennya shodo poyavi u nogo rukopisu zgadanoyi simfoniyi na yakomu stoyav inventarnij nomer Odeskoyi operi V 1963 r Mihajlo Goldshtejn vigrav pid psevdonimami tri nagorodi na Vsesoyuznomu konkursi molodih kompozitoriv za svoyi tvori dlya skripki ta violoncheli Vin podav usi tvori pid riznimi psevdonimami Sovetskaya Kultura 1 12 1963 Pislya rozkrittya svogo avtorstva vin oderzhav serjozni nepriyemnosti z boku Radyanskoyi vladi V 1964 r buv vimushenij emigruvati iz SRSR V 1964 1967 rr vin buv profesorom konservatoriyi u Shidnomu Berlini 1967 pereyihav do Vidnya i zgodom do Izrayilyu de vikladav v Rubin Academy of Music v Yerusalimi 1968 1969 buv gist docentom v en v Londoni Z 1969 po 1988 rik buv profesorom konservatoriyi Gamburga Goldshtejn chasto drukuvav statti na ukrayinsku muzichnu tematiku v ukrayinskih diaspornih gazetah osoblivo u Myunhenskij gazeti OUN b Shlyah Peremogi pid psevdonimom Mihajlo Mihajlovskij Zhittyevim i profesijnim gaslom Goldshtejna bulo Muzika dopomagaye peretinati derzhavni kordoni Za svoyu muzichno pedagogichnu diyalnist ta suspilnu aktivnist v spravi pidtrimki immigrantiv ta invalidiv jogo v 1984 r bulo vidznacheno Ordenom FRN Hrest za zaslugi Pershim shlyubom Mihajlo Goldshtejn buv odruzhenij z Mar yanoyu Rabin Jogo dochka Lidiya Markovich Goldshtejn koncertmejster skripal ta muzichnij pedagog Onuk Oleksandr Markovich Alexander Markovich pianist Pohovano M Goldshtejna 1989 roku v Gamburzi na Olsdorfskomu kladovishi Simfoniya Ovsyaniko KulikovskogoNajvidomishoyu muzichnoyu mistifikaciyeyu Goldshtejna bula Simfoniya 21 Mikoli Ovsyaniko Kulikovskogo Za spogadami Goldshtejna na napisannya cogo tvoru jogo nashtovhnuli besidi z Isaakom Dunayevskim i teatroznavcem Vsevolodom Chagovcem Napisavshi stilizaciyu pid muziku rubezhu XVIII XIX stolit Goldshtejn pripisav yiyi pomishiku Ovsyaniko Kulikovskomu didovi filologa Dmitra Ovsyaniko Kulikovskogo yakij trimav v Odesi kripackij orkestr i 1810 roku podaruvav jogo opernomu teatru Tvir Ovsyaniko Kulikovskogo yak stverdzhuye Goldshtejn stavsya v nagodi na rubezhi 1940 1950 h rokiv koli radyanska kulturna politika bula spryamovana na utverdzhennya vlasnih originalnih dzherel Simfoniya vikonuvalasya providnimi radyanskimi muzichnimi kolektivami zokrema yiyi zapisav Simfonichnij orkestr Leningradskoyi filarmoniyi pid kerivnictvom Yevgena Mravinskogo Za napoleglivimi vimogami muzikoznavcya Valeriana Dovzhenka sho opublikuvav pro Ovsyaniko Kulikivskomu stattyu i mav namir napisati knigu Goldshtejn navit vigadav bilsh detalnu biografiyu zokrema roki zhittya 1768 1846 Stattya pro Ovsyaniko Kulikovskogo bula vklyuchena v druge vidannya Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi 1959 roku mistifikaciya bula publichno vikrita u fejletoni Yana Polishuka v Literaturnij gazeti BibliografiyaGoldshtejn M Zapiski muzykanta Frankfurt na Majne 1970 ros Allan Ho Dmitry Feofanov Biographical Dictionary of Russian Soviet Composers Greenwood Press 1989 pp 182 183 Soroker Ya L Yevreyi v muzici Ukrayini Suchasnist 2 286 lyutij 1995 s 54 65 Polishuk Yan Genij ili zlodej Literaturnaya gazeta 5 yanvarya 1959 g ros Muzykalnaya poddelka V kn Enciklopedicheskij muzykalnyj slovar Izd Moskva 1966 g S 331 ros PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118696238 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2003 Procitovano 12 sichnya 2008 M Goldshtejn Vospominaniya 5 listopada 2013 u Wayback Machine Deribasovskaya Rishelevskaya Literaturno hudozhestvennyj istoriko kraevedcheskij illyustrirovannyj almanah Odessa 2004 Vyp 18 S 240 250 Yan Polishuk Genij ili zlodej Literaturnaya gazeta 5 yanvarya 1959 g PosilannyaM Goldshtejn Muzika v kino Kino Zhurnal ukrayinskoyi kinematografiyi 1926 4 S 7 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