Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Максиміліан Мордехай Ґольдштейн 9 грудня 1880 Львів 1942 колекціонер мистецтвознавець один із ініціаторів створення Євре

Гольдштейн Максиміліан

Гольдштейн Максиміліан

Максиміліан Мордехай Ґольдштейн (9 грудня 1880, Львів — 1942 (?)) — колекціонер, мистецтвознавець, один із ініціаторів створення Єврейського музею у Львові, засновник першого у Львові приватного музею єврейських старожитностей, фахівець з нумізматики, фалеристики, єврейського мистецтва та народних промислів. Відомий серед сучасників за прізвиськом «Невтомний Макс» завдяки його праці по збереженні культурної спадщини єврейського народу.

Гольдштейн Максиміліан
image
Народився1880 або 9 грудня 1880(1880-12-09)
Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер1942
Країнаimage Польська Республіка
Діяльністьбанкір, колекціонер мистецтва, краєзнавець, юдаїст

Життєпис

Максиміліан Ґольдштейн народився у Львові 9 грудня 1880 року у родині кравця  Ісака Герша (Германа) Ґольдштейна (1854—1832) та Ельки (Елізи) Фрадель з роду Баум (1864—1932). Ісак Ґольдштейн до кінця XIX ст. мав скромну крамничку висококласного чоловічого одягу власного виготовлення. У Максиміліана  було ще двоє молодших братів — Мартін і Зиґмунт.  Родина Ґольдштейн пишалася тим, що одним з їхніх далеких предків (XVII ст.) був рабин Давид бен Шмуель Га-Леві, засновник єшиви в Острозі, автор коментаря до «Шульхан Арух» під назвою « Турей Загав», а також рабин  синагоги «3олота Роза» у Львові. Родина Ґольдштейнів проживала у Львові на вулиці Собєського (нині Братів Рогатинців).

Працював банківським службовцем та виконував обов'язки судового експерта у сфері нумізматики.

image
Максиміліан Ґольдштейн 1920-1930-і рр.

У 1908 р. обраний дійсним членом «Нумізматичного товариства» у Відні. У 1910 р. Ґольдштейн бере участь у нумізматичному конгресі у Брюсселі, де виступає з доповіддю, присвяченою нумізматичним і медальним колекціям Львова.

У 1910 р. відбувається зміна в поглядах Ґольдштейна щодо основного напряму свого колекціонування — ним стає єврейська етнографія, художні ремесла та сучасне єврейське мистецтво. Він виступає на зборах львівського кагалу з планом створення у Львові першого в Галичині музею для збереження історико-культурних пам'яток єврейського народу. Згодом Ґольдштейн сформулював цілі і статут майбутнього єврейського музею та починає формувати колекцію, яка повинна була включати книги, документи, картини, плани міських кварталів з єврейським населенням, предмети культу та ін. Рада єврейської громади міста схвалила ідею створення музею, але в той період до реалізації справа не дійшла.

У 1911 р. Ґольдштейн заснував у Львові «Товариство любителів єврейського мистецтва» і розпочав активну кампанію з роз'яснення історично-культурологічного значення пам'яток, необхідності їхнього збереження, ролі музеїв і колекцій у цій справі. З цією метою він видає листівки, кожна з яких містила інформацію на шести мовах — польській, німецькій, українській, російській, англійській, їдиш. Публікує у львівських газетах відкритого листа до молоді із закликом про потребу і важливість збирання історико-етнографічного матеріалу для створення єврейського музею у Львові. У 1913 р. надає матеріали своєї колекції для організації ювілейної виставки, присвяченої Ю. Понятовського. У 1914 р., перед початком Першої світової війни, організував виставку робіт художника з Дрогобича Ефраїма Моше Ліліена, з яким Ґольдштейна пов'язувала тривала дружба. Роботи художника, в тому числі багато з дарчим написом автора, а також 50 листів Ліліена увійшли до колекції Ґольдштейна. З початку Першої Світової війни Ґольдштейн виїжджає до Відня як співробітник кредитної установи для торгівлі і промисловості, евакуйованої зі Львова та забирає з собою свою колекцію старожитностей.

Міжвоєнний період в Польщі

image
Максиміліан Ґольдштейн на карикатурі Фріца Клейнмана 1920-тих років, надрукована в «Kultura i sztuka ludu żydowskiego na ziemiach polskich». Карикатура відображає погляд автора на внесок Ґольдштейна у створення музею єврейської старовини.

