Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Глибо́ке — село в Ужгородському районі Закарпатської області. Населення становить 577 осіб.
| село Глибоке | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський район |
| Рада | Руськокомарівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA21100010040059866 |
| Основні дані | |
| Населення | 577 |
| Площа | 0,831 км² |
| Поштовий індекс | 89441 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89433, с. Руські Комарівці, вул. Шкільна, 3 |
| Карта | |
  Глибоке | |
 Глибоке | |
| Мапа | |
Колишня назва — село Малий Холмець, село Гутка. Біля села проходить міжнародна автомобільна траса. В Глибокому міститься центральна садиба колгоспу «Світанок», який займається виноградарством і тваринництвом. Артіль мала 2269 га землі, 600 голів великої рогатої худоби, 1200 овець.
У Глибокому є початкова школа, клуб, бібліотека.
Історія
На пагорбах, на північ від Глибокого, ліворуч від дороги Ужгород — Мукачеве виявлено поселення куштановицької культури. Там же, на самому пагорбі — поселення давніх слов'ян VII—VIII століть. На схилі Холмецької гори — мезолітичні місцезнаходження.
Село згадується в документі 1417 року. Тоді воно називалося Малим Холмцем, або Гуткою.
Назва села Глибоке чудово гармоніює з його головною туристичною принадою — рукотворними підземеллями. Проте так цей населений пункт, перша згадка про який датується 1447 роком, звався не завжди. Попередні назви: Гутка і Малий Холмець. Всі намагання розпитати літніх глибочанців про саме село й про штольні довкола, на жаль, закінчилися майже безуспішно.
Офіційна інформація про Глибоке доволі скупа. У селі сьогодні проживає близько 600 мешканців, багато з них — етнічні словаки. Місцеві жителі — переважно греко- й римо-католики. Тут можна побачити цікаві зразки сільської архітектури — від помпезних сучасних віл до ошатних старовинних будиночків із колонами й галереями. Залишилося багато колишніх єврейських споруд. За іронією долі, у приміщенні, зведеному на фундаменті колишньої синагоги (по-місцевому — жидівської бужні), нині мешкає місцевий католицький священик.
А от табличка з назвою на початку села залишилася ще з радянських часів і досі сповіщає, що ви в'їжджаєте в Глубокое. За 20 років дорожній знак так і не замінили.
Штольні Глибокого
Село Глибоке, що за 14 кілометрів від обласного центру,— одне з них. Ліси навколо поселення — справжній рай не тільки для завзятих грибників, а й для різноманітних сталкерів, шукачів пригод і спелеологів-початківців. Саме тут, серед густих заростей, численних ярів та балок вони відшуковують непримітні входи в старі закинуті штольні, у яких добували залізну руду.
Підземелля, вирубані в лісистих схилах на північ від Глибокого, сягають довжини від кількох десятків до трьох сотень метрів. За деякими даними — утворені пустоти унаслідок добування залізної руди для Анталовецького ливарного цеху в 30-х роках XX ст. Проте жоден зі старожилів села не зміг достеменно пригадати, коли тут розпочався видобуток корисних копалин. З вуст старих навіть лунали версії, що було це ще 150–200 років тому. Єдине, що впевнено розповідають місцеві бабусі: у часи війни в штольнях люди цілими сім'ями переховувалися під час активних бойових дій.
Сьогодні частина найбільших пустот унаслідок обвалів зникла назавжди, а інші утворили дивовижне поєднання природного печерного рельєфу й рукотворних лабіринтів. Стіни штолень мають специфічний червоно-рудий відтінок — унаслідок окислення заліза, яке міститься в породі. Прорубані вузькі ходи зазвичай закінчуються глухим кутом, але часом переходять у досить просторі зали з обваленими глибами й купою дрібного каміння. У штольнях Глибокого можна відчути всі принади справжніх печер: тут є ходи, у яких потрібно повзти на животі, є вертикальний кількаметровий колодязь, заплутані лабіринти, каскадні ніші і навіть струмки, що біжать дном печери.
