Гжегужкі (пол. Grzegórzki) — колишнє село поблизу Кракова, розташоване на лівому березі Старої Вісли. Це частина Краківського району Гжегужкі II, на схід від центру міста.
Історія
Назва цього села під Краковом була відома ще в 1388 році, коли сини сандомирського землевласника Яна Борека продали місту село Гжегожовіце, розташоване на березі нині неіснуючої гілки Вісли, за костелем св. Миколая. Назві Гжегужкі, раніше Гжегожковіце, Гжегосдорф, Воля Гжегожовська, пов'язані з прізвищем малопольських магнатів Топорчиків гербу Леліва, які колись були власниками цих теренів.
Починаючи з 15 ст Гжегужкі та сусіднє Домбе утворювали господарську одиницю, яку краківська міська рада здавала в оренду або продавала з правом викупу заможним міщанам і краківським радникам. Краківське село знаходилось у другій половині XVI століття в Прошовицькому повіті Краківського воєводства. У середині ХІХ ст Гжегужки та сусідні Пяски утворили сільську гміну під юрисдикцією краківського магістрату. У 1858 році в Ґжегужках на Віслі австрійці збудували укріплення внутрішнього кільця фортеці Краківського бастіону VI, яка невдовзі завалилася через мулистий ґрунт біля річки. У 1871 році за проєктом Мацея Морачевського була побудована міська бійня. На рубежі 19-го і 20-го століть у Гжегужках відбулося посилення індустріалізації, було засновано багато нових промислових підприємств і ремісничих майстерень, напр. фабрика сільськогосподарських машин та обладнання Марціна Петерсейма, у 1906 році Едмунд Желенєвський переніс частину своєї фабрики з вул. Кроводерської (акціонерне товариство «Привілейована фабрика машин Желенєвського»). Окрім неї, у Ґжегужках працювали: лісопильний завод С. Буржинського, Фабрика столярних виробів Р. Мураньї, Фабрика парових меблів, Фабрика паперових виробів Я. Пакановського, Автомобільна та вагонна фабрика Ю. Орліцького, Польсько-швейцарська шоколадна фабрика «Сухард», Польський гумовий завод «Семперіт» та ін.
Завдяки президенту Юліушу Ле — творцю концепції Великого Кракова — Ґжегужки були включені до міської території 1 квітня 1910 року. Безпосередньо перед початком Другої світової війни міська рада придбала землю в Ґжегужках, щоб побудувати ринок, навколо якого розвинулися магазини та кіоски, утворивши торгову площу, яка все ще діє.
В даний час
вул. Гжугужецька є однією з найважливіших магістралей Кракова. Гжеґужки починаються залізничним віадуком, побудованим над Старою Віслою (1863), який відділяє її від Велополя. На вул. Гжегужецькій, 16, у 1893—1896 роках було збудовано будівлю Collegium Medicum Ягеллонського університету, спроєктовану в еклектичному стилі архітектором Юзефом Сари. Архітектор Єжи Струшкевич у 1929 р. спроєктував вул. Гжегужецькій, 18 будівлю . У 1926—1930 роках у стилі модерн був збудований за проєктом Єжи Струшкевича та Максиміліана Бурстіна.
У 1949 році на території, прилеглій до залізничної колії, почалося будівництво першого робітничого житлового масиву. Наприкінці 2000 року було введено в експлуатацію Котлярський міст, який з'єднує район Гжегужкі з Подгуже. На вул. Гжегужецькій, 71 знаходиться краківський театр «Варєте» (колишня будівля кінотеатру «Звьонзковєц»).
Між проспектом Ігнація Дашинського та вул. Підгурською, на місці муніципальної бійні збудовано торгово-розважальний комплекс «Галерія Казімєж», назва якого пов'язана з сусіднім до Гжегужек Казімєжем.