Наприкінці літа 1917 р. Ґольдштейни повертаються до Львова, але вже в 1918 р. через загострення військового протистояння в Галичині змушені евакуюватися до Кракова, де і перебувають до 1920 р.

У 1918—1919 рр. у Кракові Ґольдштейн концентрується на оформленні каталогу своєї колекції юдаїки, а в січні 1920 р. завершує каталог .

Відомо, що вже наприкінці 1920 р. М. Ґольдштейн надає матеріали своєї колекції для організації виставок. На основі його зібрання гравюр була підготовлена і з успіхом експонувалася у Львові в грудні 1920 — січні 1921 р. виставка японської графіки.

З початком 1920-х питання дослідження та збереження єврейської культурної спадщини та створення Єврейського музею у Львові актуалізувалось, проте просувалося доволі повільно.  

З 1920-х рр. Ґольдштейн у своєму приватному помешканні — 5-кімнатній квартирі № 6 на вул. Новий Світ 15 , у Львові організував, перший приватний музей єврейських старожитностей, основою якого стала його колекція. Він радо запрошував відвідати його музей тогочасних інтелектуалів зі свого кола спілкування, про що є підтвердження у «Пам'ятній книзі» відвідувачів музею. Серед записів у книзі можна побачити таких знаних діячів української культури як Іларіон Свєнціцький, Олекса Новаківський, Станіслав Гординський. Крім колекціонування, діяльність М. Ґольдштейна несла у собі великий просвітницький потенціал (зокрема, він закликав громадськість звертати більше уваги на охорону стародавніх єврейських цвинтарів у регіоні та більш широкого кола пам'яток).

Знаковою подією єврейської громади Львову було утворення у 1925 р. Ради з охорони пам'яток єврейського мистецтва(Кураторіум) при релігійній юдейській громаді міста.

1928 р. Кураторіум уперше у Львові провів публічну виставку стародавніх єврейських книг і предметів мистецтва, на якій були виставлені також об'єкти з колекції М. Ґольдштейна.

1930 р. Ґольдштейн починає працювати над «працею свого життя», за висловом самого Ґольдштейна, — книгою-каталогом «Культура і мистецтво єврейського народу на польських землях».

В березні-квітні 1933 р. у Львові на базі Музею художнього промислу відбувалася велика  виставка єврейського мистецтва, у підготовці експозиції якої  брало Товариство друзів Єврейського музею у Львові, створене у середині 1931 р.. Рада Музею художнього промислу обрала М. Ґольдштейна членом виконавчого комітету виставки і запросила його як експонента. З досі нез'ясованих і незрозумілих міркувань М. Ґольдштейн у своєму листі від 1 лютого 1933 р. відмовився від цієї пропозиції . Проте, відомо, що певна кількість предметів з колекції М. Ґольдштейна експонувалися на виставці. На думку Фаїни Петрякової:

Експозиція замислювалася як конкретний крок до створення Музею єврейської старовини.

У передмові до каталогу директор Міського музею художньої промисловости Казімєж Хартлєб зазначив, що першим, хто у найширших громадських колах посіяв ідею необхідності створення Єврейського музею, був М. Ґольдштейн. Єврейський музей у Львові був відкритий 17 травня 1934 р. на другому поверсі приміщення юдейської громади Львова за адресою Бернштайна 12(сучасна Шолом Алейхема 12).

1935 р. вийшла друком спільна праця Максиміліана Ґольдштейна та Карла Дрезднера  «Kultura i sztuka ludu żydowskiego na ziemiach polskich»(Культура і мистецтво єврейського народу на польських землях). Наклад праці був 1000 примірників і на даний момент вважається бібліографічною рідкістю.

Радянський період

25 листопада 1939 р. Комісією з охорони пам'ятників культури при Тимчасовому управлінні Львівської області М. Ґольдштейн був тимчасово призначений керівником Єврейського музею у Львові. Згодом Єврейський музей було приєднано до Міського музею художнього промислу, а Ґольдштейн зарахований старшим науковим співробітником. 

Німецька окупація та Голокост

З початком радянсько-німецького етапу Другої Світової війни Львів і музей в якому працював Ґольдштейн опинилися в зоні німецької окупації.