Для дітвори Глибокого штольні неподалік села — справжній захопливий полігон для розваг та досліджень. «Ми вже були в трьох печерах, — каже місцевий 12-річний хлопчина.— Двох менших і одній великій. Але штолень насправді багато, вони в лісі заховані. Їх треба добре шукати»,— удаючи знавця, додає юний сталкер. Один зі старших місцевих мешканців запевняє, що йому відомо навіть про кількаповерхові залізорудні шахти в околицях, правда, за його твердженням, вони тепер заповнені водою. На вході одного з підземель стоять заіржавілі ґратовані дверцята. Щоправда, вони прочинені, й видно, що ними вже багато десятиліть ніхто не користувався. Для зручності кожній з штолень було дано свою назву, оскільки давні назви не відомо або їх взагалі не існувало.
1. Штольня «Стаціонар» — це коридор завдовжки 40 м, розділений на 2 частини, верхню та нижню, невеликим обвальним залом та вузьким субвертикальним лазом за ним. В кінці штольня сильно звужена, в обох частинах є слабкий водотік ґрунтових вод.
2. Штольня «Лабіринтова» має 2 входи; це лабіринт досить складної, як для штолень Глибокого, конфігурації, що замикається в кільце, загальною довжиною ходів біля 300 м, без очевидних водотоків.
3. Штольня «Затоплена». Вхід у цю штольню довгий час був засипаним, та його відкопано у 1988 р. Це довгий коридор з одним відгілком завдовжки 250 м по якому тече підземний струмок, місцями завглибшки понад 1 м.
У незатоплених штольнях Глибокого живуть традиційні мешканці всіх підземель — кажани (див. також пам'ятка природи «Лилики» і Залізорудна штольня XIV ст.). Для того, аби зробити перепис їхньої популяції, сюди час од часу навідуються ужгородські біологи. Окрім крилатих мишок, тут також можна зустріти саламандр, ящірок, жаб, слимаків і найрізноманітніших комах — метеликів, павуків, стоножок, жуків.
Цікаво, що штольні Глибокого — це така собі навчальна лабораторія й екзаменаційний майданчик для юних спелеологів. Саме тут вихованці спелеогуртка з Падіюну проходять свої перші практичні заняття з орієнтування й топозйомки (замальовування карти ходів печери). Проте досвідчені інструктори-спелеологи не радять людям без відповідних знань, спорядження й підготовки навідуватися до закинутих штолень. Імовірність травми, падіння каменя чи навіть нового обвалу не слід відкидати. Саме тому важливо бути обачним і знати спосіб дій у разі виникнення НП.
Церква св. арх. Михайла, 1856 р.
У селі на пагорбі, віддалена від дороги, стоїть типова мурована церква з бароковим завершенням вежі. На стінах при вході зазначено, що церкву добудовували в 1922 р. й оновлювали в 1977 р. Значний ремонт зроблено також у 1932 р. Іконостас встановили в 1928 р. за священика о. Михайла Пензеля. Збереглися прізвища фундаторів ікон. «Тайну вечерю» фундував Михайло Голич з дружиною, «Св. Миколая» — Петро Баб'як з дружиною, «Св. Михаїла» — Михайло Лазарь. Образи Ісуса Христа та Богородиці намалював И. Пал у 1992 р. У селі є також римо-католицька церква, що належить місцевим словакам.
У 1893 р. в селі сталася трагічна подія: 20 вересня ужгородський бляхар Петро Древей впав із вежі церкви, яку вкривав бляхою, і через кілька днів помер. Мабуть цей сумний випадок став мандрівним сюжетом, що його переказують у селах Ужгородщини.
Глибоке є філією парафії св. Луки, євангеліста, у Середньому. Місцевий костел збудував 1871 року середнянський парох о. Андраш Будьіш, він же заснував у селі також школу. У 1960-х роках радянська влада закрила храм, а 1967 року облаштувала у ньому музей атеїзму. Храм було повернено вірним 1989 року.
Глибоке обслуговують середнянські францисканці (орден Братів Менших).
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 577 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 93,59 % |
| словацька | 5,37 % |
| російська | 0,69 % |
| угорська | 0,35 % |
Відомі люди
- Бращайко Юлій Михайлович — міністр фінансів і комунікацій Карпатської України, організатор Хустської Народної Ради у 1919.
Туристичні місця
- поселення куштановицької культури.
