Герб Кам'янця́-Поді́льського — герб міста Кам'янця-Подільського Хмельницької області.
Деталі | |
---|---|
Носій | Кам'янець-Подільський |
Затверджений | 21 вересня 1995 |
Сучасний герб Кам'янця-Подільського (автор — Олександр Горбань) затвердила міська рада 21 вересня 1995 року.
Опис
Сучасний герб міста зображує в синьому полі золоте усміхнене сонце з шістнадцятьма променями. Сучасний герб міста — це історичний земельний герб Поділля.
Сяюче сонце з шістнадцятьма променями — нагадує про часи, коли народи світу, в тому числі і наші предки, вшановували небо та небесні світила символічними зображеннями на скелях, стінах печер, на різних предметах. Сонце, як і інші світила, було символом родючості.
Історія
Юрій Змієборець
З часів руських князів (12 ст) і до 22.01.1796 за герб міста слугувало зображення Святого Юрія, що пробиває списом змія.
За Бартоломієм Папроцьким (1578 p.): Кам'янець носив старовинний герб князів руських — Святого Юрія. Герб походить від руських князів і назва його «Погоня Руська». Від цього герба походить литовський герб «Погоня литовська». Цим гербом користувалися брати Коріатовичі.
Згідно із «Житіями святих», Георгій (Юрій) перемагає змія — словом і хрестом. Проте «в Греції і в слов'янських народів склалося інше трактування цієї легенди, згідно якої він перемагає дракона насамперед силою зброї (ось звідки зображуваний на іконах поєдинок). Звідси ж йде і традиція вважати св. Георгія покровителем воїнів». Тож, як Георгій Змієборець є у християнстві символом безкомпромісної боротьби з сатанинською силою у вигляді змія, так і Кам'янець довгий час виконував ту ж роль. Недаремно у XV–XVIII ст. його називали «антемурале християнум» (тобто, оплотом християнства), оскільки місто активно протидіяло розвою мусульманської (басурманської, читай — сатанинської експансії.
Такий герб Кам'янець уживав аж до кінця XVIII століття. Проте після входження Кам'янця до складу Російської імперії (1793 рік), герб переглянули. І не випадково. Відомо, що зображення Георгія Переможця було центральним у російському гербі, де на грудях двоголового орла змальовували щит з відомим сюжетом. Георгій Переможець був покровителем Москви та князівства Московського, а, отже, більше нікому не був повинен покровительствувати. Чому так вийшло, що і у Москви, і у Кам'янця були ідентичні герби, — сказати важко. Скоріше за все, тут зіграв свою роль випадок.
Згадуючи про спустошливий набіг литовців на ханський улус, який можна асоціювати з Поділлям, Фелікс Шабульдо в монографії «Юго-Западная Русь в составе Великого княжества Литовского» (Київ, 1987 рік) відзначає реакцію на цю подію московських послів у Золотій Орді:
Особое выделение послами в Орде того обстоятельства, что опустошенная, литовскими князьями территория являлась не только ханским улусом, но и отчиной великих князей московских, говорят о том, что подольские события 1346–1347 гг. восприняли в Москве именно таких образом | ||
— З монографії Юго-Западная Русь в составе Великого княжества Литовского» (Київ, 1987 рік) |
Зміна герба
Герб російського періоду затверджено 22 січня (2 лютого за новим стилем) 1796 року: в лазуровому полі — золоте сяюче сонце з 16 променями, над ним — хрест. Для означення приєднання краю до імперії розміщено на державному російському гербі.
3(15) лютого 1859 року Борис Кене розробив проект нового герба міста, але його не було затверджено.
У вересні 1966 року міськвиконком оголосив конкурс на створення герба-емблеми міста. 18 лютого 1967 року відбулося засідання журі конкурсу, яке першої і другої премій не присудило й продовжило конкурс до 30 квітня 1967 року. Ескіз герба (художник Дмитро Брик) журі конкурсу схвалило 14 серпня 1967 року, а міськвиконком затвердив 5 вересня 1967 року.
У верхній частині щита радянського герба міста було розміщено червоно-блакитний прапор УРСР із золотими серпом і молотом та золотою зіркою. У центрі щита на темно-синьому тлі золоте усміхнене сонце в шістнадцяти променях — давня емблема Поділля. Нижче — золоте зображення Старої фортеці — пам'ятки архітектури 12—18 століть і символу давньої історії міста. У нижній частині щита зображення розгорнутої книги — символ освіти, що репрезентує місто як культурно-освітній центр, та частина шестерні, що характеризує місто як промислове. Всі зображення та облямівка — золотистого кольору.
Сучасний герб Кам'янця-Подільського (автор — Олександр Горбань) затвердила міська рада 21 вересня 1995 року: у лазуровому полі — золоте усміхнене сонце з 16 променями.