Вже 4 липня 1941 німецька адміністрація Львова видала розпорядженням про негайне відсторонення співробітників єврейської національності від роботи в різного роду установах, зокрема і музеях. Уже в переліку, датованому 4 липня 1941 р., у числі співробітників Музею художнього промислу М. Ґольдштейна не було.

Оцінивши неспокійне становище в окупованому Львові, М. Ґольдштейн і дирекція Музею художнього промислу 7 липня 1941 р. погодили питання про прийом Ґольдштейнівської колекції у депозит музею. Одночасно було вирішено, що зібрання, як особливий фонд, залишається у помешканні М. Ґольдштейна, а сам колекціонер набуває статусу хранителя, відповідального за збереження цінностей міського музею.

6 грудня 1941 р. родина Ґольдштейнів були переселені до гетто і проживали там за адресою вул. Паненська (тепер Заводська), 9, кв. 28..

В 1942 р. Ґольдштейн продовжує працювати в Музеї художньго промислу, впорядковуючи колекцію єврейських старожитностей. Поруч з ним у музеї працюють його дружина та донька. В зверненні до німецької адміністарації від серпня 1942 р. Ґольдштейн згадує вже лише себе і доньку. Виключений зі штату Музею художнього промислу, М. Ґольдштейн продовжував там служити як «працюючий єврей під № 31596». З листа Ґольдштейна від 20.08.1942:

«Я можу тільки просити залучити мене до такої роботи, щоб, у випадку чергового виселення зі Львова — і як особливу милість — мене і мою працюючу дочку (мельдкарте 20331) залишити у Львові».

Документів і свідчень з інформацією про смерть і обставини загибелі Ґольдштейна та його родини на даний момент не виявлено. Є кілька версій де могло обірватись життя Ґольдштейна: безпосередньо у Львівському гетто, у таборі Бєлжець чи Янівському концтаборі.

Колекція Максиміліана Ґольдштейна

image
Максиміліан Ґольдштейн, на фоні своєї приватної колекції єврейських старожитностей у власному помешканні у Львові на вул. Новий Світ 15, фото Яніни Мерзецької 1934 р.

М. Ґольдштейн збирав свою колекцію з початку 1900-х років і до початку Другої світової війни.Достеменно невідома точна кількість предметів колекції Ґольдштейна. Таїсія Сидорчук, дослідниця життя і діяльності М. Ґольдштейна, припускає, що повна колекція містила не менше 3000 одиниць зберігання.

М. Ґольдштейн систематизував свою колекцію за такими групами: старожитності родинного та громадського життя; портрети, типи і карикатури; одяг та біжутерія; предмети до шабату і свят; малюнки та фотографії синагог, кладовищ, мецавот; картини, екслібриси, плакати; рукописи і книги.

Після Другої світової війни колекція М. Ґольдштейна розпорошується по фондосховищах кількох музейних інституцій: Музей етнографії та художнього промислу м. Львова, Львівська національна галерея мистецтв, Львівський музеї історії релігії, Львівський історичний музей.

З початку 1990-х рр. окремі предмети колекції Ґольдштейна експонуються на тимчасових експозиціях різних музейних інституціях.

За словами Т.Сидорчук «Якщо у Львові знову постане Єврейський музей, то безперечно центральне місце в його експозиції мала би зайняти колекція Максиміліана Ґольдштейна».

В 2018 році у Музеї етнографії та художнього промислу м. Львова було організовано тимчасову виставку частини колекції Ґольдштейна ось який відгук залишив про неї історик Йоханан Петровський-Штерн:

«Колекція на виставці у Львові не має рівних у світі. Вона показує життя єврейського народу: як живе єврейський ремісник, різьбяр, знайомить із предметами для ритуального вжитку на кожен день. Окремі речі презентували за кордоном, але у такому обсязі вперше від 1933 року. Ця збірка збереглась як частина колекції художньо-промислового музею, який радянська влада закрила і на його базі створила у 1951 році Музей етнографії»

«Kultura i sztuka ludu żydowskiego na ziemiach polskich»

«Kultura i sztuka ludu żydowskiego na ziemiach polskich»(Культура і мистецтво єврейського народу на польських землях) — книга-каталог, написана Максиміліаном Ґольдштейном спільно з Каролем Дрезднером в 1935 р. Книга об'ємом 208 сторінок, містить 158 оригінальних зображень, в тому числі фотографій, гравюр з колекції Ґольдштейна. Книга тиражем 1000 примірників була видана власним коштом Максиміліана Ґольдштейна. Кожен з примірників книги був пронумерований.

