Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Lib Член КПРС Говард ПайлHoward PyleНародився5 березня 1853 1853 03 05 Вільямінгтон Делавер СШАПомер9 листопада 1911 191

Говард Пайл

Говард Пайл

Говард Пайл
Howard Pyle
image
Народився5 березня 1853(1853-03-05)
Вільямінгтон, Делавер, США
Помер9 листопада 1911(1911-11-09) (58 років)
Флоренція, Італія
Похованняd[1][2][3]
Громадянствоimage США
НаціональністьАмериканець
Діяльністьписьменник, ілюстратор, дитячий письменник, викладач університету, художник
Alma materЛіга студентів-художників Нью-Йорка
ЗакладДрексельський університет
Мова творіванглійська
НапрямокДитячий письменник, ілюстратор
Жанрd
Magnum opusd і d
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури
Конфесіяквакерство[4]
Брати, сестриd[5]
image Говард Пайл у Вікісховищі

Говард Пайл (англ. Howard Pyle, *5 березня 1853, Вільямінгтон, Делавер — †9 листопада 1911, Флоренція, Італія) — американський письменник та ілюстратор, найбільш відомий своїми творами для дітей.

У 1894 році він почав викладати ілюстрацію в Інституті мистецтва, науки та промисловості Дрекселя (нині Університет Дрекселя). Серед його учнів були Вайолет Оклі, Максфілд Перріш і Джессі Віллкокс Сміт. Після 1900 року він заснував власну школу мистецтва та ілюстрації під назвою «Школа мистецтва ілюстрації Говарда Пайла». Пізніше вчений Генрі С. Пітц використав термін «Школа Брендівайн» для художників-ілюстраторів і художників родини Вайєт з регіону Брендівайн, деякі з яких навчалися у Пайла. Він мав тривалий вплив на низку митців, які самі по собі стали відомими; N. C. Wyeth, Frank Schoonover, Thornton Oakley, Allen Tupper True, Stanley Arthurs та багато інших навчалися у нього.

Його класична публікація 1883 року «Веселі пригоди Робін Гуда» досі друкується, а інші його книги часто мають середньовічну європейську обстановку, включаючи чотиритомник про короля Артура. Він також добре відомий своїми ілюстраціями піратів, і йому приписують створення того, що стало сучасним стереотипом одягу піратів. Він опублікував свій перший роман "Отто срібна рука" ("Otto of the Silver Hand") у 1888 році. Він також ілюстрував історичні та пригодницькі історії для періодичних видань, таких як Harper's Magazine та St. Nicholas Magazine. Його роман «Залізні люди» був екранізований як фільм «Чорний щит Фолворта» (1954).

У 1910 році Пайл поїхав до Флоренції, Італія, щоб вивчати фресковий живопис. Він помер там у 1911 році від раптової ниркової інфекції.

Життєпис

Пайл народився у Вілмінгтоні, штат Делавер, у сім'ї Вільяма Пайла та Маргарет Черчмен Пейнтер. У дитинстві він відвідував приватні школиі змалечку цікавився малюванням і письмом. Він був посереднім студентом, але батьки заохочували його вивчати мистецтво, особливо мати. Він навчався протягом трьох років у студії Ф. А. Ван дер Вілена у Філадельфії, і це було його основною мистецькою освітою, окрім кількох уроків отриманих у Лізі студентів мистецтв Нью-Йорк..

У 1876 році він відвідав острів Чінкотік біля Вірджинії і був надхненний побаченим. Він написав та проілюстрував статтю про острів і подав її до Scribner's Monthly. Одним із власників журналу був Розуелл Сміт, який заохочував його переїхати до Нью-Йорка та професійно зайнятися ілюстрацією. Спочатку Пайл мав труднощі в Нью-Йорку; через відсутність професійного досвіду йому було важко втілити свої ідеї у форму для публікації. Проте його заохочували кілька працюючих художників, у тому числі Едвін Остін Аббі, А. Б. Фрост і Фредерік С. Черч.

Нарешті він опублікував розворот на двох сторінках у номері Harper's Weekly від 9 березня 1878 року, і йому заплатили 75 доларів — у п'ять разів більше, ніж він очікував. Він ставав все більш успішним і став відомим художником до того часу, коли повернувся до Вілмінгтона в 1880 році. Пайл продовжував ілюструвати для журналів. Він також працював над кількома книгами, зокрема з історії Америки. Він написав та проілюстрував власні оповідання, починаючи з «Веселих пригод Робін Гуда» 1883 року. Ця книга привернула міжнародну увагу таких поціновувачів, як Вільям Морріс. Протягом наступних десятиліть він опублікував ще багато ілюстрованих творів для дітей, чимало з них друкуються й сьогодні.