Див. також
Література
- Гречило А. Символи Кам’янця-Подільського // Zeszyty Kaliskiego Towarzystwa Przyjaciół Nauk. – Kalisz, 2014. – Nr 14: Z zagadnień heraldyki i nauk pokrewnych. – S. 80–94.
- Створюється герб-емблема Кам'янця-Подільського // Прапор Жовтня. — 1967. — 21 лютого. — С. 1.
- Новий герб міста Кам'янця-Подільського // Прапор Жовтня. — 1967. — 15 вересня. — С. 1.
- Просянинй Т. Герб міста: Читач радить, пропонує // Прапор Жовтня. — 1971. — 8 січня. — С. 3.
- Фірштейн Ц. Герби Поділля // Прапор Жовтня. — 1984. — 17 березня. — С. 4.
- Савчук Ю. К. Герб Кам'янця-Подільського як джерело вивчення соціальної, економічної та політичної історії міста // Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля: Науковий збірник. — Кам'янець-Подільський, 1992. — С. 225—227.
- Фенцур Василь. Герб нашого міста // Кам'янець-Подільський вісник. — 1995. — 1 жовтня. — С. 1.
- Осетрова Галина. Герб Кам'янця // Кам'янець-Подільський вісник. — 1995. — 11 листопада. — С. 4.
- Напиткін Валерій. Геральдика Хмельниччини. — Тернопіль, 2005. — С. 19—20.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герб Кам'янця-Подільського |
Посилання
- Радянська геральдика [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gerb Kam yancya Podi lskogo gerb mista Kam yancya Podilskogo Hmelnickoyi oblasti DetaliNosij Kam yanec PodilskijZatverdzhenij 21 veresnya 1995 Suchasnij gerb Kam yancya Podilskogo avtor Oleksandr Gorban zatverdila miska rada 21 veresnya 1995 roku OpisSuchasnij gerb mista zobrazhuye v sinomu poli zolote usmihnene sonce z shistnadcyatma promenyami Suchasnij gerb mista ce istorichnij zemelnij gerb Podillya Syayuche sonce z shistnadcyatma promenyami nagaduye pro chasi koli narodi svitu v tomu chisli i nashi predki vshanovuvali nebo ta nebesni svitila simvolichnimi zobrazhennyami na skelyah stinah pecher na riznih predmetah Sonce yak i inshi svitila bulo simvolom rodyuchosti IstoriyaYurij Zmiyeborec Z chasiv ruskih knyaziv 12 st i do 22 01 1796 za gerb mista sluguvalo zobrazhennya Svyatogo Yuriya sho probivaye spisom zmiya Gerb Kam yancya Podilskogo 1374 Gerb 1796 roku z opisom z gerbovnika Pavla fon Vinklera Gerb Kam yancya Podilskogo 1796 Za Bartolomiyem Paprockim 1578 p Kam yanec nosiv starovinnij gerb knyaziv ruskih Svyatogo Yuriya Gerb pohodit vid ruskih knyaziv i nazva jogo Pogonya Ruska Vid cogo gerba pohodit litovskij gerb Pogonya litovska Cim gerbom koristuvalisya brati Koriatovichi Zgidno iz Zhitiyami svyatih Georgij Yurij peremagaye zmiya slovom i hrestom Prote v Greciyi i v slov yanskih narodiv sklalosya inshe traktuvannya ciyeyi legendi zgidno yakoyi vin peremagaye drakona nasampered siloyu zbroyi os zvidki zobrazhuvanij na ikonah poyedinok Zvidsi zh jde i tradiciya vvazhati sv Georgiya pokrovitelem voyiniv Tozh yak Georgij Zmiyeborec ye u hristiyanstvi simvolom bezkompromisnoyi borotbi z sataninskoyu siloyu u viglyadi zmiya tak i Kam yanec dovgij chas vikonuvav tu zh rol Nedaremno u XV XVIII st jogo nazivali antemurale hristiyanum tobto oplotom hristiyanstva oskilki misto aktivno protidiyalo rozvoyu musulmanskoyi basurmanskoyi chitaj sataninskoyi ekspansiyi Takij gerb Kam yanec uzhivav azh do kincya XVIII stolittya Prote pislya vhodzhennya Kam yancya do skladu Rosijskoyi imperiyi 1793 rik gerb pereglyanuli I ne vipadkovo Vidomo sho zobrazhennya Georgiya Peremozhcya bulo centralnim u rosijskomu gerbi de na grudyah dvogolovogo orla zmalovuvali shit z vidomim syuzhetom Georgij Peremozhec buv pokrovitelem Moskvi ta knyazivstva Moskovskogo a otzhe bilshe