Головня Гаврило Матвійович

Головня Гаврило Матвійович (1706, Глухів — †2 січня, 1786, там само) — український співак, класик партесного мистецтва, релігійний діяч доби Гетьманщини. Учень і зять хорового диригента з Глухова Мусія Бугаєвського.

Головня Гаврило Матвійович
Основна інформація
Дата народження	1706
Місце народження	Глухів, Ніжинський полк, Гетьманщина
Дата смерті	2 січня 1786(1786-01-02)
Професії	музикант

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Головня.

Біографія

Головня Гаврило народився в Глухові. З 1738 р. — півчий Придворної співацької капели в Петербурзі. Володів чудовим голосом (бас). Знавець і поширювач партесного співу.

У серпні 1742 р. в Україні добирав співаків для капели (туди потрапив і Г. Сковорода).

Пізніше Гаврило Головня став священиком Свято-Анастасіївської церкви міста Глухова. Без перебільшення можна стверджувати, що Г. Головня зробив неоціненний внесок в українську культуру. Адже саме він у 1766 році створив нотний «Ірмологій» та «Посібник для початкуючих співаків», які розглянуті й затверджені на засіданні Св. Синоду. Цими працями Г. Головні було покладено початок нотного друку в Російській імперії. «Ірмологій» Г. Головні — це систематизований богослужбовий збірник ірмосів на вісім гласів київського розспіву. Видання містить також працю автора під назвою «Начало познания нот ірмологійного простаго пенія», яка написана в 1752 році.

Автор Ірмологія (про київський розспів), який містить «Начало познания нот ирмолойного простого пения» (1752).

Посилання

• Головня Гавриїл (Гаврило) Матвійович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 489-490.