Пайл одружився зі співачкою Енн Пул 12 квітня 1881 року. У пари було семеро дітей. У 1889 році він з дружиною відплив на Ямайку, залишивши дітей на піклування рідні. Коли вони були за океаном, несподівано помер їхній син Селлерс. Ця втрата, ймовірно, надихнула його дитячу книгу «Сад за місяцем», яка розповідає про смерть і має присвяту: «Маленькому хлопчику в місячному саду цю книгу присвятив його батько».

З 1894 по 1900 рік він викладав ілюстрацію в Інституті Дрекселя. У 1900 році створив власну школу у Вілмінгтоні, де поглиблено навчав невелику кількість студентів. У 1903 році Пайл написав свої перші фрески для Художнього музею Делавера. У 1906 році він серйозніше зайнявся настінним живописом і створив стінопис «Битва під Нешвіллом» у Сент-Полі, а також дві інші стінописи для будинків суду в штаті Нью-Джерсі.

Пайл розробив власні ідеї для ілюстрації піратського вбрання, оскільки існувало небагато прикладів автентичного піратського одягу, а малюнків збереглося небагато, якщо взагалі були. Він створив яскравий стиль, в якому були використані елементи циганського вбрання. Його роботи вплинули на дизайн костюмів для кінопіратів від Еррола Флінна до Джонні Деппа. Однак ці костюми були б надзвичайно непрактичними для справжніх моряків.

У 1910 році Пайл і його сім'я вирушили до Італії, де він планував вивчати твори старих майстрів. Через слабке здоров'я він відчував пригніченість і втрату сил. Після одного року перебування в країні він переніс інфекцію нирок і помер у Флоренції у віці 58 років.

Основні твори

Пайл написав та проілюстрував низку книг, на додаток до численних ілюстрацій, зроблених для Harper's Weekly, інших періодичних видань та різноманітних художніх творів для дітей та молоді.

Веселі пригоди Робін Гуда

У цьому творі Пайл синтезував багато традиційних легенд і балад про Робін Гуда, пом’якшивши їх, щоб зробити їх зрозумілими для дітей. Наприклад, він видозмінив баладу кінця 17-го століття «Подорож Робін Гуда до Ноттінгема», змінивши її з того, що Робін убив чотирнадцять лісників за те, що не витримав парі, на Робін, який захищався від замаху на його життя з боку одного з лісників. Пайл змушує Робіна вбити лише двох чоловіків: один стріляє в нього першим, коли він був молодим, інший — ненависний вбивця на ім’я Гай з Гізборна, якого шериф послав, щоб убити його. Змінено казки, у яких Робін викрадає все, що ніс мандрівник, який потрапив у засідку, наприклад «Робін Гуд і єпископ Герефордський», так що жертва залишає третину, а іншу третину присвячує бідним.

Пайл не дуже піклувався про історичну точність, але він перейменував королеву в історії «Робін Гуд і королева Катерина» на Елеонор (Аквітанська). Це зробило її історично сумісною з королем Річардом Левине Серце, з яким Робін зрештою укладає мир.

Багато казок у книзі про Робін Гуда датуються пізнім Середньовіччям. Досягненням Пайла було об’єднати їх в єдину історію, яку він також проілюстрував. Наприклад, він включив «Робін Гуд і чернець» в порядок розповіді, щоб знову представити ченця Тука. Йому потрібен був кооперативний священик для весілля розбійника Аллана Дейла з його коханою Еллен. В оригінальному «A Gest of Robyn Hode» врятовано життя анонімного борця, який виграв поєдинок, але ймовірно був убитий, тому що був незнайомцем. Пайл адаптував його і дав борцеві особу Девіда з Донкастера, одного з банди Робіна в історії «Робін Гуд і Золота стріла». У своїй новелістичній обробці оповідань він таким чином розвинув кількох персонажів, які згадувалися лише в одній баладі, наприклад, Девіда з Донкастера чи Артура Бленда.