Відомий історик та дослідник юдаїки Мейер Балабан так відгукувався про  дану книгу:

«Це не каталог, а радше ключ до розуміння єврейського мистецтва та культури»

Цікавим фактом пов'язаним з виданням книги є те, що Максиміліан Ґольдштейн надіслав по примірнику книги двом одіозним лідерам міжвоєнної Європи Беніто Муссоліні та Адольфу Гітлеру.

  • image
    "Kultura i sztuka ludu żydowskiego na ziemiach polskich",1935.
  • image
    "Kultura i sztuka ludu żydowskiego na ziemiach polskich",1935.


Родина

У 1915 р. у Відні одружився з Нусею-Фанні Левенкрон. У подружжя Ґольдштейнів було двоє дочок Лілі та Ірена, що народилися у Львові, відповідно 2 вересня 1917 р. та 12 квітня 1924 р.. Ніхто з родини Максиміліана Ґольдштейна не пережив Голокосту. Останні підтверджені згадки про Ґольдштейнів обриваються 1942 р.. 

Архівна спадщина

Більшість особистих документів М. Ґольдштейна, матеріалів про його професійну, громадську й колекціонерську діяльність, а також та частина його колекції, що дійшла до наших часів, зберігаються у львівських архівних, музейних і наукових інституціях, зокрема в :

