Петро́ Фе́дорович Глє́бка (біл. Пятро Глебка; 23 червня 1905, село Вялікая Уса, нині Узденський район Мінської області Білорусі — 18 грудня 1969, Мінськ) — білоруський громадський діяч, науковець, поет, драматург, перекладач. Академік АН БРСР (1957).
Глєбка Петро Федорович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 23 червня (6 липня) 1905 або 6 липня 1905[1] d, Q4263720?, Узденський район, Білорусь | |||
Помер | 18 грудня 1969[1] (64 роки) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР | |||
Поховання | Східне кладовище | |||
Країна | СРСР | |||
Діяльність | драматург, перекладач, поет, дипломат, науковець, письменник | |||
Alma mater | d (1927) і d (1930) | |||
Заклад | d і d | |||
Мова творів | білоруська | |||
Роки активності | з 1925 | |||
Жанр | вірш, d і лібрето | |||
Членство | СП СРСР, Маладняк (літературне об'єднання, Білорусь) і Узвышша | |||
Партія | КПРС | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Глєбка Петро Федорович у Вікісховищі | ||||
У 1957—1969 роках був директором Інституту мистецтвознавства, етнографії і фольклору АН БРСР.
Біографія
Народився в селянській сім'ї. Після закінчення семирічки (1923), намагався поступити в БДУ, однак після невдалої спроби, поступає в Білпедтехнікум (1924—1927). Там знайомиться з П. Трусом і М. Лужаніним, активно співпрацюває з ними в настінній газеті. У 1925 П. Глєбка вступає до рядів «Молодняку», у цьому ж році в газетах «Білоруське село», «Радянська Білорусь», часописах «Робітниця і селянка», «Білоруський піонер» з'явилися його перші вірші. Починав він як типовий молодняківець — зі «сталевою» вірою в «золотий ранок» країни. З переходом Глєбки в 1926 у літературно-художнє об'єднання «Узвишшя» міняється його творча манера. Вона становиться більш стриманою, рефлексійно-розважливою, психологічно поглибленою. У 1927 Глєбка переводиться на літературно-лінгвістичне відділення БДУ, де атмосфера в цілому сприяла інтелектуальному росту і мистецькій творчості. Реальність бачилась молодому Глєбку в романтичному світлі, а майбутнє Білорусі — мрійливим і світлим. Білоруські тенденції поета деколи набувають ясенінських інтонацій, про що Глєба сам признається пізніше в автобіографії.
Перший збірник П. Глєбки — «Шипшина» (1927) — промовистий зразок ліричної поезії, свідчення його самобутнього таланту. Лірика поета набуває символіко-алегоричні обриси, становиться виразно медитативною. Ліричний герой все частіше самовиявляється через мінорні тони, через бурливий каскад суперечливих думок та переживань. Тема кохання стала одним з важливих засобів самовиявлення П. Глєбки. Образ коханої лейтмотивом проходить через низку віршів «Краса молодості» (1927). Створений поетом ескіз природи у його природоописувальних циклах теж сприяє розкриттю стану ліричного героя («Тремтіти в інеї», «Клен зав'яв», «Гнуться верби», «Зустрінемо весну», «Місяць нуртує» та ін.). У пізніших збірниках поезії — «Урочисті дні» (1930), «Хід подій» (1932), «Чотири вітри» (1935), «Мужність» (1938) — яскраво відбилася атмосфера літературного життя 30-х років з її натхненним прославленням героїчної сучасності і апофеозам революції.
Після закінчення університету (1930) П. Глєбка працював завідувачем літвідділу в газеті «Колгоспник Білорусі», в часописі «Полум'я революції». У 1934-1936 — консультантом з поезії в СП БРСР. Під час Другої світової війни — у редакціях фронтових газет «За Радянську Білорусь», «За вільну Білорусь». Під псевдонімом Язеп Касіла друкував сатиричні твори у газеті-плакаті «Роздавимо фашистську гадину» і в «Партизанській дубинці». У 1943-1945 — редактор видавництва ЦК КП(б)Б «Радянська Білорусь», головний редактор Державного видавництва БРСР у Москві. У 1944 його призначили керівником групи зі складання «Російсько-білоруського словника» (1953). Серед найкращих віршів часів війни варто згадати «Партизани», «Смерть солдата», «Рідний хліб», «Посилка», «Гай», «Живе слово», «Про книги», «Білорусі», «Перелом», «Повернення» та ін.. У цілому ж лірика воєнного періоду відмітна в масштабі всієї білоруської радянської літератури 1941—1945 рр., і, мабуть, не буде помилкою вважати її вершиною літературно-художньої праці поета.