Залізні люди

«Залізні люди» — це роман 1891 року про сквайра Майлза Фолворта, який сподівається стати лицарем, відкупивши таким чином честь своєї родини. Його батько був помилково причетний до змови з метою вбивства короля Генріха IV. Пригодницька історія розповідає про Майлза через його інтенсивну підготовку до лицарського звання й закінчується тим, що він стає лицарем і кидає виклик нечестивому лорду Брукхерсту Албану на випробування в бою.

Роман був екранізований у фільмі 1954 року «Чорний щит Фолворта» з Тоні Кертісом і Джанет Лі в головних ролях.

Інші твори

"Отто срібна рука" про сина барона-розбійника в епоху середньовіччя.

"Відкинутий. Сучасна історія" (1903), в творі розповідається про історію Ісуса так, ніби вона сталася в Америці початку двадцятого століття.

"Чудовий годинник" (1887), збірка з двадцяти чотирьох казок, по одній на кожну годину дня. Перед кожною казкою був химерний вірш, який розповідав про традиційні побутові події того часу. Сестра Говарда Пайла Кетрін написала вірші. Пайл створив казки на основі традиційних європейських народних казок.

"Перець і сіль, або Приправа для молоді", традиційні казки для молодших читачів, які він також проілюстрував.

Після його смерті видавець зібрав кілька його піратських історій та ілюстрацій і опублікував їх як «Книгу піратів» Говарда Пайла у 1921р.

Схвальне визнання критиків

Пайл користувався широкою повагою за життя і продовжує користуватися шаною багатьох ілюстраторів та художників. Його сучасник Вінсент Ван Гог писав у листі до свого брата Тео, що робота Пайла «вразила мене до онімінням від захоплення».

Репутація Пайла пов’язана з його новаторством у формі та ілюстрації, створенням американської школи ілюстрації та відродженням дитячих книжок. Його ілюстрації яскраві та образні, але не надто фантастичні чи надумані, що надає їм відчуття барвистого реалізму. Літературна критика ХХ століття зазначає:

З часом історична позиція Пайла як засновника виразно американської школи ілюстрації та мистецтва, як новатора, який запровадив підхід тотального дизайну, і як великого винахідника дитячих книжок, затьмарить будь-яку окрему його роботу, так що його запам'ятовують не стільки за один проект, скільки за його загальну позицію.

Говард Пайл безпосередньо вплинув на багатьох пізніше відомих митців. Серед його відомих учнів були Н. С. Вайет, , , , , , , , , Вайолет Оклі, , , , Етель Ліч, Аллен Таппер Тру, , , , і . Пайл навчав своїх студентів у власному будинку та в майстерні у Вілмінґтоні. Його майстерня збереглась до сьогодні та внесена до Національного реєстру історичних місць. Пайл був одним з перших членів клубу джентельменів у Філадельфії.

За словами Роберта Вітца, Школа мистецтв Говарда Пайла розвинула певний набір тем, що домінують в роботах її представників: увагу до реалізму, вираження оптимізму та віри в доброту Америки.

Пайла пам’ятають насамперед як ілюстратора, але його книги також були проаналізовані на предмет їхніх літературних якостей, зокрема «Веселі пригоди Робін Гуда». Таймі М. Ранта та Джилл П. Мей досліджували їхній вплив на дитячу літературу. Мей пише з феміністичної точки зору. Сьюзен Ф. Бігел вивчала його вплив на Ернеста Гемінґвея. Алетія Гельбіґ переглянула поезію Пайла, котра після його смерті не була так високо оцінена, як це було при його житті.

Малкольм Усрі написав, що "Отто Срібна рука"

має всі ознаки хорошого історичного роману: захоплюючий сюжет, багато конфліктів і правдоподібних персонажів; він використовує мову та діалект, що відповідають місцевості та героям; книга має значущу тему, точно й ненав’язливо представляє деталі повсякденного життя Німеччини тринадцятого століття, роблячи період реальним і живим.

