Ірина Миколаївна Глєбова (нар. 3 вересня 1949, Харків) — російськомовна українська письменниця, член НСПУ та Спілки письменників Росії (первісно член СП СРСР з 1977 року), лауреат Всеукраїнського творчого конкурсу Міністерства внутрішніх справ України, премій імені Бориса Слуцького та «Слобожанщина».
Ірина Миколаївна Глєбова | ||||
---|---|---|---|---|
Ирина Николаевна Глебова | ||||
Ім'я при народженні | Ірина Миколаївна Полякова | |||
Псевдонім | Ірина Полякова | |||
Народилася | 3 вересня 1949 (74 роки) Харків | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | поет, прозаїк | |||
Alma mater | Ростовський державний університет | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | з 1970 | |||
Жанр | детектив | |||
Нагороди | Премія ім. Б. Слуцького | |||
| ||||
Певний час друкувалась під дівочим прізвищем як Ірина Полякова (рос. Ирина Полякова).
Біографія
Зовнішні зображення | |
---|---|
Фотографії | |
Ірина Глєбова на схилі літ | |
Ірина Глєбова у середньому віці |
Після завершення школи два роки працювала контролером в інструментальному цеху Харківського тракторного заводу. У 1977 році закінчила факультет журналістики Ростовського державного університету, у якому навчалась заочно. З 1971 року по 1983 рік працювала кореспондентом газети «Темп» при ХТЗ.
Друкувала вірші в періодиці з 18 років, відвідувала літературну студію при тракторному заводі. У 1975 році стала учасницею 6-ї Всесоюзної наради молодих письменників у Москві, де її творчість відзначили поети Вадим Шефнер та Олжас Сулейменов. У 1976 році Ірина Полякова видала свою першу збірку поезій, а у 1977 році була прийнята до Спілки письменників СРСР (стала наймолодшим членом спілки на момент вступу).
Творчість
Публікується з 1970-го, пише російською мовою. Творчий шлях починала з ліричної і громадянської поезії, але з 1996 року перемкнулась на жанрову прозу.
Головно відома за серією історичних детективів про харківського сищика Вікентія Петрусенка, дія яких розгортається в останні роки царату. Перші дві книжки серії були видані «Фоліо» спільно з «АСТ», проте після нищівної критики від російського літератора [ru], зокрема щодо епігонства до Акуніна, співпрацю було припинено. Після повернення прав письменниця друкувалася в «Ексмо».
Переклала з вірменської мови на російську збірки віршів «Дороги, дороги…» (2001), «Розбиті мрії» (2002), «Початок кінця» (2003) Анаїт Саркисян.
Бібліографія
- Поетичні збірки:
- Романи та повісті:
- «Ніколи в цьому світі» (рос. «Никогда в этом мире», 1996);
- «Таємне стає явним» (рос. «Тайное становится явным», 2000);
- «Тихе місто Саратов» (рос. «Тихий город Саратов»);
- «Нічні тіні» (рос. «Ночные тени», 2002);
- «Таємниче зникнення» (рос. «Таинственное исчезновение»);
- «Санний слід» (рос. «Санный след»);
- «Поки не пробила година» рос. «Пока не пробил час»);
- «Капкан для привиду» (рос. «Капкан для призрака»);
- «Янгол-охоронець» (рос. «Ангел-хранитель», 2002);
- «Загадковий перстень» (рос. «Загадочный перстень»);
- «Гойдалки долі» (рос. «Качели судьбы», 2002);
- «Викуп» (рос. «Выкуп»);
- «Чимало є, Гораціо, у світі» (рос. «Есть многое на свете, друг Горацио»);
- «Мені снився сон» (рос. «Мне снился сон»);
- «Хроніки сім'ї Волкових» (рос. «Хроники семьи Волковых»).