П. Глєбка виділявся глибоким розумінням ролі гуманітарної науки в долі народу. Задовго до того, як академік АН Білорусі П. Ф. Глєбка (з 1957) очолив Інститут мистецтвознавства, етнографії і фольклору () АН БРСР (1957—1969), а потім все відділення суспільних наук, він дбав про розвиток мови, її культури і державний статус, про шляхи мовознавства та інших галузей наук в республіці. П. Ф. Глєбка ініціював і брав безпосередню участь у розробці плану видання зводу білоруської народної творчості. На сьогодні, видана ним серія БНТ налічує близько 50 томів творів традиційної культури. За його пропозицією наукові співпрацівник ІМЕФ АН Білорусі почали збір і підготовку до видання пам'ятників історії та культури Білорусі (7 томів). Як учений та організатор науки П. Ф. Глєбка долучився до вироблення стратегічних напрямків розвитку театрознавства і фольклористики, мистецтвознавства і етнографії, кінознавства і ентомузикології. П. Ф. Глєбку обирали депутатом Верховної Ради БРСР (1955—1967). Як член делегації Білоруської ССР неодноразово брав участь у роботі сесій Генеральної Асамблеї ААН. Як підсумком цих поїздок з'явилися «Вірші про закордон», «Розмова з океаном».
Автор статей про Т. Шевченка: «Шевченко і білоруська література» (1939), «Пам'ятні розмови» (1952). Перекладав твори української літератури, зокрема Т. Шевченка, М. Бажана та інших.
Твори
- Збор твораў: у 4 т. / Пятро Глебка; прадм. А. Вялюгіна. — Мн.: Маст. літ., 1984—1986.
- На спатканні гадоў: вершы / Пятро Глебка; прадм. і ўклад. М. В. Няхая. — Мн.: Юнацтва, 1990. — 95 с.
- Выбранае / Пятро Глебка // Семнаццаць песень: зб. паэзіі. — Мн.:, 1997. С. 38-64.
Українські переклади
- Поезії. — К., 1975.
Література
- Глєбка Петро Федорович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Охріменко П. П. Глєбка Петро Федорович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 428.
- Барадулін Р. І. Акадэмік / Р. І. Барадулін // Аратай, які пасвіць аблокі / Р. І. Барадулін. — Мн., 1995. С. 165—167.
- Глебка Петр Федорович // Национальная академия наук Беларуси: персональный состав. 3-е изд., доп. и перераб. — Мн., 2003. С. 45-46.
- Глебка Пятро // Бел. энцыкл. : у 18 т. Мн., 1997. Т. 5. С. 293.
- Глебка Пятро // Энцыкл. гісторыі Беларусі: у 6 т. Мн., 1996. Т. 3. С. 44.
- Глебка Пятро // Беларускія пісьменнікі: біябібліягр. слоўн. : у 6 т. Мн., 1993. Т. 2. С. 210—224.
- Ліс А. С. Пятро Глебка, 1905—1969 / Ліс А. С. // Гісторыя беларускай літаратуры XX стагоддзя: у 4 т. Мн.:, 2003. Т.4, кн.2. С. 224—247.
- Максімовіч В. А. «… І сябе асудзіў на пакуты»: творчасць П.Глебкі 20-30-х гг. / Валеры Максімовіч // Шыпшынавы край / Валеры Максімовіч. — Мн.:, 2002. С. 32-45.
- Пятро Глебка // Беларускія пісьменнікі (1917—1990): даведнік. Мн., 1994. С. 143—144.
- Фядосік А. С. Пятро Фёдаравіч Глебка / А. С. Фядосік // Весці АН Беларусі. Серыя гуманітарных навук. 1995. № 2. С. 124—126.