- поселення давніх слов'ян VII—VIII століть
- На схилі Холмецької гори — мезолітичні місцезнаходження.
- старі закинуті штольні, у яких добували залізну руду
1. Штольня «Стаціонар» — це коридор завдовжки 40 м, розділений на 2 частини, верхню та нижню, невеликим обвальним залом та вузьким субвертикальним лазом за ним. В кінці штольня сильно звужена, в обох частинах є слабкий водотік ґрунтових вод.
2. Штольня «Лабіринтова» має 2 входи; це лабіринт досить складної, як для штолень Глибокого, конфігурації, що замикається в кільце, загальною довжиною ходів біля 300 м, без очевидних водотоків.
3. Штольня «Затоплена». Вхід у цю штольню довгий час був засипаним, та його відкопано у 1988 р. Це довгий коридор з одним відгілком завдовжки 250 м по якому тече підземний струмок, місцями завглибшки понад 1 м.
- пам'ятка природи «Лилики»
- Залізорудна штольня XIV ст.
- храм св. арх. Михайла, 1856 р.
Примітки
- https://mek.oszk.hu/20800/20807/20807.pdf
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 лютого 2019.
Посилання
- Облікова картка с. Глибоке. Верховна Рада України. оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glibo ke selo v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Naselennya stanovit 577 osib selo GlibokeKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Uzhgorodskij rajonRada Ruskokomarivska silska radaKod KATOTTG UA21100010040059866Osnovni daniNaselennya 577Plosha 0 831 km Poshtovij indeks 89441Geografichni daniGeografichni koordinati 48 32 49 pn sh 22 25 07 sh d H G OMisceva vladaAdresa radi 89433 s Ruski Komarivci vul Shkilna 3KartaGlibokeGlibokeMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gliboke Kolishnya nazva selo Malij Holmec selo Gutka Bilya sela prohodit mizhnarodna avtomobilna trasa V Glibokomu mistitsya centralna sadiba kolgospu Svitanok yakij zajmayetsya vinogradarstvom i tvarinnictvom Artil mala 2269 ga zemli 600 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 1200 ovec U Glibokomu ye pochatkova shkola klub biblioteka IstoriyaNa pagorbah na pivnich vid Glibokogo livoruch vid dorogi Uzhgorod Mukacheve viyavleno poselennya kushtanovickoyi kulturi Tam zhe na samomu pagorbi poselennya davnih slov yan VII VIII stolit Na shili Holmeckoyi gori mezolitichni misceznahodzhennya Selo zgaduyetsya v dokumenti 1417 roku Todi vono nazivalosya Malim Holmcem abo Gutkoyu Nazva sela Gliboke chudovo garmoniyuye z jogo golovnoyu turistichnoyu prinadoyu rukotvornimi pidzemellyami Prote tak cej naselenij punkt persha zgadka pro yakij datuyetsya 1447 rokom zvavsya ne zavzhdi Poperedni nazvi Gutka i Malij Holmec Vsi namagannya rozpitati litnih glibochanciv pro same selo j pro shtolni dovkola na zhal zakinchilisya majzhe bezuspishno Oficijna informaciya pro Gliboke dovoli skupa U seli sogodni prozhivaye blizko 600 meshkanciv bagato z nih etnichni slovaki Miscevi zhiteli perevazhno greko j rimo katoliki Tut mozhna pobachiti cikavi zrazki silskoyi arhitekturi vid pompeznih suchasnih vil do oshatnih starovinnih budinochkiv iz kolonami j galereyami Zalishilosya bagato kolishnih yevrejskih sporud Za ironiyeyu doli u primishenni zvedenomu na fundamenti kolishnoyi sinagogi po miscevomu zhidivskoyi buzhni nini meshkaye miscevij katolickij svyashenik A ot tablichka z nazvoyu na pochatku sela zalishilasya she z radyanskih chasiv i dosi spovishaye sho vi v yizhdzhayete v Glubokoe Za 20 rokiv