Політична позиція
Двадцять років нові ідеологи нової держави, нового соціального ладу та нового національного мислення втовкмачують нам у голови, що ми – бидло. Ми, це ті, чиї діди – напівграмотні чи зовсім неписьменні червоноармійці від сохи чи з фабричних бараків – робили революцію. Чиї батьки-робфаківці п'ять років в окопах Великої Вітчизняної війни захищали Батьківщину та світову цивілізацію. […] ми бидло, бо співали «неправильні» пісні в піонерських таборах, ходили на «комуністичні» демонстрації, працювали «за копійки», брали від влади «подачки» у вигляді безкоштовного навчання, безкоштовного лікування, і почувалися щасливими. […]
[…] я від початку була серед небагатьох, хто розумів, що відбувається. Не уявляючи до кінця результат, усе ж таки відчувала — йде страшна навала. Коли в середині вісімдесятих років з'явився Горбачов зі своїм «прискоренням», «новим мисленням» та «Перебудовою», я одразу сказала одному своєму колезі-письменнику: «Звідки він узявся на нашу голову?!» — і почула у відповідь здивоване: «Та що ти, це геній, це ж месія! Він нас усіх врятує!»
[…] Ось це [прим.: рядок із поезії Діани Кан]: «Ми не дисиденти і не демократи, Ми – діти робітників і онуки селян» – спалахнуло гарячим жаром у грудях. Я повторила це вголос, і рука сама рубанула повітря! І сльози виступили на очах, сльози радості та гордості. Так, не демократи — слава Богу! Не дисиденти — боронь Боже! Діти робітників та онуки селян — як це прекрасно!Оригінальний текст (рос.)Двадцать лет новые идеологи нового государства, нового социального строя и нового национального мышления вдалбливают нам в головы, что мы – быдло. Мы, это те, чьи деды – полуграмотные или совсем неграмотные красноармейцы от сохи или из фабричных бараков – делали революцию. Чьи отцы-рабфаковцы пять лет в окопах Великой Отечественной войны защищали Родину и мировую цивилизацию. […] мы быдло, потому что пели «неправильные» песни в пионерских лагерях, ходили на «коммунистические» демонстрации, работали «за гроши», брали от власти «подачки» виде бесплатного обучения, бесплатного лечения, и чувствовали себя счастливыми. […]
[…] я с самого начала была среди тех немногих, кто понимал, что происходит. Не представляя до конца результата, всё же чувствовала — идёт страшная навала. Когда в середине восьмидесятых годов появился Горбачёв со своим «ускорением», «новым мышлением» и «перестройкой», я сразу сказала одному своему коллеге-писателю: «Откуда он взялся на нашу голову!» и услышала в ответ удивлённое: «Да что ты, это же гений, это же мессия! Он нас всех спасёт!»
[…] Вот это: «Мы не диссиденты и не демократы, Мы – дети рабочих и внуки крестьян» – полыхнуло горячим жаром в груди. Я повторила это вслух, и рука сама рубанула воздух! И слёзы выступили на глазах, слёзы радости и гордости. Да, не демократы – слава Богу! Не диссиденты – упаси Господь! Дети рабочих и внуки крестьян – как это прекрасно!— Ірина Глєбова, «Не дисиденти, боронь Боже! (Моя життєва позиція)».
Примітки
- Харківська письменниця Ірина Глєбова провела творчу зустріч у Центральній бібліотеці ім. Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Холодногірського району. Департамент культури Харківської міської ради. 12 грудня 2019.
- Филипп Дикань (28.11.2008). Ретродетектив, или Фандорин по-харьковски. Книги Ирины Глебовой о загадочных убийствах в дореволюционном Харькове [Ретродетектив, або Фандорін по-харківськи. Книжки Ірини Глєбової про загадкові вбивства у дореволюційному Харкові]. MediaPort (рос.).
- (19.01.2001). Чучело Акунина: Детективы в стиле «ретро» поставлены на поток [Опудало Акуніна: Детективи у стилі «ретро» поставлені на потік]. ИД «Время» (рос.).