Примітки

  1. Петрякова, Фаїна (2008). (українською) . Часопис "Ї". Архів оригіналу за 16 квітня 2019.
  2. Goldstein M. Einiges über öffentliche Münz- und Medaillensammlungen in Lemberg / Bruxelles Goemaere, imprimaer du Roi. Bruxelles, 1910. S. 149—155.
  3. Гольдштейн Максимилиан // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  4. Сидорчук, Таїсія Михайлівна. Публічна лекція Таїсії Сидорчук "Колекція єврейських старожитностей Максиміліана Гольдштейна". Ukrainian Association for Jewish Studies (UAJS).
  5. Goldstein M., Dresdner K. Kultura i sztuka ludu Zydowskiego. op. cit. S. 172, 178, 186.
  6. “Невтомний Макс” –діяльність Максиміліана Ґольдштейна - lvivski.info (укр.). 12 вересня 2022. Процитовано 16 вересня 2022.
  7. Сидорчук, Таїсія Михайлівна. (PDF) (українською) . НАУКМА. Архів оригіналу (PDF) за 21 березня 2022.
  8. . Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 14 грудня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  9. (польською) . 1935. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Maksimilian Mordehaj Goldshtejn 9 grudnya 1880 Lviv 1942 kolekcioner mistectvoznavec odin iz iniciatoriv stvorennya Yevrejskogo muzeyu u Lvovi zasnovnik pershogo u Lvovi privatnogo muzeyu yevrejskih starozhitnostej fahivec z numizmatiki faleristiki yevrejskogo mistectva ta narodnih promisliv Vidomij sered suchasnikiv za prizviskom Nevtomnij Maks zavdyaki jogo praci po zberezhenni kulturnoyi spadshini yevrejskogo narodu Goldshtejn MaksimilianNarodivsya1880 abo 9 grudnya 1880 1880 12 09 Lviv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer1942Krayina Polska RespublikaDiyalnistbankir kolekcioner mistectva krayeznavec yudayist Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMaksimilian Goldshtejn narodivsya u Lvovi 9 grudnya 1880 roku u rodini kravcya Isaka Gersha Germana Goldshtejna 1854 1832 ta Elki Elizi Fradel z rodu Baum 1864 1932 Isak Goldshtejn do kincya XIX st mav skromnu kramnichku visokoklasnogo cholovichogo odyagu vlasnogo vigotovlennya U Maksimiliana bulo she dvoye molodshih brativ Martin i Zigmunt Rodina Goldshtejn pishalasya tim sho odnim z yihnih dalekih predkiv XVII st buv rabin David ben Shmuel Ga Levi zasnovnik yeshivi v Ostrozi avtor komentarya do Shulhan Aruh pid nazvoyu Turej Zagav a takozh rabin sinagogi 3olota Roza u Lvovi Rodina Goldshtejniv prozhivala u Lvovi na vulici Sobyeskogo nini Brativ Rogatinciv Pracyuvav bankivskim sluzhbovcem ta vikonuvav obov yazki sudovogo eksperta u sferi numizmatiki Maksimilian Goldshtejn 1920 1930 i rr U 1908 r obranij dijsnim chlenom Numizmatichnogo tovaristva u Vidni U 1910 r Goldshtejn bere uchast u numizmatichnomu kongresi u Bryusseli de vistupaye z dopoviddyu prisvyachenoyu numizmatichnim i medalnim kolekciyam Lvova U 1910 r vidbuvayetsya zmina v poglyadah Goldshtejna shodo osnovnogo napryamu svogo kolekcionuvannya nim staye yevrejska etnografiya hudozhni remesla ta suchasne yevrejske mistectvo Vin vistupaye na zborah lvivskogo kagalu z planom stvorennya u Lvovi pershogo v Galichini muzeyu dlya zberezhennya istoriko kulturnih pam yatok yevrejskogo narodu Zgodom Goldshtejn sformulyuvav cili i statut majbutnogo yevrejskogo muzeyu ta pochinaye formuvati kolekciyu yaka povinna bula vklyuchati knigi dokumenti kartini plani miskih kvartaliv z yevrejskim naselennyam predmeti kultu ta in Rada yevrejskoyi gromadi mista shvalila ideyu stvorennya muzeyu ale v toj period do realizaciyi sprava ne dijshla U 1911 r Goldshtejn zasnuvav u Lvovi Tovaristvo lyubiteliv yevrejskogo mistectva i rozpochav aktivnu kampaniyu z roz yasnennya istorichno kulturologichnogo znachennya pam yatok neobhidnosti yihnogo zberezhennya roli muzeyiv i kolekcij u cij spravi Z ciyeyu metoyu vin vidaye listivki kozhna z yakih mistila informaciyu na shesti movah polskij nimeckij ukrayinskij rosijskij anglijskij yidish Publikuye u lvivskih gazetah vidkritogo lista do