dorozhnij znak tak i ne zaminili Shtolni Glibokogo Selo Gliboke sho za 14 kilometriv vid oblasnogo centru odne z nih Lisi navkolo poselennya spravzhnij raj ne tilki dlya zavzyatih gribnikiv a j dlya riznomanitnih stalkeriv shukachiv prigod i speleologiv pochatkivciv Same tut sered gustih zarostej chislennih yariv ta balok voni vidshukovuyut neprimitni vhodi v stari zakinuti shtolni u yakih dobuvali zaliznu rudu Pidzemellya virubani v lisistih shilah na pivnich vid Glibokogo syagayut dovzhini vid kilkoh desyatkiv do troh soten metriv Za deyakimi danimi utvoreni pustoti unaslidok dobuvannya zaliznoyi rudi dlya Antaloveckogo livarnogo cehu v 30 h rokah XX st Prote zhoden zi starozhiliv sela ne zmig dostemenno prigadati koli tut rozpochavsya vidobutok korisnih kopalin Z vust starih navit lunali versiyi sho bulo ce she 150 200 rokiv tomu Yedine sho vpevneno rozpovidayut miscevi babusi u chasi vijni v shtolnyah lyudi cilimi sim yami perehovuvalisya pid chas aktivnih bojovih dij Sogodni chastina najbilshih pustot unaslidok obvaliv znikla nazavzhdi a inshi utvorili divovizhne poyednannya prirodnogo pechernogo relyefu j rukotvornih labirintiv Stini shtolen mayut specifichnij chervono rudij vidtinok unaslidok okislennya zaliza yake mistitsya v porodi Prorubani vuzki hodi zazvichaj zakinchuyutsya gluhim kutom ale chasom perehodyat u dosit prostori zali z obvalenimi glibami j kupoyu dribnogo kaminnya U shtolnyah Glibokogo mozhna vidchuti vsi prinadi spravzhnih pecher tut ye hodi u yakih potribno povzti na zhivoti ye vertikalnij kilkametrovij kolodyaz zaplutani labirinti kaskadni nishi i navit strumki sho bizhat dnom pecheri Dlya ditvori Glibokogo shtolni nepodalik sela spravzhnij zahoplivij poligon dlya rozvag ta doslidzhen Mi vzhe buli v troh pecherah kazhe miscevij 12 richnij hlopchina Dvoh menshih i odnij velikij Ale shtolen naspravdi bagato voni v lisi zahovani Yih treba dobre shukati udayuchi znavcya dodaye yunij stalker Odin zi starshih miscevih meshkanciv zapevnyaye sho jomu vidomo navit pro kilkapoverhovi zalizorudni shahti v okolicyah pravda za jogo tverdzhennyam voni teper zapovneni vodoyu Na vhodi odnogo z pidzemel stoyat zairzhavili gratovani dvercyata Shopravda voni prochineni j vidno sho nimi vzhe bagato desyatilit nihto ne koristuvavsya Dlya zruchnosti kozhnij z shtolen bulo dano svoyu nazvu oskilki davni nazvi ne vidomo abo yih vzagali ne isnuvalo 1 Shtolnya Stacionar ce koridor zavdovzhki 40 m rozdilenij na 2 chastini verhnyu ta nizhnyu nevelikim obvalnim zalom ta vuzkim subvertikalnim lazom za nim V kinci shtolnya silno zvuzhena v oboh chastinah ye slabkij vodotik gruntovih vod 2 Shtolnya Labirintova maye 2 vhodi ce labirint dosit skladnoyi yak dlya shtolen Glibokogo konfiguraciyi sho zamikayetsya v kilce zagalnoyu dovzhinoyu hodiv bilya 300 m bez ochevidnih vodotokiv 3 Shtolnya Zatoplena Vhid u cyu shtolnyu dovgij chas buv zasipanim ta jogo vidkopano u 1988 r Ce dovgij koridor z odnim vidgilkom zavdovzhki 250 m po yakomu teche pidzemnij strumok miscyami zavglibshki ponad 1 m U nezatoplenih shtolnyah Glibokogo zhivut tradicijni meshkanci vsih pidzemel kazhani div takozh pam yatka prirodi Liliki i Zalizorudna shtolnya XIV st Dlya togo abi zrobiti perepis yihnoyi populyaciyi syudi chas od chasu naviduyutsya uzhgorodski biologi Okrim krilatih mishok tut takozh mozhna zustriti salamandr yashirok zhab