При проспекті Ігнація Дашинського у 1986 році було відкрито Монумент збройного подвигу краківського пролетаріату (Пам'ятник семперитистам) за проєктом Антонія Гайдуцького. Він присвячений подіям березня 1936 року, коли на фабриці Польської гумової фабрики «Семперіт» відбувся криваво придушений поліцією окупаційний страйк.
Вздовж вул. Подгурської тягнеться широкий шматок зелені. Цією вулицею колись проходила залізнична колія станції Краків Гжегужки, яка була початком лінії на Кочмиржув і основою під'їздів до найближчих заводів.
У 2013 році на місці колишніх закладів машин будівничих і апаратури ім. Людвіка Желєнєвського (у 2008 р. перенесено до Неполоміце), збудовано житловий комплекс «Віслянські тераси», а у 2019 р. — «Віслянські тераси 2.0». Того ж року на вул. Марка Стаховського (біля бульвару Курляндського) збудовано сучасний житловий будинок «Pianissimo», а на вул. Франческо Нулло — Житловий масив парку Гжегужського.
На вул. Семперитів є Зал Царства Свідків Єгови. Бульвари Вісли є місцем відпочинку для мешканців Гжегужек.
Інфраструктура
У Гжегужках є, наприклад, Ринкова площа «Юнітарг». Мешканці Гжегужек можуть користуватись, наприклад, басейном Університету фізичного виховання, стадіоном Спортивного клубу «Гжегужецкі» або ковзанками Спортивного клубу «Краковія».
Навчальні заклади
- Приватний дитячий садок «Під зірками» (раніше: дитячий садок № 27)
- Початкова школа № 10
- Початкова школа № 38
- Початкова школа № 18
- Початкова школа № 39
- VIII Ліцей загальноосвітний
- ХІІІ Ліцей загальноосвітний
- Комплекс шкіл ремесел і підприємництва ім. кардинала А. Сапєги у Кракові
Торгово-розважальні центри
Лікувальні корпуси
- Університетська лікарня
- Лікарня Святого Юра Лазаря
- Дитяча лікарня Святого Патрика
Спортивні споруди
- тенісні корти
- Центр гімнастики
- Ковзанка «Краковія».
- стадіон «Гжегужецький»
Театри
- Театр «Варєте» у Кракові
Комунікація
Гжегужкі знаходиться в одному кілометрі на схід від центру Кракова. Цей район розташований на схід від старого русла Старої Вісли. На кордоні Ґжегужек та Домбії проходив залізничний шлях Краків — Кочмиржув, прокладений у 1899 році. В районі сьогоднішньої АЗС на пр-ті Дашинськогo була залізнична лінія Краків-Тарнув. У 1900 р. збудовано філію Чижини- Могила, яка була ліквідована у 1950-х роках.
Ринок та ринкова площа «Юнітарг»
Окрім будівлі колишнього базару, тут є також ринкова площа, якою керує Торгове товариство «Юнітарг». З понеділка по суботу на площі переважає торгівля харчовими продуктами та одягом. Щонеділі тут проходить барахолка.
Примітки
- Tomy - Poczet Krakowski
- Województwo krakowskie w drugiej połowie XVI wieku ; Cz. 2, Komentarz, indeksy, Warszawa 2008, s. 107.
