Гливенко Михайло Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гливенко.

Михайло Васильович Гливе́нко (1888 — дата смерті невідома) — український радянський архівіст і педагог.

Гливенко Михайло Васильович
Народився	1888
Помер	невідомо
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	росіяни
Діяльність	архівіст, лектор
Заклад	Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

Біографія

Народився у 1888 році в сім'ї службовців. Росіянин. Здобув середню освіту.

Архівною справою став займатися з жовтня 1921 року. Від серпня 1923 року по березень 1931 року обіймав посаду завідувача, а з 10 березня 1931 року — заступника завідувача Центрального архіву революції у Харкові. У грудні 1924 року взяв участь у Першій нараді архівних працівників України у Харкові. 17 грудня 1928 року там же брав участь у Всеукраїнській нараді завідувачів центральних та краєвих історичних архівів, де виголосив доповідь «Про внутрішнє устаткування архівосховищ». 26 травня 1930 року на бюро Археографічної комісії Центрального архівного управління Української СРР був затверджений редактором архівознавчого видання «Огляди найважливіших фондів України ХVІІ століття — 1917 рік.». У квітні 1932 року став учасником Всеукраїнського десятиденного семінару-зльоту архівних робітників, де прочитав лекцію «Виставки архівних матеріалів».

Дійсний член архівознавчої секції Археографічної комісії Центрального архівного управління Української РСР у Харкові, при якому у 1935 році керував аспірантурою, де читав лекції з методики і техніки архівної справи. Входив до складу Центральної експертної комісії з вилучення архівних документів в макулатуру. Виконав значну роботу з виявлення українських архівних фондів і переведення їх до Харкова та Києва. Піклувався про внутрішнє облаштування архівосховищ.

Наукова діяльність

Надавав великого значення археографічній роботі. У 1931—1932 роках готував проспекти видань:

• «Огляд матеріалів з історії революції 1905 року.»;
• «Огляди архівних матеріалів дореволюційних установ по боротьбі з революцією».

Брав участь у написанні посібника «Підручник архівної справи» (розділ «Класифікація за походженням»), розрахованого на помічників вчених архівістів і архівістів архівних установ. Був членом редколегії часопису з теорії і практики архівного будівництва «Радянський архів», де опублікував низку статей з проблем використання архівних документів, зокрема:

• «Виставки архівних матеріалів» (1931, книга 3, С. 63–69);
• «Організація внутрішньої роботи в архіві на новому етапі архівного будівництва» (1931, книга 4/5; С. 15–19).

Література

• І. В. Верба. Гливенко Михайло Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .;
• І. В. Верба. Гливенко Михайло Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — .
• Ігор Верба. Гливенко Михайло Васильович // Українські архівісти (XIX—XX ст.): Біобібліографічний довідник / І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько, Р. В. Романовський, Л. М. Федорова. — Київ : Держкомархів України. УНДІАСД, 2007. — С. 141—142. — .