Галерея

  • image
    Капітан піратів на палубі
  • image
    Піратські оповідання
  • image
    Ілюстрація Говарда Пайла
  • image
    Ілюстрація Говарда Пайла

Подальші джерела

  • Coyle, Heather C. (2011). Howard Pyle: American Master Rediscovered. Wilmington, DE: Delaware Art Museum. ISBN 9780977164431.
  • May, Jill P.; Robert E. May; Howard Pyle (2011). Howard Pyle: Imagining an American School of Art. University of Illinois Press. p. 262. ISBN 978-0-252-03626-2.
  • Philadelphia Art Alliance (1923). Report of the private view of the exhibition of works by Howard Pyle, at the Art Alliance, Philadelphia, January 22, 1923. Printed for the Philadelphia Art Alliance, Ad-Service Print. Co. OCLC 34340261

Див. також

Примітки

  1. https://www.palazzostrozzi.org/wp-content/uploads/2020/02/Americani_a_firenze.pdf
  2. Comitato Fiorentino per il Risorgimento Il Cimitero Evangelico degli Allori » Risorgimento Firenze — 2014.
  3. alloriP
  4. https://archive.org/details/dictionaryofamer019330mbp/page/287/mode/1up
  5. Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  6. Crimmins, Peter (16 листопада 2011). . Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 6 грудня 2023.
  7. Morse, Willard S. (1921). . Howard Pyle: A Record of His Illustrations and Writings. Wilmington, Delaware: Wilmington Society of the Fine Arts. p. v.
  8. Baise, Jennifer (1999). Twentieth Century Literary Criticism vol. 81. Gale.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Говард Пайл