nikomu ne buv povinen pokrovitelstvuvati Chomu tak vijshlo sho i u Moskvi i u Kam yancya buli identichni gerbi skazati vazhko Skorishe za vse tut zigrav svoyu rol vipadok Zgaduyuchi pro spustoshlivij nabig litovciv na hanskij ulus yakij mozhna asociyuvati z Podillyam Feliks Shabuldo v monografiyi Yugo Zapadnaya Rus v sostave Velikogo knyazhestva Litovskogo Kiyiv 1987 rik vidznachaye reakciyu na cyu podiyu moskovskih posliv u Zolotij Ordi Osoboe vydelenie poslami v Orde togo obstoyatelstva chto opustoshennaya litovskimi knyazyami territoriya yavlyalas ne tolko hanskim ulusom no i otchinoj velikih knyazej moskovskih govoryat o tom chto podolskie sobytiya 1346 1347 gg vosprinyali v Moskve imenno takih obrazom Z monografiyi Yugo Zapadnaya Rus v sostave Velikogo knyazhestva Litovskogo Kiyiv 1987 rik Zmina gerba Gerb rosijskogo periodu zatverdzheno 22 sichnya 2 lyutogo za novim stilem 1796 roku v lazurovomu poli zolote syayuche sonce z 16 promenyami nad nim hrest Dlya oznachennya priyednannya krayu do imperiyi rozmisheno na derzhavnomu rosijskomu gerbi 3 15 lyutogo 1859 roku Boris Kene rozrobiv proekt novogo gerba mista ale jogo ne bulo zatverdzheno Radyanskij gerb 1967 U veresni 1966 roku miskvikonkom ogolosiv konkurs na stvorennya gerba emblemi mista 18 lyutogo 1967 roku vidbulosya zasidannya zhuri konkursu yake pershoyi i drugoyi premij ne prisudilo j prodovzhilo konkurs do 30 kvitnya 1967 roku Eskiz gerba hudozhnik Dmitro Brik zhuri konkursu shvalilo 14 serpnya 1967 roku a miskvikonkom zatverdiv 5 veresnya 1967 roku Suchasnij gerb mista 2014 U verhnij chastini shita radyanskogo gerba mista bulo rozmisheno chervono blakitnij prapor URSR iz zolotimi serpom i molotom ta zolotoyu zirkoyu U centri shita na temno sinomu tli zolote usmihnene sonce v shistnadcyati promenyah davnya emblema Podillya Nizhche zolote zobrazhennya Staroyi forteci pam yatki arhitekturi 12 18 stolit i simvolu davnoyi istoriyi mista U nizhnij chastini shita zobrazhennya rozgornutoyi knigi simvol osviti sho reprezentuye misto yak kulturno osvitnij centr ta chastina shesterni sho harakterizuye misto yak promislove Vsi zobrazhennya ta oblyamivka zolotistogo koloru Suchasnij gerb Kam yancya Podilskogo avtor Oleksandr Gorban zatverdila miska rada 21 veresnya 1995 roku u lazurovomu poli zolote usmihnene sonce z 16 promenyami Div takozhPrapor Kam yancya Podilskogo Kam yanec Podilskij Metodichni rekomendaciyi z pitan miscevoyi geraldiki i prapornictvaLiteraturaGrechilo A Simvoli Kam yancya Podilskogo Zeszyty Kaliskiego Towarzystwa Przyjaciol Nauk Kalisz 2014 Nr 14 Z zagadnien heraldyki i nauk pokrewnych S 80 94 Stvoryuyetsya gerb emblema Kam yancya Podilskogo Prapor Zhovtnya 1967 21 lyutogo S 1 Novij gerb mista Kam yancya Podilskogo Prapor Zhovtnya 1967 15 veresnya S 1 Prosyaninj T Gerb mista Chitach radit proponuye Prapor Zhovtnya 1971 8 sichnya S 3 Firshtejn C Gerbi Podillya Prapor Zhovtnya 1984 17 bereznya S 4 Savchuk Yu K Gerb Kam yancya Podilskogo yak dzherelo vivchennya socialnoyi ekonomichnoyi ta politichnoyi istoriyi mista Problemi etnografiyi folkloru i socialnoyi geografiyi Podillya Naukovij zbirnik Kam yanec Podilskij 1992 S 225 227 Fencur Vasil Gerb nashogo mista Kam yanec Podilskij visnik 1995 1 zhovtnya S 1 Osetrova Galina Gerb Kam yancya Kam yanec Podilskij visnik 1995 11 listopada S 4 Napitkin Valerij Geraldika Hmelnichchini Ternopil 2005 S 19 20 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gerb Kam yancya PodilskogoPosilannyaRadyanska geraldika 6 bereznya 2016 u Wayback Machine