- Глебова, Ирина. АРБИТМАН — ТЕНЬ ЛАТУНСКОГО [АРБІТМАН — ТІНЬ ЛАТУНСЬКОГО]. Газета «Российский писатель» (рос.).
- Ирина Глебова (23 августа 2011). НЕ ДИССИДЕНТЫ, БОЖЕ УПАСИ! (Моя жизненная позиция) [«Не дисиденти, боронь Боже! (Моя життєва позиція)»]. Редактор Ирина Глебова. «Добрыни» — издательство Первой столицы (рос.).
Джерела
- І. Л. Михайлин. Глєбова Ірина Миколаївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Глєбова Ірина Миколаївна. Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України. 11 липня 2012.
- АВТОРЫ ЖУРНАЛА : БИОГРАФИЧЕСКИЕ СПРАВКИ // СЛАВЯНИН : Литературно-художественный журнал / Гл. редактор Л.И. Мачулин, Редактор отдела поэзии Р.А.Катаева. — Харьков : Мачулин Л.И., 2017. — Т. 34. — С. 237. — 250 екз. — ISSN 2221-9331.
- КОРОТКАЯ БИОГРАФИЯ [Коротка біографія]. Редактор Ирина Глебова. «Добрыни» — издательство Первой столицы (рос.). 23 августа 2011.
- Ирина Глебова [Ірина Глєбова]. LoveRead.me (рос.).
- Ирина Глебова. Об авторе. Литрес (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Glyebova U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Polyakova Ne plutati z Glyebovoyu Irinoyu Sergiyivnoyu rosijskim rezhiserom ta prodyuserom inshim chlenom Spilki pismennikiv Rosiyi Irina Mikolayivna Glyebova nar 3 veresnya 1949 19490903 Harkiv rosijskomovna ukrayinska pismennicya chlen NSPU ta Spilki pismennikiv Rosiyi pervisno chlen SP SRSR z 1977 roku laureat Vseukrayinskogo tvorchogo konkursu Ministerstva vnutrishnih sprav Ukrayini premij imeni Borisa Sluckogo ta Slobozhanshina Irina Mikolayivna GlyebovaIrina Nikolaevna GlebovaIm ya pri narodzhenniIrina Mikolayivna PolyakovaPsevdonimIrina PolyakovaNarodilasya3 veresnya 1949 1949 09 03 74 roki HarkivGromadyanstvo UkrayinaDiyalnistpoet prozayikAlma materRostovskij derzhavnij universitetMova tvorivrosijskaRoki aktivnostiz 1970ZhanrdetektivNagorodiPremiya im B Sluckogo Pevnij chas drukuvalas pid divochim prizvishem yak Irina Polyakova ros Irina Polyakova BiografiyaZovnishni zobrazhennyaFotografiyiIrina Glyebova na shili litIrina Glyebova u serednomu vici Pislya zavershennya shkoli dva roki pracyuvala kontrolerom v instrumentalnomu cehu Harkivskogo traktornogo zavodu U 1977 roci zakinchila fakultet zhurnalistiki Rostovskogo derzhavnogo universitetu u yakomu navchalas zaochno Z 1971 roku po 1983 rik pracyuvala korespondentom gazeti Temp pri HTZ Drukuvala virshi v periodici z 18 rokiv vidviduvala literaturnu studiyu pri traktornomu zavodi U 1975 roci stala uchasniceyu 6 yi Vsesoyuznoyi naradi molodih pismennikiv u Moskvi de yiyi tvorchist vidznachili poeti Vadim Shefner ta Olzhas Sulejmenov U 1976 roci Irina Polyakova vidala svoyu pershu zbirku poezij a u 1977 roci bula prijnyata do Spilki pismennikiv SRSR stala najmolodshim chlenom spilki na moment vstupu TvorchistPublikuyetsya z 1970 go pishe rosijskoyu movoyu Tvorchij shlyah pochinala z lirichnoyi i gromadyanskoyi poeziyi ale z 1996 roku peremknulas na zhanrovu prozu