Гогілашвілі Олександр Генріхович

Олександр Генріхович Гогілашвілі (нар. 26 грудня 1973, м. Тбілісі, Грузія) — український та російський підприємець, кандидат у майстри спорту з дзюдо. Заступник міністра внутрішніх справ України (з 25 вересня 2019 по 13 грудня 2021 року). Боєць батальйону «Шаман».

Олександр Гогілашвілі
Олександр Генріхович Гогілашвілі
Заступник міністра внутрішніх справ
26 вересня 2019 — 13 грудня 2021
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Олексій Гончарук Денис Шмигаль
Народився	26 грудня 1973(1973-12-26) (50 років) м. Тбілісі, Грузія
Громадянство	Росія (з 2003)  Україна (з 2019)
Національність	грузин
Alma mater	Львівський університет бізнесу та права
У шлюбі з	Марія Левченко
Діти	син Давид
Нагороди	нагрудний знак

Життєпис

Народився 26 грудня 1973 року в столиці Грузії — Тбілісі.

Працював вихователем у дошкільному навчальному закладі м. Ростова-на-Дону (1995—1996, Російська Федерація), підприємцем (1996—2000), керівником зі зв'язків з громадськістю в громадському благодійному фонді соціальної адаптації колишніх наркозалежних «Ісход» (2000—2010, м. Ростов-на-Дону), продюсером дитячого телеканалу «ТБН» (2008—2010, за сумісництвом).

У 2010 році перебрався до України. Працював керівником зі зв'язків із громадськістю київського (2010—2012), у київській громадській організації «Міжнародна антинаркотична асоціація» (2012—2019). Займався волонтерською діяльністю.

25 вересня 2019 року призначений заступником Міністра внутрішніх справ України. Закінчив Львівський університет бізнесу та права (2019 — облік та оподаткування, 2020 — право).

13 грудня 2021 року Кабінет Міністрів України звільнив його з посади заступника Міністра внутрішніх справ України.

24 лютого 2022 року з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну приєднався до батальйону "Шаман". Псевдо — «Сідней» («Sydney»). Брав участь у боях за Гостомельський аеропорт.

Родина

Дружина — Марія Валентинівна Левченко (нар. 1983), помічниця Володимира Зеленського. Син — Давид Олександрович Гогілашвілі (нар. 16 травня 2016 року).

Нагороди

• орден «За заслуги» III ступеня,
• нагрудний знак Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України «За сприяння протидії наркозлочинності»,
• Почесна грамота МВС України,
• медаль «За жертовність і любов до України».

Критика

Журналісти інтернет-видання виявили на сторінці Олександра Гогілашвілі в російській соціальній мережі «Однокласники» фотографію з депутатом Держдуми РФ Миколою Валуєвим. Зі свого боку Гогілашвілі зазначив, що познайомився з політиком, коли працював продюсером дитячого телеканалу «ТБН». «Так і познайомилися, я взагалі давно займаюся соціалкою — це не робота, це частина мого життя, саме життя. Микола запропонував займатися соціалкою в просуванні його безоплатних шкіл боксу по Ленінградській області, до того ж я займався спортом, на тому, власне, й зійшлися. Разом займалися онкохворими дітками, я привозив до них зірок спорту й кіно. Це був непростий час для мене: душевний розлад щодня від побаченого й пережитого, діти, у яких не було шансів. Загалом, звідти і фотографії», — пояснив Гогілашвілі.

За даними журналістів, з 2003 року Олександр Гогілашвілі має російське громадянство, українське громадянство отримав у 2015 році після одруження. Гогілашвілі заперечив, що має російське громадянство і заявив, що українське отримав у 2019 році.

8 грудня 2021 року Гогілашвілі влаштував «розбірки» з поліцейськими на блокпості на в'їзді до м. Краматорська, під час вимоги пред'явити документи. Інцидент викликав значний резонанс. Гогілашвілі спочатку відсторонили від посади заступника Міністра, а згодом звільнили. За даними журналіста Юрія Бутусова, під час подорожі до Краматорська використовував бронеавтомобіль, який посольство США надало ГУР МО, та охорону Міністерства оборони.