- Przedszkole Niepubliczne «Pod gwiazdkami»
Посилання
- Парафія св. Казимира
- Районний суд
- VIII Ліцей загальноосвітний
- Ринкова площа «Юнітарг».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gzheguzhki pol Grzegorzki kolishnye selo poblizu Krakova roztashovane na livomu berezi Staroyi Visli Ce chastina Krakivskogo rajonu Gzheguzhki II na shid vid centru mista Pam yatnik zbrojnomu podvigu krakivskogo proletariatu Pam yatnik semperitistam Vislinskij bulvarIstoriyaNazva cogo sela pid Krakovom bula vidoma she v 1388 roci koli sini sandomirskogo zemlevlasnika Yana Boreka prodali mistu selo Gzhegozhovice roztashovane na berezi nini neisnuyuchoyi gilki Visli za kostelem sv Mikolaya Nazvi Gzheguzhki ranishe Gzhegozhkovice Gzhegosdorf Volya Gzhegozhovska pov yazani z prizvishem malopolskih magnativ Toporchikiv gerbu Leliva yaki kolis buli vlasnikami cih tereniv Pochinayuchi z 15 st Gzheguzhki ta susidnye Dombe utvoryuvali gospodarsku odinicyu yaku krakivska miska rada zdavala v orendu abo prodavala z pravom vikupu zamozhnim mishanam i krakivskim radnikam Krakivske selo znahodilos u drugij polovini XVI stolittya v Proshovickomu poviti Krakivskogo voyevodstva U seredini HIH st Gzheguzhki ta susidni Pyaski utvorili silsku gminu pid yurisdikciyeyu krakivskogo magistratu U 1858 roci v Gzheguzhkah na Visli avstrijci zbuduvali ukriplennya vnutrishnogo kilcya forteci Krakivskogo bastionu VI yaka nevdovzi zavalilasya cherez mulistij grunt bilya richki U 1871 roci za proyektom Maceya Morachevskogo bula pobudovana miska bijnya Na rubezhi 19 go i 20 go stolit u Gzheguzhkah vidbulosya posilennya industrializaciyi bulo zasnovano bagato novih promislovih pidpriyemstv i remisnichih majsteren napr fabrika silskogospodarskih mashin ta obladnannya Marcina Petersejma u 1906 roci Edmund Zhelenyevskij perenis chastinu svoyeyi fabriki z vul Krovoderskoyi akcionerne tovaristvo Privilejovana fabrika mashin Zhelenyevskogo Okrim neyi u Gzheguzhkah pracyuvali lisopilnij zavod S Burzhinskogo Fabrika stolyarnih virobiv R Muranyi Fabrika parovih mebliv Fabrika paperovih virobiv Ya Pakanovskogo Avtomobilna ta vagonna fabrika Yu Orlickogo Polsko shvejcarska shokoladna fabrika Suhard Polskij gumovij zavod Semperit ta in Zavdyaki prezidentu Yuliushu Le tvorcyu koncepciyi Velikogo Krakova Gzheguzhki buli vklyucheni do miskoyi teritoriyi 1 kvitnya 1910 roku Bezposeredno pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni miska rada pridbala zemlyu v Gzheguzhkah shob pobuduvati rinok navkolo yakogo rozvinulisya magazini ta kioski utvorivshi torgovu ploshu yaka vse she diye V danij chasKostel sv Kazimira vul Gzhuguzhecka ye odniyeyu z najvazhlivishih magistralej Krakova Gzheguzhki pochinayutsya zaliznichnim viadukom pobudovanim nad Staroyu Visloyu 1863 yakij viddilyaye yiyi vid Velopolya Na vul Gzheguzheckij 16 u 1893 1896 rokah bulo zbudovano budivlyu Collegium Medicum Yagellonskogo universitetu sproyektovanu v eklektichnomu stili arhitektorom Yuzefom Sari Arhitektor Yezhi Strushkevich u 1929 r sproyektuvav vul Gzheguzheckij 18 budivlyu U 1926 1930 rokah u stili modern buv zbudovanij za proyektom Yezhi Strushkevicha ta Maksimiliana Burstina U 1949 roci na teritoriyi prileglij do zaliznichnoyi koliyi pochalosya budivnictvo pershogo robitnichogo zhitlovogo masivu