image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lib Chlen KPRS Govard PajlHoward PyleNarodivsya5 bereznya 1853 1853 03 05 Vilyamington Delaver SShAPomer9 listopada 1911 1911 11 09 58 rokiv Florenciya ItaliyaPohovannyad 1 2 3 Gromadyanstvo SShANacionalnistAmerikanecDiyalnistpismennik ilyustrator dityachij pismennik vikladach universitetu hudozhnikAlma materLiga studentiv hudozhnikiv Nyu JorkaZakladDrekselskij universitetMova tvorivanglijskaNapryamokDityachij pismennik ilyustratorZhanrdMagnum opusd i dChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv ta literaturiKonfesiyakvakerstvo 4 Brati sestrid 5 Govard Pajl u Vikishovishi Govard Pajl angl Howard Pyle 5 bereznya 1853 Vilyamington Delaver 9 listopada 1911 Florenciya Italiya amerikanskij pismennik ta ilyustrator najbilsh vidomij svoyimi tvorami dlya ditej U 1894 roci vin pochav vikladati ilyustraciyu v Instituti mistectva nauki ta promislovosti Drekselya nini Universitet Drekselya Sered jogo uchniv buli Vajolet Okli Maksfild Perrish i Dzhessi Villkoks Smit Pislya 1900 roku vin zasnuvav vlasnu shkolu mistectva ta ilyustraciyi pid nazvoyu Shkola mistectva ilyustraciyi Govarda Pajla Piznishe vchenij Genri S Pitc vikoristav termin Shkola Brendivajn dlya hudozhnikiv ilyustratoriv i hudozhnikiv rodini Vajyet z regionu Brendivajn deyaki z yakih navchalisya u Pajla Vin mav trivalij vpliv na nizku mitciv yaki sami po sobi stali vidomimi N C Wyeth Frank Schoonover Thornton Oakley Allen Tupper True Stanley Arthurs ta bagato inshih navchalisya u nogo Jogo klasichna publikaciya 1883 roku Veseli prigodi Robin Guda dosi drukuyetsya a inshi jogo knigi chasto mayut serednovichnu yevropejsku obstanovku vklyuchayuchi chotiritomnik pro korolya Artura Vin takozh dobre vidomij svoyimi ilyustraciyami pirativ i jomu pripisuyut stvorennya togo sho stalo suchasnim stereotipom odyagu pirativ Vin opublikuvav svij pershij roman Otto sribna ruka Otto of the Silver Hand u 1888 roci Vin takozh ilyustruvav istorichni ta prigodnicki istoriyi dlya periodichnih vidan takih yak Harper s Magazine ta St Nicholas Magazine Jogo roman Zalizni lyudi buv ekranizovanij yak film Chornij shit Folvorta 1954 U 1910 roci Pajl poyihav do Florenciyi Italiya shob vivchati freskovij zhivopis Vin pomer tam u 1911 roci vid raptovoyi nirkovoyi infekciyi ZhittyepisPajl narodivsya u Vilmingtoni shtat Delaver u sim yi Vilyama Pajla ta Margaret Cherchmen Pejnter U ditinstvi vin vidviduvav privatni shkolii zmalechku cikavivsya malyuvannyam i pismom Vin buv poserednim studentom ale batki zaohochuvali jogo vivchati mistectvo osoblivo mati Vin navchavsya protyagom troh rokiv u studiyi F A Van der Vilena u Filadelfiyi i ce bulo jogo osnovnoyu misteckoyu osvitoyu okrim kilkoh urokiv otrimanih u Lizi studentiv mistectv Nyu Jork U 1876 roci vin vidvidav ostriv Chinkotik bilya Virdzhiniyi i buv nadhnennij pobachenim Vin napisav ta proilyustruvav stattyu pro ostriv i podav yiyi do Scribner s Monthly Odnim iz vlasnikiv zhurnalu buv Rozuell Smit yakij zaohochuvav jogo pereyihati do Nyu Jorka ta profesijno zajnyatisya ilyustraciyeyu Spochatku Pajl mav trudnoshi v Nyu Jorku cherez vidsutnist profesijnogo dosvidu jomu bulo vazhko vtiliti svoyi ideyi u formu dlya publikaciyi Prote jogo zaohochuvali kilka pracyuyuchih hudozhnikiv u tomu chisli Edvin Ostin Abbi A B Frost i Frederik S Cherch Nareshti vin opublikuvav rozvorot na dvoh storinkah u nomeri Harper s Weekly vid 9 bereznya 1878 roku i jomu zaplatili 75 dolariv u p yat raziv bilshe nizh vin ochikuvav Vin stavav vse bilsh uspishnim i stav vidomim hudozhnikom do togo chasu koli povernuvsya do Vilmingtona v 1880 roci Pajl prodovzhuvav ilyustruvati dlya zhurnaliv Vin takozh pracyuvav nad kilkoma knigami zokrema z istoriyi Ameriki Vin napisav ta proilyustruvav vlasni opovidannya pochinayuchi z Veselih prigod Robin Guda 1883 roku Cya kniga privernula mizhnarodnu uvagu takih pocinovuvachiv yak Vilyam Morris Protyagom nastupnih desyatilit vin opublikuvav she bagato ilyustrovanih tvoriv dlya ditej chimalo z nih drukuyutsya j sogodni Pajl odruzhivsya zi spivachkoyu Enn Pul 12 kvitnya 1881 roku U pari bulo semero ditej U 1889 roci vin z druzhinoyu vidpliv na Yamajku zalishivshi ditej na pikluvannya ridni Koli voni buli za okeanom nespodivano pomer yihnij sin