molodi iz zaklikom pro potrebu i vazhlivist zbirannya istoriko etnografichnogo materialu dlya stvorennya yevrejskogo muzeyu u Lvovi U 1913 r nadaye materiali svoyeyi kolekciyi dlya organizaciyi yuvilejnoyi vistavki prisvyachenoyi Yu Ponyatovskogo U 1914 r pered pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni organizuvav vistavku robit hudozhnika z Drogobicha Efrayima Moshe Liliena z yakim Goldshtejna pov yazuvala trivala druzhba Roboti hudozhnika v tomu chisli bagato z darchim napisom avtora a takozh 50 listiv Liliena uvijshli do kolekciyi Goldshtejna Z pochatku Pershoyi Svitovoyi vijni Goldshtejn viyizhdzhaye do Vidnya yak spivrobitnik kreditnoyi ustanovi dlya torgivli i promislovosti evakujovanoyi zi Lvova ta zabiraye z soboyu svoyu kolekciyu starozhitnostej Mizhvoyennij period v Polshi Maksimilian Goldshtejn na karikaturi Frica Klejnmana 1920 tih rokiv nadrukovana v Kultura i sztuka ludu zydowskiego na ziemiach polskich Karikatura vidobrazhaye poglyad avtora na vnesok Goldshtejna u stvorennya muzeyu yevrejskoyi starovini Naprikinci lita 1917 r Goldshtejni povertayutsya do Lvova ale vzhe v 1918 r cherez zagostrennya vijskovogo protistoyannya v Galichini zmusheni evakuyuvatisya do Krakova de i perebuvayut do 1920 r U 1918 1919 rr u Krakovi Goldshtejn koncentruyetsya na oformlenni katalogu svoyeyi kolekciyi yudayiki a v sichni 1920 r zavershuye katalog Vidomo sho vzhe naprikinci 1920 r M Goldshtejn nadaye materiali svoyeyi kolekciyi dlya organizaciyi vistavok Na osnovi jogo zibrannya gravyur bula pidgotovlena i z uspihom eksponuvalasya u Lvovi v grudni 1920 sichni 1921 r vistavka yaponskoyi grafiki Z pochatkom 1920 h pitannya doslidzhennya ta zberezhennya yevrejskoyi kulturnoyi spadshini ta stvorennya Yevrejskogo muzeyu u Lvovi aktualizuvalos prote prosuvalosya dovoli povilno Z 1920 h rr Goldshtejn u svoyemu privatnomu pomeshkanni 5 kimnatnij kvartiri 6 na vul Novij Svit 15 u Lvovi organizuvav pershij privatnij muzej yevrejskih starozhitnostej osnovoyu yakogo stala jogo kolekciya Vin rado zaproshuvav vidvidati jogo muzej togochasnih intelektualiv zi svogo kola spilkuvannya pro sho ye pidtverdzhennya u Pam yatnij knizi vidviduvachiv muzeyu Sered zapisiv u knizi mozhna pobachiti takih znanih diyachiv ukrayinskoyi kulturi yak Ilarion Svyencickij Oleksa Novakivskij Stanislav Gordinskij Krim kolekcionuvannya diyalnist M Goldshtejna nesla u sobi velikij prosvitnickij potencial zokrema vin zaklikav gromadskist zvertati bilshe uvagi na ohoronu starodavnih yevrejskih cvintariv u regioni ta bilsh shirokogo kola pam yatok Znakovoyu podiyeyu yevrejskoyi gromadi Lvovu bulo utvorennya u 1925 r Radi z ohoroni pam yatok yevrejskogo mistectva Kuratorium pri religijnij yudejskij gromadi mista 1928 r Kuratorium upershe u Lvovi proviv publichnu vistavku starodavnih yevrejskih knig i predmetiv mistectva na yakij buli vistavleni takozh ob yekti z kolekciyi M Goldshtejna 1930 r Goldshtejn pochinaye pracyuvati nad praceyu svogo zhittya za vislovom samogo Goldshtejna knigoyu katalogom Kultura i mistectvo yevrejskogo narodu na polskih zemlyah V berezni kvitni 1933 r u Lvovi na bazi Muzeyu hudozhnogo promislu vidbuvalasya velika vistavka yevrejskogo mistectva u pidgotovci ekspoziciyi yakoyi bralo Tovaristvo druziv Yevrejskogo muzeyu u Lvovi stvorene u seredini 1931 r Rada Muzeyu hudozhnogo promislu obrala M Goldshtejna chlenom vikonavchogo komitetu vistavki i zaprosila jogo yak eksponenta Z dosi nez yasovanih i nezrozumilih mirkuvan M Goldshtejn u svoyemu listi vid 1 lyutogo 1933 r vidmovivsya vid ciyeyi propoziciyi Prote vidomo sho pevna kilkist predmetiv z kolekciyi M Goldshtejna eksponuvalisya na vistavci Na dumku Fayini Petryakovoyi Ekspoziciya zamislyuvalasya yak konkretnij krok do stvorennya Muzeyu yevrejskoyi starovini U peredmovi do katalogu direktor Miskogo muzeyu hudozhnoyi promislovosti Kazimyezh Hartlyeb zaznachiv sho