Гербіфа́ги — від (лат. herba — трава, рослина + ;дав.-гр. φάγος — «пожирач») — тварини, що здатні знижувати чисельність бур'янів і тому можуть бути використані для біологічної боротьби з ними.
Здебільшого, практичне використання гербіфаги знаходять для придушення масового розмноження інтродукованих бур'янів. Потрапивши за межі свого природного ареалу, рослина опиняється поза стримуючою дією природних ворогів і тому чисельність її популяцій швидко зростає. Тож, інтродукція одного або декількох природних ворогів може допомогти вирішити проблему.
Класичним прикладом гербіфагу, що знайшов ефективне використання, є кактусова вогнівка Cactoblastis cactorum — метелик, гусінь якого харчується кактусом опунцією. Завезення її до Австралії дозволило врятувати пасовища від заростання колючим кактусом опунцією. Аналогічним чином чисельність європейських пасовищних бур'янів з роду будяків (Carduus) вдалося різко знизити завдяки інтродукції жука-довгоносика Rhinocyllus conicus.
Звичайно, проект використання гербіфага включає стандартну технологію. На природній батьківщині бур'яна встановлюють коло тварин — його природних споживачів. Потім серед них визначають декілька перспективних для використання у якості гербіфагів і ретельно вивчають їх біологію. Використанню гербіфага поза межами його ареалу може заважати невідповідність клімату, невисока плодючість тварини, її широкий раціон, який включая рослини, що культивуються або є рідкісними на новому місці. З огляду на останнє, успішні програми інтродукції включали гербіфагів, вузько спеціалізованих у харчуванні. Коли рішення про інтродукцію прийнято, гербіфагів масово збирають у природі, розводять у лабораторіях і переселюють. Певний період після цього ведуть спостереження за ефективністю пригнічення бур'яну.
Інколи бажаного ефекту можна досягти використанням цілого комплексу гербіфагів та/або використанням їх разом з іншими методами захисту рослин.
Примітки
- Бондаренко Н. В. Биологическая защита растений. М.: Агропромиздат, 1986. — 276 с.
- Patterson, Ewen K. 1936. The World's First Insect Memorial. «The Review of the River Plate», December, pp.16-17
- Goeden, R.D.1974. Comparative Survey of the Phytophagous Insect Faunas of Italian Thistle, Carduus pycnoctphalus, in Southern California and Southern Europe Relative to Biological Weed Control // Environ. Entomol., Vol.3. № 3. P. 464—474
- Есипенко Л. П. Новый подход в биологическом подавлении амброзии полыннолистной (Ambrosia artemisiifolia L.) на Юге России // Научный журнал КубГАУ, 2012, 79(05): 1-11 — http://ej.kubagro.ru/2012/05/pdf/51.pdf [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Andres L. A., Goeden R. D.1971. The biological control of weeds by introduces natural enemies // In: C.B. Huffaker [ed.]. Biol, Control, NY, Plenum Press, chapter 6, p. 143—164
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gerbifagi znachennya Gerbifa gi vid lat herba trava roslina dav gr fagos pozhirach tvarini sho zdatni znizhuvati chiselnist bur yaniv i tomu mozhut buti vikoristani dlya biologichnoyi borotbi z nimi Zdebilshogo praktichne vikoristannya gerbifagi znahodyat dlya pridushennya masovogo rozmnozhennya introdukovanih bur yaniv Potrapivshi za mezhi svogo prirodnogo arealu roslina opinyayetsya poza strimuyuchoyu diyeyu prirodnih vorogiv i tomu chiselnist yiyi populyacij shvidko zrostaye Tozh introdukciya odnogo abo dekilkoh prirodnih vorogiv mozhe dopomogti virishiti problemu V 1938 roci u misti Dalbi angl Dalby shtata Kvinslend avstralijski fermeri postavili ocej pam yatnik na zgadku pro gusenic sho vryatuvali Avstraliyu ot poshesti opunciyi Pereklad tekstu sho ye na monumenti div u detalnomu opisi foto Klasichnim prikladom gerbifagu sho znajshov efektivne vikoristannya ye kaktusova vognivka Cactoblastis cactorum metelik gusin yakogo harchuyetsya kaktusom opunciyeyu Zavezennya yiyi do Avstraliyi dozvolilo vryatuvati pasovisha vid zarostannya kolyuchim kaktusom opunciyeyu Analogichnim chinom chiselnist yevropejskih pasovishnih bur yaniv z rodu budyakiv Carduus vdalosya rizko zniziti zavdyaki introdukciyi zhuka dovgonosika Rhinocyllus conicus Zvichajno proekt vikoristannya gerbifaga vklyuchaye standartnu tehnologiyu Na prirodnij batkivshini bur yana vstanovlyuyut kolo tvarin jogo prirodnih spozhivachiv Potim sered nih viznachayut dekilka perspektivnih dlya vikoristannya u yakosti gerbifagiv i retelno vivchayut yih biologiyu Vikoristannyu gerbifaga poza mezhami jogo arealu mozhe zavazhati nevidpovidnist klimatu nevisoka plodyuchist tvarini yiyi shirokij racion yakij vklyuchaya roslini sho kultivuyutsya abo ye ridkisnimi na novomu misci Z oglyadu na ostannye uspishni programi introdukciyi vklyuchali gerbifagiv vuzko specializovanih u harchuvanni Koli rishennya pro introdukciyu prijnyato gerbifagiv masovo zbirayut u prirodi rozvodyat u laboratoriyah i pereselyuyut Pevnij period pislya cogo vedut sposterezhennya za efektivnistyu prignichennya bur yanu Inkoli bazhanogo efektu mozhna dosyagti vikoristannyam cilogo kompleksu gerbifagiv ta abo vikoristannyam yih razom z inshimi metodami zahistu roslin PrimitkiBondarenko N V Biologicheskaya zashita rastenij M Agropromizdat 1986 276 s Patterson Ewen K 1936 The World s First Insect Memorial The Review of the River Plate December pp 16 17 Goeden R D 1974 Comparative Survey of the Phytophagous Insect Faunas of Italian Thistle Carduus pycnoctphalus in Southern California and Southern Europe Relative to Biological Weed Control Environ Entomol Vol 3 3 P 464 474 Esipenko L P Novyj podhod v biologicheskom podavlenii ambrozii polynnolistnoj Ambrosia artemisiifolia L na Yuge Rossii Nauchnyj zhurnal KubGAU 2012 79 05 1 11 http ej kubagro ru 2012 05 pdf 51 pdf 2 bereznya 2022 u Wayback Machine Andres L A Goeden R D 1971 The biological control of weeds by introduces natural enemies In C B Huffaker ed Biol Control NY Plenum Press chapter 6 p 143 164