Sellers Cya vtrata jmovirno nadihnula jogo dityachu knigu Sad za misyacem yaka rozpovidaye pro smert i maye prisvyatu Malenkomu hlopchiku v misyachnomu sadu cyu knigu prisvyativ jogo batko Z 1894 po 1900 rik vin vikladav ilyustraciyu v Instituti Drekselya U 1900 roci stvoriv vlasnu shkolu u Vilmingtoni de poglibleno navchav neveliku kilkist studentiv U 1903 roci Pajl napisav svoyi pershi freski dlya Hudozhnogo muzeyu Delavera U 1906 roci vin serjoznishe zajnyavsya nastinnim zhivopisom i stvoriv stinopis Bitva pid Neshvillom u Sent Poli a takozh dvi inshi stinopisi dlya budinkiv sudu v shtati Nyu Dzhersi Pajl rozrobiv vlasni ideyi dlya ilyustraciyi piratskogo vbrannya oskilki isnuvalo nebagato prikladiv avtentichnogo piratskogo odyagu a malyunkiv zbereglosya nebagato yaksho vzagali buli Vin stvoriv yaskravij stil v yakomu buli vikoristani elementi ciganskogo vbrannya Jogo roboti vplinuli na dizajn kostyumiv dlya kinopirativ vid Errola Flinna do Dzhonni Deppa Odnak ci kostyumi buli b nadzvichajno nepraktichnimi dlya spravzhnih moryakiv U 1910 roci Pajl i jogo sim ya virushili do Italiyi de vin planuvav vivchati tvori starih majstriv Cherez slabke zdorov ya vin vidchuvav prignichenist i vtratu sil Pislya odnogo roku perebuvannya v krayini vin perenis infekciyu nirok i pomer u Florenciyi u vici 58 rokiv Osnovni tvoriPajl napisav ta proilyustruvav nizku knig na dodatok do chislennih ilyustracij zroblenih dlya Harper s Weekly inshih periodichnih vidan ta riznomanitnih hudozhnih tvoriv dlya ditej ta molodi Veseli prigodi Robin Guda U comu tvori Pajl sintezuvav bagato tradicijnih legend i balad pro Robin Guda pom yakshivshi yih shob zrobiti yih zrozumilimi dlya ditej Napriklad vin vidozminiv baladu kincya 17 go stolittya Podorozh Robin Guda do Nottingema zminivshi yiyi z togo sho Robin ubiv chotirnadcyat lisnikiv za te sho ne vitrimav pari na Robin yakij zahishavsya vid zamahu na jogo zhittya z boku odnogo z lisnikiv Pajl zmushuye Robina vbiti lishe dvoh cholovikiv odin strilyaye v nogo pershim koli vin buv molodim inshij nenavisnij vbivcya na im ya Gaj z Gizborna yakogo sherif poslav shob ubiti jogo Zmineno kazki u yakih Robin vikradaye vse sho nis mandrivnik yakij potrapiv u zasidku napriklad Robin Gud i yepiskop Gerefordskij tak sho zhertva zalishaye tretinu a inshu tretinu prisvyachuye bidnim Pajl ne duzhe pikluvavsya pro istorichnu tochnist ale vin perejmenuvav korolevu v istoriyi Robin Gud i koroleva Katerina na Eleonor Akvitanska Ce zrobilo yiyi istorichno sumisnoyu z korolem Richardom Levine Serce z yakim Robin zreshtoyu ukladaye mir Bagato kazok u knizi pro Robin Guda datuyutsya piznim Serednovichchyam Dosyagnennyam Pajla bulo ob yednati yih v yedinu istoriyu yaku vin takozh proilyustruvav Napriklad vin vklyuchiv Robin Gud i chernec v poryadok rozpovidi shob znovu predstaviti chencya Tuka Jomu potriben buv kooperativnij svyashenik dlya vesillya rozbijnika Allana Dejla z jogo kohanoyu Ellen V originalnomu A Gest of Robyn Hode vryatovano zhittya anonimnogo borcya yakij vigrav poyedinok ale jmovirno buv ubitij tomu sho buv neznajomcem Pajl adaptuvav jogo i dav borcevi osobu Devida z Donkastera odnogo z bandi Robina v istoriyi Robin Gud i Zolota strila U svoyij novelistichnij obrobci opovidan vin takim chinom rozvinuv kilkoh personazhiv yaki zgaduvalisya lishe v odnij baladi napriklad Devida z Donkastera chi Artura Blenda Zalizni lyudi Zalizni lyudi ce roman 1891 roku pro skvajra Majlza Folvorta yakij spodivayetsya stati licarem vidkupivshi takim chinom chest svoyeyi rodini Jogo batko buv pomilkovo prichetnij do zmovi z metoyu vbivstva korolya Genriha IV Prigodnicka istoriya rozpovidaye pro Majlza cherez jogo intensivnu pidgotovku do licarskogo zvannya j zakinchuyetsya tim sho vin staye licarem i kidaye viklik nechestivomu lordu Brukherstu Albanu na viprobuvannya v boyu Roman buv ekranizovanij u filmi 1954 roku Chornij shit Folvorta z Toni Kertisom i Dzhanet Li v golovnih rolyah Inshi tvori Otto sribna ruka pro sina barona rozbijnika v epohu serednovichchya Vidkinutij Suchasna istoriya 1903 v tvori rozpovidayetsya pro istoriyu Isusa tak nibi vona stalasya v Americi pochatku dvadcyatogo stolittya Chudovij godinnik 1887 zbirka z dvadcyati chotiroh kazok po odnij na kozhnu godinu dnya Pered kozhnoyu