pershim hto u najshirshih gromadskih kolah posiyav ideyu neobhidnosti stvorennya Yevrejskogo muzeyu buv M Goldshtejn Yevrejskij muzej u Lvovi buv vidkritij 17 travnya 1934 r na drugomu poversi primishennya yudejskoyi gromadi Lvova za adresoyu Bernshtajna 12 suchasna Sholom Alejhema 12 1935 r vijshla drukom spilna pracya Maksimiliana Goldshtejna ta Karla Drezdnera Kultura i sztuka ludu zydowskiego na ziemiach polskich Kultura i mistectvo yevrejskogo narodu na polskih zemlyah Naklad praci buv 1000 primirnikiv i na danij moment vvazhayetsya bibliografichnoyu ridkistyu Radyanskij period 25 listopada 1939 r Komisiyeyu z ohoroni pam yatnikiv kulturi pri Timchasovomu upravlinni Lvivskoyi oblasti M Goldshtejn buv timchasovo priznachenij kerivnikom Yevrejskogo muzeyu u Lvovi Zgodom Yevrejskij muzej bulo priyednano do Miskogo muzeyu hudozhnogo promislu a Goldshtejn zarahovanij starshim naukovim spivrobitnikom Nimecka okupaciya ta Golokost Z pochatkom radyansko nimeckogo etapu Drugoyi Svitovoyi vijni Lviv i muzej v yakomu pracyuvav Goldshtejn opinilisya v zoni nimeckoyi okupaciyi Vzhe 4 lipnya 1941 nimecka administraciya Lvova vidala rozporyadzhennyam pro negajne vidstoronennya spivrobitnikiv yevrejskoyi nacionalnosti vid roboti v riznogo rodu ustanovah zokrema i muzeyah Uzhe v pereliku datovanomu 4 lipnya 1941 r u chisli spivrobitnikiv Muzeyu hudozhnogo promislu M Goldshtejna ne bulo Ocinivshi nespokijne stanovishe v okupovanomu Lvovi M Goldshtejn i direkciya Muzeyu hudozhnogo promislu 7 lipnya 1941 r pogodili pitannya pro prijom Goldshtejnivskoyi kolekciyi u depozit muzeyu Odnochasno bulo virisheno sho zibrannya yak osoblivij fond zalishayetsya u pomeshkanni M Goldshtejna a sam kolekcioner nabuvaye statusu hranitelya vidpovidalnogo za zberezhennya cinnostej miskogo muzeyu 6 grudnya 1941 r rodina Goldshtejniv buli pereseleni do getto i prozhivali tam za adresoyu vul Panenska teper Zavodska 9 kv 28 V 1942 r Goldshtejn prodovzhuye pracyuvati v Muzeyi hudozhngo promislu vporyadkovuyuchi kolekciyu yevrejskih starozhitnostej Poruch z nim u muzeyi pracyuyut jogo druzhina ta donka V zvernenni do nimeckoyi administaraciyi vid serpnya 1942 r Goldshtejn zgaduye vzhe lishe sebe i donku Viklyuchenij zi shtatu Muzeyu hudozhnogo promislu M Goldshtejn prodovzhuvav tam sluzhiti yak pracyuyuchij yevrej pid 31596 Z lista Goldshtejna vid 20 08 1942 Ya mozhu tilki prositi zaluchiti mene do takoyi roboti shob u vipadku chergovogo viselennya zi Lvova i yak osoblivu milist mene i moyu pracyuyuchu dochku meldkarte 20331 zalishiti u Lvovi Dokumentiv i svidchen z informaciyeyu pro smert i obstavini zagibeli Goldshtejna ta jogo rodini na danij moment ne viyavleno Ye kilka versij de moglo obirvatis zhittya Goldshtejna bezposeredno u Lvivskomu getto u tabori Byelzhec chi Yanivskomu konctabori Kolekciya Maksimiliana GoldshtejnaMaksimilian Goldshtejn na foni svoyeyi privatnoyi kolekciyi yevrejskih starozhitnostej u vlasnomu pomeshkanni u Lvovi na vul Novij Svit 15 foto Yanini Merzeckoyi 1934 r M Goldshtejn zbirav svoyu kolekciyu z pochatku 1900 h rokiv i do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Dostemenno nevidoma tochna kilkist predmetiv kolekciyi Goldshtejna Tayisiya Sidorchuk doslidnicya zhittya i diyalnosti M Goldshtejna pripuskaye sho povna kolekciya mistila ne menshe 3000 odinic zberigannya M Goldshtejn sistematizuvav svoyu kolekciyu za takimi grupami starozhitnosti rodinnogo ta gromadskogo zhittya portreti tipi i karikaturi odyag ta bizhuteriya predmeti do shabatu i svyat malyunki ta fotografiyi sinagog kladovish mecavot kartini ekslibrisi plakati rukopisi i knigi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni kolekciya M Goldshtejna rozporoshuyetsya po fondoshovishah kilkoh muzejnih institucij Muzej etnografiyi ta hudozhnogo promislu m Lvova Lvivska nacionalna galereya mistectv Lvivskij muzeyi istoriyi religiyi Lvivskij istorichnij