slimakiv i najriznomanitnishih komah metelikiv pavukiv stonozhok zhukiv Cikavo sho shtolni Glibokogo ce taka sobi navchalna laboratoriya j ekzamenacijnij majdanchik dlya yunih speleologiv Same tut vihovanci speleogurtka z Padiyunu prohodyat svoyi pershi praktichni zanyattya z oriyentuvannya j topozjomki zamalovuvannya karti hodiv pecheri Prote dosvidcheni instruktori speleologi ne radyat lyudyam bez vidpovidnih znan sporyadzhennya j pidgotovki naviduvatisya do zakinutih shtolen Imovirnist travmi padinnya kamenya chi navit novogo obvalu ne slid vidkidati Same tomu vazhlivo buti obachnim i znati sposib dij u razi viniknennya NP Cerkva sv arh Mihajla 1856 r U seli na pagorbi viddalena vid dorogi stoyit tipova murovana cerkva z barokovim zavershennyam vezhi Na stinah pri vhodi zaznacheno sho cerkvu dobudovuvali v 1922 r j onovlyuvali v 1977 r Znachnij remont zrobleno takozh u 1932 r Ikonostas vstanovili v 1928 r za svyashenika o Mihajla Penzelya Zbereglisya prizvisha fundatoriv ikon Tajnu vecheryu funduvav Mihajlo Golich z druzhinoyu Sv Mikolaya Petro Bab yak z druzhinoyu Sv Mihayila Mihajlo Lazar Obrazi Isusa Hrista ta Bogorodici namalyuvav I Pal u 1992 r U seli ye takozh rimo katolicka cerkva sho nalezhit miscevim slovakam U 1893 r v seli stalasya tragichna podiya 20 veresnya uzhgorodskij blyahar Petro Drevej vpav iz vezhi cerkvi yaku vkrivav blyahoyu i cherez kilka dniv pomer Mabut cej sumnij vipadok stav mandrivnim syuzhetom sho jogo perekazuyut u selah Uzhgorodshini Gliboke ye filiyeyu parafiyi sv Luki yevangelista u Serednomu Miscevij kostel zbuduvav 1871 roku serednyanskij paroh o Andrash Budish vin zhe zasnuvav u seli takozh shkolu U 1960 h rokah radyanska vlada zakrila hram a 1967 roku oblashtuvala u nomu muzej ateyizmu Hram bulo poverneno virnim 1989 roku Gliboke obslugovuyut serednyanski franciskanci orden Brativ Menshih NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 577 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 93 59 slovacka 5 37 rosijska 0 69 ugorska 0 35 Vidomi lyudiBrashajko Yulij Mihajlovich ministr finansiv i komunikacij Karpatskoyi Ukrayini organizator Hustskoyi Narodnoyi Radi u 1919 Turistichni miscya poselennya kushtanovickoyi kulturi poselennya davnih slov yan VII VIII stolit Na shili Holmeckoyi gori mezolitichni misceznahodzhennya stari zakinuti shtolni u yakih dobuvali zaliznu rudu 1 Shtolnya Stacionar ce koridor zavdovzhki 40 m rozdilenij na 2 chastini verhnyu ta nizhnyu nevelikim obvalnim zalom ta vuzkim subvertikalnim lazom za nim V kinci shtolnya silno zvuzhena v oboh chastinah ye slabkij vodotik gruntovih vod 2 Shtolnya Labirintova maye 2 vhodi ce labirint dosit skladnoyi yak dlya shtolen Glibokogo konfiguraciyi sho zamikayetsya v kilce zagalnoyu dovzhinoyu hodiv bilya 300 m bez ochevidnih vodotokiv 3 Shtolnya Zatoplena Vhid u cyu shtolnyu dovgij chas buv zasipanim ta jogo vidkopano u 1988 r Ce dovgij koridor z odnim vidgilkom zavdovzhki 250 m po yakomu teche pidzemnij strumok miscyami zavglibshki ponad 1 m pam yatka prirodi Liliki Zalizorudna shtolnya XIV st hram sv arh Mihajla 1856 r Primitkihttps mek oszk hu 20800 20807 20807 pdf Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 1 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 1 lyutogo 2019 PosilannyaOblikova kartka s Gliboke Verhovna Rada Ukrayini originalu za 2 lyutogo 2019 Procitovano 2 lyutogo 2019