Герб Катало́нії — чотири червоні смуги на золотавому тлі, є гербом графів Барселони, який став основою гербу Арагонського королівства. Сьогодні цей символ використовується багатьма адміністративними утвореннями Західної Європи. Цей символ іноді називають «Чотири смуги» або «Золото і кров».
Герб Каталонії | |
---|---|
Деталі |
Походження
- Див. також Прапор Каталонії
Легенда XIV ст. стверджувала, що знак чотирьох смуг з'явився у IX ст., коли Карл Лисий на золотавому щиті Вільфреда Волохатого, графа Уржелю і Сардани, накреслив чотири смуги кров'ю самого Вільфреда перед його смертю (Карл обмакнув свої пальці у рани Вільфреда, які той отримав під час осаду Барселони , маврським губернатором Льєйди). Легенда стверджувала, що це сталося у 897 р. (існує інша версія цієї легенди, що стверджує, що Вільфреда Волохатого було поранено під час бою з норманами).
Легенда була дуже популярною у XIX ст. у часи (кат. Renaixença). Сьогодні визнається, що це лише легенда, адже Карл Лисий помер за 20 років до цих подій, у 877 р.
Інша версія стверджує, що для цих символів було використано кольори Ватикану, символізуючи підкорення Барселонського графства та Арагонського королівства Папі Римському. Цікаво те, що ще у 1077 р. граф Базал́у Барнар ІІ визнав себе «васалом Св. Петра», тобто Папи Римського. У 1118 р. графство Базалу перейшло під контроль барселонських графів, і, можливо, червоний і жовтий кольори перейшли у спадок Барселоні.
Ще одна гіпотеза була висловлена французьким істориком і геральдистом Мішелем Пастуро (фр. Michel Pastoureau), який виводить виникнення символу зі шлюбу Рамона Баранґе ІІІ з Дус Прованською (фр. Douce de Gévaudan), адже саме у долині р. Рони і у сусідніх районах Альп найчастіше використовуються вертикальні і горизонтальні смуги.
Історія
У будь-якому разі йдеться про один з найстаріших гербів. Вперше у тій формі, у якій ми його знаємо, цей символ з'явився у 1149 р. на печатці Рамона-Берангера IV, але і раніше він зустрічається як «догеральдичний» символ на могилі Рамона Баранґе II (помер у 1082 р.) у соборі в м. Жирона, та його прапрабабці Ермессенди Каркассонської (померла у 1058 р.), яка була дружиною графа Рамона Борреля (*?972-†1017), сина графа Борреля ІІ. Кількість смуг була спочатку різною — у XII ст. фіксувалося 2, 3 та 5 смуч поряд з чотирма.
Після утворення Арагонського королівства цей символ став використовуватися на всій його території.
«Чотири смуги» є складовою частиною «сань́єри» — прапора Каталонії.
Сучасні країни та адміністративні території, які використовують герб Каталонії
Історичні країни та території, які використовували герб Каталонії
Найбільші міста, які використовують герб Каталонії
Посилання
- . (кат.)
- Детальна інформація про «Чотири смуги» [ 4 липня 2010 у Wayback Machine.]. (кат.), (англ.), (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gerb Katalo niyi chotiri chervoni smugi na zolotavomu tli ye gerbom grafiv Barseloni yakij stav osnovoyu gerbu Aragonskogo korolivstva Sogodni cej simvol vikoristovuyetsya bagatma administrativnimi utvorennyami Zahidnoyi Yevropi Cej simvol inodi nazivayut Chotiri smugi abo Zoloto i krov Gerb KataloniyiDetaliPohodzhennyaDiv takozh Prapor Kataloniyi Legenda XIV st stverdzhuvala sho znak chotiroh smug z yavivsya u IX st koli Karl Lisij na zolotavomu shiti Vilfreda Volohatogo grafa Urzhelyu i Sardani nakresliv chotiri smugi krov yu samogo Vilfreda pered jogo smertyu Karl obmaknuv svoyi palci u rani Vilfreda yaki toj otrimav pid chas osadu Barseloni mavrskim gubernatorom Lyejdi Legenda stverdzhuvala sho ce stalosya u 897 r isnuye insha versiya ciyeyi legendi sho stverdzhuye sho Vilfreda Volohatogo bulo poraneno pid chas boyu z normanami Legenda bula duzhe populyarnoyu u XIX st u chasi kat Renaixenca Sogodni viznayetsya sho ce lishe legenda adzhe Karl Lisij pomer za 20 rokiv do cih podij u 877 r Insha versiya stverdzhuye sho dlya cih simvoliv bulo vikoristano kolori Vatikanu simvolizuyuchi pidkorennya Barselonskogo grafstva ta Aragonskogo korolivstva Papi Rimskomu Cikavo te sho she u 1077 r graf Bazal u Barnar II viznav sebe vasalom Sv Petra tobto Papi Rimskogo U 1118 r grafstvo Bazalu perejshlo pid kontrol barselonskih grafiv i mozhlivo chervonij i zhovtij kolori perejshli u spadok Barseloni Znak na pechatci Ramona Barange IV She odna gipoteza bula vislovlena francuzkim istorikom i geraldistom Mishelem Pasturo fr Michel Pastoureau yakij vivodit viniknennya simvolu zi shlyubu Ramona Barange III z Dus Provanskoyu fr Douce de Gevaudan adzhe same u dolini r Roni i u susidnih rajonah Alp najchastishe vikoristovuyutsya vertikalni i gorizontalni smugi IstoriyaU bud yakomu razi jdetsya pro odin z najstarishih gerbiv Vpershe u tij formi u yakij mi jogo znayemo cej simvol z yavivsya u 1149 r na pechatci Ramona Berangera IV ale i ranishe vin zustrichayetsya yak dogeraldichnij simvol na mogili Ramona Barange II pomer u 1082 r u sobori v m Zhirona ta jogo praprababci Ermessendi Karkassonskoyi pomerla u 1058 r yaka bula druzhinoyu grafa Ramona Borrelya 972 1017 sina grafa Borrelya II Kilkist smug bula spochatku riznoyu u XII st fiksuvalosya 2 3 ta 5 smuch poryad z chotirma Pislya utvorennya Aragonskogo korolivstva cej simvol stav vikoristovuvatisya na vsij jogo teritoriyi Chotiri smugi ye skladovoyu chastinoyu san yeri prapora Kataloniyi Suchasni krayini ta administrativni teritoriyi yaki vikoristovuyut gerb KataloniyiIspaniya Kataloniya Valensiya Balearski ostrovi Aragon Knyazivstvo Andorra Region Provans Alpi Lazurovij Bereg u FranciyiIstorichni krayini ta teritoriyi yaki vikoristovuvali gerb KataloniyiAragonske korolivstvo Sicilijske korolivstvo Majorkanske korolivstvo Grafstvo Provans Grafstvo Fua Grafstvo ZhevodanNajbilshi mista yaki vikoristovuyut gerb KataloniyiBarselona Kasteljon de la Plana Zhirona Lyejda Perpinyan Valensiya Eks an ProvansPosilannyaPortal Kataloniya kat Detalna informaciya pro Chotiri smugi 4 lipnya 2010 u Wayback Machine kat angl isp