muzej Z pochatku 1990 h rr okremi predmeti kolekciyi Goldshtejna eksponuyutsya na timchasovih ekspoziciyah riznih muzejnih instituciyah Za slovami T Sidorchuk Yaksho u Lvovi znovu postane Yevrejskij muzej to bezperechno centralne misce v jogo ekspoziciyi mala bi zajnyati kolekciya Maksimiliana Goldshtejna V 2018 roci u Muzeyi etnografiyi ta hudozhnogo promislu m Lvova bulo organizovano timchasovu vistavku chastini kolekciyi Goldshtejna os yakij vidguk zalishiv pro neyi istorik Johanan Petrovskij Shtern Kolekciya na vistavci u Lvovi ne maye rivnih u sviti Vona pokazuye zhittya yevrejskogo narodu yak zhive yevrejskij remisnik rizbyar znajomit iz predmetami dlya ritualnogo vzhitku na kozhen den Okremi rechi prezentuvali za kordonom ale u takomu obsyazi vpershe vid 1933 roku Cya zbirka zbereglas yak chastina kolekciyi hudozhno promislovogo muzeyu yakij radyanska vlada zakrila i na jogo bazi stvorila u 1951 roci Muzej etnografiyi Kultura i sztuka ludu zydowskiego na ziemiach polskich Kultura i sztuka ludu zydowskiego na ziemiach polskich Kultura i mistectvo yevrejskogo narodu na polskih zemlyah kniga katalog napisana Maksimilianom Goldshtejnom spilno z Karolem Drezdnerom v 1935 r Kniga ob yemom 208 storinok mistit 158 originalnih zobrazhen v tomu chisli fotografij gravyur z kolekciyi Goldshtejna Kniga tirazhem 1000 primirnikiv bula vidana vlasnim koshtom Maksimiliana Goldshtejna Kozhen z primirnikiv knigi buv pronumerovanij Vidomij istorik ta doslidnik yudayiki Mejer Balaban tak vidgukuvavsya pro danu knigu Ce ne katalog a radshe klyuch do rozuminnya yevrejskogo mistectva ta kulturi Cikavim faktom pov yazanim z vidannyam knigi ye te sho Maksimilian Goldshtejn nadislav po primirniku knigi dvom odioznim lideram mizhvoyennoyi Yevropi Benito Mussolini ta Adolfu Gitleru Kultura i sztuka ludu zydowskiego na ziemiach polskich 1935 Kultura i sztuka ludu zydowskiego na ziemiach polskich 1935 RodinaU 1915 r u Vidni odruzhivsya z Nuseyu Fanni Levenkron U podruzhzhya Goldshtejniv bulo dvoye dochok Lili ta Irena sho narodilisya u Lvovi vidpovidno 2 veresnya 1917 r ta 12 kvitnya 1924 r Nihto z rodini Maksimiliana Goldshtejna ne perezhiv Golokostu Ostanni pidtverdzheni zgadki pro Goldshtejniv obrivayutsya 1942 r Arhivna spadshinaBilshist osobistih dokumentiv M Goldshtejna materialiv pro jogo profesijnu gromadsku j kolekcionersku diyalnist a takozh ta chastina jogo kolekciyi sho dijshla do nashih chasiv zberigayutsya u lvivskih arhivnih muzejnih i naukovih instituciyah zokrema v Centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivi m Lvova dali CDIA m Lviv fondi 761 701 61 Derzhavnomu arhivi Lvivskoyi oblasti dali DALO fond 35 Muzeyi etnografiyi ta hudozhnogo promislu Institutu narodoznavstva Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Ukrayini Lvivskomu muzeyi istoriyi religiyi Lvivskij nacionalnij galereyi mistectv Lvivskomu istorichnomu muzeyi PrimitkiPetryakova Fayina 2008 ukrayinskoyu Chasopis Yi Arhiv originalu za 16 kvitnya 2019 Goldstein M Einiges uber offentliche Munz und Medaillensammlungen in Lemberg Bruxelles Goemaere imprimaer du Roi Bruxelles 1910 S 149 155 Goldshtejn Maksimilian Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Sidorchuk Tayisiya Mihajlivna Publichna lekciya Tayisiyi Sidorchuk Kolekciya yevrejskih starozhitnostej Maksimiliana Goldshtejna Ukrainian Association for Jewish Studies UAJS Goldstein M Dresdner K Kultura i sztuka ludu Zydowskiego op cit S 172 178 186 Nevtomnij Maks diyalnist Maksimiliana Goldshtejna lvivski info ukr 12 veresnya 2022 Procitovano 16 veresnya 2022 Sidorchuk Tayisiya Mihajlivna PDF ukrayinskoyu NAUKMA Arhiv originalu PDF za 21 bereznya 2022 Arhiv originalu za 31 grudnya 2020 Procitovano 14 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya polskoyu 1935 Arhiv originalu za 27 veresnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka

Дата публікації:
Топ