Golovno vidoma za seriyeyu istorichnih detektiviv pro harkivskogo sishika Vikentiya Petrusenka diya yakih rozgortayetsya v ostanni roki caratu Pershi dvi knizhki seriyi buli vidani Folio spilno z AST prote pislya nishivnoyi kritiki vid rosijskogo literatora ru zokrema shodo epigonstva do Akunina spivpracyu bulo pripineno Pislya povernennya prav pismennicya drukuvalasya v Eksmo Pereklala z virmenskoyi movi na rosijsku zbirki virshiv Dorogi dorogi 2001 Rozbiti mriyi 2002 Pochatok kincya 2003 Anayit Sarkisyan Bibliografiya Poetichni zbirki Visoti ros Vysoty 1976 Koliska ros Kolybel 1981 Zustrichi ros Vstrechi 1991 Perehrestya strimkih vulic ros Perekrestki stremitelnyh ulic 1998 Uvijti v techiyu chasu ros Vojti v techenie vremen 2002 Zorya peredvechirnya ros Zvezda predvechernyaya 2005 Romani ta povisti Nikoli v comu sviti ros Nikogda v etom mire 1996 Tayemne staye yavnim ros Tajnoe stanovitsya yavnym 2000 Tihe misto Saratov ros Tihij gorod Saratov Nichni tini ros Nochnye teni 2002 Tayemniche zniknennya ros Tainstvennoe ischeznovenie Sannij slid ros Sannyj sled Poki ne probila godina ros Poka ne probil chas Kapkan dlya prividu ros Kapkan dlya prizraka Yangol ohoronec ros Angel hranitel 2002 Zagadkovij persten ros Zagadochnyj persten Gojdalki doli ros Kacheli sudby 2002 Vikup ros Vykup Chimalo ye Goracio u sviti ros Est mnogoe na svete drug Goracio Meni snivsya son ros Mne snilsya son Hroniki sim yi Volkovih ros Hroniki semi Volkovyh Politichna poziciyaDvadcyat rokiv novi ideologi novoyi derzhavi novogo socialnogo ladu ta novogo nacionalnogo mislennya vtovkmachuyut nam u golovi sho mi bidlo Mi ce ti chiyi didi napivgramotni chi zovsim nepismenni chervonoarmijci vid sohi chi z fabrichnih barakiv robili revolyuciyu Chiyi batki robfakivci p yat rokiv v okopah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni zahishali Batkivshinu ta svitovu civilizaciyu mi bidlo bo spivali nepravilni pisni v pionerskih taborah hodili na komunistichni demonstraciyi pracyuvali za kopijki brali vid vladi podachki u viglyadi bezkoshtovnogo navchannya bezkoshtovnogo likuvannya i pochuvalisya shaslivimi ya vid pochatku bula sered nebagatoh hto rozumiv sho vidbuvayetsya Ne uyavlyayuchi do kincya rezultat use zh taki vidchuvala jde strashna navala Koli v seredini visimdesyatih rokiv z yavivsya Gorbachov zi svoyim priskorennyam novim mislennyam ta Perebudovoyu ya odrazu skazala odnomu svoyemu kolezi pismenniku Zvidki vin uzyavsya na nashu golovu i pochula u vidpovid zdivovane Ta sho ti ce genij ce zh mesiya Vin nas usih vryatuye Os ce prim ryadok iz poeziyi Diani Kan Mi ne disidenti i ne demokrati Mi diti robitnikiv i onuki selyan spalahnulo garyachim zharom u grudyah Ya povtorila ce vgolos i ruka sama rubanula povitrya I slozi vistupili na ochah slozi radosti ta gordosti Tak ne demokrati slava Bogu Ne disidenti boron Bozhe Diti robitnikiv ta onuki selyan yak ce prekrasno Originalnij tekst ros Dvadcat let novye ideologi