kazkoyu buv himernij virsh yakij rozpovidav pro tradicijni pobutovi podiyi togo chasu Sestra Govarda Pajla Ketrin napisala virshi Pajl stvoriv kazki na osnovi tradicijnih yevropejskih narodnih kazok Perec i sil abo Priprava dlya molodi tradicijni kazki dlya molodshih chitachiv yaki vin takozh proilyustruvav Pislya jogo smerti vidavec zibrav kilka jogo piratskih istorij ta ilyustracij i opublikuvav yih yak Knigu pirativ Govarda Pajla u 1921r Shvalne viznannya kritikivPajl koristuvavsya shirokoyu povagoyu za zhittya i prodovzhuye koristuvatisya shanoyu bagatoh ilyustratoriv ta hudozhnikiv Jogo suchasnik Vinsent Van Gog pisav u listi do svogo brata Teo sho robota Pajla vrazila mene do oniminnyam vid zahoplennya Reputaciya Pajla pov yazana z jogo novatorstvom u formi ta ilyustraciyi stvorennyam amerikanskoyi shkoli ilyustraciyi ta vidrodzhennyam dityachih knizhok Jogo ilyustraciyi yaskravi ta obrazni ale ne nadto fantastichni chi nadumani sho nadaye yim vidchuttya barvistogo realizmu Literaturna kritika HH stolittya zaznachaye Z chasom istorichna poziciya Pajla yak zasnovnika virazno amerikanskoyi shkoli ilyustraciyi ta mistectva yak novatora yakij zaprovadiv pidhid totalnogo dizajnu i yak velikogo vinahidnika dityachih knizhok zatmarit bud yaku okremu jogo robotu tak sho jogo zapam yatovuyut ne stilki za odin proekt skilki za jogo zagalnu poziciyu Govard Pajl bezposeredno vplinuv na bagatoh piznishe vidomih mitciv Sered jogo vidomih uchniv buli N S Vajet Vajolet Okli Etel Lich Allen Tapper Tru i Pajl navchav svoyih studentiv u vlasnomu budinku ta v majsterni u Vilmingtoni Jogo majsternya zbereglas do sogodni ta vnesena do Nacionalnogo reyestru istorichnih misc Pajl buv odnim z pershih chleniv klubu dzhentelmeniv u Filadelfiyi Za slovami Roberta Vitca Shkola mistectv Govarda Pajla rozvinula pevnij nabir tem sho dominuyut v robotah yiyi predstavnikiv uvagu do realizmu virazhennya optimizmu ta viri v dobrotu Ameriki Pajla pam yatayut nasampered yak ilyustratora ale jogo knigi takozh buli proanalizovani na predmet yihnih literaturnih yakostej zokrema Veseli prigodi Robin Guda Tajmi M Ranta ta Dzhill P Mej doslidzhuvali yihnij vpliv na dityachu literaturu Mej pishe z feministichnoyi tochki zoru Syuzen F Bigel vivchala jogo vpliv na Ernesta Gemingveya Aletiya Gelbig pereglyanula poeziyu Pajla kotra pislya jogo smerti ne bula tak visoko ocinena yak ce bulo pri jogo zhitti Malkolm Usri napisav sho Otto Sribna ruka maye vsi oznaki horoshogo istorichnogo romanu zahoplyuyuchij syuzhet bagato konfliktiv i pravdopodibnih personazhiv vin vikoristovuye movu ta dialekt sho vidpovidayut miscevosti ta geroyam kniga maye znachushu temu tochno j nenav yazlivo predstavlyaye detali povsyakdennogo zhittya Nimechchini trinadcyatogo stolittya roblyachi period realnim i zhivim GalereyaKapitan pirativ na palubi Piratski opovidannya Ilyustraciya Govarda Pajla Ilyustraciya Govarda PajlaPodalshi dzherelaCoyle Heather C 2011 Howard Pyle American Master Rediscovered Wilmington DE Delaware Art Museum ISBN 9780977164431 May Jill P Robert E May Howard Pyle 2011 Howard Pyle Imagining an American School of Art University of Illinois Press p 262 ISBN 978 0 252 03626 2 Philadelphia Art Alliance 1923 Report of the private view of the exhibition of works by Howard Pyle at the Art Alliance Philadelphia January 22 1923 Printed for the Philadelphia Art Alliance Ad Service Print Co OCLC 34340261Div takozhIlyustraciya Zhivopis Spoluchenih Shtativ Nyuell Konvers VayetPrimitkihttps www palazzostrozzi org wp content uploads 2020 02 Americani a firenze pdf Comitato Fiorentino per il Risorgimento Il Cimitero Evangelico degli Allori Risorgimento Firenze 2014 alloriP https archive org details dictionaryofamer019330mbp page 287 mode 1up Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2021 d Track Q110250907d Track Q2494649 Crimmins Peter 16 listopada 2011 Arhiv originalu za 10 grudnya 2015 Procitovano 6 grudnya 2023 Morse Willard S 1921 Howard Pyle A Record of His Illustrations and Writings Wilmington Delaware Wilmington Society of the Fine Arts p v Baise Jennifer 1999 Twentieth Century Literary Criticism vol 81 Gale PosilannyaPortal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Govard Pajl Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