Naprikinci 2000 roku bulo vvedeno v ekspluataciyu Kotlyarskij mist yakij z yednuye rajon Gzheguzhki z Podguzhe Na vul Gzheguzheckij 71 znahoditsya krakivskij teatr Varyete kolishnya budivlya kinoteatru Zvonzkovyec Mizh prospektom Ignaciya Dashinskogo ta vul Pidgurskoyu na misci municipalnoyi bijni zbudovano torgovo rozvazhalnij kompleks Galeriya Kazimyezh nazva yakogo pov yazana z susidnim do Gzheguzhek Kazimyezhem Pri prospekti Ignaciya Dashinskogo u 1986 roci bulo vidkrito Monument zbrojnogo podvigu krakivskogo proletariatu Pam yatnik semperitistam za proyektom Antoniya Gajduckogo Vin prisvyachenij podiyam bereznya 1936 roku koli na fabrici Polskoyi gumovoyi fabriki Semperit vidbuvsya krivavo pridushenij policiyeyu okupacijnij strajk Vzdovzh vul Podgurskoyi tyagnetsya shirokij shmatok zeleni Ciyeyu vuliceyu kolis prohodila zaliznichna koliya stanciyi Krakiv Gzheguzhki yaka bula pochatkom liniyi na Kochmirzhuv i osnovoyu pid yizdiv do najblizhchih zavodiv U 2013 roci na misci kolishnih zakladiv mashin budivnichih i aparaturi im Lyudvika Zhelyenyevskogo u 2008 r pereneseno do Nepolomice zbudovano zhitlovij kompleks Vislyanski terasi a u 2019 r Vislyanski terasi 2 0 Togo zh roku na vul Marka Stahovskogo bilya bulvaru Kurlyandskogo zbudovano suchasnij zhitlovij budinok Pianissimo a na vul Franchesko Nullo Zhitlovij masiv parku Gzheguzhskogo Na vul Semperitiv ye Zal Carstva Svidkiv Yegovi Bulvari Visli ye miscem vidpochinku dlya meshkanciv Gzheguzhek InfrastrukturaBiznes centr Krakoviya Oblasnij centr donorstva ta gemoterapiyi U Gzheguzhkah ye napriklad Rinkova plosha Yunitarg Meshkanci Gzheguzhek mozhut koristuvatis napriklad basejnom Universitetu fizichnogo vihovannya stadionom Sportivnogo klubu Gzheguzhecki abo kovzankami Sportivnogo klubu Krakoviya Navchalni zakladi Privatnij dityachij sadok Pid zirkami ranishe dityachij sadok 27 Pochatkova shkola 10 Pochatkova shkola 38 Pochatkova shkola 18 Pochatkova shkola 39 VIII Licej zagalnoosvitnij HIII Licej zagalnoosvitnij Kompleks shkil remesel i pidpriyemnictva im kardinala A Sapyegi u Krakovi Torgovo rozvazhalni centri Galereya Kazimyezh Likuvalni korpusi Universitetska likarnya Likarnya Svyatogo Yura Lazarya Dityacha likarnya Svyatogo Patrika Sportivni sporudi tenisni korti Centr gimnastiki Kovzanka Krakoviya stadion Gzheguzheckij Teatri Teatr Varyete u KrakoviKomunikaciyaGzheguzhki znahoditsya v odnomu kilometri na shid vid centru Krakova Cej rajon roztashovanij na shid vid starogo rusla Staroyi Visli Na kordoni Gzheguzhek ta Dombiyi prohodiv zaliznichnij shlyah Krakiv Kochmirzhuv prokladenij u 1899 roci V rajoni sogodnishnoyi AZS na pr ti Dashinskogo bula zaliznichna liniya Krakiv Tarnuv U 1900 r zbudovano filiyu Chizhini Mogila yaka bula likvidovana u 1950 h rokah Rinok ta rinkova plosha Yunitarg Rinok Okrim budivli kolishnogo bazaru tut ye takozh rinkova plosha yakoyu keruye Torgove tovaristvo Yunitarg Z ponedilka po subotu na ploshi perevazhaye torgivlya harchovimi produktami ta odyagom Shonedili tut prohodit baraholka PrimitkiTomy Poczet Krakowski Wojewodztwo krakowskie w drugiej polowie XVI wieku Cz 2 Komentarz indeksy Warszawa 2008 s 107 Przedszkole Niepubliczne Pod gwiazdkami PosilannyaParafiya sv Kazimira Rajonnij sud VIII Licej zagalnoosvitnij Rinkova plosha Yunitarg