- The Fine Art Archive — 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Fe dorovich Glye bka bil Pyatro Glebka 23 chervnya 1905 19050623 selo Vyalikaya Usa nini Uzdenskij rajon Minskoyi oblasti Bilorusi 18 grudnya 1969 Minsk biloruskij gromadskij diyach naukovec poet dramaturg perekladach Akademik AN BRSR 1957 Glyebka Petro FedorovichNarodivsya23 chervnya 6 lipnya 1905 abo 6 lipnya 1905 1905 07 06 1 d Q4263720 Uzdenskij rajon BilorusPomer18 grudnya 1969 1969 12 18 1 64 roki Minsk Biloruska RSR SRSRPohovannyaShidne kladovisheKrayina SRSRDiyalnistdramaturg perekladach poet diplomat naukovec pismennikAlma materd 1927 i d 1930 Zakladd i dMova tvorivbiloruskaRoki aktivnostiz 1925Zhanrvirsh d i libretoChlenstvoSP SRSR Maladnyak literaturne ob yednannya Bilorus i UzvyshshaPartiyaKPRSNagorodi Glyebka Petro Fedorovich u Vikishovishi U 1957 1969 rokah buv direktorom Institutu mistectvoznavstva etnografiyi i folkloru AN BRSR BiografiyaNarodivsya v selyanskij sim yi Pislya zakinchennya semirichki 1923 namagavsya postupiti v BDU odnak pislya nevdaloyi sprobi postupaye v Bilpedtehnikum 1924 1927 Tam znajomitsya z P Trusom i M Luzhaninim aktivno spivpracyuvaye z nimi v nastinnij gazeti U 1925 P Glyebka vstupaye do ryadiv Molodnyaku u comu zh roci v gazetah Biloruske selo Radyanska Bilorus chasopisah Robitnicya i selyanka Biloruskij pioner z yavilisya jogo pershi virshi Pochinav vin yak tipovij molodnyakivec zi stalevoyu viroyu v zolotij ranok krayini Z perehodom Glyebki v 1926 u literaturno hudozhnye ob yednannya Uzvishshya minyayetsya jogo tvorcha manera Vona stanovitsya bilsh strimanoyu refleksijno rozvazhlivoyu psihologichno pogliblenoyu U 1927 Glyebka perevoditsya na literaturno lingvistichne viddilennya BDU de atmosfera v cilomu spriyala intelektualnomu rostu i misteckij tvorchosti Realnist bachilas molodomu Glyebku v romantichnomu svitli a majbutnye Bilorusi mrijlivim i svitlim Biloruski tendenciyi poeta dekoli nabuvayut yaseninskih intonacij pro sho Glyeba sam priznayetsya piznishe v avtobiografiyi Pershij zbirnik P Glyebki Shipshina 1927 promovistij zrazok lirichnoyi poeziyi svidchennya jogo samobutnogo talantu Lirika poeta nabuvaye simvoliko alegorichni obrisi stanovitsya virazno meditativnoyu Lirichnij geroj vse chastishe samoviyavlyayetsya cherez minorni toni cherez burlivij kaskad superechlivih dumok ta perezhivan Tema kohannya stala odnim z vazhlivih zasobiv samoviyavlennya P Glyebki Obraz kohanoyi lejtmotivom prohodit cherez nizku virshiv Krasa molodosti 1927 Stvorenij poetom eskiz prirodi u jogo prirodoopisuvalnih ciklah tezh spriyaye rozkrittyu stanu lirichnogo geroya Tremtiti v ineyi Klen zav yav Gnutsya verbi Zustrinemo vesnu Misyac nurtuye ta in U piznishih zbirnikah poeziyi Urochisti dni 1930 Hid podij 1932 Chotiri vitri 1935 Muzhnist 1938 yaskravo vidbilasya atmosfera literaturnogo zhittya 30 h rokiv z yiyi nathnennim proslavlennyam geroyichnoyi suchasnosti i apofeozam revolyuciyi Pislya zakinchennya universitetu 1930 P Glyebka pracyuvav zaviduvachem litviddilu v gazeti Kolgospnik Bilorusi v chasopisi Polum ya revolyuciyi U 1934 1936 konsultantom z poeziyi v SP BRSR Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u redakciyah frontovih gazet Za Radyansku Bilorus Za vilnu Bilorus Pid psevdonimom Yazep Kasila drukuvav satirichni tvori u gazeti plakati