novogo gosudarstva novogo socialnogo stroya i novogo nacionalnogo myshleniya vdalblivayut nam v golovy chto my bydlo My eto te chi dedy polugramotnye ili sovsem negramotnye krasnoarmejcy ot sohi ili iz fabrichnyh barakov delali revolyuciyu Chi otcy rabfakovcy pyat let v okopah Velikoj Otechestvennoj vojny zashishali Rodinu i mirovuyu civilizaciyu my bydlo potomu chto peli nepravilnye pesni v pionerskih lageryah hodili na kommunisticheskie demonstracii rabotali za groshi brali ot vlasti podachki vide besplatnogo obucheniya besplatnogo lecheniya i chuvstvovali sebya schastlivymi ya s samogo nachala byla sredi teh nemnogih kto ponimal chto proishodit Ne predstavlyaya do konca rezultata vsyo zhe chuvstvovala idyot strashnaya navala Kogda v seredine vosmidesyatyh godov poyavilsya Gorbachyov so svoim uskoreniem novym myshleniem i perestrojkoj ya srazu skazala odnomu svoemu kollege pisatelyu Otkuda on vzyalsya na nashu golovu i uslyshala v otvet udivlyonnoe Da chto ty eto zhe genij eto zhe messiya On nas vseh spasyot Vot eto My ne dissidenty i ne demokraty My deti rabochih i vnuki krestyan polyhnulo goryachim zharom v grudi Ya povtorila eto vsluh i ruka sama rubanula vozduh I slyozy vystupili na glazah slyozy radosti i gordosti Da ne demokraty slava Bogu Ne dissidenty upasi Gospod Deti rabochih i vnuki krestyan kak eto prekrasno Irina Glyebova Ne disidenti boron Bozhe Moya zhittyeva poziciya PrimitkiHarkivska pismennicya Irina Glyebova provela tvorchu zustrich u Centralnij biblioteci im G F Kvitki Osnov yanenka Holodnogirskogo rajonu Departament kulturi Harkivskoyi miskoyi radi 12 grudnya 2019 Filipp Dikan 28 11 2008 Retrodetektiv ili Fandorin po harkovski Knigi Iriny Glebovoj o zagadochnyh ubijstvah v dorevolyucionnom Harkove Retrodetektiv abo Fandorin po harkivski Knizhki Irini Glyebovoyi pro zagadkovi vbivstva u dorevolyucijnomu Harkovi MediaPort ros 19 01 2001 Chuchelo Akunina Detektivy v stile retro postavleny na potok Opudalo Akunina Detektivi u stili retro postavleni na potik ID Vremya ros Glebova Irina ARBITMAN TEN LATUNSKOGO ARBITMAN TIN LATUNSKOGO Gazeta Rossijskij pisatel ros Irina Glebova 23 avgusta 2011 NE DISSIDENTY BOZhE UPASI Moya zhiznennaya poziciya Ne disidenti boron Bozhe Moya zhittyeva poziciya Redaktor Irina Glebova Dobryni izdatelstvo Pervoj stolicy ros DzherelaI L Mihajlin Glyebova Irina Mikolayivna Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Glyebova Irina Mikolayivna Sajt Harkivskoyi oblasnoyi organizaciyi Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini 11 lipnya 2012 AVTORY ZhURNALA BIOGRAFIChESKIE SPRAVKI SLAVYaNIN Literaturno hudozhestvennyj zhurnal Gl redaktor L I Machulin Redaktor otdela poezii R A Kataeva Harkov Machulin L I 2017 T 34 S 237 250 ekz ISSN 2221 9331 KOROTKAYa BIOGRAFIYa Korotka biografiya Redaktor Irina Glebova Dobryni izdatelstvo Pervoj stolicy ros 23 avgusta 2011 Irina Glebova Irina Glyebova LoveRead me ros Irina Glebova Ob avtore Litres ros