12 грудня 2021 року, на скандал за участю Гогілашвілі відреагував Президент України, який повідомив, що той має бути звільненим. Наступного дня Гогілашвілі було звільнено.

У грудні 2021 року, агенства Bihus.Info і «Слідство. Інфо» повідомили, що Гогілашвілі проживає разом із родиною керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова в будинку В'ячеслава Стрелковського, якого в ЗМІ називають організатором низки великих конвертаційних центрів на мільярди гривень.

28 грудня 2021 року Державне бюро розслідувань розпочало два кримінальні провадження проти заступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі, повідомив ексглава парламенту Дмитро Разумков. За його словами, йдеться про досудове розслідування за фактом можливого вчинення ексзамом глави МВС службового підроблення за ч. 1 ст. 366 КК України, а також за фактом можливого перевищення службових повноважень при перетині блокпоста на Донеччині.

Джерела

1. Магдик, Н. «Ти що, о**ший, чи що?!»: нові факти та відео скандалу з Гогілашвілі [ 12 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Сьогодні. — 2021. — 12 грудня.
2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 917-р «Про призначення Гогілашвілі О. Г. заступником Міністра внутрішніх справ України [ 6 грудня 2019 у Wayback Machine.]»
3. Колишній заступник міністра воює в елітному спецназі - політолог, Апостроф, 4 липня 2022
4. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
5. . Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
6. Кирило Володимирович. www.facebook.com (укр.). Процитовано 3 жовтня 2022.
7. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2022. Процитовано 3 жовтня 2022.
8. Altman, Howard (1 липня 2022). Meet The Shadowy Ukrainian Unit That Sabotages Targets Inside Russia. The Drive (англ.). Процитовано 3 жовтня 2022.
9. . PEP (Національний публічний діяч). ГО Центр протидії корупції. 6 грудня 2021. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
10. Олег Панфілович, Марія Жартовська (19 вересня 2019). . Бабель (укр.). Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
11. . Укрінформ. 20.05.2020. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
12. Хто такий Олександр Гогілашвілі / Назар Чорний // #Букви : досьє. — 2021. — 11 грудня, 20:54. — Дата звернення: 12.12.2021. — Цитата: «У скандалі на блокпості в Донецькій області за участі заступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі найбільшою білою плямою є сам герой скандалу, про особу якого сказати було б нічого, якби не його дружина».
13. Указ Президента України від 30 жовтня 2020 року № 478/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
14. Замом Авакова может стать сотрудник антинаркотической ассоциации [ 28 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Ліга. Новини. — 2019. — 19 вересня.
15. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
16. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
17. «Я не живу з Кирилом Будановим. Так, ми йдемо в Європу, але не все так сумно». Ексзаступник голови МВС Олександр Гогілашвілі вперше прокоментував усі звинувачення та розповів про життя в Росії — велике інтервʼю. babel.ua (укр.). Процитовано 18 березня 2023.
18. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
19. . BBC News Україна. 12.12.2021. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12.12.2021.
20. . Цензор.нет (укр.). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
21. . ВВС. 13 грудня 2021. Архів оригіналу за 13 грудня 2021.
22. Гогілашвілі живе в маєтку організатора конвертцентрів і ділить його з керівником ГУР — ЗМІ [ 17 грудня 2021 у Wayback Machine.], УП, 16 грудня 2021
23. . Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.

Посилання

• Гогілашвілі звільнили за власним бажанням — розпорядження Кабміну [ 13 грудня 2021 у Wayback Machine.]// Укрінформ, 13.12.2021
• Кабінет міністрів звільнив Олександра Гогілашвілі з посади заступника міністра внутрішніх справ [ 14 грудня 2021 у Wayback Machine.]// Портал МВС України, 13.12.2021
• Гогілашвілі звільнили з МВС після скандалу [ 13 грудня 2021 у Wayback Machine.]// BBC News Україна, 13.12.2021
•  Олександр Гогілашвілі у соцмережі «Facebook»^{[недоступне посилання]}
• Александр Гогилашвили [ 12 грудня 2021 у Wayback Machine.] // my.рейтинги.(рос.)
• Гогілашвілі Олександр Генріхович [ 12 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Портал МВС.
• Декларація [ 12 грудня 2021 у Wayback Machine.]