Rozdavimo fashistsku gadinu i v Partizanskij dubinci U 1943 1945 redaktor vidavnictva CK KP b B Radyanska Bilorus golovnij redaktor Derzhavnogo vidavnictva BRSR u Moskvi U 1944 jogo priznachili kerivnikom grupi zi skladannya Rosijsko biloruskogo slovnika 1953 Sered najkrashih virshiv chasiv vijni varto zgadati Partizani Smert soldata Ridnij hlib Posilka Gaj Zhive slovo Pro knigi Bilorusi Perelom Povernennya ta in U cilomu zh lirika voyennogo periodu vidmitna v masshtabi vsiyeyi biloruskoyi radyanskoyi literaturi 1941 1945 rr i mabut ne bude pomilkoyu vvazhati yiyi vershinoyu literaturno hudozhnoyi praci poeta P Glyebka vidilyavsya glibokim rozuminnyam roli gumanitarnoyi nauki v doli narodu Zadovgo do togo yak akademik AN Bilorusi P F Glyebka z 1957 ocholiv Institut mistectvoznavstva etnografiyi i folkloru AN BRSR 1957 1969 a potim vse viddilennya suspilnih nauk vin dbav pro rozvitok movi yiyi kulturi i derzhavnij status pro shlyahi movoznavstva ta inshih galuzej nauk v respublici P F Glyebka iniciyuvav i brav bezposerednyu uchast u rozrobci planu vidannya zvodu biloruskoyi narodnoyi tvorchosti Na sogodni vidana nim seriya BNT nalichuye blizko 50 tomiv tvoriv tradicijnoyi kulturi Za jogo propoziciyeyu naukovi spivpracivnik IMEF AN Bilorusi pochali zbir i pidgotovku do vidannya pam yatnikiv istoriyi ta kulturi Bilorusi 7 tomiv Yak uchenij ta organizator nauki P F Glyebka doluchivsya do viroblennya strategichnih napryamkiv rozvitku teatroznavstva i folkloristiki mistectvoznavstva i etnografiyi kinoznavstva i entomuzikologiyi P F Glyebku obirali deputatom Verhovnoyi Radi BRSR 1955 1967 Yak chlen delegaciyi Biloruskoyi SSR neodnorazovo brav uchast u roboti sesij Generalnoyi Asambleyi AAN Yak pidsumkom cih poyizdok z yavilisya Virshi pro zakordon Rozmova z okeanom Avtor statej pro T Shevchenka Shevchenko i biloruska literatura 1939 Pam yatni rozmovi 1952 Perekladav tvori ukrayinskoyi literaturi zokrema T Shevchenka M Bazhana ta inshih TvoriZbor tvoray u 4 t Pyatro Glebka pradm A Vyalyugina Mn Mast lit 1984 1986 Na spatkanni gadoy vershy Pyatro Glebka pradm i yklad M V Nyahaya Mn Yunactva 1990 95 s Vybranae Pyatro Glebka Semnaccac pesen zb paezii Mn 1997 S 38 64 Ukrayinski perekladiPoeziyi K 1975 LiteraturaGlyebka Petro Fedorovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ohrimenko P P Glyebka Petro Fedorovich Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G S 428 Baradulin R I Akademik R I Baradulin Arataj yaki pasvic abloki R I Baradulin Mn 1995 S 165 167 Glebka Petr Fedorovich Nacionalnaya akademiya nauk Belarusi personalnyj sostav 3 e izd dop i pererab Mn 2003 S 45 46 Glebka Pyatro Bel encykl u 18 t Mn 1997 T 5 S 293 Glebka Pyatro Encykl gistoryi Belarusi u 6 t Mn 1996 T 3 S 44 Glebka Pyatro Belaruskiya pismenniki biyabibliyagr sloyn u 6 t Mn 1993 T 2 S 210 224 Lis A S Pyatro Glebka 1905 1969 Lis A S Gistoryya belaruskaj litaratury XX stagoddzya u 4 t Mn 2003 T 4 kn 2 S 224 247 Maksimovich V A I syabe asudziy na pakuty tvorchasc P Glebki 20 30 h gg Valery Maksimovich Shypshynavy kraj Valery Maksimovich Mn 2002 S 32 45 Pyatro Glebka Belaruskiya pismenniki 1917 1990 davednik Mn 1994 S 143 144 Fyadosik A S Pyatro Fyodaravich Glebka A S Fyadosik Vesci AN Belarusi Seryya gumanitarnyh navuk 1995 2 S 124 126 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166